Постанова

від 26.09.2022 по справі 455/833/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 455/833/19 Головуючий у 1 інстанції: Пошивак Ю.П.

Провадження № 22-ц/811/4152/21 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.

Категорія: 80

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2022 року м. Львів

Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Бойко С.М.,

суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря Матяш С.І.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні безфіксування судовогопроцесу звукозаписувальнимтехнічним засобомцивільну справуза апеляційноюскаргою ОСОБА_1 на рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 26 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Закладу загальної середньої освіти I-III супенів ліцею с. Стрілки Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області про стягнення недоплаченої заробітної плати, невиплачених коштів на оздоровлення, гірських коштів та індексації заробітної плати,

в с т а н о в и в:

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення недоплаченої заробітної плати, невиплачених коштів на оздоровлення та гірських коштів за роботу в гірській місцевості, проведення індексації належних їй до сплати сум з урахування індексу інфляції за весь період недоплат.

Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що 01.04.1996 року була прийнята на роботу на посаду прибиральниці в Стрілківську школу інтернат, де працює по даний час, однак, заробітна плата їй усі сім років (з червня 2012 року по лютий 2019 року) нараховувалась неправильно, оскільки площа, яку вона прибирала, була більшою, ніж та, що визначена відповідачем, а тому їй необхідно доплатити заробітну плату в розмірі 159131 грн., а також порахувати індексацію та інфляцію за всі роки недоплат, крім того, їй не нараховувались і не виплачувались гірські кошти (25% від посадового окладу) за роботу в гірській місцевості, а тому такі підлягають стягненню за період з січня 2017 року по лютий 2019 року в розмірі 23686 грн. 50 коп., а також не виплачена допомога на оздоровлення за 2017 2018 роки в розмірі 6923 грн., що сумарно становить 189740 грн.

Саме в такому розмірі вона оцінює завдану їй неправомірними діями шкоду, яку просить стягнути з відповідача, а також зобов`язати відповідача письмово вибачитись перед нею та надіслати лист за місцем її проживання.

Рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 26 травня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду оскаржила позивач ОСОБА_1 , вважає його незаконним та необґрунтованим.

Зазначає, що суд першої інстанції неповно та неправильно встановив обставини справи, не дав належної правової оцінки доказам, які вона подала на підтвердження своїх вимог.

Вважає, що суд діяв упереджено, перевівши позовну заяву про стягнення невиплачених їй коштів по заробітній платі, допомоги на оздоровлення та гірських коштів у категорію справ майнової шкоди.

На переконання апелянта, нею наведено достатньо підстав для визнання права порушеним та задоволення її позову.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким її позов задовольнити.

В судове засідання апеляційного суду учасники справи повторно не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, тому розгляд справи проведено відповідно до вимог ч.2 ст.247, ч.2 ст.372 ЦПК України у відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, й у зв`язку з перебуванням одного із членів колегії суддів у відпустці в період з 19 по 23 вересня 2022 року, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 13.09.2022 року, є дата складення повного судового рішення 26.09.2022 року.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обовязок доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог. Саме на позивача покладається обовязок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що згідно із записами у трудовій книжці, ОСОБА_1 з 10.04.1996 року прийнята на роботу прибиральницею у Стрілківську середню школу-інтернат.

01.09.2003 року позивача переведено з посади прибиральниці загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІІ ступенів с. Стрілки прибиральницею навчального комплексу «Стрілківська школа-інтернат при Львівському національному університеті ім. І. Франка».

04.04.2012 року навчальний комплекс «Стрілківська школа-інтернат» перейменовано у Стрілківську школу-інтернат І-ІІІ ступенів, яку 21.08.2018 року реорганізовано у Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів ліцей с. Стрілки.

ОСОБА_1 працює в названому навчальному закладі прибиральницею з оплатою праці 1 ставка.

Згідно із затвердженою директором ЗЗСО І-ІІІ ст. ліцею ОСОБА_2 площі прибирання у приміщеннях ЗЗСО І-ІІІ ст. ліцею с. Стрілки на 2018-2019 роки, за ОСОБА_1 закріплена площа в розмірі 499,9 кв.м.

Звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач ОСОБА_1 стверджувала, що площа прибирання, яка за нею закріплена, є значно більшою, а тому вважає, що має право на збільшення своєї заробітної плати у співвідношенні до фактичної площі прибирання.

Відповідно до Типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 06.12.2010 року №1205, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.12.2010 року за №1308/18603, для прибиральників службових приміщень визначено такі умови введення, а саме: на кожні 250 кв.м площі, що прибирається, але не менше 0,5 посади на школу (опорну школу та її філії).

У школах, де заняття проводиться в другу зміну або є групи продовженого дня, додатково вводиться штатна одиниця з розрахунку 0,5 штатної одиниці на 250 кв.м площі, що використовується учнями цієї зміни або групами продовженого дня.

