Рішення

від 27.09.2022 по справі 562/166/22

ЗДОЛБУНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 562/166/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

"27" вересня 2022 р.

Здолбунівський районний суд Рівненської області

у складі: головуючого судді Кушніра О.Г.,

секретар судового засідання Парфенюк Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Здолбунів Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та стягнення грошової компенсації, -

в с т а н о в и в :

У поданій заяві позивач просить здійснити поділ спільного сумісного майна подружжя та виділити у її власність ј частину житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 61,4 кв.м.; ј частину земельної ділянки, загальною площею 0,1042 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд /кадастровий номер 5622682000:01:001:1574/, що розташована по АДРЕСА_1 ; Ѕ частину нежитлового приміщення (приміщення стоматологічного кабінету) загальною площею 94,1 кв.м. по АДРЕСА_2 ; Ѕ частину нежитлового приміщення (приміщення стоматологічного кабінету) загальною площею 27,1 кв.м. по АДРЕСА_3 ; а також стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію Ѕ частини транспортного засобу марки «Smart» модель «Cabrio» 2000 року випуску, об`єм двигуна 599 в розмірі 52000 грн. та грошову компенсацію вартості реалізованого без згоди подружжя транспортний засіб марки «BMW» модель «525D» 2004 року випуску, об`єм двигуна 2497, шасі НОМЕР_1 в розмірі 94000 грн. 40 коп. і понесені судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог позивач покликається на те, що з 11 червня 2005 року вона перебуває в зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_2 , від якого мають двох неповнолітніх дітей. Під час шлюбу ними набуто у власність Ѕ частину житлового будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення стоматологічного кабінету по АДРЕСА_2 та нежитлове приміщення стоматологічного кабінету по АДРЕСА_3 , а також транспортні засоби марки «Smart» модель «Cabrio» вартістю 104000 грн. та марки «BMW» модель «525D» вартістю 188000 грн., який у 2021 році був відчужений без її згоди. Вказане майно набуте подружжям під час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності, частки яких у разі поділу є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або законом. При цьому транспортні засоби є неподільною річчю, тому логічним є стягнення компенсації Ѕ частини вартості спірного майна.

Заявою про уточнення позовних вимог від 22 липня 2022 року позивач просить визнати за нею право власності на ј частину житлового будинку загальною площею 61,4 кв.м по АДРЕСА_1 ; на ј частину земельної ділянки, загальною площею 0,1042 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд /кадастровий номер 5622682000:01:001:1574/, що розташована по АДРЕСА_1 ; на Ѕ частину нежитлового приміщення загальною площею 94,1 кв.м. по АДРЕСА_2 ; на Ѕ частину нежитлового приміщення загальною площею 27,1 кв.м. по АДРЕСА_3 ; а також стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію Ѕ частини транспортного засобу марки «Smart» модель «Cabrio» в розмірі 52000 грн. та грошову компенсацію вартості реалізованого без згоди подружжя транспортний засіб марки «BMW» модель «525D» в розмірі 94000 грн. 40 коп. і понесені судові витрати.

Відзив на позов відповідач не подавав.

Сторони усудове засіданняне з`явилися,хоча продату,час імісце судовогозасідання повідомлялисяналежним чиномвідповідно довимог ст.128ЦПК України,у томучислі шляхомрозміщення 13вересня 2022року оголошенняна офіційномувеб-сайтісудової владиУкраїни,клопотань провідкладення розглядусправи узв`язкуз неможливістюприбуття зповажних причинне надходило.Згідно поданогопредставником позивачаклопотання позовнівимоги підтримуєповністю тапросить розглянутисправу безїх участі.За такихумовах судвважає заможливе винестизаочне рішенняпо справі на підставі наявних доказів.

З`ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Статтею 41 Конституції України закріплено право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

Установлено, що сторони з 11 червня 2005 року перебувають у шлюбі, зареєстрованому Відділом реєстрації актів цивільного стану Здолбунівського районного управління юстиції Рівненської області /актовий запис №81/.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №291719103 від 21 грудня 2021 року вбачається, що на підставі договору купівлі продажу від 24 липня 2018 року зареєстровано за відповідачем ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину житлового будинку загальною площею 61,4 кв.м. та Ѕ частину земельної ділянки загальною площею 0,1042 га з цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд» /кадастровий номер 5622682000:01:001:1574/, розміщених по АДРЕСА_1 .

Крім того, з указаної вище інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 14 квітня 2014 року на підставі рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 12 червня 2008 року за відповідачем ОСОБА_2 зареєстровано право власності на нежиле приміщення (приміщення стоматологічного кабінету) загальною площею 94,1 кв.м. по АДРЕСА_2 , а також на підставі виданого 24 січня 2008 року виконкомом Здолбунівської міської ради Рівненської області свідоцтва про право власності є власником нежилого приміщення (приміщення стоматологічного кабінету) загальною площею 27,1 кв.м. по АДРЕСА_3 .

Зі звітів з незалежної оцінки майна ТОВ «Консалтинг-Експерт» вартість Ѕ частину житлового будинку по АДРЕСА_1 становить 172000 грн. та Ѕ частини земельної ділянки за цією ж адресою 47000 грн., вартість нежилого приміщення по АДРЕСА_2 становить 876000 грн., а нежилого приміщення по АДРЕСА_3 438000 грн., а всього на загальну суму 1533000 грн.

Відповідно доположень ст.60СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу) та вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Аналогічні положення містяться в ч.3 ст.368 ЦК України.

Якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (ч.1 ст.62 СК України).

Дружина та чоловік згідно ч.1 ст.63 СК України мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частиною ч.1 ст.69 СК України визначено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом (ч.1 ст.71 СК України).

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Аналогічне за змістом законодавче положення закріплено у ч.1 ст.70СК України.

Спірне нерухоме майно, яке є предметом позову, набуте сторонами під час шлюбу, а тому є їхньою спільною сумісною власністю.

З роз`яснень, які містяться в п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21 грудня 2007 року, вбачається, що вирішуючи питання про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст.71 СК України щодо обов`язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст.365 ЦК України, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Ураховуючи те, що позивачем не ставиться питання про поділ спірного нерухомого майна в натурі чи отримання грошової компенсації за свою частку, то таке майно необхідно визнати об`єктом спільної сумісної власності подружжя з визначенням рівних часток.

Відповідно доположень ст.65СК Українидружина,чоловік розпоряджаютьсямайном,що єоб`єктомправа спільноїсумісної власностіподружжя,за взаємноюзгодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.

Оскільки автомобіль марки «Smart» модель «Cabrio» 2000 року випуску зареєстрований за позивачем ОСОБА_1 , а автомобіль марки «BMW» модель «525D» 2004 року випуску відчужений відповідачем під час шлюбу, відомості про розірвання якого в матеріалах справи відсутні, і доказів приховування реальної вартості та витрачання коштів від продажу автомобіля на шкоду інтересам сім`ї позивач не надав, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення грошової компенсації є недоведеними.

Крім того, згідно ч.1 ст.65 СК України дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

При постановлені рішення відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 7664,90 грн. пропорційно розміру задоволених вимог (81,89%).

На підставінаведеного такеруючись ст.ст.258-273, 280-284, 351 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Визнати Ѕчастину житловогобудинку АДРЕСА_1 загальною площею61,4кв.м.об`єктом праваспільної сумісноївласності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), визначивши за кожним із них по 1/4 частці вказаного домоволодіння.

Визнати Ѕчастину земельноїділянки загальноюплощею 0,1042га зцільовим призначенням«для будівництваі обслуговуванняжитлового будинку,господарських будівельта споруд»/кадастровийномер 5622682000:01:001:1574/,що розташованапо АДРЕСА_1 ,об`єктом праваспільної сумісноївласності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), визначивши за кожним із них по 1/4 частці вказаної земельної ділянки.

Визнати нежилеприміщення (приміщеннястоматологічного кабінету)загальною площею94,1кв.м.,що знаходитьсяпо АДРЕСА_2 ,об`єктом праваспільної сумісноївласності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), визначивши за кожним із них по 1/2 частці вказаного домоволодіння.

Визнати нежилеприміщення (приміщеннястоматологічного кабінету)загальною площею27,1кв.м.,що знаходитьсяпо АДРЕСА_3 об`єктом праваспільної сумісноївласності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), визначивши за кожним із них по 1/2 частці вказаного домоволодіння.

Стягнути зі ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), зареєстрованого по АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована по АДРЕСА_5 ) 7664 (сім тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 90 коп. судових витрат.

У решті вимог відмовити.

Заочне рішенняможе бутипереглянуте судом,що йогоухвалив,за письмовоюзаявою відповідача.Заяву проперегляд заочногорішення можебути поданопротягом тридцятиднів здня йогопроголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скаргибезпосередньо досуду апеляційноїінстанції протягом30/тридцяти/днів здня йогопроголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: