Ухвала

від 03.10.2022 по справі 440/1441/19

БУСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер №440/1441/19

Провадження № 2/943/31/2022

У Х В А Л А

про самовідвід судді

03 жовтня 2022 року

Суддя Буського районного суду Львівської області Шендрікова Г.О., заявляє самовідвід від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, скасування державного акту на право приватної власності на землю та акту встановлення і узгодження меж земельної ділянки, зобов`язання до вчинення дій, -

в с т а н о в и в :

У провадження судді Буського районного суду Львівської області 20.09.2022 року ОСОБА_3 , згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, розпреділено цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, скасування державного акту на право приватної власності на землю та акту встановлення і узгодження меж земельної ділянки, зобов`язання до вчинення дій.

В даній справі заявляю собі самовідвід з наступних підстав. Так, для зняття будь-якого сумніву позивача ОСОБА_1 у розгляді зазначеного позову, суддя приходить до переконання про заявлення собі самовідводу, виходячи з наступних підстав.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року» визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обгрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з підпунктами 1, 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати та вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватись правил суддівської етики, у тому числі виявляти на дотримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесність та непідкупність судді.

Приймаючи присягу, суддя бере на себе зобов`язання, зокрема, безсторонньо, неупереджено та незалежно здійснювати правосуддя.

Підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів викладених у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні «Мироненко та Мартиненко проти України». У пунктах 66, 67 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, зо допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, такі природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Суддя заявляє собі самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Саме така позиція відображена у пункті 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, та статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22 лютого 2013 року.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності неупередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід.

Для того, щоб вирішити, чи є у конкретній справі правомірні підстави сумніватись у неупередженості судді, необхідно взяти до уваги й думку скаржника, яка при цьому не повинна мати вирішального значення.

Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з м етою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статях 36, 37, 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ч. 1 ст. 36 ЦПК України, якою встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики України неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством.

Разом із тим, ЄСПЛ у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказує, що справедливими в розумінні ст. 6 Конвенції може вважатися тільки такий суд, який діє незалежно від будь-яких обставин особистого (людського) чи іншого плану, є безстороннім та безпристрасним, тобто, при абсолютній відсутності обставин, які можуть викликати сумніви в об`єктивності та неупередженості судді.

У справі «Деблед проти Бельгії», Європейський суд вказав, що не можна вважати неупередженим суддю, якщо він раніше мав можливість ознайомитися із справою, її учасниками, скласти свою думку ще до того, як розпочався даний судовий розгляд.

За змістомстатті 40 ЦПК Українипитання про відвід (самовідвід) може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 1ст. 41 ЦПК Україниу разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) визначення судді для розгляду конкретної справи здійснюється у порядку, встановленомуст. 33 цього Кодексу.

Ураховуючи викладене, приходжу до переконання, що наявні обгрунтовані підстави для самовідводу, щоб зняти будь-які сумніви у позивача ОСОБА_1 , в неупередженості судді, під час розгляду справи судом під головуванням судді Шендрікової Г.О.

Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст.2,12,13,33,36,39,40,41,260,261 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и л а :

Для зняттябудь-якихсумнівів упозивача ОСОБА_1 в неупередженостісудді під час розгяду даної цивільної справи, у зв`язку з заявленим самовідводом, вищевказану цивільну справу передати для повторного розподілу між суддями Буського районного суду Львівської області в порядку, встановленомуст. 33 ЦПК України.

Суддя Г. О. Шендрікова