Ухвала

від 03.10.2022 по справі 363/3071/22

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"03" жовтня 2022 р. Справа № 363/3071/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2022 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Рудюк О.Д., ознайомившись матеріалами заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальності «БСР-ГАС», Відділ державної реєстрації Вишгородської районної державної адміністрації про звільнення з посади генерального директора та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Коган Р.В. звернувся до Вишгородського районного суду Київської області, в інтересах ОСОБА_1 , з позовною заявою до ТОВ «БСР-ГАС», Відділу державної реєстрації Вишгородської районної державної адміністрації в якій просить: визнати трудові відносини між ОСОБА_1 та ТОВ «БСР-ГАС», припиненими з 28.02.2022 року; зобов`язати ТОВ «БСР-ГАС» надати заяву про державну реєстрацію змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про виключення запису про ОСОБА_1 , як генерального директора (керівника); зобов`язати державного реєстратора відділу державної реєстрації Вишгородської районної державної адміністрації, внести зміни до відомосте, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та господарських формувань, про виключення запису про ОСОБА_1 , як генерального директора (керівника).

Як вбачається, зі змісту позовної заяви, позивач вказує на те, що згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ «БСР-ГАС» №3 від 30.11.2015 року, ОСОБА_1 01.12.2015 року призначена на посаду генерального директора ТОВ «БСР-ГАС». 26.01.2022 року ОСОБА_1 вирішила звільнитися з посади генерального директора ТОВ «БСР-ГАС», за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України, відповідно до пп.Г п.6.15 розділу 6 статуту ТОВ «БСР-ГАС», звільнення з посади директора товариства належить до компетенції вищого органу управління товариством загальним зборам. Того ж дня, позивач звернулась до загальних зборів учасників ТОВ із заявою про звільнення за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України, а також надіслала персонально на адреси учасників ТОВ повідомлення про проведення загальних зборів з метою вирішення її звільнення. Однак, загальні збори не відбулися, у зв`язку з неявкою учасників Товариства про, що 28.02.2022 року складено протокол №4. Крім того, вважає, що вказаний спір підлягає розгляду в цивільному судочинстві, оскільки ухвалою Господарського суду Київської області від 05.08.2022 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «БСР-ГАС», Відділ державної реєстрації Вишгородської районної державної адміністрації про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідності до ст.186 ЦПК України, до відкриття провадження у справі суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.186 ЦПК України, чи підсудна справа даному суду, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в цивільній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 19 ЦПК України встановлено, що загальні суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 є генеральним директором - виконавчим органом ТОВ «БСР-ГАС», що також підтверджується копією статуту підприємства, доданого до матеріалів позовної заяви.

Відповідно до частин 1, 3 статті 99 ЦК України, загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Статтею 43Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно зі статтею 3 КЗпП України, до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до статті 4 КЗпП України, законодавство про працю складається з цього Кодексу та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Статтею 5-1КЗпП України встановлено, що держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

У статті 21КЗпП України вказано, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За приписом частини 4 статті 13 Конституції України, держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. Корпоративні права учасників товариства є об`єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений частиною третьою статті 99 ЦК України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (тобто розірвання з ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах КЗпП України, а у статті 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання трудового права.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення їх повноваженнями на управління товариством або позбавлення таких повноважень на управління товариством. Хоч такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

У зв`язку із цим припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

Отже, зміст положень частини 3 статті 99ЦК України надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства припинити на свій розсуд повноваження члена виконавчого органу у будь-який час з будь-яких підстав.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.

Конституційний Суд України у Рішенні від 12 січня 2010 року №1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення частини третьої статті 99ЦК України (у попередній редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 13 травня 2014 року №1255-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів») зазначив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Позивач ОСОБА_1 перебуває на посаді генерального директора у ТОВ «БСР-ГАС» та є членом виконавчого органу підприємства, а тому справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Вказане узгоджується із правовим висновком, висловленим у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 лютого 2021 року у справі №753/17776/19 та у постанові Верховного Суду від 11 серпня 2021 року у справі №404/1255/21.

Звертаючись до Вишгородського районного суду Київської області в цивільному судочинстві, сторона позивача посилається на ухвалу Господарського суду Київської області від 05.08.2022 року про відмову у відкритті провадження у справі, в обґрунтування якої Господарський суду Київської області послався на висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 року у справі №205/4196/18, однак суд бере до уваги у справі, яка була предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду, та у цій справі правовідносини не є подібними, не заслуговують на увагу, а також не суперечать висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №753/17776/19 та постанови Верховного Суду у справі №404/1255/21.

Таким чином, суддя дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі на підставі п.1 ч.1ст.186 ЦПК України, так як заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись п.1 ч.1ст.186, ст. 260 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальності «БСР-ГАС», Відділ державної реєстрації Вишгородської районної державної адміністрації про звільнення з посади генерального директора та зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачу право на звернення в порядку господарського судочинства.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.Д. Рудюк