Рішення

від 03.10.2022 по справі 910/1425/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.10.2022Справа № 910/1425/22 Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., за участі секретаря судового засідання Голуба О.М., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТА Електроніка»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТ Сервіс»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізичної особи-підприємця Ємельянова Антона Олександровича

про стягнення 1 451 459, 17 грн (з урахування заяви про збільшення позовних вимог від 04.08.2022)

За участю представників сторін, згідно протоколу судового засідання від 03.10.2022.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТА Електроніка» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТ Сервіс», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізичної особи-підприємця Ємельянова Антона Олександровича про стягнення 980 137, 24 грн збитків, завданих внаслідок втрати товару під час його доставки по договору № 21.09.2021 про надання транспортно-експедиторських послуг від 21.09.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2022 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.05.2022 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.06.2022 року.

У судовому засіданні 27.06.2022 протокольною ухвалою відкладено розгляд справи на 11.07.2022, про що сторони розписались у відповідній розписці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2022 продовжено строк підготовчого провадження у справі, розгляд справи відкладено на 01.08.2022.

11.07.2022 та 12.07.2022 від відповідача надійшли відзиви на позовну заяву, в яких відповідач просив відмовити в задоволені позовних вимог.

21.07.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечив проти доводів викладених у відзиві на позовну заяву та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2022 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізичну особу-підприємця Ємельянова Антона Олександровича. Розгляд справи відкладено на 05.09.2022.

05.08.2022 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просив позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

26.08.2022 через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення, в яких відповідач просив в задоволенні позову відмовити.

05.08.2022 від третьої особи через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому третя особа просила в задоволені позову відмовити.

05.08.2022 від позивача через канцелярію Господарського суду міста Києва надійшла заява про збільшення позовних вимог, яка належним чином оформлена та прийнята судом до розгляду.

За приписами ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

З урахуванням наведеної норми ГПК України та заяви позивача, остаточними позовними вимогами по даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача 1 451 459, 17 грн.

Ухвалою Господарського суд міста Києва від 05.09.2022 відкладено підготовче засідання на 19.09.2022.

15.09.2022 від позивача через канцелярію суду надійшла заява про збільшення позовних вимог разом із заявою про долучення до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору.

Господарський суд, дослідивши вказану заяву, зазначає, що вона є аналогічною за змістом та вимогами, що була подана позивачем заява про збільшення позовних вимог через канцелярію суду 05.08.2022, яка судом вже була прийнята до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2022 закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті на 03.10.2022.

Представник позивача в судовому засіданні 03.10.2022 надав пояснення суду та підтримав доводи викладені в позовній заяви, позов просив задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача та третьої особи, в судове засідання 03.10.2022 не з`явились, хоча про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Крім того, явка учасників по справі в судове засідання 03.10.2022 обов`язковою не визнавалась.

У відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 03.10.2022 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

21.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТА Електроніка» (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТ Сервіс» (експедитор, відповідач) укладено Договір №_21.09.2021 про надання транспортно-експедиторських послуг від 21.09.2021.

Відповідно до п. 1.1. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором експедитор бере на себе зобов`язання організувати перевезення довіреного йому замовником вантажу автомобільним транспортом в міському, міжміському та/або міжнародному сполученні при попередньому погодженні в заявці сторонами, з місця відправлення до пункту призначення і видати вантаж уповноваженій особі замовника, а також надати інші транспортно-експедиторські послуги, а замовник в свою чергу зобов`язується прийняти надані послуги та сплатити за них обумовлену плату.

Згідно п.п. 2.1.1. п. 2.1 Договору замовник зобов`язується надати експедитору не пізніше ніж за одну добу до дати завантаження (якщо інше не погоджено сторонами) факсимільним чи електронним зв`язком заявку на перевезення, у якій вказується: маршрут перевезення; кількість та вид вантажу, інформація про вантаж та особливості його перевезення; додаткові вимоги до транспортного засобу, який буде перевозити вантаж; види додаткових послуг, які має надати експедитор; дата та адреса завантаження, назва вантажовідправника, контактні телефони, контактні особи; місце митного оформлення вантажу в країні відправлення та призначення (у разі потреби); митні переходи (у разі потреби); дата та адреса розвантаження, назва вантажоодержувача, контактні телефони, особи; сума плати за перевезення; додаткові дані, вимоги для здійснення перевезення вантажу, можливі перешкоди.

30.09.2021 між замовником та експедитором було укладено Разовий договір - заявка № 30-09.2021 на організацію перевезення вантажу автомобільним транспортом (надалі - Заявка).

У Заявці зокрема було зазначено: Маршрут перевезення: Англія, м. Редінг - Україна, м.Київ; дата завантаження: 30.09.2021/11-12.10.2021; найменування вантажу, вага/кількість вантажу: охоронне обладнання, 110*110*144см 382 кг, 120*80*118 см 220 кг, загальна вага 602 кг; вантажоодержувач: ТОВ «СТА Електроніка»; адреса розвантаження - Україна, м. Київ, вул. Василя Тютюнника, 3.

Відповідно до пункту 3.1 Договору, вартість послуг по кожному окремому перевезенні визначається сторонами в заявках та в подальшому зазначається в актах надання послуг.

На виконання умов договору експедитором було виставлено, а замовником сплачено рахунок на суму 64 680, 00 грн.

Відповідачем, згідно з товаротранспортним документом б/н від 2021 за Договором, була прийнята продукція у кількості 517 одиниць товару вагою 602 кг на суму 34 662, 98 фунтів стерлінгів.

Однак, при перевезенні вантажу відбулась його крадіжка. В результаті якої було встановлено недостачу товару в кількості 412 одиниць товару вагою 135 кг, що підтверджується актом про недостачу вантажу № 1 від 23.10.2021. Вартість товару, який було викрадено, становить 27 309, 48 фунтів стерлінгів. Про вказаний факт не заперечує відповідач у своєму відзиві на позовну заяву.

Приписами п.п. 2.2.9. п. 2.2. Договору встановлено, що експедитор зобов`язується нести матеріальну відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення і до моменту вручення його вантажоодержувачу.

Згідно пункту 4.2. Договору, Експедитор несе повну матеріальну відповідальність за збереження переданого йому вантажу з моменту його прийняття до моменту передачі уповноваженій особі вантажоодержувача.

За приписами п. 4.4. Договору, за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, експедитор у разі втрати або нестачі вантажу відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату, ( ст. 909 ЦК України).

Частиною 3 ст. 17 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» встановлено, що експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

З урахуванням викладеного позивач вказує, що відповідно до умов договору та приписів чинного законодавства України, саме Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮТ Сервіс», як експедитор, несе повну матеріальну відповідальність за збереження переданого йому вантажу, у зв`язку з чим позивач надіслав відповідачу 07.12.2021 претензію вих. №071221 з вимогою протягом семи днів перерахувати вартість втраченого товару на суму 27 309,48 фунтів стерлінгів.

Вказану претензію відповідач отримав 22.12.2021 та не задовольнив її, що і стало підставою для звернення до Господарського суду міста Києва з даним позовом про стягнення з відповідача на корить позивача 980 137, 24 грн суми втраченого товару (збитків) та 3 % річних у розмірі 2658, 45 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів, а транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування, а перевізником є юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов`язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником.

Відносини учасників транспортно-експедиторської діяльності встановлюються на основі договорів. Учасники цієї діяльності вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов взаємовідносин, що не суперечать чинному законодавству.

З метою виконання зобов`язань за Договором, укладеним із позивачем відповідач, як експедитор попередньо уклав Разовий договір-заявку на організацію перевезення ватажу автомобільним транспортом № 30-09-2021 від 30.09.2021 року з Фізичною особою-підприємцем Ковалем Артемом Ігоровичем, тобто залучив до виконання своїх обов`язків третю особу, що не заборонено умовами Договору та Заявки.

За вказаною Разовою договором-заявкою № 30-09-2021 сторони домовилися щодо перевезення вантажу, яке за маршрутом, адресами та датами завантаження й розвантаження вантажу, а також щодо вантажовідправника й вантажоодержувача, водія й автомобіля повністю збігаються з тими вихідними даними, які зазначені у Заявці до Договору, укладеному сторонами у цій справі.

Фізична особа-підприємець Коваль Артем Ігорович залучив до виконання перевезення третю особу - Фізичну особу-підприємця Ємельянова Антона Олександровича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), уклавши з ним Разовий договір-заявку № 30/09,2021 на перевезення ватажу автомобільним транспортом від 30.09.2021.

В свою чергу Фізична особа-підприємець Ємельянов Антон Олександрович для виконання перевезення вантажу залучив перевізника - USLUGІ TRANSPORTOWE KRAJOWE І MIEDZYNARODOWE ORAZ HANDEL WIECZOREK BOGUMILA (Польша) на підставі Договору № TІR-14/02-17-Р про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 31.01.2017.

Матеріалами справи підтверджується, що в ніч на 01.10.2021 під час перебування перевізника - USLUGІ TRANSPORTOWE KRAJOWE І MIEDZYNARODOWE ORAZ HANDEL WIECZOREK BOGUMILA (Польша) на стоянці, було здійснено невідомими третіми особами крадіжку товару.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», міжнародні перевезення пасажирів і вантажів - перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом з перетином державного кордону.

Згідно ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», організацію міжнародних перевезень пасажирів і вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень.

Міжнародний договорів, який регулює відносини сторін при виконанні міжнародних перевезень вантажів автотранспортом, є Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, підписана в Женеві 19.05.1956 (далі Конвенція).

Законом України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» закріплено, що Україна приєдналася до зазначеної Конвенції, а згідно листа Міністерства закордонних справ України від 16.05.2007 № 72/14-612/1-1559 «Щодо набуття чинності міжнародними договорами» ця Конвенція набрала чинності для України 17.05.2007.

Відповідно до ст. 1 Конвенції, Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.

Згідно зі статтею 9 Конституції України, частиною 1 статті 10 ЦК України та частиною 1 статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

З огляду на те, що виконання перевезення автомобільним транспортом, передбачене Заявкою та Міжнародною автомобільною накладною (CMR) від 30.09.2021, відбувалося з перетином державного кордону України, до вказаних правовідносин сторін слід застосовувати положення Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів.

Статтею 932 ЦК України визначено, що експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Частиною 2 ст. 10 ЦК України, якщо у чинному міжнародному договорі України, укладеному у встановленому законом порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом цивільного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.

Відповідно до ст. 3 Конвенції, перевізник відповідає за дії і недогляди своїх агентів, службовців та всіх інших осіб, до послуг яких він звертається для виконання перевезення, коли такі агенти, службовці чи інші особи виконують покладені на них обов`язки, як за власні дії і недогляди.

Частиною 1 ст. 17 Конвенції визначено, що перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки.

Отже, в спірних правовідносинах відповідальність за втрату вантажу після його прийняття до перевезення покладається саме на перевізника, який здійснював перевезення вантажу, а не на експедитора (відповідача), що є підставою для відмови в позові.

Крім того, Господарський суду також зазначає, що відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно частини 2 - 3 ст. 22 ЦК України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Слід зазначити, що відшкодування збитків може бути покладено на особу лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення , яке є підставою для господарської відповідальності. Господарське правопорушення складається з чотирьох елементів, а саме: - протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; - наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); - причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; - вини боржника.

За відсутності хоча б одного із цих елементів такий вид господарсько-правової відповідальності, як відшкодування збитків, до учасників господарських відносин не застосовується.

Господарським судом, з урахуванням вище викладеного не встановлено вини відповідача у спричинені позивачу збитків, оскільки в даному випадку перевізник, а не експедитор (відповідач) відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі одержувачеві.

Позивач повинен у діях відповідача довести: протиправність поведінки (порушення умов договору); наявність збитку завданого відповідачем; причинний зв`язок та вину, чого позивачем зроблено не було, що також є підставою для відмови в позові.

Згідно із ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволені позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 04.10.2022.

Суддя І.В. Алєєва