Постанова

від 13.09.2022 по справі 390/919/20

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 вересня 2022 року м. Кропивницький

справа № 390/919/20

провадження № 22-ц/4809/832/22

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),

судді - Дуковський О.Л., Карпенко О.Л.,

за участю секретаря судового засідання Сорокіної Н.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Кропивницька районна державна адміністрація Кіровоградської області,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Кропивницької районної державної адміністрації Кіровоградської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, визнання незаконною та скасування державної реєстрації за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 12 травня 2022 року (суддя Терещенко Д.В.).

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2020 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Грідасов Б.Ю. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 з позовом про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на будинок з господарськими спорудами за адресою АДРЕСА_1 (об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1216021635225 складається з житлового будинку, об`єкта житлової нерухомості, площею: загальна площа 54,8 кв.м., житлова 29.7 кв.м.) та на земельну ділянку на якій розміщено даний об`єкт нерухомого майна; визнання незаконною та скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1216021635225) за номером запису про право власності 19810721 від 31.03.2017, і рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 34620941 від 05.04.2017, ОСОБА_3 Обласне комунальне підприємство «Кіровоградське обласне бюро технічної інвентаризації» Кіровоградська область.

З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, поданою 06 листопада 2020 року (а.с.109 том 1) позивач просить визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію речових прав на будинок з погосподарськими будівлями за адресою АДРЕСА_1 , визнати за ним право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 на вищевказаний житловий будинок з погосподарськими будівлями та на земельну ділянку, на якій розміщено даний об`єкт нерухомого майна.

В обґрунтування позову зазначив, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем майна померлого ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкодавець ОСОБА_4 за життя склав заповіт, згідно якого все своє майно заповів ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яку позивач вчасно прийняв шляхом подачі відповідної заяви до нотаріуса та отримав на своє ім`я свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 5,8286 га, що розташована на території Могутненської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та на грошові кошти, що належали померлому. Іншого майна померлого не встановлено. У 2020 році позивачу стало відомо, що ОСОБА_4 при житті у 1987 році був побудований житловий будинок по АДРЕСА_1 , на яке він має право як спадкоємець, однак позбавлений можливості оформити свої спадкові права на будинок, оскільки після смерті ОСОБА_4 власність на будинок набув відповідач по справі ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 07 жовтня 2020 року задоволені клопотання та заява сторони позивача, за якими залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Кропивницьку районну державну адміністрацію Кіровоградської області (м. Кропивницький, вул. Дарвіна, 25); а також в забезпечення позову заборонено відповідачу по справі ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії спрямовані на розпорядження будинком з погосподарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: по відчуженню, передачі в користування (оренду, найм), знесення будинку з погосподарськими будівлями та укладення будь - яких правочинів щодо цього нерухомого майна.

У відзиві на позовну заяву, представник відповідача адвокат Лінчевський Д.Ю., зазначив про не визнання позовних вимог, вказавши, що з часу побудови спірного будинку в ньому проживали та були зареєстровані ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 . Домогосподарство відносилося до суспільної групи колгоспних дворів. Головою колгоспного двору зазначений ОСОБА_4 . Станом на 15.04.1991 членами колгоспного двору були ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , які, виходячи із засади рівності часток, мали по 1/3 частці у праві власності на майно, яке належало колгоспному двору. За змістом ст.563 ЦК УРСР 1963 року, в разі смерті члена колгоспного двору спадкоємство в майні двору не відкривається. Якщо після смерті члена колгоспного двору інших членів двору не залишається, до майна двору застосовуються правила цього розділу. Тому після смерті ОСОБА_4 , спадкоємство в його частці у майні колгоспного двору не відкрилось, оскільки залишились живими ще два члени колгоспного двору. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , після її смерті із співвласників майна колгоспного двору залишився відповідач ОСОБА_2 , який і є законним власником усього домогосподарства та законно оформив на себе право власності на будинок.

