Постанова

від 19.01.2023 по справі 922/4354/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2023 року м. Харків Справа № 922/4354/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Тарасова І.В.;

за участі секретаря судового засідання Голозубової О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції з використанням системи відеоконференцзв`язку "EasyCon" у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СТ Капітал (вх.№1231Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 21.09.2022 у справі №922/4354/21 (повний текст рішення складено 03.10.2022 суддею Пономаренко Т.О. у приміщенні господарського суду Харківської області)

за позовом Фермерського господарства "АН-КОР", Харківська область, с.Олійники,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ Капітал", Дніпропетровська область, м.Дніпро,

пр стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

01.11.2021 Фермерське господарство "АН-КОР" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ Капітал" заборгованість за договором поставки №12Т від 01.06.2021 у сумі 361802,58 грн, штраф за неналежне виконання договірних зобов`язань у розмірі 25620,84 грн, а також сплачений судовий збір у розмірі 5811,35 грн. Позов обгрунтований неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №12Т від 01.06.2021 у частині своєчасної попередньої оплати товару у розмірі 80%.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/4354/21. Ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

12.01.2022 відповідач подав до господарського суду Харківської області зустрічну позовну заяву (вх.№532 від 12.01.2022).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.01.2022 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ Капітал" до Фермерського господарства "АН-КОР" про стягнення збитків повернуто заявнику разом з доданими до неї документами.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 у даній справі апеляційну скаргу ТОВ «СТ Капітал» залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Харківської області від 14.01.2022 у справі №922/4354/21 залишено без змін.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.09.2022 у справі №922/4354/21 позовну заяву Фермерського господарства "АН-КОР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ Капітал" про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ Капітал" на користь Фермерського господарства "АН-КОР" заборгованість за договором поставки №12Т від 01.06.2021 у розмірі 261802,58 грн, штраф за неналежне виконання договірних зобов`язань у розмірі 25451,45 грн, а також сплачений судовий збір у розмірі 5808,81 грн. У частині стягнення заборгованості за договором поставки №12Т від 01.06.2021 у розмірі 100000,00 грн провадження у справі закрито.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд виходив з того, що 01.06.2021 Фермерським господарством "АН-КОР" на підставі договору №12Т від 01.06.2022 поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "СТ Капітал" соняшник у кількості 29,610 тонн на загальну суму 515214,07 грн, у тому числі ПДВ 14% у розмірі 63271,90 грн згідно з видатковою накладною №2 від 01.06.2021. Вказаний товар отримано уповноваженим представником Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ Капітал", директором Танасюк О.О., на підставі довіреності №28 від 01.06.2021 на умовах БСА (відповідно до правил Інкотермс-2010 р.) на складі позивача (місце поставки: с.Олійники, Сахновщинський район, Харківська область) без жодних зауважень чи заперечень. Отримання товару згідно з видатковою накладною на загальну суму 515214,07 грн відповідачем не заперечується. Того ж дня позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру №1 від 01.06.2021 за поставлений товар на суму 515214,07 грн, який не було оплачено, у зв`язку із чим позивач повторно пред`явив відповідачу відповідний рахунок для оплати. Відповідач отримання вказаного рахунку заперечує та стверджує, що позивачем не надано належних та допустимих доказів направлення відповідачу рахунку-фактури для оплати останнім вартості товару, а, отже, зобов`язання у відповідача по оплаті за товар відповідно до договору поставки №12Т від 01.06.2021 не виникло. У пункті 4.3 договору стооронами погоджено, що передоплата здійснюється шляхом переказу покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника у розмірі 80% згідно з рахунком постачальника. Оскільки умовами договору не встановлено обов`язку позивача направлення відповідачу рахунку-фактури для оплати вартості товару поштою чи іншими засобами зв`язку, ураховуючи поставку товару на складі постачальника та передбачену умовами договору 80% попередню оплату товару, господарський суд взяв до уваги можливість виставлення постачальником рахунку на оплату при передачі товару 01.06.2021. При цьому обізнаність відповідача про поставку товару, а саме, факт отримання відповідачем відповідного товару на складі позивача на суму 515214,07 грн згідно з видатковою накладною №2 від 01.06.2021, є підставою для виконання відповідачем зобов`язання у частині 80% оплатити товару, оскільки умовами договору погоджена саме попередня оплата товару у розмірі 80%, тобто оплата у вказаному розмірі повинна була передувати отриманню товару. Разом з цим, ТОВ "СТ Капітал" сплачено 50368,42 грн згідно з платіжним дорученням №26 від 28.07.2021 з призначенням платежу: «рахунок на оплату №1 від 27.07.2021 за соняшник». Беручи до уваги принцип змагальності сторін та принцип добросовісності, ураховуючи стандарт переваги більш вагомих доказів, господарський суд відхилив доводи відповідача щодо невиникнення у останнього зобов`язання з оплати за товар, отриманого згідно з видатковою накладною №2 від 01.06.2021. Також суд першої інстанції відхилив доводи відповідача щодо не передання покупцеві зареєстрованої належним чином у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1 від 01.06.2021, оскільки згідно з умовами договору неналежна реєстрація та не надання позивачем відповідачу вказаної податкової накладної жодним чином не пов`язана з обов`язком відповідача здійснення 80% попередньої оплати та не звільняє останнього від виконання ним договірних зобов`язань у частині здійснення попередньої оплати товару. Разом з цим, господарський суд, керуючись ст.231 Господарського процесуального кодексу України, встановивши, що 14.09.2022 та 21.09.2022, тобто після відкриття провадження у справі, відповідачем здійснено часткову оплату товару у розмірі 100000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №851 від 14.09.2022 та №859 від 21.09.2022, дійшов висновку про закриття провадження у справі в цій частині у зв`язку з відсутністю предмета спору. Щодо заявленого до стягнення штрафу за неналежне виконання договірних зобовязань у розмірі 25620,84 грн господарський суд, перевіривши надані позивачем розрахунки пені, встановив, що розрахунки є арифметично не правильними, тому, здійснивши контррозрахунок, задовольнив позовні вимоги у цій частині у розмірі 25451,45 грн. Також господарський суд здійснив розподіл судових витрат.

Товариство з обмеженою відповідальністю СТ Капітал з рішенням господарського суду не погодилось, зверулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм чинного законодавства, просить рішення господарського суду Харківської області від 21.09.2022 у справі №922/4354/21 скасувати повністю та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник зазначає, що, як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторнами, на виконання умов договору від 01.06.2021 постачальником відвантажено згідно з видатковою накладною №2 від 01.06.2021 товар соняшник у кількості 29,610 тон за ціною 15263,16 грн без ПДВ, на загальну суму 515214,07 грн з ПДВ. Оплата за товар здійснена частково, тому 01.11.2021 ФГ «АН-КОР» звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ «Капітал», в якій просило суд стягнути з ТОВ «СТ Капітал» заборгованість за договором поставки №12Т від 01.06.2021 у сумі 361802,58 грн, штраф за неналежне виконання договірних зобов`язань у розмірі 25620,84 грн, а також сплачений судовий збір. У відзиві на позовну заяву відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення позивачем умов договору поставки №12Т від 01.06.2021. Як стверджує апелянт, у встановлений договором строк позивач свого зобов`язання щодо реєстрації податкової накладної №1 від 01.06.2021 на суму 515214,07 грн, у тому числі ПДВ 63271,90 грн, не виконав. Реєстрація податкової накладної зупинена, вона має статус: «відмовлено за рішенням комісії, скаргу не задоволено». Копії документів на підтвердження цього факту були надані відповідачем у додатках до відзиву. Факт не реєстрації податкової накладної також визнаний представником позивача під час розгляду справи. Посилаючись на частину 3 ст.538 Цивільного кодексу України, заявник вважає, що позивачем передчасно поданий позов та, відповідно, наполягає на відсутності підстав для стягнення з ТОВ «СТ Капітал» основного боргу у розмірі 361802,58 грн, проте ці доводи не взяті до уваги господарським судом, не зважаючи на наявність у матеріалах справи відповідних доказів. Апелянт вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, не надано належної оцінки доказам, наданим відповідачем та порушено норми матеріального права не застосовано приписи частини 3 ст.538 Цивільного кодексу України у зв`язку з порушенням позивачем істотної умови договору поставки.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2022 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю СТ Капітал строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 21.09.2022 у справі №922/4354/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю СТ Капітал. Повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на "19" січня 2023 р. о 12:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №132. Встановлено учасникам справи п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу (з доказами надсилання відзиву іншим учасникам справи), а також для подання письмових заяв, клопотань тощо. Запропоновано учасникам справи - невідкладно повідомити суд про отримання цієї ухвали, зокрема, шляхом надсилання засвідченого електронним цифровим підписом уповноваженої особи відповідного повідомлення на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду. Запропоновано учасникам справи заздалегідь письмово повідомити суд про намір і можливість взяти участь у судовому засіданні для своєчасного вжиття заходів з організації його проведення. З метою уникнення загрози для життя і здоров`я учасників судового процесу - рекомендовано взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Явку представників учасників справи визнано необов`язковою. Запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" або надсилати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду: inbox@eag.court.gov.ua.

30.11.2022 від ФГ «АН-КОР» до суду надійшов відзив (вх.№7541) на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що позивач виконав умови договору поставки у повному обсязі, на день звернення до суду з позовною заявою, відповідач товар отримав, однак взяті на себе зобов`язання за договором поставки №12Т від 01.06.2021 щодо сплати грошових коштів за товар у повному обсязі не виконав. За порушення строків виконання грошового зобов`язання кредитор має право застосувати фінансові санкції, зокрема, нарахувати пеню у розмірі, встановленому договором. Посилання відповідача на відсутність оплати за поставлений товар через дії норм Податкового кодексу України, часу формування його податкового зобов`язання є незаконним та порушує право постачальника на оплату за поставлений товар. З урахуванням умов пункту 4 договору поставки, господарський суд обгрунтовано стягнув з відповідача суму заборгованості та зазначає, що саме неправомірна повіденіка відповідача, відсутність оплати за поставлений товар стали причиною відмови у реєстрації податкової накладної у контролюючому органі через сумніви щодо реальності спірної угоди.

Ухвалами Східного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 та 17.01.2023 заяви представників Фермерського господарства АН-КОР, адвоката Моісеєнко О.О., та Товариства з обмеженою відповідальністю СТ Капітал, адвоката Дураченко Г.О., про участь у судовому засіданні 19.01.2023 о 12:30 год., у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №922/4354/21 задоволено. Ухвалено провести судове засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon".

У судовому засіданні 19.01.2023, яке проходило в режимі відеоконференції, представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, заслухавши представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду виходить з такого.

Як правильно встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, Фермерське господарство АН-КОР є господарюючим суб`єктом, яке зареєстроване 18.07.2011, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 14701020000000316, який спеціалізується на вирощуванні зернових культур і насіння олійних, код за класифікатором видів економічної діяльності 01.11 (основний вид діяльності) відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Свою діяльність позивач здійснює на земельних ділянках сільськогосподарського призначення із земель державного резервного фонду кадастровий №6324886000:02:000:0235, №6324886000:02:000:0234, №6324886000:02:000:0236 на території Олійниківської сільської ради Сахновщинського району Харківської області відповідно до договорів оренди землі від 20.06.2011, укладених між Сахновщинською районною державною адміністрацією та головою Фермерського господарства АН-КОР Корнієнко А.І.

Позивач є виробником товару, що підтверджує Розділ 1 (підрозділ 1.2) форми №29-сг статистичної звітності Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур у 2020 році, відповідно до якої загальна посівна площа Фермерського господарства АН-КОР складає 78,48 га, зокрема, з них соняшник 39,44 га.

01.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СТ Капітал (покупець) та Фермерським господарством "АН-КОР" (постачальник) укладено договір поставки №12Т (далі - договір), відповідно до умов пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити соняшник врожаю 2020 року (надалі - товар) відповідно до умов цього договору.

Загальна кількість товару, що поставляється - 30,00 тонн ± 10% (пункт 2.1 договору).

Згідно з пунктом 3.1 договору строк поставки товару - до 31 червня 2021 року.

Поставка товару здійснюється на умовах БСА (відповідно до правил Інкотермс-2010 р.) Пункт (місце) поставки: с.Олійники, Сахновщинський район, Харківська область (пункт 3.2 договору).

Перехід права власності на товар відбувається в момент відвантаження товару, що підтверджується ТТН, або актом прийому-передачі (пункт 3.3 договору).

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару (пункт 3.4 договору).

Не пізніше ніж через 15 календарних днів з дня виникнення у покупця податкових зобов`язань з податку на додану вартість за цей товар постачальник зобов`язаний надати покупцю податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 3.5 договору).

Згідно з пунктом 4.1 договору ціна товару без ПДВ становить 15263,16 грн за тону.

Сума договору без ПДВ - 457894,00 грн * 10% ПДВ 14% - 64106,00 грн ± 10%. Загальна сума договору становить 522000,00 грн± 10% (пункт 4.2 договору).

Пунктом 4.3 договору сторони погодили, що оплата здійснюється шляхом переказу покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника таким чином: 80% передоплата згідно рахунка постачальника та 20% вартості поставленого товару покупець сплачує після реєстрації постачальником податкової накладної з урахуванням усіх вимог чинного законодавства України.

У випадку прострочення покупцем оплати товару згідно з умовами цього договору, покупець зобов`язаний сплатити продавцю штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого товару за кожен день прострочення (пункт 5.3 договору).

Даний договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками обох сторін, та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (пункт 6.1 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками (а.с.38, том 1).

Відповідно до видаткової накладної №2 від 01.06.2021 Фермерським господарством "АН-КОР" відпущено Товариству з обмеженою відповідальністю "СТ Капітал" соняшник у кількості 29,610 тонн на загальну суму 515214,07 грн, у т.ч. ПДВ 14% у розмірі 63271,90 грн (а.с.39, том 1).

Згідно з довіреністю №28 від 01.06.2021 вказаний товар отримано уповноваженим представником Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ Капітал", директором Танасюк О.О. (а.с.42, том 1).

Як убачається з товарно-транспортної накладної №11 від 01.06.2021, товар з пункту навантаження (с.Олійники Сахновщинського району Харківської області) вивезено до пункту розвантаження (м.Дніпро) автомобілем КАМАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причіпом, реєстраційний номер НОМЕР_2 , автомобільний перевізник ТОВ СТ Капітал, замовник ТОВ СТ Капітал (а.с.40, том 1).

Фермерське господарство "АН-КОР" виставило Товариству з обмеженою відповідальністю "СТ Капітал" до сплати рахунок-фактуру №1 від 01.06.2021 за поставлений товар на суму 515214,07 грн (а.с.43, том 1).

Як стверджує позивач, оплату вказаного рахунку відповідач не здійснив, у зв`язку із чим позивач вдруге пред`явив відповідачу до сплати рахунок-фактуру №1 від 27.07.2021 (а.с.44, том 1).

У подальшому ТОВ "СТ Капітал" сплачено 50368,42 грн згідно з платіжним дорученням №26 від 28.07.2021 з призначенням платежу: «рахунок на оплату №1 від 27.07.2021 за соняшник».

Позивач зазначає, що зареєстрував податкову накладну №1 від 01.06.2021 на загальну суму поставки 515214,07 грн.

Водночас відповідач надав роздруківку з електронного кабінету платника податків, з якого убачається, що в реєстрації податкової накладної Фермерського господарства "АН-КОР" №1 від 01.06.2021 на суму поставки 515214,07 грн відмовлено за рішенням комісії "скаргу не задоволено".

На день звернення до суду відповідач товар отримав, однак узяті на себе зобов`язання за договором поставки №12Т від 01.06.2021 щодо сплати грошових коштів на товар не виконав, зокрема, 80% від вартості товару згідно з пунктом 4.3 договору в повному обсязі не сплатив, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Відповідач зазначає, що покупцем наданий постачальнику розумний строк, необхідний для адміністративного оскарження зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 01.06.2021 та її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте постачальник свого обов`язку не виконав та не передав покупцеві складену в електронному вигляді податкову накладну №1 від 01.06.2021, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. Таким чином, має місце порушення постачальником пункту 3.5 договору.

14.09.2022 та 21.09.2022 відповідачем згідно з договором здійснено часткову оплату товару у розмірі 100000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №851 від 14.09.2022 та №859 від 21.09.2022.

Надаючи власну правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, колегія суддів виходить з такого.

Пунктом 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України вcтановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтями 6, 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У частинах 1,2 статті 638 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтями 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Приписами частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статтею 527 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 266 Господарського кодексу України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 2 статті 267 Господарського кодексу України передбачено, що строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Пунктом 1 статті 691 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з частиною 1ст.693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Пунктом 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, 01.06.2021 Фермерським господарством "АН-КОР" на підставі договору №12Т від 01.06.2022 поставлено ТОВ "СТ Капітал" соняшник у кількості 29,610 тонн на загальну суму 515214,07 грн, у тому числі ПДВ 14% у розмірі 63271,90 грн згідно з видатковою накладною №2 від 01.06.2021.

Вказаний товар отримано уповноваженим представником ТОВ "СТ Капітал", директором Танасюк О.О., на підставі довіреності №28 від 01.06.2021 на умовах БСА (відповідно до правил Інкотермс-2010) на складі позивача (місце поставки: с.Олійники, Сахновщинський район, Харківська область) без жодних зауважень чи заперечень, що також не заперечується відповідачем.

Отже, отримання товару згідно з видатковою накладною №2 від 01.06.2021 на суму 515214,07 грн підтверджується відповідачем.

Пунктом 4.3 договору сторони погодили, що оплата здійснюється шляхом переказу покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника наступним чином: 80% передоплата згідно з рахунком постачальника та 20% вартості поставленого товару покупець сплачує після реєстрації постачальником податкової накладної з урахуванням усіх вимог чинного законодавства України.

Господарським судом встановлено, що позивачем 01.06.2021 виставлено відповідачу рахунок-фактуру №1 за поставлений товар на суму 515214,07 грн, який не оплачено, у зв`язку із чим позивач повторно пред`явив відповідачу відповідний рахунок для оплати.

Однак відповідач отримання вказаного рахунку заперечував та стверджував, що позивачем не надано належних та допустимих доказів направлення відповідачу рахунку-фактури для оплати останнім вартості товару, тому зобов`язання у відповідача по оплаті за товар відповідно до умов договору поставки №12Т від 01.06.2021 не виникло.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з частиною 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Такий за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

У пункті 4.3 договору сторонами погоджено, що передоплата здійснюється шляхом переказу покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника у розмірі 80% згідно з рахунком постачальника.

Колегія суддів зазначає, що умовами договору не встановлено обов`язку постачальника направлення покупцю рахунку-фактури для оплати вартості товару поштою чи іншими засобами зв`язку, також, ураховуючи поставку товару на складі постачальника та передбачену умовами договору 80% попередню оплату товару, тому господарський суд дійшов правильного висновки про виставлення 01.06.2021 постачальником рахунку на оплату при передачі товару.

При цьому відповідач не заперечує факт поставки та отримання товару (соняшника) за договором поставки на складі позивача на суму 515214,07 грн згідно з видатковою накладною №2 від 01.06.2021, що є підставою для виконання відповідачем зобов`язання у частині 80% оплатити товару, оскільки умовами договору погоджена саме попередня оплата товару у розмірі 80%, тобто оплата у вказаному розмірі повинна передувати отриманню товару. За змістом пункту 3.3 договору перехід права вланості на товар відбувається в момент відвантаження товару, що підтверджується товарно-транспортною накладною або актом приймання-передачі.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ "СТ Капітал" сплачено 50368,42 грн згідно з платіжним дорученням №26 від 28.07.2021 з призначенням платежу: «рахунок на оплату №1 від 27.07.2021 за соняшник».

Апелянт не запечерує часткову оплату за товар, доказів на підтвердження існування між сторонами інших договірних зобов`язань чи виставлення позивачем інших рахунків на оплату соняшника, зокрема, рахунку №1 від 27.07.2021, матеріали справи не містять.

Натомість апелянт стверджує, що у порушення частини 3 ст.538 Цивільного кодексу України позивачем порушено історні умови договору поставки, а саме: не передано покупцеві зареєстрованої належним чином у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1 від 01.06.2021.

Статтею 538 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

З урахуванням викладного, колегія суддів зазначає, що зазначення сторонами у договорі про обов`язок відповідача здійснити реєстрацію податкової накладної протягом передбаченого законодавством строку, не має наслідком зміну характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські.

Таким чином, невиконання або неналежне виконання таких умов договору (неналежне здійснення реєстрації податкової накладної тощо та не надання позивачем відповідачу відповідної податкової накладної) не є правопорушенням у сфері господарювання, жодним чином не пов`язано з обов`язком відповідача здійснити 80% попередньої оплати за отриманий товар та не може бути підставою для звільнення останнього від виконання ним договірних зобов`язань у частині здійснення попередньої оплати за товар.

Як убачається з матеріалів справи, 14.09.2022 та 21.09.2022, тобто після відкриття провадження у справі, відповідачем здійснено часткову оплату товару у розмірі 100000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №851 від 14.09.2022 та №859 від 21.09.2022 (а.с.2,12, том 2).

Відповідно до пункту 2 частини 1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Беручи до уваги, що відповідачем після відкриття провадження у справі сплачено суму основного боргу у розмірі 100000,00 грн, господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про закриття провадження у частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 100000,00 грн у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У частині 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З урахуванням того, що матеріали справи не містять доказів у спростовування наявності перед позивачем заборгованості попередньої оплати за товар у розмірі 261802,58 грн, факт отримання товару за договором не заперечується покупцем, керуючись приписами ст.526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов`язання повинні виконуватись належним чином та в установлений строк, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про задоволення позову в частині стягнення суми основного боргу з відповідача у розмірі 261802,58 грн.

Щодо заявленого до стягнення з відповідача штрафу за неналежне виконання договірних зобов`язань у розмірі 25620,84 грн колегія суддів виходить з такого.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що у випадку прострочення покупцем оплати товару згідно з умовами цього договору, покупець зобов`язаний сплатити продавцю штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого товару за кожен день прострочення.

Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання передбачені, зокрема, ст.549, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, ураховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина 2 ст.549 Цивільного кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 ст.549 Цивільного кодексу України).

У розумінні норм чинного законодавства штраф, передбачений пунктом 5.3 договору, є пенею.

Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Даним приписом передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Разом з тим, умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором).

У силу приписів статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок позивача пені відповідно до умов пункту 5.3 договору, погоджується з висновком господарського суду про те, що розрахунок, наведений в позовній заяві, є арифметично не правильним, натомість правильним є здійснений контррозрахунок, тому господарський суд правомірно задовольнив позов у цій частині саме у розмірі 25451,45 грн.

Ураховуючи встановлені обставини, вищезазначені положення чинного законодавства, господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги частково.

Доводи апелянта є безпідставними та не спростовують висновків господарського суду у даній справі.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

За таких підстав, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи заявника апеляційної скарги, викладені ним в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження у ході судового розгляду, тоді як господарським судом у повній мірі з`ясовані та правильно оцінені обставини у справі, прийняте рішення є законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги не убачається. Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не допущено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СТ Капітал залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 21.09.2022 у справі №922/4354/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 30.01.2023.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя І.В. Тарасова