При розрахунку площі, що прибирається, не враховується площа стін, вікон, панелей. Крім того, може не враховуватися площа класних кімнат (кабінетів) 8 - 11 класів, якщо вона прибирається учнями цих класів.

Власне, у своїх розрахунках про стягнення недоплаченої заробітної плати позивач, окрім площі підлоги, враховувала й площу вікон, панелей, підвіконників, батарей, дверей, ліжок, шаф, тумбочок, сантехнічних приладів, тощо, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги позивача про нарахування та виплату їй заробітної плати в розмірі 159131 грн. з проведенням з цієї суми індексації.

Перевіряючи доводи ОСОБА_1 щодо невиплати відповідачем 25% відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.1995 року №648 «Про умови оплати праці особам, які працюють в гірських районах» (далі Постанова №648) за період з січня 2017 року по лютий 2019 року, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.1995 року №647 «Про перелік населених пунктів, яким надається статус гірських» (із змінами та доповненнями), с. Стрілки територія Стрілківської сільської територіальної громади знаходиться в переліку населених пунктів, яким відповідно до Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» надано статус гірських (далі Закон №56/95-ВР).

Статтею 5 Закону №56/95-ВР встановлено порядок визначення та надання громадянам статусу особи, яка проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського.

Умови оплати праці осіб, які працюють у гірських районах, встановлюються Кабінетом Міністрів України (частина перша статті 6 Закону №56/95-ВР).

Пунктом 1 Постанови №648 передбачено, що на підприємствах, в установах, організаціях, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських, тарифні ставки і посадові оклади працівників визначені генеральною, галузевими та регіональними угодами, як мінімальні гарантії в оплаті праці, а також встановлені за рішенням Кабінету Міністрів України або за його дорученням, підвищуються на 25 відсотків. Підвищення тарифних ставок і посадових окладів, зокрема, працівникам бюджетних установ і організацій, передбачено здійснити в межах асигнувань відповідних бюджетів.

З долучених до матеріалів справи розрахункових листів за грудень 2016 року, з січня по грудень 2017 року, з січня по грудень 2018 року та з січня по вересень 2019 року, встановлено, що позивачу ОСОБА_1 нараховувалися гірські відповідно до вказаним вище нормативних актів, а тому вимоги позивача в цій частині є також безпідставними.

Матеріальна допомога на оздоровлення є соціальною грошовою виплатою працівникам, які йдуть у щорічну відпустку. Єдиного нормативного акту, який би регулював порядок її нарахування, немає.

Матеріальна допомога на оздоровлення належить до заохочувальних та компенсаційних виплат, що належать до фонду оплати праці. Для окремих категорій працівників надання матеріальної допомоги на оздоровлення є обов`язковим. До них належать, зокрема: державні службовці; посадові особи місцевого самоврядування; педагогічні та науково-педагогічні працівники; педагогічні працівники закладів сфери культури; працівники музеїв і бібліотек; медичні працівники; працівники протитуберкульозних закладів.

Позивач ОСОБА_1 не належить до категорії працівників, надання яким допомоги на оздоровлення є обов`язковим. Така допомога могла бути надана за рішенням керівника закладу та лише за наявності передбачених коштів у фонді оплати праці на здійснення таких виплат.

Як встановлено судом першої інстанції, починаючи з 01 січня 2016 року, при формуванні бюджету Старосамбірського району не дотримано вимог бюджетного кодексу в частині забезпечення в повному обсязі коштами на оплату праці працівників бюджетних установ, в тому числі, установ галузі освіти. Відповідно, в кошторисах Закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів ліцею с. Стрілки на 2016 2019 роки затверджено видатки тільки на обов`язкові виплати.

З наведеного слідує, що у фонді оплати праці відповідача не були закладені кошти для виплати допомоги на оздоровлення, до того ж, як вірно зазначив суд першої інстанції, виплата такої допомоги є правом, а не обов`язком керівника навчального закладу і залежить від названих вище умов, відтак, позов і в цій частині є безпідставним.

Також судом встановлено, що згідно з розрахунковими листами за період з грудня 2016 року по вересень 2019 року, ОСОБА_1 нараховувалася індексація заробітної плати.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, які викладені у постановах від 21.05.2014 року у справі №6-43цс14, від 14 грудня 2016 року у справі №428/7002/14-ц, ст.34 Закону України «Про оплату праці», Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», компенсація втрати частини заробітної плати провадиться підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності й господарювання своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на один відсоток.

Судом не встановлено підстав для задоволення й таких вимог позивача.

Отже, позовні вимоги позивача є безпідставними та не підлягають до задоволення, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду по суті вирішення спору, судом не допущено порушень норм матеріального та/або процесуального права, які б були обов`язковою підставою для скасування або зміни оскаржуваного рішення, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 26 травня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 26 вересня 2022 року.

Головуючий С.М. Бойко

Судді: С.М. Копняк

А.В. Ніткевич