Рішення

від 19.09.2022 по справі 905/2478/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.09.2022 Справа №905/2478/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.,

секретар судового засідання (помічнику судді) Табачніков В.Г.,

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича корпорація «Магнум» (49102, місто Дніпро, вул. Волинська, буд. 46; код ЄДРПОУ 38300615)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Домашній Хліб» (84206, Донецька обл., місто Дружківка, вул. Лізи Чайкіної, будинок 56; код ЄДРПОУ 44265689)

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріупольхліб" (Донецька область, м. Маріуполь, вул. Ломізова, 1, код ЄДРПОУ 41685757)

про стягнення 596 920, 07 грн.

представники сторін:

від позивача: Стегненко Ю. Д. - директор;

від відповідача: Самодерженкова Т.О. адвокат за ордером

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича корпорація «Магнум» звернулось з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Домашній Хліб» про стягнення 596 920, 07 грн.

Ухвалою суду від 25.01.2022 відкладено підготовче засідання на 17.02.2022.

Ухвалою суду від 17.02.2022 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 03.03.2022.

03.03.2022 судове засідання у справі № 905/2478/21 не відбулось у зв`язку з введенням воєнного стану, постійними обстрілами міста Харкова та веденням активних бойових дій на території Харківської області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи.

З огляду на те, що 03.03.2022 розгляд справи по суті не розпочався, у країні був введений воєнний стан, а Господарський суд Донецької області продовжив свою роботу у дистанційному режимі, суд ухвалою від 04.07.2022 з метою вирішення питання про призначення засідання щодо розгляду справи по суті, зобов`язав сторін надати відповідні письмові пояснення.

Ухвалою суду від 15.08.2022 залучено до участі у справі 905/2478/21 у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Маріупольхліб" та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 19.09.2022.

У судове засідання з`явились позивач та представник відповідача.

Позивач наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач заперечував щодо задоволення позовних у повному обсязі.

Свою позицію щодо позовних вимог відповідач виклав у клопотанні про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Маріупольхліб».

Дослідивши документи, наявні в матеріалах справи, судом встановлено.

25 серпня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО- ВИРОБНИЧА КОРПОРАЦІЯ «МАГНУМ» код (далі позивач або постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАРІУПОЛЬХЛІБ» (далі третя особа або покупець) був укладений договір на поставу товару №25/08/20 від 25.08.2020 року (далі - основний договір).

Відповідно до умов п. 1.1. основного договору позивач, як постачальник взяв на себе зобов`язання на підставі заявок поставляти і передавати у власність покупця партії поліпропіленової продукції (далі - товар) в номенклатурі, асортименті, кількості, у строки та за цінами, вказаними у видаткових накладних, рахунках-фактурах або специфікаціях, які не невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 1.2. основного договору покупець взяв на себе зобов`язання приймати товар і оплачувати його на умовах цього Договору.

Пунктом 3.1. основного договору сторони визначили, що розрахунки за кожну партію товару покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту передачі товару у власність покупця. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

Пунктом 3.2. основного договору сторони встановили, що моментом фактичної передачі партії товару вважається дата, зазначена у видатковій накладній постачальника.

За приписами п. 7.2 основного договору, у разі порушення термінів оплати товару покупець виплачує постачальнику штраф 30% від вартості неоплаченого товару, та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період несплати, від суми заборгованості за кожний день прострочки.

На виконання взятих на себе зобов`язань за основним договором позивач здійснив 36 поставок товару на загальну суму 1 423 898, 90 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: №172 від 22.09.2020 на суму 54 000,00 грн. з граничним терміном оплати 22.10.2020; №174 від 29.09.2020 на суму 45 540,00 грн. з граничним терміном оплати 29.10.2020; №183 від 07.10.2020 на суму 15 750,00 грн з граничним терміном оплати 06.11.2020; №188 від 16.10.2020 на суму 31 500,00 грн. з граничним терміном оплати 15.11.2020; №195 від 27.10.2020 на суму 90 000,00 грн. з граничним терміном оплати 26.11.2020; №201 від 30.10.2020 на суму 76 860,00 грн. з граничним терміном оплати 29.11.2020; №208 від 16.11.2020 на суму 22 050,00 грн. з граничним терміном оплати 16.12.2020; №214 від 25.11.2020 на суму 19 908,00 грн. з граничним терміном оплати 25.12.2020; №223 від 01.12.2020 на суму 16 020,00 грн. з граничним терміном оплати 31.12.2020; №225 від 09.12.2020 на суму 31 500,00 грн. з граничим терміном оплати 08.01.2021; №227 від 11.12.2020 на суму 20 839,00 грн. з граничним терміном оплати 10.01.2021; №231 від 15.12.2020 на суму 1 575,00 грн. з граничним терміном оплати 14.01.2021; №241 від 24.12.2020 на суму 20 475,00 грн. з граничним терміном оплати 23.01.2021; №246 від 29.12.2020 на суму 44 730,00 грн. з граничним терміном оплати 28.01.2021; №19 від 21.01.2021 на суму 14 415,00 грн. з граничним терміном оплати 20.02.2021; №25 від 29.01.2021 на суму 12 834,00 грн. з граничним терміном оплати 28.02.2021; №26 від 29.01.2021 на суму 85 911,00 грн. з граничним терміном оплати 28.02.2021; №29 від 02.02.2021 на суму 68 247,00 грн. з граничним терміном оплати 04.03.2021; №42 від 16.02.2021 на суму 74 250,00 грн. з граничним терміном оплати 18.03.2021; №61 від 12.03.2021 на суму 89 250,00 грн. з граничним терміном оплати 11.04.2021; №68 від 23.03.2021 на суму 58 320,50 грн. з граничним терміном оплати 22.04.2021; №84 від 19.04.2021 на суму 30 450,00 грн. з граничним терміном оплати 19.05.2021; №98 від 14.05.2021 на суму 80 390,00 грн. з граничним терміном оплати 13.06.2021; №104 від 26.05.2021 на суму 15 600,00 грн. з граничним терміном оплати 25.06.2021; №105 від 28.05.2021 на суму 35 100,00 грн. з граничним терміном оплати 27.06.2021; №108 від 07.06.2021 на суму 46 215,00 грн. з граничним терміном оплати 07.07.2021; №113 від 09.06.2021 на суму 24 750,00 грн. з граничним терміном оплати 09.07.2021; №119 від 15.06.2021 на суму 19 200,00 грн. з граничним терміном оплати 15.07.2021; №124 від 23.06.2021 на суму 37 500,00 грн. з граничним терміном оплати 23.07.2021; №130 від 25.06.2021 на суму 3 884,40 грн. з граничним терміном оплати 25.07.2021; №132 від 29.06.2021 на суму 28 080,00 грн. з граничним терміном оплати 29.07.2021; №138 від 05.07.2021 на суму 71 540,00 грн. з граничним терміном оплати 04.08.2021; №143 від 14.07.2021 на суму 11 700,00 грн. з граничним терміном оплати 13.08.2021; №150 від 14.07.2021 на суму 57 915,00 грн. з граничним терміном оплати 13.08.2021; №155 від 16.07.2021 на суму 31 200,00 грн. з граничним терміном оплати 15.08.2021; №157 від 20.07.2021 на суму 36 400,00 грн. з граничним терміном оплати 19.08.2021.

Станом на 30 липня 2021 року покупець частково здійснив оплату за поставлений Товар по Основному Договору на загальну суму 1 423 898,90 грн., що підтверджується копією акту звірки взаємних розрахунків між ТОВ «МАРІУПОЛЬХЛІБ» та ТОВ «ТВК «МАГНУМ» від 30.11.2021 року, що був підписаний між сторонами.

Таким чином, заборгованість за основним договором станом на 30 липня 2021 року складала 524 398,90 грн.

Зобов`язання згідно із ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст основного договору з якого виникли цивільні права та обов`язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

30 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО- ВИРОБНИЧА КОРПОРАЦІЯ «МАГНУМ» як кредитором, Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОМАШНІЙ ХЛІБ», як новим боржником (далі - відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАРІУПОЛЬХЛІБ», як первісним боржником, був укладений договір про переведення боргу №30/07/21-9МХ від 30.07.2021 року (далі - договір про переведення боргу).

Пунктом 1.1. договору про переведення боргу сторони визначили, що цим договором регулюються відносини, пов`язані зі заміною зобов`язаної сторони (первісного боржника) у зобов`язанні, що виникає з договору №25/08/20 від 25.08.2020р., укладеного між кредитором та первісним боржником.

Пунктом 1.2. договору про переведення боргу визначено, що первісний боржник переводить на нового боржника основний борг (грошове зобов`язання) на загальну суму 524 398,90 грн., що виникла на підставі основного договору.

Згідно пункту 1.3. договору про переведення боргу сторони передбачили, що новий боржник повинен сплатити кредитору за відвантажений в адресу первісного боржника товар на загальну суму заборгованості, зазначену в п.1.2. цього договору. Оплата може бути здійснена шляхом проведення взаємозаліку зустрічних однорідних вимог, або у інший спосіб, визначений законодавством.

Як встановлено п. 4.1 договору про переведення боргу, новий боржник зобов`язується виконати обов`язки первісного боржника перед кредитором на умовах основного договору.

За приписами п. 5.2 договору про переведення боргу, за несвоєчасне виконання своїх грошових зобов`язань за цим договором, первісний боржник зобов`язується сплатити новому боржникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

Отже, фактично з 30.07.2021 року відбулася заміна первісного боржника у зобов`язанні за Договором на поставку товару №25/08/20 від 25.08.2020 року на суму основного боргу в розмірі 524 398,90 грн. на нового боржника - ТОВ «ДОМАШНІЙ ХЛІБ».

Відповідно до ч.1 ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Форма правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу (ч.1 ст.521 Цивільного кодексу України).

Відповідно до приписів ч.1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

З 08.09.2021 року по 18.11.2021 на підставі Договору про переведення боргу відповідач частково здійснив оплату боргу за основним договором на загальну суму - 122720,00 грн.

Таким чином, станом на момент звернення з даним позовом, відповідач мав заборгованість перед позивачем за основним договором в сумі 401 678,90 грн.

Згідно норм ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом; боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно норм ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі п. 7.2. договору, враховуюче порушення відповідачем строків оплати за поставлений товар, позивачем нараховано штраф 30% від вартості неоплаченого товару. Сума штрафу нарахована з розрахунку 30% від вартості поставленого товару, по кожній окремій партії, що визначена у видаткових накладних. Всього позивачем було нараховано штраф за усіма поставками Товару на загальну суму 157 319,67 грн.

Також, на підставі п.7.2. Договору на поставку товару №25/08/20 від 25.08.2020 року, позивачем заявлена до стягнення неустойка у вигляді пені на загальну суму - 32 105,42 грн., по окремих поставках товару, по яким було порушено строки оплати.

Окрім того, позивачем здійснено нарахування 3% річних на загальну суму - 5 816,08 грн.

Заперечуючи проти нарахування штрафу та пені, відповідач вказує, що договором переведення боргу встановлена відповідальність відповідача щодо порушення зобов`язання за цим договором. Так, відповідно до п.5.2. за несвоєчасне виконання своїх грошових вимог первісний боржник зобов`язується сплатити новому боржнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплати суми за кожен день прострочення платежу.

Проте, не зважаючи на встановлення умов відповідальності для нового боржника за договором переведення боргу, які вказані в п. 5.2, на думку відповідача, позивач, як кредитор, безпідставно наполягає на стягненні санкцій які були встановлені основним договором (п. 7.2) для первісного боржника, хоча такі зобов`язання не були предметом переведення боргу.

Заперечуючи щодо позиції відповідача позивач надав наступні письмові пояснення.

Пунктом 4.1. Договору про переведення боргу сторони визначили, що новий боржник зобов`язується виконати обов`язки первісного боржника перед кредитором на умовах основного договору.

Умовами основного договору (п.7.2.) сторони визначили, що у разі порушення термінів оплати товару покупець виплачує постачальнику штраф 30 % від вартості неоплаченого товару, та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період несплати, від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Оцінюючи доводи та заперечення сторін в цій частині, суд виходить з наступного.

Дійсно обсяг переведеного зобов`язання на нового боржника визначений п. 1.2 Договору про переведення боргу в сумі 524 398,90 грн.

При цьому, строк виконання зобов`язань з погашення боргу не встановлений.

Розуміючи зазначене (не встановлення строку виконання зобов`язань новим боржником), позивач й звертався до відповідача з вимогою №1 від 03.12.2021 про сплату боргу в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України.

Як слід, у відповідача, у випадку несвоєчасної оплати зі спливом семиденного строку для оплати, настає відповідальність за п. 5.2 договору переведення боргу.

Тобто, первісні строки оплати, які були встановлені основним договором не мали зобов`язального характеру для нового боржника.

Враховуючи викладене, п. 4.1 договору переведення боргу не має в собі змістовного зобов`язання, оскільки іншими умовами договору визначені підстави та обсяг відповідальності нового боржника.

Слід зазначити, що за п. 5.2 договору переведення боргу позивач не заявляє вимоги в даній справі.

Тому, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 401 678,90 грн. (основної заборгованості).

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також, позивач просить суд стягнути судові витрати у вигляді правничої допомоги.

До позовної заяви додані копії наступних документів: договору про надання правничої допомоги №9/ЮО від 09.12.2021 року, додаткової угоди №1 від 09.12.2021 року; акту приймання-передачі правових послуг від 20.21.2021р. до договору №9/ЮО на суму 13 000,00 грн.; платіжним дорученням №694 від 22.12.2021 року на суму 13 000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За приписами ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як встановлено ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За наслідком дослідження документів, представлених на підтвердження надання правової допомоги та судових витрат на правничу допомогу в сумі 13 000,00 грн., суд дійшов висновку, що такі вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 8 747,95 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича корпорація «Магнум» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Домашній Хліб» за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріупольхліб" про стягнення: основного боргу в сумі 401 678,90 грн. задовольнити повністю, штрафу в сумі 157 319,67 грн. відмовити у задоволенні, пені в сумі 32 105,42 грн. - відмовити у задоволенні, 3% річних в сумі 5 816,08 грн. відмовити у задоволенні.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Домашній Хліб» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича корпорація «Магнум» основний борг в сумі 401 678,90 грн., витрати на оплату судового збору в сумі 6 025,18 грн., витрати на правничу допомогу в сумі 8 747,95 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 19.09.2021 складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 29.09.2022.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича корпорація «Магнум» (49102, місто Дніпро, вул. Волинська, буд. 46; код ЄДРПОУ 38300615).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Домашній Хліб» (84206, Донецька обл., місто Дружківка, вул. Лізи Чайкіної, будинок 56; код ЄДРПОУ 44265689).

Суддя О.М. Сковородіна