Заявив про застосування позовної давності, оскільки перебіг строків позовної давності розпочався з дня смерті ОСОБА_4 , тобто з ІНФОРМАЦІЯ_1 , коли позивач дізнався про відкриття спадщини. 13 лютого 2017 року приватним нотаріусом Томаз В.І. було заведено спадкову справу, з цього часу позивач і нотаріус мали б вживати заходів щодо визначення обсягу спадкової маси, наявності у померлого ОСОБА_4 на праві власності майна, що може увійти до її складу. Право власності за відповідачем зареєстровано 31.03.2017, оскільки відомості з державного реєстру речових прав є відкритими і доступними, позивач міг дізнатися про факт реєстрації права власності за відповідачем, щонайменше починаючи з 31 березня 2017 року в процесі оформлення спадщини, позов подано до суду 15 липня 2020 року, після спливу трьох років з дня реєстрації права власності за відповідачем.

Посилаючись на практику Верховного Суду вважає, що позивач обрав неправильний спосіб захисту, належним способом захисту в даному випадку, враховуюче що право власності на спірне нерухоме майно зареєстровано за іншою особою, є віндикаційний позов (витребування від цієї особи нерухомого майна), а не позов про визнання права власності. Зазначене є підставою для задоволення позову в частині визнання права власності на спірний будинок (а.с.187-189 том 1.)

Представник третьої особи відзиву на позовну заяву не подав. Заявив про розгляд справи без його участі.

Короткий зміст судового рішення першої інстанції

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 12 травня 2022 року позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_6 , до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Кропивницька районна державна адміністрація Кіровоградської області, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, визнання незаконною та скасування державної реєстрації, задоволено частково. Скасовано державну реєстрацію речових прав на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1216021635225, за номером запису про право власності 19810721 від 31.03.2017, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 34620941 від 05.04.2017. Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/3 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . В іншій частині позову відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність обґрунтованого права позивача ставити питання про власність спадкого будинку, але тільки в межах 1/3 частини. Суд вказав про необґрунтованість вимог про застосування строку позовної давності та безпідставності позиції відповідача щодо неправильного способу захисту.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із висновками судового рішення, представником відповідача, адвокатом Лінчевським Д.Ю. подана апеляційна скарга, якою сторона просить скасувати рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 12 травня 2022 року в частині задоволення позову та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, визнання незаконною та скасування державної реєстрації - відмовити повністю.

Зазначив три підстави не погодження з судовим рішенням.

По-перше, неправильний спосіб захисту інтересів позивача. Якщо державна реєстрація права власності здійснена належним способом захисту, то в такому випадку заявляється віндикаційний позов, а не вимога про визнання права власності.

По-друге, суд безпідставно не застосував позовну давність, наведені відповідні мотиви.

По-третє, неправильно здійснений розподіл судових витрат, враховуючи частковість задоволення позовних вимог.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Рух справи в апеляційному суді

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подана до Кропивницького апеляційного суду 27 червня 2022 року.

Ухвалою суду від 27 червня 2022 року витребувано з Кіровоградського районного суду Кіровоградської області матеріали цивільної справи №390/919/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Кропивницька районна державна адміністрація Кіровоградської області, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, визнання незаконною та скасування державної реєстрації.

11 липня 2022 року відкрито провадження у даній справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

11 липня 2022 року закінчено підготовчі дії, справу призначено до розгляду в Кропивницькому апеляційному суді на 13 вересня 2022 року, про що постановлено відповідну ухвалу.

Відповідно до ухвали від 13 вересня 2022 року апеляційним судом продовжено строк розгляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на п`ятнадцять днів.

Фактичні обставини справи встановлені судом

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер спадкодавець ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.21, 22, том 1).

За життя, а саме 21.12.2016 ОСОБА_4 все належне йому майно, де б воно не було та з чого б не складалось, що буде належати йому на день смерті, та все те, на що він за законом матиме право заповів ОСОБА_1 (позивачу у справі), ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.17-20 том 1).

Позивач, як спадкоємець за заповітом, після смерті ОСОБА_4 , в установлений законом строк прийняв всю спадщину за заповітом, шляхом подачі 13 лютого 2017 року до приватного нотаріуса Кіровоградського районного нотаріального округу Томаз В.І. заяви про прийняття спадщини та отримав на своє ім`я свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 5,8286 га, яка розташована на території Могутненської сільської ради, Кіровоградського району та області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю та на грошові кошти, у вигляді недоотриманої пенсії в сумі 2856,04 грн, які належали померлому на підставі Повідомлення Кропивницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України, що підтверджується копією спадкової справи № 7/2017 від 13.02.2017, яка витребувана судом (а.с.139-176 том 1).

Інші спадкоємці, як за законом, так і за заповітом відсутні. Майно померлого ОСОБА_4 , більшого ніж зазначеного в свідоцтві про спадкування, не встановлено.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Могутненської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області №245 від 25.06.2020, ОСОБА_4 з 1996 року і до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований в АДРЕСА_1 . На день його смерті в будинку були зареєстровані та проживали: його співмешканка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 1996 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 (день смерті) та син співмешканки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 1996 року по даний час (а.с.32 том 1). Дана обставина також підтверджується витягом з погосподарської книги с. Могутнє за період 1996 по 2000 роки (а.с.30-31 том 1).

Згідно копії свідоцтва про народження відповідач ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , його батьками зазначені: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с.190 том 1).

ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.190 на звороті том 1).

З довідки Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області №97 від 09.04.2021 вбачається, що згідно погосподарської книги № 8 особовий рахунок № НОМЕР_3 за 1987-1990 рік та книги № 1 за 1991-1995 роки особовий рахунок № НОМЕР_4 , домогосподарство по АДРЕСА_1 відносилося до суспільної групи колгоспних дворів. Станом на 15.04.1991 в даному домогосподарстві були зареєстровані та проживали: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що також підтверджується виписками з погосподарських книг № 8 та № 1 (а.с.201, 202-203 том 1).

З довідки Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області №125 від 24.05.2021 вбачається, що померлий ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8, працював в КСП ім. Петровського з 01.07.1978 по 01.12.1999 - згідно архівних книг по оплаті праці; з 1987 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 проживав за адресою: АДРЕСА_1 , домоволодіння, в якому проживав померлий, належало до суспільної групи колгоспних дворів, головою якого був ОСОБА_4 - згідно книг погосподарского обліку, що також наявні в матеріалах справи (а.с.217-218, 219-224 том 1).

Відповідно до записів у трудовій книжці колгоспника, виданої на ім`я ОСОБА_5 , з 07.07.1986 вона прийнята в члени КСП ім. Петровського, звільнена з членів КСП 02.03.2000 (а.с.191-192 том 1).

Згідно до архівної довідки ОКП "Кіровоградське ООБТІ" станом до 01.01.2013, реєстрація прав власності на будинок АДРЕСА_1 не проводилася (т.2 а.с. 46).

З довідки, наданої відділом у Кропивницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 26.06.2020 №235/113-20 вбачається, що відповідно до наявної у відділі земельно-кадастрової інформації, відомості про реєстрацію права власності чи користування на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні (а.с.35 том 1).

Після смерті ОСОБА_4 , проведена державна реєстрація права власності на спірний будинок за ОСОБА_2 , номер запису про право власності 19810721 від 31.03.2017 13:41:48, державний реєстратор Москаленко Г.В., підстава виникнення права власності: довідка, серія та номер 126, видана 28.03.2017, видавник Виконавчий комітет Могутненської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34620941 від 05.04.2017 08:46:35 ОСОБА_3 , Обласне комунальне підприємство «Кіровоградське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» Кіровоградська обл.; форма власності: приватна. Розмір частки: 1, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 84256561 від 05.04.2017, яка наявна в матеріалах реєстраційної справи (а.с.51 том 1).

З копії реєстраційної справи, яка надана Кропивницькою районною державною адміністрацією, слідує, що ОСОБА_2 подано заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . До заяви додано: довідку № 126 від 28.03.2017, видану виконавчим комітетом Могутненської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, про те, що згідно погосподарської книги № 1, особовий рахунок № НОМЕР_5 житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Земельна ділянка, на якій розміщено домоволодіння становить 0.25 га не приватизована, державний акт станом на 28.03.2017 не видавався; копію технічного паспорту на житловий будинок, який виготовлений станом на 28.03.2017, рік побудови будинку - 1988. Також в копії реєстраційної справи міститься: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 34620941 від 05.04.2017, яким державний реєстратор прав на нерухоме майно Москаленко Геннадій Вікторович, Обласне комунальне підприємство «Кіровоградське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» вирішив: провести державну реєстрацію права власності: форма власності: приватна на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за суб`єктом: ОСОБА_2 , податковий номер/ серія, номер паспорта НОМЕР_6 . Відкрити розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об`єкт нерухомого майна; та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 84256561 від 05.04.2017 08:52:13 (а.с.46-59 том 1).

Рішенням Катеринівської сільської ради від 28 вересня 2021 року № 951-10/2021, сільська рада вирішила затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 загальною площею - 0,2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 3522584500:51:000:0174, за рахунок земель житлової та громадської забудови комунальної власності за адресою: АДРЕСА_1 та передати у власність ОСОБА_2 вищевказану земельну ділянку кадастровий номер 3522584500:51:000:0174 (а.с.20, 21-22 том 2).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.12.2021, за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,25 га по АДРЕСА_1 кадастровий номер 3522584500:51:000:017, номер запису про право власності: 45532766, дата та час державної реєстрації: 03.12.2021, державний реєстратор Урсатій А.Ю., підстава для державної реєстрації: рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер 951-10-2021 від 28.09.2021, видавник Катеринівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 62141446 від 08.12.2021 16:55:10, ОСОБА_9 , Кропивницька районна державна адміністрація Кіровоградської області, форма власності: приватна, розмір частки: 1/1 (а.с.22-23 том 2).

Мотивувальна частина, позиція апеляційного суду

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції, наполягав на її задоволенні.

Представник сторони позивача, адвокат Грідасов Б.Ю. надав заяву про розгляд справи за відсутності позивача і його представника, а також виклав письмові пояснення (а.с.103-105 том 2).

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За статтею 367 ЦПК, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення в загальному відповідає.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд

і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи

чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної

в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно

до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода

на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи

на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання

або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися

до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права

та інтересу.

Спірні правовідносини виникли з підстав набуття у власність спадкового майна.

Позивач є спадкоємцем майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , який за життя 21.12.2016 склав заповіт, за яким все належне йому майно, де б воно не було та з чого б не складалось, що буде належати йому на день смерті, та все те, на що він за законом матиме право заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_1 прийняв всю спадщину, отримав на своє ім`я свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 5,8286 га, яка розташована на території Могутненської сільської ради, Кіровоградського району та області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю та на грошові кошти, у вигляді недоотриманої пенсії в сумі 2856,04 грн.

У 2020 році позивачу стало відомо, що ОСОБА_4 у 1987 році був побудований житловий будинок по АДРЕСА_1 .

З довідки Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області №97 від 09.04.2021 встановлено, що згідно погосподарської книги № 8 особовий рахунок № НОМЕР_3 за 1987-1990 рік та книги № 1 за 1991-1995 роки особовий рахунок № НОМЕР_4 , домогосподарство по АДРЕСА_1 відносилося до суспільної групи колгоспних дворів. Станом на 15.04.1991 в даному домогосподарстві були зареєстровані та проживали: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

При вирішенні спорів щодо майна колишнього колгоспного двору, яке придбане до 15 квітня 1991 року, застосовуються норми, що регулювали власність цього двору до вказаної дати, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір таких часток визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Станом на 15 квітня 1991 року ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_2 були членами колгоспного двору по АДРЕСА_1 , тому частки кожного із них у праві власності на це майно є рівними - по 1/3 частці.

Закон Української РСР "Про власність" не містив положень, які виключали майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім`ї, зі складу спадщини. У пункті 4 Постанови Верховної Ради Української РСР № 885-XII від 26 березня 1991 року "Про введення в дію Закону Української РСР "Про власність" вказано, що правила, які містяться в Законі Української РСР "Про власність" і були передбачені Законом СРСР "Про власність в СРСР", застосовуються з дня введення в дію Закону СРСР "Про власність в СРСР", тобто з 1 липня 1990 року. Відтак, з 1 липня 1990 року при спадкуванні частки майна колишнього колгоспного двору застосовувалися загальні правила щодо спадкування. На час відкриття спадщини після ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовідносини щодо спадкування врегульовуються положеннями книги шостої ЦК України, який набрав чинності з 1 січня 2004 року.

Згідно зі статтями 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За статтею 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином, до складу спадщини після ОСОБА_4 входила 1/3 частка вказаного домоволодіння.

Заперечуючи висновки суду сторона відповідача визначила три підстави для скасування судового рішення, а саме неналежний спосіб захисту порушеного права, який мав би бути у вигляді віндикаційного позову, застосування позовної давності, неправильно здійснений розподіл судових витрат, враховуючи частковість задоволення позовних вимог.

Щодо першої підстави оскарження про неправильно обраний позивачем спосіб захисту інтересів, позивачем мав би бути заявлений віндикаційний (витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння), а не позов про визнання права власності.

Віндикаційний позов - вимога не володіючого власника до незаконного володільця про витребування майна (ст. 387 ЦК України). Віндикаційним позовом захищається право власності в цілому, оскільки він пред?являється в тих випадках, коли порушені права володіння, користування і розпорядження одночасно. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що звертаючись до суду позивач лише ставив питання щодо власності на спірне майно, яке йому до вирішення справи не належало, тому застосування даної норми права до виниклих правовідносин є неможливим. Суд першої інстанції також правильно акцентував увагу, що витребувати можливо лише індивідуально визначену річ, а не частку в праві спільної власності. Скасування державної реєстрації права власності відповідача, з одночасним визнанням за позивачем права власності на 1/3 частину житлового будинку є абсолютно правильним та ефективним способом захисту порушеного права позивача.

Щодо застосування позовної давності.

Відповідно до положень ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. За ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. За змістом ч.1 ст.261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушене, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 , прийняв в спадщину все майно згідно заповіту, що належало спадкодавцю на день смерті. Отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку та грошові кошти, проте не оформив свої спадкові права на спірний будинок з підстав викладених в позові.

05 квітня 2017 року державним реєстратором прав на нерухоме майно ОКП «Кіровоградське ООБТІ» прийнято рішення № 34620941 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно до якого проведено державну реєстрацію права власності за відповідачем по справі ОСОБА_2 на спадковий житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією реєстраційної справи та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 84256561.

Позивач, вважаючи себе власником всього майна померлого, в тому числі спірного житлового будинку, просить визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію речових прав на будинок з погосподарськими будівлями за адресою АДРЕСА_1 , та визнати за ним право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 на вищевказаний житловий будинок з погосподарськими будівлями.

За частиною першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України). Спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею такого свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини.

ОСОБА_1 при оформленні спадщини не визначив в обсяг спадщини житловий будинок, оскільки не знав про належність житлового будинку спадкодавцю.

Вже після відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на спадковий будинок зареєстровано за відповідачем у справі. 05.04.2017, спірний будинок вибув з обсягу спадку до закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини, питання реалізації спадкового права на будинок за таких обставин можливо лише в судовому порядку, у спосіб визнання права власності, скасування державної реєстрації речових прав на будинок з погосподарськими будівлями за адресою АДРЕСА_1 підлягає задоволенню.

Тому, суд першої інстанції абсолютно правильно не погодився з вимогою про застосування позовної давності, враховуючи спадкові права позивача, своєчасну реалізацію свого права шляхом подачі заяви на прийняття спадщини.

Згідно до ст. 367 ЦПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В частині позову, в якій судом відмовлено, суд апеляційної інстанції рішення не перевіряє, у зв`язку з відсутністю оскарження позивачем. Також не надається оцінка тим висновкам суду, які не становлять мотивацію оскарження відповідачем.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги про невідповідний розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції стягнув з відповідача на користь позивача судові витрати по справі в сумі 2312,20 грн. Стаття 133 ЦПК України врегульовує види судових витрат. Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі

1681,60 грн (т. 1 а.с. 1 - 2), за подання заяви про забезпечення позову сплачено судовий збір в розмірі 630,61 грн (т. 1 а.с. 78-79).Задовольняючи позовні вимоги частково, в силу приписів частин 1, 2, 10 ст. 141 ЦПК України, суд мав би стягнути з позивача судовий збір частково, пропорції розміру задоволених позовних вимог. ОСОБА_2 також зазначає, що ним було понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн, відносно стягнення яких відповідач подав до суду заяву від 25.11.2021 (а.с. 2-6). Відтак, з огляду на часткове задоволення позовних вимог, суд мав би покластина позивача частину судових витрат на професійну правничу допомогу, понесені відповідачем, пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Однак виконання даної норми права не було здійснено судом першої інстанції.

Позивачем сплачено при зверненні до суду судовий збір в сумі 1681,00 грн. та 630,61 за заяву про забезпечення позову. З врахуванням заявленої майнової та немайнового вимога, судовий збір мав би складати 2167.81 грн, а сплачено 1681,60 грн (недоплачені 486, 21 грн); заява про забезпечення позову становить 420,40 грн, а сплачено 630,61 (більше на 210,21 грн). Загальна сума недоплачена позивачем судового збору становить 276,00 грн (486,21 грн -210,21 грн ).

Тому з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України підлягає стягненню недоплачена суму судового збору у розмірі 276,00 грн.

За результатами розгляду заяви про забезпечення позову з відповідача підлягає стягнення 420,40 грн на користь позивача; за наслідком задоволення немайнової вимоги 840,80 грн.; за майнову вимогу 437,91 грн, (1/3 частина задоволення позову).

Тому стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат зі сплати судового збору становить 1 699,11 грн.

ОСОБА_10 подав заяву 25.11.2021 року (а.с.2) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Долучив до заяви довідку про вартість наданої правничої правової допомоги, додаток до довідки від 24.11.2021 року (а.с.4), угоду про надання правової допомоги, додлаткову угоду (а.с. 5, зворот); квитанцію до прибуткового кассового ордера про сплату 7000 грн (а.с.6). Обсяг і зміст зазначених документів відповідають положенням права і дають обгрунтовану підставу для стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу, з врахуванням пропорції задоволених вимог (становить 34%). Тому з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2380,00 грн.

Загальний висновок

За наслідком розгляду апеляційної скарги колегія апеляційного суду дійшла висновку, в межах оскарження, про відповідність рішення виимогам законодавства при розгляді суті виниклих спірних праовідносин, застосування матеріального права і наданої оцінки.

Однак при застосуванні процессуального права допущена помилка, яка з врахуванням положень ст. 376 ЦПК підлягає виправленню у спосіб зміни судового рішення в частині розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 363, 367, 368, 369, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково. Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 12 травня 2022 рокузмінити у частині розподілу судових витрат, виклавши відповідну частину мотивувальної частини рішення у редакції цієї постанови, а абзац п`ятий резолютивної частини рішення замінити текстом наступного змісту:

«Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України недоплачену суму судового збору у розмірі 276,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1 699,11 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2380,00 грн.»

У решті рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 12 травня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. М. Дьомич

Судді О. Л. Дуковський

О. Карпенко