Постанова

від 03.10.2022 по справі 440/10862/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2022 р. Справа № 440/10862/21

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Мельнікової Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.11.2021, головуючий суддя І інстанції: С.С. Сич, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 19.11.21 по справі № 440/10862/21

за позовом Приватного підприємства "САЛІК ГРУП"

до Державної служби України з безпеки на транспорті , Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Полтавській області

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року Приватне підприємство "САЛІК ГРУП" (далі - позивач, ПП "САЛІК ГРУП") звернулосьдо Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач 1), Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Полтавській області (далі - відповідач 2), в якому просило суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу від 16.08.2021 №189267.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу винесена без наявності в діях підприємства фактів правопорушень та з порушенням передбаченої процедури габаритно-вагового контролю і розгляду справи про автомобільний транспорт, зокрема: зі зважуванням сипучого вантажу при відсутності затвердженої Методики зважування сипучих вантажів; із застосуванням штрафу за перевезення без відповідного дозволу подільного вантажу, по якому законом не передбачено видання дозволу на проїзд на одну вісь, оскільки дозвіл видається на автомобіль у цілому, а не на окремі осі; з неправомірним визначенням навантаження на строєну вісь шляхом сумуванням навантаження по кожній з одиничних осей окремо; без наявності на місці ГВК та без пред`явлення на прохання водія документів на законність використання зважувального обладнання; без складення та без вручення акту перевірки за формою, згідно з додатком №3 до Порядку №1567; без вжиття обов`язкових процедурних заходів щодо затримання та заборони руху транспортного засобу, а також без надання водієві можливості пройти повторне зважування; без зазначення в оскаржуваній постанові чіткої суті порушення та конкретної норми закону, яка порушена; з позбавленням представників підприємства права брати участь у розгляді справи, оскільки розгляд справи проведено 16.08.2021 без наявного документального підтвердження про отримання підприємством запрошення на розгляд справи, оскільки вказане повідомлення отримано підприємством 19.08.2021 року.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 року адміністративний позов Приватного підприємства "САЛІК ГРУП" задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Полтавської області про застосування адміністративно-господарського штрафу №189267 від 16 серпня 2021 року.

Державна служба України з безпеки на транспорті не погодилась з рішенням суду першої інстанції та подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПП "САЛІК ГРУП" відмовити в повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що під час перевірки позивача виявлено перевищення ТЗ нормативних вагових параметрів, а саме: навантаження на строєну вісь ТЗ - 25,44 т. при допустимих 22 т. Зважування проводилося на стаціонарному майданчику для здійснення ГВК, який відповідає Акту обстеження майданчика для здійснення ГВК та належним чином освітлений, відповідно до п.8 Постанови КМУ від 27 червня 2007 року №879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування". У зв`язку з виявленням вищезазначених порушень, державними інспекторами складено: акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0067003 від 16.07.2021р., довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу № 050045 від 16.07.2021р., розрахунок плати за проїзд великовагових транспортних засобів та акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом № 250268 від 16.07.2021 р., який відповідно до п. 21 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08 листопада 2006 року, складається в одному примірнику. Водій зі змістом акту № 250268 від 16.07.2021 року ознайомлений та засвідчив це власним підписом, надав пояснення. Повідомлення про призначення розгляду справи на 16.08.2021 року від 27.07.2021 року рекомендованим листом з повідомленням № 3602023701856 направлено позивачеві за адресою: вул. С. Бандери, 38, 6, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, оскільки за цією адресою позивач зареєстрований, як суб`єкт підприємницької діяльності. Тобто, обов`язок щодо направлення порушнику повідомлення про дату час та місце розгляду справи Управлінням виконано в повному обсязі та позивача завчасно повідомлено про дату та місце розгляду справи. Вказане повідомлення було у точці видачі 02.08.2021 року, про що свідчать дані з Укрпошти по відстеженню відправлень, однак, на розгляд справи позивач чи уповноважена ним особа не прибули. Відповідно до положень п. 27 Порядку № 1567 зазначено, що у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі, тому Управління Укртрансбезпеки мало обґрунтоване право проводити розгляд справи без участі позивача чи його представника. Враховуючи те, що відповідно до акту проведення перевірки ПП "САЛІК ГРУП" виконувало вантажні перевезення з перевищенням вагових обмежень від 10 до 20%, Управлінням Укртрансбезпеки прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 грн., відповідно до абз.15 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначив, що апеляційна скарга є безпідставною, необгрунтованою та не підлягає задоволенню.

