Постанова

від 28.09.2022 по справі 522/866/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/6682/22

Справа № 522/866/22

Головуючий у першій інстанції Свячена Ю.Б.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Комлевої О.С.,

суддів: Сегеди С.М., Цюри Т.В.,

з участю секретаря Шлапак А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 07 лютого 2022 року про відмову у відкритті провадження у справі, постановлену під головуванням судді Свяченої Ю.Б., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної організації політичної партії «Партія Шарія», політичної партії «Партія Шарія», Одеської районної територіальної виборчої комісії Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в:

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеської обласної організації політичної партії «Партія Шарія», політичної партії «Партія Шарія», Одеської районної територіальної виборчої комісії Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення Одеської обласної організації політичної партії, визнання протиправним та скасування рішення керівного органу політичної партії, в якій просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської обласної організації політичної партії «Партія Шарія» від 21 грудня 2021 року щодо відкликання ОСОБА_1 , як депутата Одеської міської ради VIII скликання від політичної партії «Партія Шарія»;

- визнати протиправним та скасувати рішення керівного органу політичної партії «Партія Шарія» від 24.12.2021 року щодо відкликання депутата Одеської районної ради ОСОБА_1 від політичної партії «Партія Шарія» прийнятого на підставі протоколу Одеської обласної організації політичної партії «Партія Шарія» від 21 грудня 2021 року.

В обґрунтування свого позову позивач зазначив, що 21 грудня 2021 року відбулася конференція Одеської обласної організації політичної партії «Партія Шарія», на якій розглядались питання щодо відкликання депутата Одеської районної ради Одеської області за народною ініціативою місцевою організацією політичної партії ОСОБА_1 , якого обрано депутатом від Одеської обласної організації політичної партії «Партія Шарія». За результатами розгляду це питання було прийнято, вирішено внести пропозицію, щодо відкликання депутата Одеської районної ради Одеської області за народною ініціативою, обраного від Одеської обласної організації політичної партії «Партія Шарія», - ОСОБА_1 за пунктами 2 та 5 ст. 37 Закону України Про статус депутатів місцевих рад. На думку позивача, Одеською обласною організацією політичної партії «Партія Шарія» зазначене рішення було прийнято з численними порушеннями норм діючого законодавства, зокрема норм статей 37-41,48 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

На підставі рішення конференції Одеської обласної організації політичної партії Партія Шарія від 21 грудня 2021 року, оформленого протоколом Одеської обласної організації політичної партії «Партія Шарія» від 21 грудня 2021 року, політичною партією «Партія Шарія» було прийнято рішення № 2/ХІ позачергового XI з`їзду політичної партії «Партія Шарія» від 24 грудня 2021 року про відкликання депутата Одеської районної ради, обраного від Одеської обласної організації політичної партії «Партія Шарія», - ОСОБА_1 на підставі пунктів 2 та 5 ст. 37 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». Зазначене рішення, на думку позивача, також було прийнято з порушеннями норм Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07 лютого 2022 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження, оскільки вирішення питань щодо відкликання депутатів належить до виключної компетенції відповідного статутного органу, законність рішення якого не може бути перевірена в судовому порядку.

Не погодившисьз ухвалою, ОСОБА_1 звернувся досуду запеляційною скаргою,в якійпросить ухвалусуду скасувати,повернути матеріалисправи досуду першоїінстанції длявирішення питаннящодо відкриттяпровадження,посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування своєї скарги зазначив, що суд першої інстанції відмовляючи у відкритті провадження помилково дійшов висновку про те, що відносини, які склалися між учасниками справи не регулюються Статутом політичної партії «Партія Шарія» і не відносяться до внутрішньо-статутної діяльності, а регулюються виключно Законом України «Про статус депутатів місцевих рад».

Відзиву до суду надано не було.

Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.

Учасники справи про призначене судове засідання на 28 вересня 2022 року були сповіщені.

Заяв, або клопотань про відкладення розгляду справи від учасників справи до суду не надходило.

Частиною 2 статті 372 ЦПК Українипередбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 , представника ОСОБА_1 , перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно дост.375 ЦПК України,суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи ОСОБА_1 у відкритті провадження на підставі п.1ч.1ст.186ЦПК України,суд першої інстанції виходив із того, що вирішення питань щодо відкликання депутатів належить до виключної компетенції відповідного статутного органу, законність рішення якого не може бути перевірена в судовому порядку.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеської обласної організації політичної партії «Партія Шарія», політичної партії «Партія Шарія», Одеської районної територіальної виборчої комісії Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення Одеської обласної організації політичної партії, визнання протиправним та скасування рішення керівного органу політичної партії, в якій просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської обласної організації політичної партії «Партія Шарія» від 21 грудня 2021 року щодо відкликання ОСОБА_1 , як депутата Одеської міської ради VIII скликання від політичної партії «Партія Шарія»;

- визнати протиправним та скасувати рішення керівного органу політичної партії «Партія Шарія» від 24.12.2021 року щодо відкликання депутата Одеської районної ради ОСОБА_1 від політичної партії «Партія Шарія» прийнятого на підставі протоколу Одеської обласної організації політичної партії «Партія Шарія» від 21 грудня 2021 року.

Обґрунтовуючи свій позов позивач зазначив, що 21 грудня 2021 року відбулася конференція Одеської обласної організації політичної партії «Партія Шарія», на якій розглядались питання щодо відкликання депутата Одеської районної ради Одеської області за народною ініціативою місцевою організацією політичної партії ОСОБА_1 , за результатами розгляду якої було прийнято рішення про внесення пропозиції, щодо відкликання депутата Одеської районної ради Одеської області за народною ініціативою, обраного від Одеської обласної організації політичної партії «Партія Шарія», - ОСОБА_1 , яке на думку позивача, прийнято з численними порушеннями норм діючого законодавства, зокрема норм статей 37-41,48 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

Також позивач зазначив, що на підставі рішення конференції Одеської обласної організації політичної партії Партія Шарія від 21 грудня 2021 року, оформленого протоколом Одеської обласної організації політичної партії «Партія Шарія» від 21 грудня 2021 року, політичною партією «Партія Шарія» було прийнято рішення № 2/ХІ позачергового XI з`їзду політичної партії «Партія Шарія» від 24 грудня 2021 року про відкликання депутата Одеської районної ради, обраного від Одеської обласної організації політичної партії «Партія Шарія», - ОСОБА_1 на підставі пунктів 2 та 5 ст. 37 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», яке позивач . Зазначене рішення, яке на думку позивача, також було прийнято з порушеннями норм Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

Згідно п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Частиною 2 ст. 4 ЦПК України зазначено, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Проте, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно ст.125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Згідно ст. 2 Закону України «Про політичні партії в Україні», політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

За змістом ст. 3 Закону України «Про політичні партії в Україні», політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку. Політичні партії в Україні створюються і діють тільки із всеукраїнським статусом.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про політичні партії в Україні» втручання з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх структурних утворень забороняється, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Порядок державного контролю за діяльністю політичних партій визначений розділом V вказаного закону, статтями 18-24. До переліку випадків можливості втручання суду у діяльність політичної партії, передбачених Законом України «Про політичні партії в Україні», заявлені позовні вимоги не відносяться.

Рішенням Конституційного Суду України від23.05.2001р №6-рп/2001 у справі № 1-17/2001 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців третього, четвертого, п`ятого статті 248-3 Цивільного процесуального кодексу України щодо офіційного тлумачення положення абзацу четвертого статті 248-3 Цивільного процесуального кодексу України (справа щодо конституційності статті 248-3 ЦПК України) визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), положення абзацу п`ятого статті 248-3 Цивільного процесуального кодексу України про те, що судам не підвідомчі скарги «на акти і дії об`єднань громадян, які відповідно до закону, статуту (положення) належать до їх внутрішньо-організаційної діяльності або їх виключної компетенції».

На підставі вищевикладеного,суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відмову ОСОБА_1 у відкритті провадження, оскільки предметом позовних вимог позивача є оскарження рішення обласної організації політичної партії та рішення керівного органу політичної партії.

З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Судове рішення відповідає вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки судові процедури повинні бути справедливими і розумними як до відповідача, так і до позивача.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції відмовляючи у відкритті провадження помилково дійшов висновку про те, що відносини, які склалися між учасниками справи не регулюються Статутом політичної партії «Партія Шарія» і не відносяться до внутрішньо-статутної діяльності, а регулюються виключно Законом України «Про статус депутатів місцевих рад»,колегія суддів вважає безпідставними, оскільки суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що вирішення питань щодо відкликання депутатів належить до виключної компетенції відповідного статутного органу, законність рішення якого не може бути перевірена в судовому порядку.

Колегія суддів звертає увагу на те, що оскільки оскаржувані дії та рішення належать до внутрішньоорганізаційної діяльності політичної партії і є її виключною компетенцією, а втручання з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх структурних утворень забороняється законом, за винятком передбачених Законом № 2365-III випадків, і суди не належать до органів, які відповідно до цього Закону можуть здійснювати контроль за діяльністю політичних партій, у тому числі й стосовно дотримання ними вимог їх статуту, то заявлені позовні вимоги не можуть бути предметом судового розгляду.

Аналогічний висновок закріплено в постанові ВП ВС від 23 березня 2021 року у справі № 761/3540/20.

У відповідності з положеннями ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32).

Пункт 1ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для її скасування відсутні.

На підставі ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 07 лютого 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 03 жовтня 2022 року.

Головуючий

Судді