Рішення

від 03.10.2022 по справі 910/12777/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.10.2022Справа № 910/12777/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., розглянувши матеріали заяви відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Артіс Плюс Груп"

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 910/12777/21

за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України АДРЕСА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артіс Плюс Груп" проспект Оболонський, буд. 27-В, кв. 103, м. Київ, 04205

про стягнення 105 444, 92 грн.

Представники сторін: не викликались.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Військова частина НОМЕР_1 Національної Гвардії України звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артіс Плюс Груп" про стягнення 105 444,92 грн. штрафу.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами Договору № 15/В33-2020 від 24.09.2020 в частині поставки товару у визначений строк, належної якості та маркування, у зв`язку з чим відповідачеві нараховано штраф у вказаній сумі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/12777/21 та приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, за відсутності клопотань будь-якої із сторін про інше та підстав для розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін з ініціативи суду, господарським судом на підставі частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України вирішено розгляд справи № 910/12777/21 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2021 року у справі №910/12777/21 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 03.12.2021 року надійшла заява відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Артіс Плюс Груп" № 5-АРТ+ від 01.12.2021 року про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/12777/21 про стягнення з позивача понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.12.2021 року вищевказана заява була передана на розгляд судді Селівону А.М.

Поряд із цим 17.12.2021 року позивачем - Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України 17.12.2021 до Північного апеляційного господарського суду подано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2021 року у справі № 910/12777/21, у зв`язку з чим ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2021 року було відкрито відповідне апеляційне провадження.

На виконання вимог ухвали апеляційного суду про витребування матеріалів справи № 910/1277/21 супровідним листом від 12.01.2022 року матеріали справи № 910/12777/21 були скеровані до Північного апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги, у зв`язку з чим ухвалою від 18.01.2022 року вирішення питання щодо прийняття до розгляду заяви відповідача (боржника) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу було відкладено до повернення матеріалів справи № 910/12777/21 до Господарського суду міста Києва.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 року за результатами розгляду апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2021 року у справі №910/12777/21 залишено без змін, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладено на Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України. Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Артіс Плюс Груп" (04205, м. Київ, пр-т Оболонський, буд. 27-В, кв. 103, код ЄДРПОУ 42703614) витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп.

На примусове виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2022 року у справі № 910/12777/21 Господарським судом міста Києва 01.06.2022 видано відповідний наказ.

Відповідно до вимог статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Клопотання про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 244 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене суд вважає за необхідне прийняти заяву відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Артіс Плюс Груп" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/1277/21 до розгляду, та оскільки судове рішення у справі № 910/12777/21 ухвалено судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, під час винесення рішення від 21.02.2022 питання про судові витрати відповідача на професійну правничу допомогу не вирішувалось, судом здійснюється ухвалення додаткового рішення у справі № 910/12777/21 без повідомлення (виклику) учасників справи.

В свою чергу суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Наразі, від позивача станом на час винесення додаткового рішення до суду не надходило жодних заяв про неможливість подання заперечень на заяву відповідача про стягнення витрат на правову допомогу та/або про намір вчинення відповідних дій та/або продовження відповідних процесуальних строків.

З огляду на вищевикладене, оскільки Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України не скористалась наданими їй процесуальними правами, зокрема, позивачем окрім викладених у відповіді на відзив заперечень щодо зазначеного у відзиві орієнтовного розміру витрат на правову допомогу, не надано на адресу суду заперечень на заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку про можливість вирішення питання щодо стягнення витрат відповідача на професійну правничу допомогу у даній справі виключно за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши надані сторонами суду докази, які мають значення для розгляду заяви, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Стаття 16 Господарського процесуального кодексу України закріплює за учасниками справи право на користування правничою допомогою.

За приписами статей 123, 126 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат.

Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських об`єднань та бюро, з надання правничої допомоги щодо ведення справи в суді розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених статтями 129, 130 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Відповідно до частини першої, другої статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, відповідачем у поданому 15.09.2021 відзиві на позовну заяву викладено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн. та відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України повідомлено про подальше подання доказів понесених стороною витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

При цьому, зважаючи на дату ухвалення рішення у даній справі № 910/12777/21 - 29.11.2021 року, звернення відповідача до суду 03.12.2021 (згідно відмітки про реєстрацію вхідної кореспонденції суду) з заявою № 5-АРТ+ від 01.12.2021 року про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат відповідача на правову допомогу, до якої долучено докази понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у даній справі, здійснене з дотриманням встановлених господарським процесуальним законодавством строків.

В свою чергу, з аналізу наведеної норми законодавства вбачається, що витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: не надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказами і доводам, що наводяться сторонами у справі, тобто суд не може діяти на корить будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам господарського судочинства.

Таким чином суд може зменшити розмір витрат на правову допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони, яка і зобов`язана довести не співмірність заявлених опонентом витрат.

Зокрема, як свідчать матеріали справи, позивач у відповіді № 78/6-1710 від 16.09.2021 року на відзив заперечує щодо розміру заявлених відповідачем до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн., посилаючись на те, що заявлений розмір витрат є неспівмірним та непропорційним щодо предмета спору та ціни позову, а також не відповідає критерію реальності та розумності.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (статті 16, 126 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

За приписами п. 9 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 вказаного Закону).

В статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» наведені види адвокатської діяльності, а також адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

За приписами частиною 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017 року, передбачено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

При цьому, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "East/WestAllianceLimited" проти України (заява № 19336/04, п. 269) визначено, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Відповідно до частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За результатами розгляду заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат та стягнення витрат на професійну правничу допомогу в порядку статті 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України судом встановлено, що відповідачем долучено до матеріалів справи докази на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, а саме: копію Договору про надання правової (правничої) допомоги №20/05/21 від 20.05.2021 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Артіс Плюс Груп" та Адвокатським об`єднанням "АУГА ЛЕКС" та копію протоколу узгодження договірної ціни № 21 від 20.05.2021 року; копію акту приймання-передачі №22 від 10.09.2021 року до вказаного договору на суму 20000,00 грн.; копію рахунку на оплату послуг № 2 від 30.11.2021 року на суму 20000,00 грн.; копію платіжного доручення №1472 від 30.11.2021 про сплату ТОВ «Артіс Плюс Груп» на користь Адвокатського об`єднання "АУГА ЛЕКС" 20 000,00 грн. за послуги з надання правової допомоги згідно рахунку на оплату №2 від 30.11.2021 року.

Поряд з цим, до матеріалів позовної заяви відповідачем додано ордер АІ №1065378 від 08.09.2021 на надання правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Артіс Плюс Груп» на підставі Договору №20/05/2021 від 20.05.2021 року у Господарському суді міста Києва та Північному апеляційному господарському суді адвокатом Журавським Олександром Анатолійовичем, виданий Адвокатським об`єднанням "АУГА ЛЕКС", а також копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я адвоката Журавського О.А. серії КС № 5208/10 від 28.08.2014 року.

Наразі, як підтверджується матеріалами справи, представництво інтересів ТОВ «Артіс Плюс Груп» під час розгляду справи № 910/12777/21 здійснювалось Адвокатського об`єднання "АУГА ЛЕКС" Журавським О.А., яким було підготовлено, підписано і подано від імені ТОВ «Рок Дизайн» відзив на позовну заяву, заперечення на відповідь на відзив, а також заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу.

За твердженням відповідача, загальна сума понесених ТОВ «Артіс Плюс Груп» судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи № 910/12777/21 в суді першої інстанції, склала 20 000,00 грн.

Так, 20.05.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Артіс Плюс Груп" (відповідач у справі, клієнт за договором) та Адвокатським об`єднанням "АУГА ЛЕКС" (виконавець/адвокат за договором) укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги №20/05/21 (далі - Договір), відповідно до умов якого адвокат зобов`язується здійснювати захист, представництво або надавати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначений договором, а клієнт зобов`язаний оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати необхідні для виконання договору.

Згідно п. 4.1 Договору гонорар адвоката за кожне окреме завдання в межах предмету договору визначається протоколами узгодження договірної ціни, які підписуються адвокатом та клієнтом.

Вартість виконання завдань клієнта визначається протоколами узгодження договірної ціни, які можуть бути укладені пізніше ніж підписаний даний договір (п. 5.1 Договору).

Так, згідно наявного в матеріалах справи протоколу узгодження договірної ціни №21 до Договору адвокатське об`єднання надало клієнту наступну правову допомогу:

- ознайомлення з позовною заявою ВЧ НОМЕР_1 НГУ у справі № 910/12777/21 та здійснення правового аналізу обґрунтованості вказаної заяви 1 год.;

- підготовка правової позиції у справі - 1,5 год.;

- проведення аналізу судової практики ВЧ НОМЕР_1 НГУ в аналогічних справах -1 год.;

- підготовка відзиву на позовну заяву та інші документи, які передбачені ГПК та чинним законодавством у справі №910/12777/21з метою захисту інтересів клієнта - 7 год. 30 хв.;

- проведення детальних переговорів з директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Артіс Плюс Груп" щодо погодження правової позиції - 1 год.