Відповідач - Слобожанське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористалось.

Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ПП "САЛІК ГРУП", відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстроване 23.04.2008 як юридична особа за місцезнаходженням: Україна, 39600, Полтавська область, м. Кременчук, пров. Жовтневий, 38, здійснює вид економічної діяльності: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (а.с. 29-35).

16.07.2021 о 23 год. 39 хв. на ділянці автодороги М-22 Полтава-Олександрія 52 км старшим державним інспектором Управління Укртрансбезпеки Костіним Д.П. відповідно до направлення на рейдову перевірку №008136 від 12.07.2021 (а.с. 73) здійснено перевірку транспортного засобу марки DAF FT XF 95.430, д.р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 та перебуває в оренді у ПП "САЛІК ГРУП" на підставі договору оренди транспортного засобу №2ТЗ від 01.09.2020 (а.с.85-87, 89), за кермом якого перебував водій ОСОБА_2 (а.с. 89).

За результатами перевірки складено акт №250268 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 16.07.2021 (а.с.70), акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0067003 від 16.07.2021 (а.с. 80), довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №050045 від 16.07.2021 (а.с. 79) за результатом яких зафіксовано порушення: надання послуг з вантажних перевезень згідно з ТТН від 16.02.2021 з перевищенням вагових обмежень, а саме: навантаження на строєну вісь складає 25,44 т. при нормативно допустимій 22,00 т, що на 15,64% перевищує нормативні та є порушенням статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу (а.с. 70), фактична маса ТЗ зазначена 40,04 т при нормативно допустимій 40,00 т.

Акт №250268 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 16.07.2021 та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0067003 від 16.07.2021 підписані водієм ОСОБА_2 з запереченнями, за змістом яких вказано, що він здійснював перевезення сипучих вантажів, а саме Щ.П.С. 0-40 без перевантаження, загальна маса згідно вагових норм за результатом зважування склала 40,040 кг, що відповідає вимогам діючого законодавства, зважування проводилось у темну пору доби з порушенням п. 8 наказу №879 від 27.06.2007, у отриманні копії сертифікату на ваги, наказу на виїзну перевірку йому відмовлено (а.с.70-71).

На підставі вказаних документів сформований розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 16.07.2021 № 0067003 (а.с. 28).

30.07.2021 Слобожанським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки Полтавської області на адресу позивача: Україна, 39600, Полтавська область, м. Кременчук, пров. Жовтневий, 38, направлено повідомлення № 60622/28.3/24-21 від 29.07.2021 про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, призначеної з 10:00 до 12:00 16.08.2021 (а.с. 16-17).

Відповідно до відомостей з веб-сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження поштового відправлення № 3602023701856 вказане повідомлення вручено позивачу 19.08.2021 року (а.с. 18).

16.08.2021 року за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт ПП "САЛІК ГРУП" в.о. начальника Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Полтавської області Лисенком С.О. прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №189267 від 16.08.2021, якою стягнуто з ПП "САЛІК ГРУП" адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн. В обґрунтування вказаної постанови зазначено, що ПП "САЛІК ГРУП" 16.07.2021, а/д М-22, км 52, Т/З DAF, д.н.з. НОМЕР_1 , допущено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, відповідальність за яке передбачена абзацом 15 частиною 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (а.с. 15).

Не погоджуючись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду першої інстанції з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами не надано до суду належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження того, що саме 16.07.2021 місце здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу, який був здійснений відповідачем 16.07.2021 о 23:39 було освітленим, а тому Державною службою України з безпеки на транспорті при здійсненні габаритно-вагового контролю транспортного засобу, який знаходиться у користуванні позивача, допущено порушення вимог пункту 8 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на те, що зважування проводилося на стаціонарному майданчику для здійснення ГВК, який відповідає Акту обстеження майданчика для здійснення ГВК та належним чином освітлений, відповідно до п.8 Постанови КМУ від 27 червня 2007 року №879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування".

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та відхиляє доводи апелянта з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Підпунктом 15 пункту 5 Положення №103 передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень вантажів автомобільним транспортом, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, відповідно до пунктів 3, 4 якого органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи, які здійснюють контроль шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, встановлено вичерпний перелік підстав під час проведення рейдової перевірки, серед яких зазначено перевірка наявності визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно з пунктом 16 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті під час рейдової перевірки може проводитись габаритно-ваговий контроль.

Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законів України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух", "Про автомобільні дороги", Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306 (далі - Правила дорожнього руху), Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року N 30 (далі - Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів), Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року N 879.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями; великоваговий транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження; габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, що включає перевірку на відповідність встановленим законодавством нормативам вагових або габаритних параметрів таких транспортних засобів, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Згідно з частиною 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначено Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, надалі - Порядок № 879).

Положеннями пункту 8 № 879 передбачено, що у темну пору доби місце здійснення габаритно-вагового контролю повинне бути освітленим.

Відповідно до приписів пункту 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, темна пора доби - частина доби від заходу до сходу сонця.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з вимогами статей 73, 75, 76 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Матеріалами справи підтверджено та не оспорюється сторонами у справі, що здійснення габаритно-вагового контролю проведено 16.07.2021 о 23:39, тобто, в темну пору доби.

Як вбачається з акту обстеження майданчика для здійснення габаритно-вагового контролю на км 52+160 автомобільної дороги М-22 Полтава-Олександрія від 31.03.2021 року, Комісією проведено обстеження майданчика для здійснення габаритно-вагового контролю та встановлено, що майданчик розташований в смузі відводу міжнародної автомобільної дороги загального користування державного значення М-22 Полтава-Олександрія на км 52+160. Майданчик розташований ліворуч в смузі відводу автомобільної дороги М-22 Полтава-Олександрія за с. Бутенки. Довжина майданчика складає 135 м, ширина 15,0 м, що відокремлений від основної проїзної частини острівком безпеки шириною 1,75 м. Для забезпечення безпеки дорожнього руху розташтовано металеве бар`єрне огородження, яке відокремлює проїзну частину автодороги від майданчика. Встановлено, що існуючий майданчик відповідає вимогам до контрольно- вимірювального та пунктів габаритного-вагового контролю, що затверджені Постановою КМУ №879 від 27 червня 2007р. та Вимогам облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 № 255 (а.с. 93).

Колегія суддів зазначає, що хоча в акті обстеження майданчика від 31.03.2021 року зазначено, що існуючий майданчик відповідає вимогам до контрольно-вимірювального та пунктів габаритного-вагового контролю, проте, як правомірно встановлено судом першої інстанції, відповідачами не надано до суду належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження того, що саме 16.07.2021 місце проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача, який був здійснений відповідачем 16.07.2021 о 23:39, було освітленим.

Оскільки вказаний факт оспорюється позивачем та став однією з підстав для звернення його до суду, колегія суддів зауважує, що обов`язок доказування правомірності свого рішення покладений на відповідачів.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що Державною службою України з безпеки на транспорті при здійсненні габаритно-вагового контролю 16.07.2021 о 23:39 транспортного засобу, який знаходиться у користуванні позивача, допущено порушення вимог пункту 8 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879.

Стосовно доводів апелянта про те, що обов`язок щодо направлення порушнику повідомлення про дату час та місце розгляду справи Управлінням виконано ним в повному обсязі та позивача завчасно повідомлено про дату та місце розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п.26, 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМ України № 1567 від 08.11.2006р., справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Як вбачається з матеріалів справи 30.07.2021 Слобожанським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки Полтавської області направлено на адресу позивача за місцезнаходженням юридичної особи повідомлення № 60622/28.3/24-21 від 29.07.2021 про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, призначеної з 10:00 до 12:00 16.08.2021.

Відповідно до відомостей з веб-сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження поштового відправлення № 3602023701856 вказане повідомлення вручено позивачу 19.08.2021 року (а.с. 18), тобто, на момент розгляду питання про накладання штрафу (16.08.2021) письмове повідомлення про виклик позивача для участі у розгляді питання про накладання штрафу, не було вручене позивачу.

Отже, позивача не було завчасно повідомлено про дату та час розгляду справи про застосування адміністративно-господарських штрафу, а тому колегія суддів приходить до висновку, що позивач був позбавлений можливості бути присутнім на розгляді справи про порушення вимог законодавства, норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом та не мав можливості надати свої пояснення, заперечення та документальні докази.

Колегія суддів зауважує, що стверджувати про дотримання вимог п.п.26, 27 Порядку № 1567 від 08.11.2006 р. під час прийняття постанови про застосування адміністративно-господарських штрафу, можливо лише тоді, коли відповідне письмове повідомлення про виклик позивача, вручене своєчасно і особа має реальну можливість з`явитися на розгляд справи.

Загальний зміст терміну повідомлення включає в себе не тільки направлення відомостей у письмовому вигляді, з якими особа має бути обізнаною, а й отримання цією особою зазначених відомостей.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини (далі за текстом ЄСПЛ) у рішенні від 27.06.2017р., по справі Лазаренко та інші проти України постановив, що національними судами було порушено п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі за текстом - Конвенція в усіх відмінках), де визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

ЄСПЛ у своєму рішенні, вказуючи на порушення Україною п. 1 ст. 6 Конвенції, виходив з того, що національне законодавство України містить спеціальні норми щодо забезпечення інформування сторін процесу про ключові процесуальні дії і дотримання таким чином принципу рівності сторін та зберігання відповідної інформації, оскільки загальна концепція справедливого судового розгляду охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу.

У п. 37 цього рішення ЄСПЛ зазначив, що ст. 6 Конвенції не можна тлумачити як таку, що встановлює певну форму обслуговування судової кореспонденції. Від національних органів влади також не вимагається забезпечення бездоганного функціонування поштової системи. Разом з тим, загальна концепція справедливого судового розгляду охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу, вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було поінформовано про цей факт. Невручення стороні належним чином судових документів може позбавити його або її можливості захищати себе у провадженні.

Аналогічний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 2а-4552/11 від 07.02.2018 року.

Також, ЄСПЛ в п. 88 рішення по справі Олександр Волков проти України від 09.01.2013р., заява № 21722/11 констатував, що адміністративний або парламентський орган може вважатися судом у матеріально-правовому значені цього терміну, а тому розгляд справ таким органом має відбуватись з дотриманням процесуальних гарантій закріплених Конвенцією.

У справі Рисовський проти України від 20 жовтня 2011 року, заява №29979/04, (пункт 71) Європейським судом з прав людини викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень та розкрито елементи змісту доброго врядування. Зокрема, зазначено, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не повинні виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи про порушення вимог законодавства, норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом та прийняття постанови Слобожанським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області №189267 від 16.08.2021 р., відповідач-2 був зобов`язаний за допомогою об`єктивних відомостей пересвідчитись в тому, що станом на 16.08.2021 р., позивач отримав повідомлення про виклик його для участі у розгляді питання про накладання штрафу, проте відповідач-2, маючи об`єктивну можливість перевірити факт отримання/неотримання позивачем повідомлення, цього не зробив.

Вказані дії свідчать про порушення відповідачем положень Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, Закону України "Про автомобільний транспорт".

Отже, виходячи з викладеного, справа про порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт була розглянута без участі суб`єкта господарювання, що позбавило позивача бути присутнім на розгляді справ для захисту своїх інтересів.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відсутні підстави вважати, що позивач мав можливість отримати повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт до дня та часу розгляду відповідачем відповідної справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та реалізувати своє право на участь у процесі прийняття оскаржуваного рішення.

Відтак, з огляду на порушення процедури розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що постанова Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Полтавської області про застосування адміністративно-господарського штрафу №189267 від 16.08.2021 прийнята відповідачем не на підставі, не у спосіб, що визначені законодавством України, та необґрунтовано, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 по справі № 440/10862/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Курило Судді А.О. Бегунц Л.В. Мельнікова