Постанова

від 03.10.2022 по справі 400/1510/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 400/1510/19

адміністративне провадження № К/9901/44394/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., судді Шарапи В.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Телец-Вак», ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про визнання протиправними та скасування наказу, приписів та постанов за касаційною скаргою Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду у складі судді Устинова І.А. від 1 червня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Шеметенко Л.П., Стас Л.В., Турецької І.О. від 27 жовтня 2021 року,

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю «Телец-Вак» (далі - ТОВ «Телец-Вак», позивач 1) та ОСОБА_1 (далі - позивач 2) звернулися до суду з позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (далі - УДАБК Миколаївської МР, відповідач), у якому просили визнати протиправними та скасувати: наказ УДАБК Миколаївської МР від 11 квітня 2019 року № 105 «Про проведення позапланової перевірки»; припис УДАБК Миколаївської МР від 25 квітня 2019 року № 22 «Про зупинення підготовчих та будівельних робіт»; припис УДАБК Миколаївської МР від 25 квітня 2019 року № 22/1 «Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил»; постанову УДАБК Миколаївської МР від 10 травня 2019 року № 05-282/22/01-16 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано винним ТОВ «Телец-Вак» у вчиненні правопорушення, передбаченого підпунктом 8 пункту 3 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено на ТОВ «Телец-Вак» штраф у розмірі 86 445,00 грн; постанову УДАБК від 10 травня 2019 року № 22 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено на нього штраф у розмірі 5 100,00 грн.

2. В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що відповідач усупереч Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» провів повторну перевірку з одних і тих самих питань та за один і той же період. При цьому позивачі зазначили, що УДАБК Миколаївської МР, не отримавши погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного контролю, або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу провело відповідну перевірку. До того ж направлення на цю перевірку не містить конкретних питань, необхідність перевірки яких стала підставою для її здійснення. Також позивачі вказали на те, що акт, приписи і протоколи були складені відповідачем за відсутності суб`єкта містобудування та поза межами строку, визначеного у направленні на перевірку. Щодо суті правопорушень, встановлених під час перевірки і на підставі яких були винесені спірні приписи та постанови про накладення штрафу, позивачі зазначили, що відповідач в акті перевірки детально не описав суті виявлених ним порушень і не зазначив яке з питань, що вимагають обов`язкової експертизи у зв`язку із коригуванням проекту порушується в даному випадку.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправними та скасовано приписи УДАБК Миколаївської МР від 25 квітня 2019 року № 22 про негайне зупинення підготовчих та будівельних робіт та № 22/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; визнано протиправними та скасовано постанови УДАБК Миколаївської МР від 10 травня 2019 року № 05-282/22/01-16 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано винним ТОВ «Телец-Вак» у вчиненні правопорушення, передбаченого підпунктом 8 пункту 3 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено на нього штраф у розмірі 86 445, 00 грн та № 22 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 96 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 5 100,00 грн.

4. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року задовольнив апеляційну скаргу УДАБК Миколаївської МР, скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

5. Верховний Суд постановою від 17 лютого 2021 року касаційні скарги ОСОБА_1 та ТОВ «Телец-Вак» задовольнив частково, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

6. Ухвалюючи таке рішення, Верховний Суд виходив з того, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків по суті позовних вимог, оскільки ними не досліджено ряд обставин, які мають визначальне значення для вирішення спору, зокрема, щодо підстав проведення позапланової перевірки, присутності під час перевірки суб`єкта містобудування, а також, чи дотримано строки її проведення, належного повідомлення про розгляд протоколів з наданням вказаним обставинам належної правової оцінки, що є ознакою недотримання судами в процесі ухвалення рішення норм процесуального права, що є підставою для їх скасування та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

7. За наслідком нового розгляду справи Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 1 червня 2021 року позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.

8. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року апеляційну скаргу УДАБК Миколаївської МР задоволено частково, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 1 червня 2021 року скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправними та скасовано припис УДАБК Миколаївської МР № 22 від 25 квітня 2019 року про негайне зупинення підготовчих та будівельних робі та припис № 22/1 від 25 квітня 2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; визнано протиправними та скасовано постанову УДАБК Миколаївської МР № 05-282/22/01-16 про накладення штрафу на ТОВ «Телец-ВАК» у розмірі 86 445,00 грн за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10 травня 2019 року та постанову УДАБК Миколаївської МР № 22 від 10 травня 2019 року по справі про адміністративне правопорушення, якою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 5 100,00 грн. У задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.

9. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що складені за результатом проведеного позапланового заходу документи, зокрема, акт перевірки, приписи, протокол, не містять відомостей про присутність при їх складанні уповноваженої ТОВ «Телец-ВАК» особи. При цьому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що сама по собі наявність довіреності, виданої директором ТОВ «Телец-ВАК», уповноваженій особі не свідчить про участь такої особи у позаплановому заході та про її присутність при складанні вищезазначених документів за результатами проведеного заходу.

10. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що проведення перевірки та розгляд матеріалів перевірки та протоколу про порушення містобудівного законодавства відбулись за відсутності уповноваженого представника позивача 1, що є суттєвим порушенням процедури здійснення контрольного заходу та розгляду справи про порушення містобудівного законодавства, та, відповідно, є підставою для скасування результатів державного архітектурно-будівельного контролю.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. Не погоджуючись з рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 1 червня 2021 року та постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, УДАБК Миколаївської МР звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

12. У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення статей 31, 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», внаслідок чого дійшли неправильних висновків про те, що відсутність у документах, складених за результатами проведення позапланового заходу, відомостей про присутність при їх складанні уповноваженої особи суб`єкта господарювання та недоведеність факту присутності керівника цього суб`єкта господарювання під час проведення позапланової перевірки, свідчить про недотримання УДАБК Миколаївської МР порядку проведення позапланового державного архітектурно-будівельного контролю.

13. Представник УДАБК Миколаївської МР також зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 18 травня 2018 року у справі № 826/11106/17, від 28 жовтня 2018 року у справі № 826/14749/16, від 25 березня 2020 року у справі № 805/4508/16-а, від 31 березня 2021 року у справі № 620/2520/20 та від 19 травня 2021 року у справі № 210/5129/17, про те, що «правовий пуризм» на відміну від обставин «істотного та непереборного характеру» завжди призводить до порушення принципу правової визначеності; «правовий пуризм» - невідступне слідування вимогам процесуального закону при вирішенні питання щодо застосування чи скасування таких, що набрали законної сили, судових рішень без врахування того, чи призведе це у подальшому до реального, а не формального усунення допущених судових помилок; надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, виходячи з обставин конкретної справи й необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів в цивільному або іншому судочинстві, що призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд; «правовий пуризм» може носити як добровільний характер й проявлятися в діяльності окремих посадових осіб, так і бути вимушеним через санкціонування державою, яка обмежує реалізацію дискреційних повноважень суб`єктів правозастосування, не допускаючи відступ від правових приписів.

14. Окрім того, скаржник також звертає увагу і на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 826/15257/15, де Суд зазначив, що суто формальні порушення при проведенні перевірки, за наявності доведеного факту вчинення суб`єктом містобудування порушення вимог у сфері містобудівної діяльності, не можуть слугувати самостійною правовою підставою для скасування результатів такої в цілому.

15. Від інших учасників справи відзиву на касаційну скаргу УДАБК Миколаївської МР не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

16. Касаційну скаргу подано 6 грудня 2021 року.

17. Ухвалою Верховного Суду від 11 травня 2022 року відкрите касаційне провадження у справі № 400/1510/19 у частині визнання протиправним та скасування наказу № 105 від 11 квітня 2019 року, припису № 22 від 25 квітня 2019 року про негайне зупинення підготовчих та будівельних робіт та припису № 22/1 від 25 квітня 2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; визнання протиправною та скасування постанови № 05-282/22/01-16 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10 травня 2019 року, якою накладено на ТОВ «Телец-Вак» штраф у розмірі 86 445,00 грн; відмовлено у відкритті касаційного провадження у частині визнання протиправною та скасування постанови УДАБК Миколаївської МР № 22 від 10 травня 2019 року у справі про адміністративне правопорушення, якою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 5 100,00 грн, витребувано матеріали адміністративної справи та встановлено строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу УДАБК Миколаївської МР.

18. Учасники справи письмових клопотань до суду касаційної інстанції не подавали.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

19. Судами попередніх інстанцій встановлено на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що ТОВ «Телец-Вак» є замовником та забудовником багатоповерхового житлового будинку за адресою: вул. Погранична (Чигрина), 94 у м. Миколаєві , загальною площею 25052,14 кв. м.

На підставі наказу УДАБК Миколаївської МР від 11 квітня 2019 року № 105 «Про проведення позапланової перевірки» відповідачем проведено позапланову перевірку додержання вимог містобудівного законодавства на об`єкті будівництва багатоповерхового житлового будинку (2га черга) ТОВ «Телец-Вак» по вул. Чигрина, 94 у м. Миколаєві.

20. За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 25 квітня 2019 року № 46/2019, у якому зафіксовано порушення ТОВ «Телец-Вак» положень статей 7, 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», частини першої статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у зв`язку із тим, що після внесення змін у 2013 році до проєкту будівництва в частині опалення та газопостачання житлових квартир не проведено повторної експертизи проведених змін.

21. На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом складено такі документи: припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 25 квітня 2019 року, яким зобов`язано ТОВ «Телец-Вак» зупинити виконання будівельних робіт на об`єкті; припис від 25 квітня 2019 року № 22/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким ТОВ «Телец-Вак» зобов`язано усунути виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, шляхом приведення об`єкта у відповідність до вимог чинного законодавства; протоколи про вчинення правопорушень від 25 квітня 2019 року.

22. Проведеною перевіркою встановлено, що товариством здійснюється будівництво багатоквартирного будинку на підставі проєктної документації, погодженої висновком проведеної державної експертизи від 5 жовтня 2007 року.

23. Також суди встановили, що у лютому 2013 року ТОВ «Телец-Вак» внесено зміни до раніше затвердженого проєкту будівництва в частині зміни системи опалення та газопостачання квартир.

24. За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності контролюючим органом прийнято постанову від 10 травня 2019 року № 05-282/22.01-16, якою ТОВ «Телец-Вак» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого підпунктом 8 пункту 3 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено на нього штраф у розмірі 86 445,00 грн.

25. Постановою відповідача від 10 травня 2019 року № 22 по справі про адміністративне правопорушення директора ТОВ «Телец-Вак» ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 96 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 5 100,00 грн.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

26. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

27. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

28. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

29. Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

30. Зазначеним вимогам процесуального закону постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року відповідає не повністю, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є частково обґрунтованими, з огляду на наступне.

31. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

32. Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

33. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення статей 31 та 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки безпідставно не врахували правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 18 травня 2018 року у справі № 826/11106/17, від 28 жовтня 2018 року у справі № 826/14749/16, від 27 листопада 2019 року у справі № 826/15257/15, від 25 березня 2020 року у справі № 805/4508/16-а, від 31 березня 2021 року у справі № 620/2520/20, від 19 травня 2021 року у справі № 210/5129/17.

34. На думку скаржника, неправильне застосування вищезазначених норм матеріального права судами першої та апеляційної інстанцій виразилось у тому, що окремі процедурні недоліки, допущені відповідачем у ході здійснення перевірки, були розцінені судами як такі, що можуть бути підставою для скасування результатів перевірки, що, на думку скаржника, не відповідає правовій позиції Верховного Суду щодо правового пуризму.

35. При цьому, виходячи зі змісту ухвали Верховного Суду від 11 травня 2022 року, якою касаційне провадження у справі відкрито у частині, а також з огляду на межі касаційного перегляду справи, визначені статтею 341 КАС України, колегія суддів переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування приписів УДАБК Миколаївської МР від 25 квітня 2019 року № 22 «Про зупинення підготовчих та будівельних робіт» та № 22/1 «Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил», а також постанови УДАБК Миколаївської МР від 10 травня 2019 року № 05-282/22/01-16 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано винним ТОВ «Телец-Вак» у вчиненні правопорушення, передбаченого підпунктом 8 пункту 3 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено на ТОВ «Телец-Вак» штраф у розмірі 86 445,00 грн.

36. Водночас, у частині відмови у задоволені позову про визнання протиправним та скасування наказу УДАБК Миколаївської МР від 11 квітня 2019 року № 105 «Про проведення позапланової перевірки» постанова суду апеляційної інстанції не переглядається, оскільки у цій частині вона не оскаржується сторонами.

37. У частині визнання протиправною та скасування постанови УДАБК Миколаївської МР від 10 травня 2019 року № 22 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 96 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 5 100,00 грн, рішення судів попередніх інстанцій не переглядаються, з огляду на відмову у відкритті касаційного провадження у цій частині відповідно до ухвали Верховного Суду від 11 травня 2022 року.

38. Перевіряючи у відповідній частині правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, колегія суддів враховує, що у цій справі постановою Верховного Суду від 17 лютого 2021 року справу повернуто на новий розгляд для встановлення судами усіх обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення, а саме - з метою перевірки дотримання відповідачем встановленого порядку проведення перевірки та накладення штрафу, зокрема: 1) наявність підстав для проведення позапланової перевірки; 2) дотримання строків проведення перевірки; 3) дотримання вимоги про проведення перевірки у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або уповноваженої ним особи; 4) дотримання вимоги про розгляд протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або його уповноваженої особи, завчасного повідомлення останніх про час та місце розгляду справи.

39. З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

40. Відповідно до частин першої-другої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

41. Частиною третьою статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

42. Згідно з частиною дванадцятою цієї ж статті у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону.

43. Згідно зі статтею 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи контролю здійснюються органами, зокрема, державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

44. Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

45. Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553; тут і далі - у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

46. Відповідно до пункту 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

47. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, позапланова перевірка на об`єкті «Будівництво багатоповерхового житлового будинку (2 черга) за адресою: вул. Чигрина, 94, м. Миколаїв» була призначена на підставі колективної заяви фізичних осіб про порушення законодавства у сфері містобудування від 18 березня 2019 року № 444/21.04-01 та проведена відповідно до наказу УДАБК Миколаївської МР № 105 від 11 квітня 2019 року «Про проведення позапланової перевірки».

48. Положення щодо проведення позапланового заходу на підставі звернення фізичної особи (фізичних осіб) виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу міститься у частині першій статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

49. Однак, положення вищезазначеної норми права, з урахуванням частини сьомої статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», не є обов`язковому під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, оскільки Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком № 553 не висуваються вимоги щодо отримання попереднього погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), до проведення позапланового заходу архітектурно-будівельного контролю.

50. З огляду на встановлені судами обставини справи та виходячи з положень статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку № 553, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач мав правові підстави для проведення перевірки та призначив її у встановленому порядку.

51. Колегія суддів також погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про дотримання встановленого строку проведення перевірки, оскільки згідно з пунктом 7 Порядку № 553 строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

52. Судами попередніх інстанцій було встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що до закінчення проведення перевірки УДАБК Миколаївської МР було прийнято наказ від 23 квітня 2019 року № 123 «Про продовження строку проведення перевірки», яким строк проведення позапланової перевірки виконання будівельних робіт на об`єкті «Будівництво багатоповерхового житлового будинку (2 черга) за адресою: вул. Чигрина, 94, м. Миколаїв» було продовжено з 24 квітня 2019 року до 25 квітня 2019 року. На підставі вказаного наказу відповідачем було видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 23 квітня 2019 року № 72.

53. Отже, у даному випадку строк проведення перевірки був продовжений контролюючий органом у визначеному чинним законодавством порядку, а тому підстав для визнання порушення відповідачем строків проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) судом апеляційної інстанції не встановлено, з чим погоджується колегія суддів.

54. Разом з тим, судом апеляційної інстанції було встановлено порушення відповідачем процедури здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю у частині проведення перевірки за відсутності суб`єкта господарювання або його уповноваженого представника.

55. З цього приводу Суд зазначає наступне.

