Постанова

від 27.09.2022 по справі 2-695/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий у суді першої інстанції: Лук'яненко Л.М.

Єдиний унікальний номер справи № 2-695/11

Апеляційне провадження № 22-ц/824/6535/2022

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Мережко М.В.,

суддів - Ігнатченко Н.В., Савченка С.І.,

секретар - Олешко Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 04 листопада 2019 року про видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В с т а н о в и в :

У жовтні 2019 р. державний виконавець звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа.

Заяву обґрунтовував тим, що 04 грудня 2013 року на виконання до відділу передано виконавчий лист №2/759/53/13 від 18 вересня 2013 року, виданий Святошинським районним судом м. Києва. Після чого, 04 грудня 2013 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження, а 25 грудня 2015 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Однак, на адресу відділу надійшла заява від стягувача, в якій було зазначено, що останній не отримував постанову про повернення виконавчого листа, що свідчить про його втрату.

На підставі викладеного просив суд видати дублікат виконавчого листа №2/759/53/13 виданого 18 вересня 2013 року Святошинським районним судом м. Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» боргу у розмірі 746 698 грн 63 коп.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 04 листопада 2019 року заяву задоволено.

Видано дублікат виконавчого листа №2/759/53/13 виданого 18 вересня 2013 року Святошинським районним судом м. Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» боргу у розмірі 746 698 грн 63 коп.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на порушення норм процесуального права. У скарзі зазначено, що боржниці заява державного виконавця про видачу дубліката виконавчого листа не направлялась. Крім цього, боржниця не була своєчасно повідомлена про день та час розгляду справи, суд розглянув справу за її відсутності. У зв`язку з цим, боржниця була позбавлена можливості надати докази на спростування доводів стягувача. Також у скарзі вказує, що заява про видачу дубліката виконавчого листа подана із пропуском строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Зазначає, що у матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, що свідчать про дійсну втрату виконавчого листа.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст.ст. 128-131 ЦПК України сторони були своєчасно повідомлені про день та час розгляду справи на 28 липня 2022 року, 15 вересня 2022 року та 27 вересня 2022 року за адресами, які були зазначені в матеріалах справи, Заяв щодо зміни місця проживання або місцезнаходження від сторін не надходило. Від позивача АТ «Укрсиббанк» надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача. Представниця ОСОБА_1 - адвокат Чучковська А.В. брала участь у судових засіданнях в апеляційному суді.

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

З матеріалів справи видно, що заява про видачу дублікату виконавчого документу надійшла до суду 21 жовтня 2019 року.

Справу було призначено до розгляду на 04 листопада 2019 року. Доказів повідомлення боржниці ОСОБА_1 про день та час розгляду справи матеріали справи не містять.

З огляду на вказане, це є підставою для скасування судового рішення.

Задовольняючи вимогу про видачу дублікату виконавчого документу, суд першої інстанції виходив із того, що оригінал виконавчого документу втрачений.

Однак, апеляційний суд не погоджується з цими висновками з огляду на таке.

Як видно із матеріалів справи, рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 11 червня 2013 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, процентів нарахованих за користування кредитом та пені задоволено, стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача 746 698 грн 63 коп. (т. 1, а.с. 207-213).

Також встановлено, що 18 вересня 2013 представник позивача отримав виконавчий лист по справі №2/759/53/13 (т. 1, а.с. 219).

Відповідно до п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Як на доказ втрати виконавчого листа, державний виконавець посилається на довідку №41088933 від 07 жовтня 2019 року Святошинського ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві, у якій зазначено, що 19 вересня 2019 року на адресу відділу надійшла заява від стягувача, згідно з якою АТ «УкрСибанк» не отримувало постанову про повернення виконавчого листа №2/759/53/13 від 18 вересня 2013 року, що свідчить про його втрату.

Разом з цим, вказана довідка (видана заявником) сама по собі не є достатнім доказом втрати оригіналу виконавчого листа. Будь-яких інших доказів на підтвердження втрати оригіналу виконавчого листа матеріали справи не містять. При цьому, суд звертає увагу, що виконавчий лист було повернуто 25 грудня 2015 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». І з цього часу до 19 вересня 2019 року стягувач не цікавився станом виконавчого провадження, місцезнаходженням виконавчого листа та не вживав дій, спрямованих на виконання судового рішення.

Згідно з положеннями статті 129 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Саме по собі судове рішення, яким було задоволено позовні вимоги позивача не може бути 100 % гарантією його виконання відповідачем. В такому випадку держава забезпечує примусове виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Порядок виконання рішення суду визначений Законом України «Про виконавче провадження».

Після відкриття виконавчого провадження стягувач має право: ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції» (далі Конвенція).

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З огляду на те, що заявник не спростував своєї пасивної поведінки щодо контролю за виконанням рішення суду та не надав належних та достатніх доказів на підтвердження втрати оригіналу виконавчого листа, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що заява про видачу дубліката виконавчого документа підлягає задоволенню.

На підставі викладеного колегія суддів доходить висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви.

Керуючись ст. ст. 367, 369, 371, 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, суд,-

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 04 листопада 2019 року скасувати, ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» про видачу дубліката виконавчого листа відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено 03 жовтня 2022 року.

Головуючий:

Судді: