Рішення

від 21.09.2022 по справі 922/4354/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2022м. ХарківСправа № 922/4354/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Фермерського господарства "АН-КОР" (64510, Харківська обл., Сахновщинський р-н, село Олійники, вул. Франка, буд. 11; код ЄДРПОУ: 37825017) до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ Капітал" (49051, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, буд. 14-А; код ЄДРПОУ: 42355927) про стягнення заборгованості за участю :

позивача - Моісеєнко О.О., ордер №1023848 від 11.09.21;

відповідача - Дураченко Г.О., довіреність №1 від 03.12.21.

ВСТАНОВИВ:

01.11.2021 Фермерське господарство "АН-КОР" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ Капітал", в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ Капітал" заборгованість за договором поставки №12Т від 01.06.2021 в сумі 361 802,58 грн., штраф за неналежне виконання договірних зобов`язань у розмірі 25 620,84 грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 5811,35 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №12Т від 01.06.2021 в частині своєчасної попередньої оплати товару у розмірі 80%.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.11.2021 позовну заяву Фермерського господарства "АН-КОР" (вх.№4354/21 від 01.11.2021) залишено без руху. Надано позивачу строк, який становить 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків, а саме:надання до суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (5 811,35 грн.) в оригіналі.

Зобов`язано Фермерське господарство "АН-КОР" надати суду оригінал договору поставки №12Т від 01.06.2021 у строк 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

10.11.2021 на виконання вимог ухвали Господарського суду Харківської області від 03.11.2021 представник позивача надав заяву (вх.№26481 від 10.11.2021) про виправлення недоліків позовної заяви разом із оригіналом платіжного доручення про сплату судового збору та оригіналом договору поставки №12Т від 01.06.2021.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.11.2021 прийнято позовну заяву (вх.№4354/21 від 01.11.2021) до розгляду та відкрито провадження у справі №922/4354/21. Визначено, справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 08 грудня 2021 року. Відповідачу, згідно статті 165 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов. Роз`яснено відповідачу, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Позивачу, згідно статті 166 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання. Встановлено відповідачу строк 5 днів на подання заперечень на відповідь позивача на відзив, оформлених відповідно до ст. 167 ГПК України. Повернуто Фермерському господарству "АН-КОР" оригінал договору поставки №12Т від 01.06.2021. Звернуто увагу учасників справи, що подання доказів у справі здійснюється учасниками справи на стадії підготовчого провадження. Запропоновано учасникам справи забезпечити участь у судовому засіданні компетентного представника з документами, що посвідчують його особу та повноваження. Явку представників учасників справи визнано необов`язковою.

07.12.2021 через канцелярію Господарського суду Харківської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№28874 від 07.12.2021).

У відзиві представник відповідача зазначив, що на виконання умов договору 01.06.2021 постачальником було відвантажено згідно видаткової накладної №2 від 01.06.2021 товар (соняшник) у кількості 29,610 т за ціною 15 263,16 грн. без ПДВ, на загальну суму 515 214,07 грн. з ПДВ. Проте, доказів виставлення позивачем рахунку-фактури для сплати за отриманий товар не надано. Таким чином зобов`язання у відповідача по оплаті за товар відповідно до договору поставки №12Т від 01.06.2021 не виникло.

Також, як стверджує представник відповідача, покупцем був наданий постачальнику розумний строк, необхідний для адміністративного оскарження зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 01.06.2021 та її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. На дату надання цього відзиву постачальник свого обов`язку не виконав та не передав покупцеві складену в електронному вигляді податкову накладну №1 від 01.06.2021, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. Таким чином має місце порушення постачальником умов договору, а саме п.3.5 договору згідно якого не пізніше ніж через 15 календарних днів з дня виникнення у покупця податкових зобов`язань з податку на додану вартість за цей товар, постачальник зобов`язаний надати покупцю податкову накладну складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відтак представник відповідача вважає, що позивачем передчасно поданий позов та наполягає на відсутності підстав для стягнення з відповідача основного боргу в сумі 361 802,58 грн. та, відповідно, підстав для нарахування штрафу за невиконання господарського зобов`язання.

08.12.2021 через канцелярію Господарського суду Харківської області від представника відповідача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи (вх.№28978 від 08.12.2021).

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.12.2021 відкладено підготовче засідання на 12.01.2022.

15.12.2021 через канцелярію Господарського суду Харківської області від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№29643 від 15.12.2021).

У відповідь на відзив представник позивача зазначив, що посилання відповідача про його обов`язок сплати за товар після реєстрації податкової накладної не відповідає умовам укладеного договору поставки, адже сторони погодили що 80% оплати за поставлений товар здійснюється шляхом передоплати згідно рахунку постачальника, та лише 20% вартості поставленого товару відповідач мав би сплатити після реєстрації позивачем податкової накладної з урахуванням вимог діючого законодавства.

Як стверджує представник позивача, розмір позовних вимог на час складання позовної заяви та відповіді на відзив складає саме 80% від повної суми договору, яка за умовами договору повинна бути сплачена відповідачем незалежно від реєстрації податкової накладної, а саме: відповідно до видаткової накладної №2 від 01.06.2021 ФГ «АН-КОР» відпущено товар на суму 515 214,00 грн., з них 80% складає 412 171,26 грн., відповідачем 28.07.2021 сплачено 50 368,42 грн., борг склав 361 802,58 грн. При цьому, позивачем заявлено позовних вимог на суму в сумі 361 802,58 грн. та штраф за неналежне виконання договірних зобов`язань у розмірі 25 620,84 грн.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.01.2022 відкладено підготовче засідання на 26.01.2022.

18.01.2022 через канцелярію Господарського суду Харківської області представник відповідача надав заперечення на відповідь на відзив (вх.№1053 від 18.01.2022).

Представник відповідача зазначив, що за правилом першої події (відвантаження товару) постачальник відповідно до вимог п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України та п.3.5. договору був зобов`язаний скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на суму 515 214,00 грн., з яких ПДВ 14% 63 271,90 грн. У встановлені чинним законодавством та п.3.5 договору строк постачальник свій обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не виконав. Відповідно до податкової інформації з електронного кабінету платника податків, наданих в додатках до відзиву №06/12/21 від 06.12.2021, реєстрація податкової накладної №1 від 01.06.2021 на суму 515 214,07 грн. в т.ч. ПДВ 63 271,90 грн. зупинена, вона має статус: «відмовлено за рішенням комісії. Скаргу не задоволено». Таким чином мас місце порушення постачальником зобов`язання, визначеного в п.3.5 Договору, згідно якого не пізніше ніж через 15 календарних днів з дня виникнення у покупця податкових зобов`язань з податку на додану вартість за цей товар, постачальник зобов`язаний надати покупцю податкову накладну складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На переконання представника відповідача, позивачем передчасно поданий позов, у зв`язку із чим представник відповідача наполягає на відсутності підстав для стягнення з відповідача основного боргу в сумі 361 802,58 і грн. та штрафних санкцій до виконання позивачем свого зобов`язання з реєстрації податкової накладної №1 від 01.06.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

26.01.2022 секретарем судового засідання Господарського суду Харківської області телефонограмою було повідомлено сторін про те, що судове засідання призначене на 26.01.2022 у справі №922/4354/21 за позовом Фермерського господарства "АН-КОР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ Капітал" про стягнення заборгованості відкладено у зв`язку з перебуванням судді Пономаренко Т.О. на лікарняному. Зазначено, що про дату та час наступного засідання буде повідомлено додатково.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.02.2022 було повідомлено сторін про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про те, що наступне судове засідання у справі відбудеться 16.02.2022.

В підготовчому засіданні 16.02.2022 без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 09.03.2022.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Судове засідання у справі, призначене на 09.03.2022, не відбулося у зв`язку із введенням Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 воєнного стану в Україні.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 №133/2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Законом України №2212-ІХ від 21.04.2022 затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.05.2022 відкладено розгляд справи №922/4354/21. Запропоновано усім учасникам справи, виходячи з поточної ситуації, разом з заявами по суті справи направити в суд і іншим учасникам справи свої пропозиції щодо дати призначення судового засідання та можливості їх участі у розгляді справи в режимі відеоконференції. Повідомлено учасників справи, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів, можуть бути ними подані в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою або дистанційними засобами зв`язку. Встановлено, про дату, час і місце наступного судового засідання учасників справи повідомити додатково відповідною ухвалою. З урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю - рекомендовано у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці представників учасників справи подавати до суду заяви про розгляд справи в їхній відсутності за наявними матеріалами в порядку ч. 3 ст. 196 ГПК України.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22.05.2022 №2263-ІХ затверджено Указ Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", відповідно до якого строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.07.2022 розгляд справи №922/4354/21 по суті призначено на 03 серпня 2022 року об 11:50. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою. Звернуто увагу учасників справи на можливість розгляду справи за відсутності їх представників за наявними у справі матеріалами у разі подання відповідного клопотання відповідно до ч.3 ст.196 ГПКУкраїни. Роз`яснено учасникам справи можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до вимог статті 197 Господарського процесуального кодексу України. Роз`яснено учасникам справи положення ст.202 ГПК України, відповідно до якої неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи (заяви) по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Повідомлено учасників справи, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази можуть бути ними подані в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою або дистанційними засобами зв`язку. Зазначено, що учасникам справи необхідно письмово повідомити суд про оптимальний для них спосіб отримання інформації щодо розгляду справи.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.08.2022 відкладено судове засідання на 24.08.2022.

Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ «Про затвердження Указу Президента України від 12.08.2022 №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Розпорядженням начальника обласної військової адміністрації Харківської обласної державної адміністрації "Про внесення змін до розпорядження начальника обласної військової адміністрації від 24 лютого 2022 року №2 В" (зі змінами) №131 В від 19 серпня 2022 року запроваджено комендантську годину у період з 23 серпня 2022 року 19:00 до 25 серпня 2022 року 07:00.

У зв`язку із чим, усі судові засідання, які призначені на 24 серпня 2022 року, було знято з розгляду. Відповідне повідомлення розміщено на офіційній сторінці Господарського суду Харківської області.

На підставі вищезазначеного, підготовче засідання у справі №922/4354/21, призначене на 24 серпня 2022 року о(б) 12:40, не відбулося.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.08.2022 повідомлено сторін, що наступне підготовче засідання у справі призначено на14 вересня 2022 року.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.09.2022 оголошено перерву у судовому засіданні до 21.09.2022.

16.09.2022 на електронну скриньку Господарського суду Харківської області від представника відповідача надійшло клопотання (вх.№10002 від 16.09.2022) про долучення документів до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.09.2022 клопотання (вх.№10002 від 16.09.2022) представника відповідача про долучення документів до матеріалів справи прийняття до розгляду та долучення до матеріалів справи.

Присутня в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити в повному обсязі, а також підтвердила часткову сплату відповідачем основної заборгованості у розмірі 100 000,00 грн.

Присутня в судовому засіданні представник відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог, а також заявила клопотання про долучення до матеріалів справи платіжного доручення №859 від 21.09.2022 про часткову оплату згідно договору.

Пізніше вказане клопотання (вх.№10364 від 21.09.2022) представника відповідача про долучення документів до матеріалів справи надійшло на електронну скриньку Господарського суду Харківської області.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Згідно ч.2 ст.195 ГПК України, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

За змістом статей 10, 12-2 Закону України Про правовий режим воєнного стану правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ст.26 Закону України Про правовий режим воєнного стану скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Через постійні обстріли міста Харкова ворожими військами будівля, у якій розміщується Господарський суд Харківської області, зазнала пошкоджень, а приміщення суду зазнали часткових руйнувань. З моменту введення воєнного стану та початку ведення активних бойових дій на території Харківської області суд не міг забезпечити безпеку учасників судових проваджень, апарату суду, суддів, а тому був вимушений обмежити присутність осіб у приміщенні суду до нормалізації обстановки з безпекою у регіоні та усунення руйнувань, у зв`язку з чим, у Господарському суді Харківської області було встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.

Згідно з частиною 3 зазначеної статті судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Разом з цим, відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

При цьому, суди повинні забезпечувати безпеку учасників судового провадження, запобігти створенню перешкод для реалізації ними права на судовий захист та визначених законом процесуальних прав в умовах воєнного стану, коли реалізація учасниками справи своїх прав і обов`язків є суттєво ускладненою.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб.

Слід зазначити, що суд повинен дотримуватися принципу змагальності та рівності учасників судового процесу перед законом і судом, що передбачені статями 7, 13 ГПК України, а отже повинен вживати всіх заходів щодо забезпечення учасникам судового процесу рівних процесуальних прав, не позбавляючи їх можливості взяти участь у судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

За приписами статті 8 Конституції України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26 липня 2007 року; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08 грудня 2016 року).

Відповідно до частини 1, пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Критерій розумності строку розгляду справи визначений у листі Верховного Суду України від 25 січня 2006 року №1-5/45 "Щодо перевищення розумних строків розгляду справ", в якому зазначено, що критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає в разі нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при переданні або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторного направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" зазначив, що [..] очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі "Штеґмюллер проти Авторії"). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02 травня 2013 року, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15 березня 2012 року).

У статті 6 Конвенції закріплений принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист та доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Здійснюючи тлумачення положень Конвенції, ЄСПЛ у своїх рішеннях указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (рішення від 28 травня 1985 року у справі Ашингдейн проти Великої Британії).

З огляду на запровадження на території України воєнного стану, з метою всебічного, повного, об`єктивного розгляду справи, задля забезпечення сторонам конституційного права на судовий захист, приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, задля ефективної реалізації сторонами своїх процесуальних прав, а також враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ч.2 ст.195 ГПК України.

Процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.

Так, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Враховуючи положення ст.ст.13,74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними матеріалами.

Відповідно до ст.219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 21.09.2022 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Фермерське господарство «АН-КОР» є господарюючим суб`єктом, яке зареєстроване 18.07.2011, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 14701020000000316, який спеціалізується на вирощуванні зернових культур і насіння олійних, код за класифікатором видів економічної діяльності 01.11 (основний вид діяльності) відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Свою діяльність позивач здійснює на земельних ділянках сільськогосподарського призначення із земель державного резервного фонду кадастровий №6324886000:02:000:0235, №6324886000:02:000:0234, №6324886000:02:000:0236 на території Олійниківської сільської ради Сахновщинського району Харківської області відповідно до договорів оренди землі від 20.06.2011, укладених між Сахновщинською районною державною адміністрацією та головою Фермерського господарства «АН-КОР» Корнієнко А.І.

Позивач є виробником товару, що підтверджує Розділ 1 (підрозділ 1.2) форми №29-сг статистичної звітності «Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур у 2020 році», відповідно до якої загальна посівна площа Фермерського господарства «АН-КОР» складає 78,48 га, зокрема, з них соняшник 39,44 га.

01.06.2021 міжТовариством з обмеженою відповідальністю "СТ Капітал (покупець) та Фермерським господарством "АН-КОР" (постачальник) було укладено договір поставки №12Т (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити соняшник врожаю 2020 року (надалі - товар) відповідно до умов цього Договору.

Загальна кількість товару, що поставляється - 30,00 тонн ± 10% (п.2.1.Договору).

Згідно з п.3.1. Договору строк поставки товару - до 31 червня 2021 року.

Поставка товару здійснюється на умовах БСА (відповідно до правил Інкотермс-2010 р.) Пункт (місце) поставки: с. Олійники, Сахновщинський район, Харківська область (п.3.2.Договору).

Перехід права власності на товар відбувається в момент відвантаження товару, що підтверджується ТТН, або актом прийому-передачі (п.3.3.Договору).

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару (п.3.4.Договору).

Не пізніше ніж через 15 календарних днів з дня виникнення у покупця податкових зобов`язань з податку на додану вартість за цей товар постачальник зобов`язаний надати покупцю податкову накладну складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку визначеному законодавством електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (п.3.5.Договору).

Згідно з п.4.1. Договору ціна товару без ПДВ становить 15 263,16 грн. за тонну.

Сума договору без ПДВ - 457 894,00 грн. * 10% ПДВ 14% - 64 106,00 грн. ± 10%. Загальна сума Договору становить 522 000,00 грн. ± 10% (п.4.2.Договору).

Пунктом 4.3. Договору сторони погодили, що оплата здійснюється шляхом переказу покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника наступним чином: 80% передоплата згідно рахунка постачальника та 20% вартості поставленого товару покупець сплачує після реєстрації постачальником податкової накладної з урахуванням усіх вимог чинного законодавства України.

У випадку прострочення покупцем оплати товару згідно умов цього Договору, покупець зобов`язаний сплатити продавцю штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого товару за кожен день прострочення (п.5.3.Договору).

Даний Договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками обох сторін, та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (п.6.1.Договору).

Відповідно до видаткової накладної №2 від 01.06.2021 Фермерським господарством "АН-КОР" відпущеноТовариству з обмеженою відповідальністю "СТ Капітал" соняшник у кількості 29,610 тонн на загальну суму 515 214,07 грн., у т.ч. ПДВ 14% у розмірі 63 271,90 грн.

Вказаний товар було отримано уповноваженим представникомТовариства з обмеженою відповідальністю "СТ Капітал" директором Танасюк О.О. на підставі довіреності №28 від 01.06.2021.

Як вбачається з товарно-транспортної накладної №11 від 01.06.2021, товар з пункту навантаження (с. Олійники Сахновщинського району Харківської області) вивезено до пункту розвантаження (м. Дніпро) автомобілем КАМАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причіпом, реєстраційний номер НОМЕР_2 , автомобільний перевізник ТОВ «СТ Капітал», замовник ТОВ «СТ Капітал».

Фермерське господарство "АН-КОР" виставилоТовариству з обмеженою відповідальністю "СТ Капітал" до сплати рахунок-фактуру №1 від 01.06.2021 за поставлений товар на суму 515 214,07 грн.

Проте, як стверджує позивач, оплату вказаного рахунку відповідач не здійснив, у зв`язку із чим позивач вдруге пред`явив відповідачу до сплати рахунок-фактуру №1 від 27.07.2021.

В подальшому, Товариством з обмеженою відповідальністю "СТ Капітал" було сплачено 50 368,42 грн. згідно платіжного доручення №26 від 28.07.2021 з призначенням платежу: рахунок на оплату №1 від 27.07.2021 за соняшник.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрував податкову накладну №1 від 01.06.2021 на загальну суму поставки 515 214,07 грн.

Як стверджує позивач, на день звернення до суду відповідач товар отримав, а взяті на себе зобов`язання за договором поставки №12Т від 01.06.2021 щодо сплати грошових коштів на товар не виконав, зокрема, 80% від вартості товару згідно п.4.3 Договору в повному обсязі не сплатив, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

В свою чергу відповідач стверджує, що позивачем не надано належних та допустимих доказів направлення відповідачу рахунку-фактури для оплати останнім вартості товару, а отже зобов`язання у відповідача по оплаті за товар відповідно до Договору поставки №12Т від 01.06.2021 не виникло.

Разом з цим, відповідач надав роздруківку з електронного кабінету платника податків, з якого вбачається, що в реєстрації податкової накладноїФермерського господарства "АН-КОР" №1 від 01.06.2021 на суму поставки 515 214,07 грн. відмовлено за рішенням комісії "Скаргу не задоволено".

На переконання відповідача, покупцем був наданий постачальнику розумний строк необхідний для адміністративного оскарження зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 01.06.2021 та її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте, постачальник свого обов`язку не виконав та не передав покупцеві складену в електронному вигляді податкову накладну №1 від 01.06.2021, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. Таким чином має місце порушення постачальником п.3.5. Договору.

Разом з цим,14.09.2022 та 21.09.2022 відповідачем згідно Договору було здійснено часткову оплату товару у розмірі 100 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №851 від 14.09.2022 та №859 від 21.09.2022.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Пунктом 3 частини 1статті 174 Господарського кодексу Українивcтановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтями6,627 ЦК Українивизначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимогЦивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1статті 626 ЦК Українивизначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1статті 629 ЦК Українивстановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В частинах 1,2статті 638 ЦК Українизазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтями 509 ЦК Українипередбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Приписами частини 1статті 526 ЦК Українивизначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1статтею 527 ЦК Українипередбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 ЦК Українипередбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1статті 628 ЦК Українивстановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 525 ЦК Українипередбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1статті 712 ЦК Українивизначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно достатті 266 ГК України, предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 2статті 267 ГК Українипередбачено, що строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Пунктом 1статті 691 ЦК Українивстановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно достатті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч.1 ст.693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Пунктом 1статті 692 ЦК Українипередбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, 01.06.2021 Фермерським господарством "АН-КОР" на підставі Договору №12Т від 01.06.2022 поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "СТ Капітал" соняшник у кількості 29,610 тонн на загальну суму 515 214,07 грн., у т.ч. ПДВ 14% у розмірі 63 271,90 грн. згідно видаткової накладної №2 від 01.06.2021.

Вказаний товар було отримано уповноваженим представником Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ Капітал" директором Танасюк О.О. на підставі довіреності №28 від 01.06.2021 на умовах БСА (відповідно до правил Інкотермс-2010 р.) на складі позивача (місце поставки: с. Олійники, Сахновщинський район, Харківська область) без жодних зауважень чи заперечень.

Отримання товару згідно вище вказаної видаткової накладної на загальну суму 515 214,07 грн. відповідачем не заперечується.

Пунктом 4.3. Договору сторони погодили, що оплата здійснюється шляхом переказу покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника наступним чином: 80% передоплата згідно рахунка постачальника та 20% вартості поставленого товару покупець сплачує після реєстрації постачальником податкової накладної з урахуванням усіх вимог чинного законодавства України.

Як стверджує позивач, в той же день позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру №1 від 01.06.2021 за поставлений товар на суму 515 214,07 грн., який не було оплачено, у зв`язку із чим позивач повторно пред`явив відповідачу відповідний рахунок для оплати.

Відповідач отримання вказаного рахунку заперечує та стверджує, що позивачем не надано належних та допустимих доказів направлення відповідачу рахунку-фактури для оплати останнім вартості товару, а отже зобов`язання у відповідача по оплаті за товар відповідно до Договору поставки №12Т від 01.06.2021 не виникло.

Відповідно дост.530 Цивільного кодексу України,якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності з ч. 2статті 193 Господарського кодексу Україникожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7статті 193 Господарського кодексу Українине допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Так, п.4.3. Договору погоджено, що передоплата здійснюється шляхом переказу покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника у розмірі 80% згідно рахунка постачальника.

Оскільки умовами Договору не встановлено обов`язку позивача направлення відповідачу рахунку-фактури для оплати вартості товару поштою чи іншими засобами зв`язку, враховуючи поставку товару на складі постачальника та передбачену умовами Договору 80% попередню оплату товару, суд допускає можливість виставлення постачальником рахунку на оплату при передачі товару 01.06.2021.

При цьому, обізнаність відповідача про поставку товару, а саме факт отримання відповідачем відповідного товару на складі позивача на суму 515 214,07 грн. згідно видаткової накладної №2 від 01.06.2021, є підставою для виконання відповідачем зобов`язання в частині 80% оплатити товару, оскільки умовами Договору погоджена саме попередня оплата товару у розмірі 80%, тобто оплата у вказаному розмірі повинна була передувати отриманню товару.

Разом з цим, Товариством з обмеженою відповідальністю "СТ Капітал" було сплачено 50 368,42 грн. згідно платіжного доручення №26 від 28.07.2021 з призначенням платежу: рахунок на оплату №1 від 27.07.2021 за соняшник.

Позивач стверджує, що вказана оплата була здійснена відповідачем саме згідно рахунку-фактури №1 від 01.06.2021.

Відповідач на підтвердження існування між сторонами інших договірних зобов`язань чи виставлення позивачем інших рахунків на оплату соняшника, зокрема, рахунку №1 від 27.07.2021, не надав.

З огляду на зазначене, беручи до уваги принцип змагальності сторін та принцип добросовісності, враховуючи стандарт переваги більш вагомих доказів, суд відхиляє доводи відповідача щодо невиникнення у останнього зобов`язання по оплаті за товар, отриманого згідно видаткової накладної №2 від 01.06.2021.

Також, суд відхиляє доводи відповідача щодо не передання покупцеві зареєстрованої належним чином в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1 від 01.06.2021, оскільки згідно умов Договору неналежна реєстрація та не надання позивачем відповідачу вказаної податкової накладної жодним чином не пов`язана з обов`язком відповідача здійснення 80% попередньої оплати та не звільняє останнього від виконання ним договірних зобов`язання в частині здійснення попередньої оплати товару.

Разом з цим 14.09.2022 та 21.09.2022, тобто після відкриття провадження по справі, відповідачем було здійснено часткову оплату товару у розмірі 100 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №851 від 14.09.2022 та №859 від 21.09.2022.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги, що відповідачем після відкриття провадження у справі сплачено суму основного боргу у розмірі 100 000,00 грн., суд дійшов висновку про те, що провадження в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 100 000,00 грн. підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В частині 1 статті 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не надав суду доказів, які б спростовували наявності перед позивачем заборгованості попередньої оплати за товар у розмірі 261 802,58 грн., керуючись приписами ст.526 ЦК України, відповідно до якої зобов`язання повинні виконуватись належним чином та в установлений строк, суд дійшов висновку, що позивачем обґрунтовано пред`явлено позов про стягнення суми боргу з відповідача у зв`язку з чим задовольняє позов у цій частині.

Також позивач просить стягнути з відповідача штраф за неналежне виконання договірних зобов`язань у розмірі 25 620,84 грн.

Пунктом 5.3. Договору передбачено, що у випадку прострочення покупцем оплати товару згідно умов цього Договору, покупець зобов`язаний сплатити продавцю штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого товару за кожен день прострочення.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання передбачені, зокрема, ст.ст. 549, 611, 625 ЦК України.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

У розумінні чинного законодавства штраф, передбачений п.5.3. Договору, є пенею.

Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Даним приписом передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Разом з тим, умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Відповідно до п.4.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» від 29.05.2013 №10 даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором).

В силу приписів статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені суд встановив, що дані розрахунки є арифметично не вірними, а тому суд, здійснивши контррозрахунок, задовольняє позов у цій частині частково, а саме у розмірі 25 451,45 грн.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ч.3 ст.130 ГПК України, відповідно до якої встановлено, що якщо позивач не підтримує своїх позовних вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Враховуючи клопотання позивача про задоволення позовних вимог в повному обсязі, беручи до уваги, що відповідачем сплачено частину основного боргу у розмірі 100 000,00 грн. після відкриття провадження у справі та часткове задоволення цього позову, керуючись статтями 129, 130 ГПК України, витрати зі сплати судового збору суд покладає на відповідача в розмірі 5808,81 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Фермерського господарства "АН-КОР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ Капітал" про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ Капітал" (49051, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, буд. 14-А; код ЄДРПОУ: 42355927)на користь Фермерського господарства "АН-КОР" (64510, Харківська обл., Сахновщинський р-н, село Олійники, вул. Франка, буд. 11; код ЄДРПОУ: 37825017) заборгованість за договором поставки №12Т від 01.06.2021 у розмірі 261802 (двісті шістдесят одна тисяча вісімсот дві) грн. 58 коп., штраф за неналежне виконання договірних зобов`язань у розмірі 25 451 (двадцять п`ять тисяч шістсот двадцять) грн. 45 коп., а також сплачений судовий збір у розмірі 5808 (п`ять тисяч вісімсот вісім) грн. 81 коп.

В частині стягнення заборгованості за договором поставки №12Т від 01.06.2021 у розмірі 100000,00 грн. провадження у справі закрити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено "03" жовтня 2022 р.

СуддяТ.О. Пономаренко