Постанова

від 29.09.2022 по справі 703/1650/17

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1194/22Головуючий по 1 інстанціїСправа №703/1650/17 Категорія: на ухвалу Прилуцький В.О. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2022 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідачаНовікова О. М.,суддів:Вініченка Б. Б., Нерушак Л. В., за участю секретаряЛюбченко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Державної казначейської служби України Яроша С.В. на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 29 липня 2022 року у справі за заявою представника Державної казначейської служби про виправлення помилок у виконавчих листах у справі № 703/1650/17,

в с т а н о в и в :

19 липня 2022 року представник Державної казначейської служби України Ярош С.В. звернувся до суду з заявою про виправлення помилок у виконавчих листах. Просив виправити описку у виконавчих листах виданих 09 червня 2022 року Смілянським міськрайонним судом Черкаської області за рішенням Смілянського міськрайонного суду у цивільній справі № 703/1650/17, 2/703/1078/21, шляхом заміни боржників у вказаних виконавчих листах.

В обґрунтування заяви зазначив, що 20 грудня 2021 року Смілянським міськрайонним судом Черкаської області ухвалено заочне рішення у цивільній справі № 703/1650/17, 2/703/1078/21 за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України, треті особи: Державне підприємство «Приладобудівний завод «Райдуга» та арбітражний керуючий Державного підприємства «Приладобудівний завод «Райдуга» Новосельцев В. П. про стягнення 3% річних та інфляційних втрат. Цим рішенням позовні вимоги задоволено частково. Вирішено стягнути з Державної казначейської служби України (далі Казначейство) шляхом безспірного списання державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Відділу ДВС), інфляційні втрати в зв`язку з невиконанням грошового зобов`язання у період з 18.07.2016 року по 09.09.2020 року у сумі 38 050,79 грн., та 3% річних, в зв`язку з невиконанням грошового зобов`язання у період з 18.07 2016 року по 09.09 2020 року, у сумі 12 672,69 грн., а всього 50 723,48 грн.

Також, судом вирішено стягнути з Казначейства шляхом безспірного списання державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (далі - Державного підприємства) інфляційні втрати, в зв`язку з невиконанням грошового зобов`язання у період з 18.07.2016 року по 09.09.2020 року у сумі 2 002,50 грн. та 3% річних, в зв`язку з невиконанням грошового зобов`язання у період з 18.07.2016 року по 09.09.2020 року у сумі 666,92 грн., а всього - 2 669,42 грн.

Вказане судове рішення набрало законної сили 14 лютого 2022 року.

На підставі та на виконання цього рішення суду 09 червня 2022 року Смілянським міськрайонним судом Черкаської області видано два виконавчі листи, у яких допущено помилку. Зокрема не вірно вказано боржника «Державна казначейська служби України», замість правильного «Відділ державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції» та «Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України», що є перешкодою для виконання рішення.

Вказані виконавчі листи із заявами стягувача від 30 червня 2022 року надійшли до Казначейства 04 липня 2022 року за вх. № Г-11-214 та вх. № Г-11-2129.

Заявник вказав, що зобов`язання по виконанню рішення суду від 20 грудня 2021 року повинно бути покладене виключно на боржників (органи державної влади), діями яких позивачу завдано шкоди.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Заявник зауважив що, органи Державної казначейської служби України виконують рішення суду про стягнення коштів з органів державної влади, проте, останні не можуть виступати боржниками у виконавчих документах за дії чи бездіяльність, яка ними не вчинялась.

З огляду на вищезазначене, вважає, що необхідно замінити боржників у виконавчих листах від 09 червня 2022 року по справі № 703/1650/17 з боржника - Державна казначейська служби України на боржника - Відділ державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції та боржника Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, відповідно.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 29 липня 2022 року в задоволенні заяви представника Державної казначейської служби України Яроша С. В. відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що, оскільки у рішенні Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20 грудня 2021 року та виданих на підставі вказаного рішення виконавчих листах боржником зазначено саме Державну казначейську службу України, тому заява про виправлення помилок у виконавчих листах та приведення їх у відповідність із вимогами закону не підлягає задоволенню. Заявником не ставилася вимога про виправлення описки в рішенні суду, на підставі якого видано виконавчі листи, відтак суд позбавлений можливості вносити будь-які зміни у текст виконавчих листів.

Ухвала Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 29 липня 2022 року оскаржена представником Державної казначейської служби України Ярош С. В. в апеляційному порядку як незаконна та необґрунтована.

Зміст апеляційної скарги повторює доводи заяви про виправлення помилки у виконавчих листах.

Додатково апелянт вказує, що органи Казначейства виконують рішення суду про стягнення коштів з органів державної влади, проте останні, не можуть виступати боржниками у виконавчих документах за дії чи бездіяльність, яка ними не вчинялася.

Просить скасувати ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 29 липня 2022 року, ухвалити нову, якою виправити помилки у виконавчих листах виданих 09 червня 2022 року Смілянським міськрайонним судом Черкаської області.