Вартість наданої правової допомоги, на яку витрачено 12 годин, погоджено сторонами у сумі 20000,00 грн.

Також 10.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Артіс Плюс Груп" та Адвокатським об`єднанням "АУГА ЛЕКС" складено акт приймання-передачі №22 до Договору, згідно якого адвокатським об`єднанням надано правову допомогу в обсязі, зазначеному в акті та який відповідає протоколу узгодження договірної ціни, на яку витрачено 12 годин, на суму 20000,00 грн.

Наведений Акт від 10.09.2021 року підписаний повноважними представниками обох сторін Договору без зауважень щодо вартості, строків та якості послуг про надання правничої допомоги.

В подальшому відповідачем згідно виставленого адвокатським об`єднанням рахунку № 2 від 30.11.2021 року було сплачено на користь Адвокатського об`єднання "АУГА ЛЕКС" грошові кошти у розмірі 20000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 1472 від 30.11.2021 року.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що в процесі розгляду справи № 910/12777/21 в Господарському суді міста Києва інтереси відповідача представляв адвокат Адвокатського об`єднання "АУГА ЛЕКС" Журавський О.А. на підставі ордеру про надання правничої допомоги серія АІ № 1065378 від 08.09.2021, який подавав відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив.

Таким чином, подані відповідачем документи щодо оплати вартості наданих послуг на професійну правничу допомогу адвоката, в рамках розгляду спору у даній справі в суді першої інстанції, є належними і допустимими доказами в підтвердження обставин реальності понесених стороною витрат, визначених ст. 126 ГПК України.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Така ж правова позиція випливає з інших рішень Європейського суду з прав людини, зокрема, у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п. п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

У відповідності до статті 124, пунктів 2, 3, 4 ч. 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є, зокрема, рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити реальність їх оплати. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів.

Водночас, як зазначено в постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

В свою чергу, як свідчать матеріали справи, в поданій відповіді на відзив від 23.09.2021 року позивачем викладені заперечення проти заявленої відповідачем попередньої суми витрат на професійну правничу допомогу з посиланням на їх неспівмірність та непропорційність, в тому числі їх змісту, обсягу та вартості, враховуючи предмет спору, складність справи та необхідний обсяг роботи адвоката, а також наголошувалось на необґрунтованості заявлених до стягнення сум та невідповідності їх критеріям реальності та розумності.

Так, виходячи з наданих відповідачем доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи суд виходить із загальних критеріїв оцінки послуг з надання правової (правничої) допомоги з урахуванням обсягу та змісту підготованих адвокатом документів.

Зокрема, суд оцінює та досліджує подані відповідачем документи та встановлює, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не подавав адвокат під час розгляду справи явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено в документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно пункту 2 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України), покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи, що рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2021 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 року, в задоволенні позовних вимог Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України відмовлено повністю, з одночасним покладенням на позивача понесених відповідачем витрат, за висновками суду наявні підстави для задоволення заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у відповідності до вимог статей 221, 244 ГПК України.

В контексті понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з позиції обґрунтованості, співмірності витрат із складністю справи, відповідності критерію реальності таких витрат та обсягом наданих послуг, а також розумності їхнього розміру.

Наразі, позивачем не наведено жодних доводів та не надано будь-яких доказів невідповідності заявленої до стягнення суми витрат на правову допомогу критерію реальності адвокатських витрат, не наведено належних обґрунтувань неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу адвоката із складністю справи та виконаною адвокатом роботою, необхідності та підстав їх зменшення, тощо.

Таким чином, оскільки ціна наданих адвокатом послуг (гонорар) була узгоджена ним з відповідачем у визначеному сторонами розмірі, а надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Артіс Плюс Груп" документи в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судових витрат, а також з огляду на відсутність вмотивованого клопотання позивача про зменшення розміру судових витрат, наявні підстави вважати, що заявлений відповідачем до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи, належним чином доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Отже, враховуючи викладене, дослідивши надані відповідачем докази, приймаючи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, ціну позову, рівень складності, характер спору та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, а також їх значення для спору, суд приходить до висновку, що заява відповідача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правову (правничу) допомогу підлягає задоволенню в заявленій сумі 20000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Заяву відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Артіс Плюс Груп» про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити повністю.

2. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Артіс Плюс Груп" (04205, м. Київ, пр-т Оболонський, буд. 27-В, кв. 103, код ЄДРПОУ 42703614) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп.

3. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 03 жовтня 2022 року.

Суддя А.М.Селівон