Рішення

від 21.09.2022 по справі 574/785/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.09.2022м. СумиСправа № 574/785/20

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Кириченко-Шелест А.Г.,

Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 574/785/20

за позовомСелянського (фермерського) господарства Іскра (вул. Набережна, буд. 19, м. Буринь, Сумська область, 41700),

до відповідачів: 1) Буринської міської ради (вул. Першотравнева, 1, м. Буринь, Сумська область, 41700),

2) Фермерське господарство АГРО ТІМ (вул. Миру, буд. 43, с. Попівка, Конотопський район, Сумська область, 41627),

про визнання права постійного користування земельною ділянкою, визнання недійсним рішення, витребування у постійне користування земельної ділянки,

представники учасників справи:

від позивача Кужєлєва С.В.;

від першого відповідача Ігнатенко Є.В.;

від другого відповідача Саламаха Р.Р.;

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Буринського районного суду Сумської області з позовною заявою, в якій просить суд: визнати за С(Ф)Г Іскра право постійного користування земельною ділянкою площею 34,5003 га, призначеною для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 5920982000:04:002:0266, яка була надана на ім`я ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії СМ №000059 від 22.01.1996; визнати недійсним рішення Буринської міської ради від 29.05.2019 Про внесення змін до рішення Буриньсокї міської ради сьомого скликання від 18.01.2019 Про затвердження переліку земельних ділянок, право оренди на які виставляється на земельні торги окремими лотами в частині включення до переліку земельних ділянок, право оренди на які виставляється на земельні торги окремими лотами, земельної ділянки, що розташована на території Буринської міської ради з кадастровим номером 5920982000:04:002:0266, загальною площею 34,5003 га; визнати недійсним рішення Буринської міської ради від 25.06.2019 Про припинення права постійного користування земельною ділянкою та зарахування її до земель запасу (кадастровий номер 5920982000:04:002:0266); визнати недійсним рішення Буринської міської ради від 12.09.2019 Про продаж права оренди на земельних торгах у формі аукціону земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Буринської міської ради (кадастровий номер 5920982000:04:002:0266); визнати недійсними результати земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення (аукціон № 20796, лот № 40093) від 29.10.2019, площею 34,5003 гектарів, призначеної для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 5920982000:04:002:0266, щодо переможця земельних торгів ОСОБА_2 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Конотопським МРВ УМВС України в Сумській області 28.02.2005 (РНОКПП НОМЕР_2 ); визнати недійсним договір оренди землі від 29.10.2019, укладений між Буринською міською радою (орендодавець) та ОСОБА_2 (орендар).

13.01.2021 позивач подав заяву про зміну предмету позову (вх. № 56/21-Вх від 13.01.2021), в якій просить суд: визнати за Селянським (фермерським) господарством ІСКРА право постійного користування земельною ділянкою площею 34,5003 га, призначеною для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 5920982000:04:002:0266, яка була надана на ім`я ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії СМ № 000059 від 22.01.1996; визнати недійсним рішення Буринської міської ради від 25.06.2019 Про припинення права постійного користування земельною ділянкою та зарахування її до земель запасу (кадастровий номер 5920982000:04:002:0266); витребувати у постійне користування Селянського (фермерського) господарства ІСКРА з володіння ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 34,5003 га, кадастровий номер 5920982000:04:002:0266, призначену для ведення фермерського господарства, розташовану на території Воскресенської сільської ради.

Рішенням Буринського районного суду Сумської області від 29.11.2021 у справі № 574/785/20 позов Селянського (фермерського) господарства "Іскра" до Буринської міської ради, ОСОБА_2 про визнання права постійного користування земельною ділянкою, визнання недійсним рішення міської ради та витребування у постійне користування земельної ділянки задоволено; визнано за Селянським (фермерським) господарством "Іскра" право постійного користування земельною ділянкою, площею 34,5003 гектарів, для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 5920982000:04:002:0266, яка була надана ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії СМ №000059 від 22.01.1996 року; визнано недійсним рішення Буринської міської ради від 25.06.2019 року "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою та зарахування її до земель запасу (кадастровий номер 5920982000:04:002:0266)"; витребувано у постійне користування Селянського (фермерського) господарства "Іскра" з володіння ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 34,5003 гектарів, для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 5920982000:04:002:0266, розташовану на території Воскресенської сільської ради; стягнуто з Буринської міської ради Сумської області на користь Селянського (фермерського) господарства "Іскра" судові витрати, понесені по сплаті судового збору, в сумі 3153 (три тисячі сто п`ятдесят три) грн; стягнуто з ОСОБА_2 на користь Селянського (фермерського) господарства "Іскра" судові витрати, понесені по сплаті судового збору, в сумі 3153 (три тисячі сто п`ятдесят три) грн.

Постановою Сумського апеляційного суду від 15.02.2022 у справі № 574/785/20 рішення Буринського районного суду Сумської області від 29 листопада 2021 року скасоване; провадження у справі № 574/785/20 закрите.

У постанові від 15.02.2022 у справі № 574/785/20 Сумський апеляційний суд зазначив, що у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою відбулася фактична заміна орендаря ( ОСОБА_2 ) і обов`язки землекористувача земельної ділянки перейшли до фермерського господарства АГРО ТІМ з дня його державної реєстрації, а тому сторонами у спірних правовідносинах мають бути юридичні особи, зокрема ФГ АГРО ТІМ, а не ОСОБА_2 , як його засновник. У зв`язку з зазначеним Сумський апеляційний суд дійшов висновку, що даний спір підвідомчий господарському суду.

Ухвалою Сумського апеляційного суду від 19.05.2022 поновлено Селянському (фермерському) господарству Іскра строк на подання заяви про передачу справи за встановленою юрисдикцією; заяву Селянського (фермерського) господарства Іскра про передачу справи за встановленою юрисдикцією задоволено; передано справу №574/785/20 за позовом Селянського (фермерського) господарства Іскра до Буринської міської ради, ОСОБА_2 про визнання права постійного користування земельною ділянкою, визнання недійсним рішення міської ради та витребування у постійне користування земельної ділянки до Господарського суду Сумської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2022, справу призначено до розгляду судді Вдовенко Д.В.

Ухвалою від 30.05.2022 Господарський суд Сумської області відкрив провадження у справі № 574/785/20, призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 22.06.2022, 12:00; надав відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; надав позивачу семиденний строк для подання відповіді на відзив; надав відповідачам семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечень.

14.06.2022 перший відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 2319 від 14.06.2022), в якому просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки право постійного користування спірною земельною ділянкою відповідно до Державного акту на право постійного користування серія СМ № 000059 від 21.09.1996 для створення фермерського господарства надавалось ОСОБА_3 , який перед виходом з С(Ф)Г Іскра не переоформив право постійного користування на юридичну особу, у зв`язку з чим рішення Буринської міської ради від 25.06.2019 Про припинення права постійного користування земельною ділянкою та зарахування її до земель запасу (кадастровий номер 5920982000:04:002:0266) було прийнято в межах чинного законодавства України. Також відповідач зазначає, що позивачем не надані докази використання С(Ф)Г Іскра земельної ділянки з метою ведення селянського (фермерського) господарства з самого його початку існування, зокрема її обробки, збору врожаю та сплати податків.

20.06.2022 позивач подав клопотання про заміну неналежного відповідача (вх. № 1188 від 20.06.2022), в якому просить суд замінити у справі № 574/785/20 первісного відповідача ОСОБА_2 на належного відповідачем Фермерське господарство АГРО ТІМ (вул. Миру, буд. 43, с. Попівка, Конотопський район, Сумська область, 41627, код ЄДРПОУ 43342374), оскільки після укладення між відповідачами договору оренди землі з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства 11.11.2019 ОСОБА_2 зареєстрував Фермерське господарство АГРО ТІМ, а тому право оренди спірної земельної ділянки перейшло від ОСОБА_2 до ФГ АГРО ТІМ.

20.06.2022 позивач подав заяву про зміну предмету позову (вх. № 1189 від 20.06.2022), в якій просить суд: визнати за Селянським (фермерським) господарством ІСКРА право постійного користування земельною ділянкою площею 34,5003 гектарів, призначеною для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 5920982000:04:002:0266, яка була надана на ім`я ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії СМ №000059 від 22.01.1996; визнати недійсним рішення Буринської міської ради від 25.06.2019 Про припинення права постійного користування земельною ділянкою та зарахування її до земель запасу (кадастровий номер 5920982000:04:002:0266); витребувати у постійне користування Селянського (фермерського) господарства ІСКРА з володіння Фермерського господарства АГРО ТІМ земельну ділянку загальною площею 34,5003 га, кадастровий номер 5920982000:04:002:0266, призначену для ведення фермерського господарства, розташовану на території Воскресенської сільської ради.

21.06.2022 другий відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 2565 від 21.06.2022), в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, не може призвести і не призведе до захисту або відновлення порушеного речового права позивача без вирішення питання щодо скасування права оренди другого відповідача на спірну земельну ділянку. Другий відповідач є належним та добросовісним користувачем спірної земельної ділянки на підставі чинного договору оренди землі сільськогосподарського призначення від 29.10.2019. Разом з цим, у позивача відсутній будь-який правовстановлюючий документ на спірну земельну ділянку. Закон не передбачає правового механізму переходу права постійного користування земельною ділянкою від колишнього учасника С(Ф)Г до самого селянського (фермерського) господарства як самостійного користувача; С(Ф)Г Іскра ніколи не було власником спірної земельної ділянки, а тому у нього відсутнє право на звернення з віндикаційним позовом про витребування земельної ділянки.

21.06.2022 другий відповідач подав клопотання (вх. № 2568/22 від 21.06.2022), в якому просить суд відкласти проведення підготовчого засідання, з метою забезпечення права позивача на надання відповіді на відзив та права відповідача на надання заперечень.

У підготовчому судовому засіданні 22.06.2022 представник позивача зазначив, що підтримує заяви про зміну предмету позову від 13.01.2021 та від 20.06.2022, просить суд задовольнити позовні вимоги з урахуванням поданих заяв.

Ухвалою від 22.06.2022 господарський суд: задовольнив клопотання Селянського (фермерського) господарства Іскра (вх. № 1188 від 20.06.2022); замінив відповідача у справі ОСОБА_2 на належного відповідача Фермерське господарство АГРО ТІМ; зобов`язав учасників справи (позивача та першого відповідача) надіслати заяви по суті справи з доданими до них доказами на адресу відповідача Фермерського господарства АГРО ТІМ; прийняв до розгляду заяву Селянського (фермерського) господарства Іскра про зміну предмету позову від 13.01.2021 та заяву про зміну предмету позову від 14.06.2022; відклав підготовче засідання з повідомленням сторін на 20.07.2022, 11:30; надав відповідачу Фермерському господарству АГРО ТІМ п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали суду для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою від 22.06.2022 господарський суд забезпечив участь представника позивача Селянського (фермерського) господарства Іскра у судовому засіданні 20.07.2022 об 11 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення EasyCon.

06.07.2022 позивач подав відповідь на відзив Буринської міської ради (вх. № 2913/22 від 06.07.2022), в якій підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задовольнити позов. Позивач зазначає, що право постійного користування спірною земельною ділянкою виникло у С(Ф)Г Іскра не в момент виходу ОСОБА_1 зі складу членів господарства, а в момент реєстрації юридичної особи С(Ф)Г Іскра 06 лютого 1996 року. Також позивач наголошує, що правовідносини у вказаній справі виникли до набуття чинності Закону України Про фермерське господарство, на який посилається відповідач. Чинне на час створення С(Ф)Г Іскра законодавство закріплювало, що, як Державний акт на право постійного користування землею, так і всі інші документи оформлюються на ім`я голови (посадової особи) С(Ф)Г.

У судовому засіданні 20.07.2022, за участю представника позивача, суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів відповідно до ст. 177 ГПК України; відкладення підготовчого засідання на 29.08.2022, 10-30; протокольну ухвалу про забезпечення участі представника позивача у судовому засіданні 29.08.2022 о 10 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку; протокольну ухвалу про встановлення позивачу десятиденного строку з дня отримання відзиву на позовну заяву від другого відповідача для подання відповіді на відзив; встановлення семиденного строку другому відповідачу з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечень; повідомлення відповідачів про дату, час та місце підготовчого засідання в порядку ст. 120 ГПК України.

09.08.2022 другий відповідач подав відзив на позовну заяву з урахуванням зміни предмету позову (вх. № 3463/22 від 09.08.2022), в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідач зазначає, що у позивача відсутнє право на звернення з віндикаційним позовом про витребування земельної ділянки, обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, не може призвести і не призведе до захисту або відновлення порушеного речового права позивача без вирішення питання щодо скасування права оренди другого відповідача на спірну земельну ділянку. Буринська міська рада не видавала жодних документів, на підставі яких у позивача виникло право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5920982000:04:002:0266, площею 34,5003 га. Відповідач вважає, що відповідно до ст. 387 ЦК України особа, яка звернулась до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача. Другий відповідач є належним та добросовісним користувачем спірної земельної ділянки на підставі чинного договору оренди землі сільськогосподарського призначення від 29.10.2019.

Ухвалою від 19.08.2022 господарський суд забезпечив участь представника другого відповідача Фермерського господарства АГРО ТІМ у судовому засіданні 29.08.2022 о 10 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення EasyCon.

23.08.2022 позивач подав відповідь на відзив ФГ АГРО ТІМ (вх. № 3798/22 від 23.08.2022), в якій просить позов задовольнити. Позивач зазначає, що С(Ф)Г Іскра мало речове право постійного користування спірною земельною ділянкою до моменту звернення до суду, з 06 лютого 1996 року (день державної реєстрації юридичної особи С(Ф)Г "Іскра") на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії СМ №000059. Тобто, позивач звертається до суду за захистом вже існуючого права постійного користування, яке було незаконно порушено відповідачами, а не має намір набути таке право за рішенням суду. У справі № 574/785/20 судове рішення не породжує право постійного користування у позивача, а лише підтверджує наявне право набуте позивачем раніше на законних підставах.

26.08.2022 другий відповідач подав додаткові пояснення (вх. № 3855 від 26.08.2022), в яких просить суд застосувати практику Європейського суду з прав людини як джерело права під час розгляду справи № 574/785/20, а саме: рішення у справі Рисовський проти України, заява № 29979/04, рішення від 20.01.2012; рішення у справі Стретч проти Сполученого Королівства, заява № 44277/98, рішення від 24.06.2003; рішення у справі Кривенький проти України, заява № 43768/07, рішення від 16.02.2017; рішення у справі "Іатрідіс проти Греції", заява № 311107/96, рішення від 25.03.1999. Відповідач зазначає, що не може відповідати за помилки державних органів при виконанні ними своїх повноважень, вважає, що при розгляді даної справи може бути враховано рішення ЄСПЛ від 24 червня 2003 року у справі "Стретч проти Сполученого Королівства" та рішення ЄСПЛ від 20 жовтня 2011 року в справі "Рисовський проти України" щодо принципів застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції, зокрема щодо необхідності додержання принципу "належного урядування" при втручанні держави у право особи на мирне володіння майном.

Ухвалою від 29.08.2022 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні з повідомленням сторін на 21.09.2022, 12:00; забезпечив участь представників С(Ф)Г Іскра та ФГ АГРО ТІМ у судовому засіданні 21.09.2022 о 12 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку (програмне забезпечення EasyCon).

Позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідачі просять суд відмовити у задоволенні позову.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до матеріалів справи, розпорядженням в.о. голови Буринської районної державної адміністрації від 29 грудня 1995 року №119 ОСОБА_1 для організації селянського (фермерського) господарства надана земельна ділянка площею 34,5 га із земель запасу Воскресенської сільської ради народних депутатів.

На підставі розпорядження, 22 січня 1996 року ОСОБА_1 виданий державний акт на право постійного користування землею серії CM №000059, яким посвідчено право постійного користування земельною ділянкою площею 34,5 га на території Воскресенської сільської ради для ведення селянського (фермерського) господарства.

ОСОБА_1 створив селянське (фермерське) господарство «Іскра», яке було зареєстровано 06 лютого 1996 року, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.

Відповідно до п. 1.2. Статуту С(Ф)Г «Іскра» ОСОБА_1 є засновником та головою господарства.

Членами господарства є ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (п. 1.3. статуту).

05 січня 2006 року зборами членів С(Ф)Г «Іскра», у зв`язку з заявою ОСОБА_1 про неможливість виконання ним обов`язків керівника через погіршення стану здоров`я, обрано нового голову С(Ф)Г «Іскра» ОСОБА_4 (протокол зборів а.с. 18-19, том 1).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку 02 березня 2017 проведено державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 5920982000:04:002:0266 площею 34,5003 га, а також внесено відомості про право постійного користування земельною ділянкою за ОСОБА_1 на підставі державного акта від 22.01.1996 CM №000059.

ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 від 26.10.2007).

Згідно з інформацією у довідці відділу у Буринському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 14 червня 2018 року №157/176-18 відповідно до облікових даних відділу за СФГ «Іскра» обліковується 34,5003 га земель сільськогосподарського призначення державної власності (постійне користування), а саме земельна ділянка з кадастровим номером 5920982000:04:002:0266 площею 34,5003 га на території Воскресенської сільської ради, що увійшла до складу Буринської ОТГ (ас. 44 том 1).

Згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області №18-10507/16-18-СГ від 22 грудня 2018 року «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» Буринській міській раді у комунальну власність передані земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані за межами населених пунктів на території Буринської міської об`єднаної територіальної громади Буринського району Сумської області за актом приймання передачі, в тому числі земельна ділянка кадастровий номер 5920982000:04:002:0266 площею 34,5003 га (Буринський район, Воскресенська сільська рада).

27 грудня 2018 року за Буринською міською радою зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5920982000:04:002:0266 (інформація з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку а.с. 51, том 1).

Рішенням від 29 травня 2019 року «Про внесення змін до рішення Буринської міської ради сьомого скликання від 18 січня 2019 року «Про затвердження переліку земельних ділянок, право оренди на які виставляється на земельні торги окремими лотами» до відповідного переліку Буринська міська рада включила земельну ділянку за кадастровим номером 5920982000:04:002:0266, загальною площею 34,5003 га.

Рішенням від 29 травня 2019 року «Про внесення змін до рішення Буринської міської ради сьомого скликання від 29 січня 2019 року «Про надання дозволу Буринській міській раді на розробку проектів землеустрою щодо земельних ділянок комунальної власності цільове призначення яких змінюється», Буринська міська рада надала дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, цільове призначення яких змінюється за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності з подальшим продажем права оренди на земельних торгах у формі аукціону, які розташовані на території Буринської міської ради, зокрема земельної ділянки з кадастровим номером 5920982000:04:002:0266 (з коду КВЦПЗ 01.02 для ведення фермерського господарства на код КВЦПЗ 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва).

Рішенням від 25 червня 2019 Буринська міська рада припинила право постійного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення комунальної форми власності Буринської міської ради, загальною площею 34,5003 га, кадастровий номер 5920982000:04:002:0266, для ведення фермерського господарства, що розташована на території Воскресенського старостинського округу Буринської міської ради та посвідчується Державним актом на право постійного користування землею серії CM №000059 від 22 січня 1996 року, виданим ОСОБА_1 , у зв`язку із його смертю.

27.06.2019 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про припинення права постійного користування ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5920982000:04:002:0266.

Рішенням від 12 вересня 2019 року Буринська міська рада вирішила продати право оренди на земельну ділянку для ведення фермерського господарства кадастровий номер 5920982000:04:002:0266 загальною площею 34,5003 га, що знаходиться за межами населеного пункту на території Буринської міської ради.

29 жовтня 2019 року проведено аукціон, на якому виставлений лот №40093 - право оренди на земельну ділянку для ведення фермерського господарства кадастровий номер 5920982000:04:002:0266, загальною площею 34,5003 га, що знаходиться за межами населеного пункту на території Буринської міської ради.

За результатами аукціону, 29 жовтня 2019 року, між Буринською міською радою та ОСОБА_2 укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства в строкове платне користування передана земельна ділянка сільськогосподарського призначення код за КВЦПЗ 01.02. з кадастровим номером 5950982000:04:002:0266, яка розташована на території Воскресенського старостинського округу Буринської міської ради Сумської області (за межами населеного пункту).

Факт передачі земельної ділянки в оренду підтверджується відповідним актом від 29.10.2019.

Право оренди ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 5950982000:04:002:0266 зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному земельному кадастрі 08.11.2019.

ОСОБА_2 створив фермерське господарство «Агро Тім», яке зареєстроване 11 листопада 2019 року, про що свідчить інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що перший відповідач всупереч вимогам закону, а саме статті 141 Земельного кодексу України, оскаржуваним рішенням позбавив С(Ф)Г «Іскра» права постійного користування земельною ділянкою, порушив право позивача на мирне володіння майном, передав земельну ділянку у строкове користування другому відповідачу, через що остання вибула із законного володіння позивача не з його волі.

За приписами ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до частини 1 статті 155 Земельного кодексу України (далі ЗК України) у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно із частиною першою статті 51 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 22 червня 1993 року, на момент створення С(Ф)Г «Іскра» ) громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до положень статті 7 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 22 червня 1993 року) користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Згідно із частиною першою статті 23 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 22 червня 1993 року) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

З наведеного нормативного регулювання вбачається, що на момент надання земельної ділянки ОСОБА_1 , земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення ФГ надавалась не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2009-XII Про селянське (фермерське) господарство (у редакції Закону від 23 липня 1993 року № 3312-XII; втратив чинність 29 липня 2003 року - з моменту набрання чинності Законом України від 19 червня 2003 року № 973-IV Про фермерське господарство) після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку, тобто за місцем розташування земельної ділянки. Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи.

Таким чином, законодавством, чинним на момент створення С(Ф)Г «Іскра», було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності СФГ як юридичної особи. Водночас одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення СФГ, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації СФГ. Тобто закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення СФГ, без створення такого СФГ.

19 червня 2003 року було прийнято новий Закон України № 937-IV Про фермерське господарство (далі - Закон № 937-IV), яким Закон України Про селянське (фермерське) господарство № 2009-XII визнано таким, що втратив чинність.

У статті 1 Закону № 937-IV вказано, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Згідно із частиною першою статті 5, частиною першою статті 7 Закону № 937-IV право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (стаття 8 Закону № 937-IV).

Отже, й на сьогодні можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

Фермерське господарство (у будь-якій його формі) ініціюється для подальшої діяльності з виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, з метою отримання прибутку, що відповідає наведеному у статті 42 Господарського кодексу України визначенню підприємництва як самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Формування програми діяльності, залучення матеріально-технічних, фінансових та інші види ресурсів, використання яких не обмежено законом, є складовими елементами здійснення підприємницької діяльності в розумінні статті 44 Господарського кодексу України. При цьому можливість реалізації громадянином права на здійснення підприємницької діяльності у вигляді фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) громадянину земельних ділянок відповідного цільового призначення.

Ураховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Суб`єктом такого використання може бути особа - суб`єкт господарювання за статтею 55 Господарського кодексу України.

З аналізу приписів статей 1, 5, 7, 8 Закону № 937-IV можна зробити висновок, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи.

З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

З моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки.

Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві.

Так, статтею 141 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 20 червня 2007 року, на момент смерті ОСОБА_1 ) передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до приписів частини першої статті 27 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-XII (у редакції Закону від 22 червня 1993 року), право користування земельною ділянкою або її частиною припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; 3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства; 4) систематичного невнесення земельного податку в строки, встановлені законодавством України, а також орендної плати в строки, визначені договором оренди; 5) нераціонального використання земельної ділянки; 6) використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; 7) використання землі не за цільовим призначенням; 8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і протягом двох років - для несільськогосподарських потреб; 9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.

З викладеного вбачається, що підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство (фермерське господарство).

У земельному законодавстві (як чинному на момент створення С(Ф)Г «Іскра», так і з 01 січня 2002 року й до сьогодні) така підстава припинення права постійного користування фермерським господарством земельною ділянкою свого засновника як смерть громадянина - засновника СФГ відсутня.

З урахуванням викладеного, у разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством, до якого воно перейшло після створення фермерського господарства.

Вказаної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.06.2020 у справі № 922/989/18.

Суд встановив, що після отримання громадянином ОСОБА_1 державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, останнім засновано С(Ф)Г «Іскра», яке зареєстроване як юридична особа.

Отже у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою з дня державної реєстрації С(Ф)Г воно набуло права та обов`язки землекористувача.

За цих обставин, рішення Буринської міської ради від 25.06.2019, згідно з яким припинено право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 5920982000:04:002:0266 для ведення фермерського господарства, у зв`язку зі смертю ОСОБА_1 , не відповідає законові (право постійного користування припинене не на підставі, визначеній законом) та порушує право позивача на постійне користування земельною ділянкою, що виникло у С(Ф)Г «Іскра» з моменту державної реєстрації та набуття прав юридичної особи.

Також суд зазначає про невідповідність законові рішень Буринської міської ради від 29 травня 2019 року про включення земельної ділянки за кадастровим номером 5920982000:04:002:0266 до переліку земельних ділянок, право оренди на які виставляється на земельні торги окремими лотами та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки, оскільки на дату прийняття таких рішень земельна ділянка перебувала у постійному користуванні позивача.

Суд зауважує, що відповідні рішення від 29 травня 2019 року були прийняті міською радою до прийняття рішення від 25 червня 2019 про припинення права постійного користування та внесення до реєстру запису про припинення відповідного права.

За викладених обставин, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання за Селянським (фермерським) господарством ІСКРА права постійного користування земельною ділянкою площею 34,5003 гектарів, призначеною для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 5920982000:04:002:0266 відповідно до державного акта на право постійного користування землею серії СМ №000059 від 22.01.1996, а також визнання недійсним рішення Буринської міської ради від 25.06.2019 Про припинення права постійного користування земельною ділянкою та зарахування її до земель запасу (кадастровий номер 5920982000:04:002:0266).

Щодо витребування земельної ділянки від другого відповідача у постійне користування позивача суд зазначає, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.

Згідно зі статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

При цьому незаконним володільцем може бути і добросовісний, і недобросовісний набувач.

Добросовісним набувачем є особа, яка не знала і не могла знати про те, що майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати.

Недобросовісний набувач, навпаки, на момент здійснення угоди про відчуження спірного майна знав або міг знати, що річ відчужується особою, якій вона не належить і яка на її відчуження не має права.

Від недобросовісного набувача майно може бути витребувано в будь-якому випадку. Від добросовісного - лише в передбачених законом випадках, а саме відповідно до статті 388 ЦК України.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

З дотримання вимог статті 388 ЦК України майно може бути витребуване від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 297/2516/16-ц.

Твердження другого відповідача про те, що позивач не має права на витребування земельної ділянки, так як не є її власником, суд вважає необґрунтованими, оскільки з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння може звернутися не тільки власник майна, який на момент подання позову не володіє цим майном, а також особа, яка хоч і не є власником, але в якої майно перебувало у володінні за законом або договором, зокрема на підставі цивільно-правових договорів, в оперативному управлінні, на праві повного господарського відання, а також на інших підставах, установлених законом.

Віндикація є способом захисту порушеного права не тільки власника майна, але і особи, яка має речове право на майно (титульного володільця).

Суд встановив, що майно вибуло з володіння позивача поза його волею, за рішенням міської ради про припинення права користування, внаслідок укладення договору за результатами аукціону між відповідачами та передачею земельної ділянки другому відповідачу в оренду за актом приймання-передачі, з подальшою державною реєстрацією другим відповідачем права оренди на спірну земельну ділянку.

Водночас Буринська міська рада не мала законних підстав припиняти позивачу право постійного користування земельною ділянкою, відповідно, не мала права передавати її в оренду другому відповідачу.

Оскільки спірна земельна ділянка передана в оренду другому відповідачу Буринською міською радою незаконно, з порушенням права позивача на постійне користування земельною ділянкою, що виникло у С(Ф)Г «Іскра» з моменту державної реєстрації та набуття прав юридичної особи, остання підлягає витребуванню з чужого незаконного володіння та передачі законному землекористувачу.

Суд вважає обраний позивачем спосіб захисту належним, оскільки задоволення такої вимоги, тобто рішення суду про витребування земельної ділянки у другого відповідача на користь позивача у постійне користування, з урахуванням положень ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", є підставою для внесення до Державного реєстру прав речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем іншого речового права на земельну ділянку, зареєстрованого у цьому реєстрі за другим відповідачем.

Щодо посилань другого відповідача в обґрунтування заперечень проти позову в частині витребування земельної ділянки на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20.01.2012, у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» від 24.06.2003, у справі «Кривенький проти України» від 16.02.2017, у справі «Ятрідіс проти Греції» від 25.03.1999 суд зазначає, що предмет спору і характер правовідносин у цих справах Європейського суду є відмінним від предмета спору і характеру правовідносин у справі, яка розглядається.

У справі № 574/785/20 з позовом до суду за захистом свого права звернувся землекористувач, якого незаконного позбавили права постійного користування земельною ділянкою. Таке право у позивача виникло раніше права оренди, якого набув другий відповідач внаслідок продажу першим відповідачем права оренди на земельну ділянку (на аукціоні), що перебувала у постійному користуванні позивача, після незаконного припинення права постійного користування за рішенням міської ради. Отже в цьому випадку мало місце незаконне втручання у право саме позивача на мирне володіння майном земельною ділянкою.

За викладених обставин, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про витребування у Фермерського господарства АГРО ТІМ на користь Селянського (фермерського) господарства ІСКРА у постійне користування для ведення фермерського господарства земельної ділянки загальною площею 34,5003 га, кадастровий номер 5920982000:04:002:0266, розташованої на території Воскресенської сільської ради.

Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Факт сплати позивачем судового збору в сумі 19 075 грн 50 коп. за подання позовної заяви, з урахуванням зміни предмету позову (дві немайнові вимоги та майнова вимога), підтверджується квитанціями № 117, 118, 119, 120 від 21.08.2020, № 91 від 24.02.2021 (а.с. 3-6, 200, 202, том 1).

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на першого відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій Буринської міської ради.

Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати за Селянським (фермерським) господарством ІСКРА (вул. Набережна, буд. 19, м. Буринь, Сумська область, 41700, код ЄДРПОУ 21127696) право постійного користування земельною ділянкою площею 34,5003 гектарів, призначеною для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 5920982000:04:002:0266 відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії СМ №000059 від 22.01.1996.

3.Визнати недійсним рішення Буринської міської ради від 25.06.2019 Про припинення права постійного користування земельною ділянкою та зарахування її до земель запасу (кадастровий номер 5920982000:04:002:0266).

4.Витребувати у Фермерське господарство АГРО ТІМ (вул. Миру, буд. 43, с. Попівка, Конотопський район, Сумська область, 41627, код ЄДРПОУ 43342374) на користь Селянського (фермерського) господарства ІСКРА (вул. Набережна, буд. 19, м. Буринь, Сумська область, 41700, код ЄДРПОУ 21127696) у постійне користування для ведення фермерського господарства земельну ділянку загальною площею 34,5003 га, кадастровий номер 5920982000:04:002:0266, розташовану на території Воскресенської сільської ради.

5.Стягнути з Буринської міської ради (вул. Першотравнева, 1, м. Буринь, Сумська область, 41700, код ЄДРПОУ 04058025) на користь Селянського (фермерського) господарства ІСКРА (вул. Набережна, буд. 19, м. Буринь, Сумська область, 41700, код ЄДРПОУ 21127696) 19 075 грн 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

6.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

7.Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане суддею 03.10.2022.

СуддяД. В. Вдовенко