56. Згідно з пунктом 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

57. Пунктом 11 Порядку № 553 визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; 3) видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

58. Пунктом 13 Порядку № 553 передбачено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю.

59. Відповідно до пункту 14 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

60. Пунктами 16-17 Порядку № 553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

61. Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (пункт 20 Порядку № 553).

62. Згідно з пунктом 22 Порядку № 553 постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

63. Отже, зі змісту наведених положень законодавства вбачається, що захід державного архітектурно-будівельного контролю повинен здійснюватися у присутності суб`єкта містобудування або його уповноваженого представника. Для забезпечення виконання цієї вимоги законодавства уповноваженому представнику суб`єкта містобудування до початку проведення перевірки вручається копія направлення, отримання якої засвідчується розпискою. Проведення позапланової перевірки суб`єкта господарювання за відсутності уповноваженого представника суб`єкта містобудування не допускається.

64. При цьому Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядок № 533 (у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин) не визначали обов`язку органу державного архітектурно-будівельного контролю попередньо повідомляти суб`єкта містобудування про намір проведення позапланового заходу. Від суб`єкта владних повноважень відповідно до вимог законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин, вимагалось пред`явлення службового посвідчення та направлення на перевірку безпосередньо перед проведенням такої перевірки. Вказане також узгоджується із пунктом 7 Порядку № 533, що слугують підставами для проведення позапланової перевірки, як відповідного способу виявлення або підтвердження факту порушення суб`єктом містобудування норм чинного законодавства.

65. Крім того, законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачено чіткого порядку при позаплановій перевірці повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкової передумови її проведення, однак для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач під час підготовки, у процесі або після початку позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення.

66. Аналогічні висновки з приводу застосування норм Закону № 3038-VI та Порядку № 533 у подібних правовідносинах містяться, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 813/578/17, від 15 січня 2020 року у справі № 818/1617/16, від 20 травня 2020 року у справі № 813/3463/16, від 19 травня 2021 року у справі № 210/5129/17 та від 5 травня 2022 року у справі № 380/2805/21.

67. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що направлення на проведення перевірки було зареєстровано на підприємстві його посадовою особою Гусениця Т.В., яка виконувала одночасно обов`язки секретаря ТОВ «Телец-ВАК» та головного бухгалтера.

68. Крім того, судами попередніх інстанцій було встановлено, що директором ТОВ «Телец-ВАК» ОСОБА_1 було призначено для участі у перевірці довірену особу - Чапулу М.І., що підтверджується довіреністю від 16 квітня 2019 року № 76 на період проведення перевірки - з 16 квітня 2019 року по 23 квітня 2019 року.

69. З огляду на зазначене, колегія суддів доходить висновку, що УДАБК Миколаївської МР було повідомлено представника позивача про намір провести позапланову перевірку; таким чином було забезпечено можливість позивача бути присутнім під час проведення такої перевірки, однак останній не скористався своїм правом, не заявив клопотання про неможливість бути присутнім, про відкладення перевірки.

70. На цій підставі Суд зазначає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій про недотримання відповідачем встановленого порядку повідомлення суб`єкта господарювання про проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю та незабезпечення його участі під час здійснення такої перевірки є необґрунтованими та не підтверджуються встановленими обставинами справи.

71. З цього приводу колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що складання акта перевірки за відсутності представника позивача, належним чином повідомленим про позапланову перевірку, підпадає під ознаки «надмірного формалізму» та не може бути самостійною підставою для скасування правомірних по суті рішень.

72. Зокрема, у судовій практиці склалась стала правова позиція (постанови Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 826/4194/16, від 18 травня 2018 року у справі № 826/11106/17, від 28 жовтня 2018 року у справі № 826/14749/16, від 25 березня 2020 року у справі № 805/4508/16-а, від 31 березня 2021 року у справі № 620/2520/20 та від 19 травня 2021 року у справі № 210/5129/17), відповідно до якої загальноприйнято розуміти поняття «пуризм» як надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом. Це поняття було введено у правовий обіг Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ).

73. Так, у рішенні у справі «Сутяжник проти Росії» (заява № 8269/02) ЄСПЛ зробив висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму, судове рішення може бути скасоване лише з метою виправлення істотної судової помилки. У цій справі рішення арбітражного суду, яке набрало законної сили, було скасовано в порядку нагляду з припиненням провадження у справі суто з підстави того, що спір не підлягав розгляду арбітражними судами, хоча у подальшому вимоги заявника були задоволені судом загальної юрисдикції. Ухвалюючи рішення ЄСПЛ виходив з того, що, хоча як принцип, правила юрисдикції повинні дотримуватися, однак, враховуючи обставини даної справи, була відсутня соціальна потреба, яка б виправдовувала відступлення від принципу правової визначеності.

74. «Правовий пуризм» - невідступне слідування вимогам процесуальних та/або процедурних норм; надмірно формально сурове (бюрократичне) застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, без врахування їх доцільності (розумності, добросовісності), обставин конкретної справи, а також необхідності забезпечення ефективної реалізації та/або захисту прав особи та суспільних (публічних) інтересів.

75. Будь-які процесуальні та/або процедурні порушення, пов`язані із самим оформлення результатів діяльності суб`єктів владних повноважень по фіксації недотримання суб`єктом приватного права вимог законодавства оцінюється судом з урахуванням всіх обставин справи та необхідністю досягненням балансу між інтересами особи, яка звинувачується у правопорушенні, та суспільними (публічними) інтересами.

76. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 210/5129/17 та від 20 травня 2022 року у справі № 340/370/21.

77. У справі, що розглядається позивач не був позбавлений права бути присутнім під час проведення перевірки, знайомитися з матеріалами перевірки, подавати свої пояснення заперечення, а тому проведення позапланової перевірки за відсутності позивача не може у даному випадку бути самостійною підставою для скасування спірних рішень суб`єкта владних повноважень.

78. Разом з тим, стосовно висновків суду апеляційної інстанції про те, що розгляд справи про порушення містобудівного законодавства здійснювався за відсутності суб`єкта містобудування або його уповноваженого суб`єкта, що свідчить про допущення грубого порушення процедури, колегія суддів зазначає наступне.

79. Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», визначена Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 року № 244 (далі - Порядок № 244).

80. Згідно з пунктом 13 цього Порядку протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб`єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).

У разі відмови суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.

Суб`єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід`ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

81. Відповідно до пункту 14 Порядку № 244 під час складання протоколу уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, роз`яснює суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, його права та обов`язки, передбачені Законом та цим Порядком.

82. Пунктами 16-17 Порядку № 244 передбачено, що справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи. Справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

83. Зі змісту наведених правових норм вбачається, що обов`язковою умовою розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є повідомлення особи, щодо якої розглядається справа, про час та місце розгляду справи не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи. Крім того, у разі неотримання протоколу про правопорушення та інших документів, на підставі яких особа притягується до відповідальності, такі документи мають бути надіслані рекомендованим листом з повідомленням. При цьому обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. З`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.

84. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року у справі № 210/954/17(2-а/210/64/17), від 19 травня 2021 року у справі № 210/5129/17, від 17 серпня 2021 року у справі № 520/2624/2020 та від 5 травня 2022 року у справі № 380/2805/21.

85. Водночас, суд апеляційної інстанції, констатуючи порушення відповідачем процедури розгляду справи про порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, не перевірив, чи було позивача повідомлено про час та місце розгляду справи не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи, зокрема, чи було надіслано позивачу акт перевірки, протоколи про правопорушення з зазначенням дати та місця розгляду матеріалів справи про порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, а також, чи отримав позивач відповідні документи, а якщо ні, то з якої причини, тобто суд не перевірив, чи був ТОВ «Телец-ВАК» обізнаний не пізніше, ніж за три доби, про час та місце розгляду справи за результатом проведеної позапланової перевірки.

86. Колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 17 лютого 2021 року, направляючи цю справу на новий розгляд до суду першої інстанції, зазначив, що в обґрунтування позовних вимог, а потім у касаційних скаргах, доводи позивачів фактично зводяться до недотримання посадовими особами органів державного архітектурного контролю процедури проведення позапланової перевірки, а саме щодо підстав її проведення, неналежного повідомлення про проведення перевірки та її проведення без їх участі, та поза межами строку, визначеного у направленні на перевірку.

Враховуючи наведене, Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків по суті позовних вимог, оскільки ними не досліджено ряд обставин, які мають визначальне значення для вирішення спору, зокрема щодо підстав проведення позапланової перевірки, присутності під час перевірки суб`єкта містобудування, а також чи дотримано строки її проведення, належного повідомлення про розгляд протоколів з наданням вказаним обставинам належної правової оцінки.

87. Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій не виконано у повній мірі вимоги постанови Верховного Суду, викладені у постанові від 17 лютого 2021 року, зокрема, не перевірено, чи було позивача належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, що є суттєвою обставиною, яка має значення для правильного вирішення справи.

88. Суд також звертає увагу, що ТОВ «Телец-ВАК» в позовній заяві, а також під час розгляду справи у судах попередніх інстанцій не наводилось заперечень по суті виявленого під час позапланової перевірки порушення та не спростовувались висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 25 квітня 2019 року № 46/2019, зокрема, щодо порушення ТОВ «Телец-Вак» положень статей 7, 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», частини першої статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у зв`язку із тим, що після внесення змін у 2013 році до проєкту будівництва в частині опалення та газопостачання житлових квартир не проведено повторної експертизи проведених змін.

89. Водночас, відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

90. З огляду на це, суди першої та апеляційної інстанцій, зокрема, на виконання постанови Верховного Суду від 17 лютого 2021 року, повинні були належним чином перевірити, чи було позивача повідомлено про час та місце розгляду справи про порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, тобто з`ясувати поінформованість особи про час та місце розгляду справи, враховуючи також поведінку особи, яка притягується до відповідальності.

91. Крім того, суди попередніх інстанцій на виконання вимог статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України повинні були встановити усі обставини справи, зокрема, пов`язані також з фактом вчинення порушення, зафіксованого в акті перевірки від 25 квітня 2019 року № 46/2019, надати цим обставинам належну правову оцінку.

92. Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 29 серпня 2012 року № 16-рп/2012, Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об`єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011).

93. Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

94. Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

95. У силу положень статті 341 КАС України суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції, та давати оцінку доказам, які судами не досліджено, а тому, не має можливості вирішити спір по суті за результатами касаційного перегляду.

96. Аналогічні застереження містяться у Рекомендаціях R (95) 5 Комітету міністрів державам-членам щодо введення в дію та покращення функціонування систем та процедур оскарження судових рішень від 7 лютого 1995 року. Зокрема, у пункті «g» статті 7 Рекомендацій R (95) 5 зазначено, що у суді третьої (касаційної) інстанції не можна представляти нові факти та нові докази.

97. Таким чином, суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, зокрема, статей 9, 242, 308 КАС України, якими визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні справи.

98. Порушення цих норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суди встановили їх без дослідження належних доказів, що унеможливило ухвалення судами у справі законного й обґрунтованого рішення.

99. Відсутність процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає Верховному Суду ухвалити нове судове рішення, а тому справу слід передати на розгляд до суду першої інстанції згідно з пунктом 3 частини другої статті 353 КАС України.

100. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові і встановити зазначені в ній обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог 242 КАС України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

101. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційну скаргу УДАБК Миколаївської МР слід задовольнити частково, рішення судів попередніх інстанцій скасувати у відповідній частині та направити справу у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

102. Оскільки колегія суддів направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради задовольнити частково.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 1 червня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року скасувати у частині визнання протиправними та скасування припису Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради № 22 від 25 квітня 2019 року про негайне зупинення підготовчих та будівельних робі, припису № 22/1 від 25 квітня 2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та постанови Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради № 05-282/22/01-16 про накладення штрафу на ТОВ «Телец-ВАК» у розмірі 86 445,00 грн за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10 травня 2019 року та направити справу у цій частині на новий розгляд до Миколаївського окружного адміністративного суду.

В іншій частині постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді: Н.В. Коваленко

В.М. Шарапа