Учасники справи своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали цивільної справи, заслухавши доводи апелянта та представника позивача, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Згідно із частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справа здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20 грудня 2021 року у цивільній справі № 703/1650/17, 2/703/1078/21 позовні вимоги позивача ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Державної казначейської служби України шляхом безспірного списання державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 , інфляційні втрати, в зв`язку з невиконанням грошового зобов`язання у період з 18 липня 2016 року по 09 вересня 2020 року, у сумі 38050 грн. 79 коп., та 3% річних, в зв`язку з невиконанням грошового зобов`язання у період з 18 липня 2016 року по 09 вересня 2020 року, у сумі 12672 грн. 69 коп., а всього - 50723 грн. 48 коп. Стягнуто з Державної казначейської служби України шляхом безспірного списання державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 , інфляційні втрати, в зв`язку з невиконанням грошового зобов`язання у період з 18 липня 2016 року по 09 вересня 2020 року, у сумі 2002 грн. 50 коп., та 3% річних, в зв`язку з невиконанням грошового зобов`язання у період з 18 липня 2016 року по 09 вересня 2020 року, у сумі 666 грн. 92 коп., а всього - 2669 грн. 42 коп. У задоволенні решти вимог позивача ОСОБА_1 відмовлено (Т.1 а.с. 218-226).

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 14 лютого 2022 року апеляційну скаргу відповідача Відділу державної виконавчої служби у місті Сміла Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Київ) на заочне рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20 грудня 2021 року повернуто скаржнику без розгляду на підставі того, що скаржником порушено встановлений процесуальним законом порядок оскарження заочного рішення, тому відсутні підстави для відкриття апеляційного провадження (Т.2 а.с. 14-17).

За заявою ОСОБА_1 , Смілянським міськрайонним судом Черкаської області було видано виконавчі листи 09.06.2022, в яких зазначений зміст резолютивної частини рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20.12.2021. Цей зміст повністю відповідає змісту резолютивної частини рішення суду.

В своїй заяві про виправлення помилок у виконавчих листах, представник Дежказначейства зазначив, що не вірно вказано боржника «Державна казначейська служби України», замість правильного «Відділ державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції» та «Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України», що є перешкодою для виконання рішення.

Відмовляючи у задоволенні вимоги щодо виправлення помилки у виконавчих листах із зазначенням боржників, а саме Державна казначейська служба України, адреса: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд 6, код ЄДРПОУ 37567646, суд першої інстанції виходив із того, що в рішенні Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20.12.2021, жодного обов`язку щодо виконання цього рішення на відповідачів - Відділ державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції» та Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України», не покладав. Враховуючи ці обставини, у суду немає правових підстав для виправлення виконавчих документів в редакції, запропонованій представником Державної казначейської служби України Ярошем С. В.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції.

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено у частині 1 статті 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до частин 1, 3 статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно дочастини 1статті 4Закону України«Про виконавчепровадження» №1404-VIIIвід 02червня 2016року у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

Аналіз змісту даних норм дає підстави для висновку, що виконавчий лист має містити резолютивну частину рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішення, яке є чинним.

В даній справі є чинною і відповідно підлягає виконанню саме резолютивна частина рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20 грудня 2021 року,яким стягнуто на користь ОСОБА_1 з Державної казначейської служби України шляхом безспірного списання державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції кошти в сумі 50723 грн. 48 коп., а також з Державної казначейської служби України шляхом безспірного списання державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України кошти в сумі 2669 грн. 42 коп. Саме ця резолютивна частина рішення передбачає заходи примусового виконання рішення, яке набрало чинності.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Виконавчий документ - це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов як підстава для їх виконання.

Органи виконавчої служби під час виконання рішень вчиняють дії згідно із змістом резолютивної частини рішення, яке зазначається у виконавчому листі, результатом цього має бути досягнення правового ефекту - фактичне виконання зазначеного у виконавчому листі рішення.

Відповідно положень статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу.

Отже, метою внесення відповідних виправлень є узгодження змісту виконавчого листа з рішенням суду, ухваленим у справі. При цьому, не повинен змінюватися загальний висновок і суть судового рішення, що виконується, виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер, до яких належить написання прізвищ та імен, адреси, найменування спірного майна, зазначення дат та строків тощо.

Наведена норма закону не містить роз`яснень або ж переліку видів помилок, допущених при оформлені або видачі виконавчого листа, які суд вправі виправити. Отже, при вирішенні цього питання слід виходити із загальних вимог до оформлення виконавчого листа та конкретних обставин справи.

Виходячи з аналізу цивільно-процесуального законодавства, внесення виправлень до виконавчих листів може бути пов`язане з такими правовими ситуаціями: - наявність помилки, допущеної при оформленні виконавчого листа. Такі помилки є в тексті виконавчого листа, що виключає можливість його належного виконання, вона спотворює зміст судового рішення, його мету тощо. Метою внесення відповідних виправлень є узгодження змісту виконавчого листа з рішенням суду, ухваленим у справі; - наявність помилки, допущеної при видачі виконавчого листа. Про допущення такої помилки свідчить видача виконавчого листа без достатньої на той момент правової підстави або з порушенням встановленого порядку його видачі, або у зв`язку із виникненням обставин, що виключають виконання постановленого рішення суду. Зміст виконавчого листа не може суперечити змісту судового рішення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава на користь чи в інтересах яких видано виконавчий лист. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

У виконавчих листах, виданих у цій справі 09 червня 2022 року, зазначено боржником Державну казначейську служби України.

Виходячи з викладеного, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновки суду попередньої інстанції.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Встановивши, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального й процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали - без змін.

Керуючись статтями 35, 258, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника Державної казначейської служби України Яроша С.В. залишити без задоволення.

Ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 29 липня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили здня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: