Рішення

від 30.09.2022 по справі 561/345/22

ЗАРІЧНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 561/345/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2022 року смт Зарічне

Зарічненський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Зейкан Н. М.

з участю секретаря судових засідань Левчук І.О.

позивачки ОСОБА_1

представника позивачки ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника відповідача-адвоката Яскевича Ф.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Локницький центр первинної медико-санітарної допомоги» Локницької сільської ради про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась в суд з вищевказаним позовом.

В позовній заяві вказувала, що вона працювала в КНП «Локницький центр медико-санітарної допомоги» Локницької сільської ради (далі КНП) на 0,5 ставки за сумісництвом на посаді завідувача фельдшерсько-акушерського пункту с.Храпин Вараського району та 0,5 ставки посади медичної сестри фельдшерсько-акушерського пункту с.Радове Вараського району (далі - ФАП). 15.02.2022 року виконуючим обов`язків директора КНП ОСОБА_3 її ознайомлено під розпис з витягом з наказу №9 від 15.02.2022 року про те, що вона звільнена з посади за сумісництвом завідуючої ФАП с.Храпин, без правової підстави. Крім того, 17.04.2022 року наказом №25 від 15.04.2022 року, вона звільнена з посади медичної сестри ФАП с.Радове у зв`язку зі скороченням штату працівників на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. Вважає, що правових підстав для скорочення штату працівників не було і скорочення штату не проведено у відповідності до порядку і умов, визначених законодавством про працю. Вона не попереджалась про майбутнє скорочення, їй не було запропоновано іншу роботу на підприємстві. При звільненні також не дотримано її переважне право залишення на роботі, не враховано стаж роботи в порівнянні з іншими працівниками, те, що вона є постраждалою від Чорнобильської катастрофи категорії1, що не проведено розрахунку і не виплачено вихідну допомогу при звільненні у відповідних розмірах та порядку. Крім того, внаслідок порушення трудових прав у зв`язку з незаконним звільненням, їй заподіяна моральна шкода. Вона тривалий час не працює, була позбавлена можливості забезпечити себе необхідним в силу відсутності місця роботи, що стало причиною порушення її нормального способу життя та призвело до значних моральних страждань, пов`язаних з необхідністю докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Покликаючись на вищевикладене, ОСОБА_1 просила визнати незаконним та скасувати наказ №25 від 15.04.2022 року про її звільнення за скороченням чисельності штату працівників; визнати незаконним та скасувати наказ №9 від 15.02.2022 року про звільнення за сумісництвом з посади завідуючої ФАП с.Храпин та медичної сестри с.Радове КНП «Локницький центр первинної медико-санітарної допомоги» Локницької сільської ради; поновити на займаній посаді медичної сестри ФАП с.Радове КНП «Локницький центр первинних медико-санітарної допомоги» Локницької сільської ради на 0,5 ставки; поновити на займаній посаді завідуючого ФАП с.Храпин КНП «Локницький центр первинних медико-санітарної допомоги» Локницької сільської ради на 0,5 ставки; стягнути з КНП «Локницький центр первинної медико-санітарної допомоги» Локницької сільської ради середній заробіток медичної сестри ФАП с.Радове за час вимушеного прогулу з 17.04.2022 року до дня поновлення на роботі та вихідну допомогу, як потерпілій від Чорнобильської катастрофи категорії 1 в трикратному розмірі середньомісячної заробітної плати; стягнути з КНП «Локницький центр первинної медико-санітарної допомоги» Локницької сільської ради середній заробіток завідуючої ФАП с.Храпин за час вимушеного прогулу з 15.04.2022 року до дня поновлення на роботі та вихідну допомогу, як потерпілій від Чорнобильської катастрофи категорії 1 в трикратному розмірі середньомісячної заробітної плати; стягнути з КНП «Локницький центр первинної медико-санітарної допомоги» Локницької сільської ради моральну шкоду за звільнення з посади завідувача ФАП с.Храпин в розмірі 100 тисяч гривень; стягнути з КНП «Локницький центр первинної медико-санітарної допомоги» Локницької сільської ради моральної шкоди за звільнення з ФАП с.Радове в розмірі 100 тисяч гривень.

У відзиві представник КНП «Локницький центр первинної медико-соціальної санітарної допомоги» Локницької сільської ради, посилається на те, що позивачку було правомірно звільнено із займаних посад, оскільки роботодавцем було дотримано вимоги статей 41, 43, 49-2 КЗпП України.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала. Суду пояснила, що 15.02.2022 року їй зателефонувала керівник КНП «Локницький центр первинної медико-санітарної допомоги» Локницької сільської ради ОСОБА_3 і повідомила, що на підприємстві відбудеться скорочення посад. Зборами трудового колективу КНП «Локницький ЦПМСД», вирішено провести оптимізацію та скорочення штатних одиниць підприємства, рекомендовано написати заяви на переведення на неповне тижневе навантаження. Особисто їй запропонували написати заяву на переведення на 0,3 ставки посадового окладу. Вона відмовилась, оскільки це суттєво погіршило б її матеріальне становище. 16.02.2022 року її звільнили з посади завідуючої ФАП с.Храпин, яку вона займала за сумісництвом. Наказ про звільнення їй не видавали, про наступне вивільнення з суміщуваної посади не попереджали. Про вивільнення з основного місця роботи також не попереджали, а попередили лише про зменшення ставки посадового окладу. Вважає, що незаконним звільненням їй завдана моральна шкода, яка виразилась у великому стресі внаслідок звільнення. Вона перенесла моральні страждання, переживання, в сім`ї постійно виникають конфлікти. Ставлення односельців до неї змінилось, оскільки в селі пішли чутки, про те, що її звільнили за недбале ставлення до роботи. Через переживання вона півроку приймає заспокійливе. Просила задовольнити позов в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. Відмовилась від позовної вимоги про стягнення вихідної допомоги, як потерпілій від Чорнобильської катастрофи категорії 1 в трикратному розмірі середньомісячної заробітної плати.

Представник відповідача КНП «Локницький центр первинної медико-санітарної допомоги» Локницької сільської ради Омельчук Т.О. в судовому засіданні позов визнала частково. Вважає, що ОСОБА_1 з основного місця роботи медичної сестри ФАП с.Радове звільнена в порядку та спосіб визначений законодавством. Остання була попереджена за два місяці про скорочення посад та вивільнення, а тому підстав для поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді медичної сестри с.Радове немає. Вимогу ОСОБА_1 в частині звільнення з суміщуваної посади завідуючої ФАП с.Храпин визнала. Суду пояснила, що після звільнення для ОСОБА_1 неодноразово пропонували роботу, проте остання відмовилась, якби позивачка погодилась на зменшення ставки добровільно, то скорочення її посади не відбулося б. Просила відмовити в позові в частині поновлення позивачки на роботі на посаді медичної сестри та відмовити у стягненні моральної шкоди.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази по справі вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Згідно ч.1ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.3ст.12 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ст. 43 Конституції Українивстановлено, що кожен громадянин має прав на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Ст.5-1КЗпП України закріплено, що держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України: правовий захист від незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до записів копії трудової книжки позивачки ОСОБА_1 , 25.04.2014 року остання прийнята на посаду сестри медичної ЗПСМ на 0,5 ставки ФАП с.Радове, а з 17.09.2021 року їй надано сумісництво 0,5 ставки завідуючого ФАП с.Храпин.

Відповідно копії витягу з наказу в.о. директора КНП «Локницький центр медико-санітарної допомоги» Локницької сільської ради №9від 15.02.2022року,у зв`язкуз недостатністюфінансування вКНП ЛокницькийЦПМСД"знято 0,5ставки зав.ФАПс.Храпинз сестримедичної ФАПс.Радовез 15.02.2022року. З вказаним витягом ОСОБА_4 ознайомлена 16.02.2022 року.

Згідно копії витягу з наказу в.о. директора КНП «Локницький центр медико-санітарної допомоги» Локницької сільської ради №9 від 15.02.2022 року, ОСОБА_1 звільнено з сумісництва ФАП с.Храпин з 15.02.2022 року. Відмітка про ознайомлення ОСОБА_1 з наказом про звільнення відсутня.

Як вбачається з витягу наказу в.о.директора КНП «Локницькийцентр медико-санітарноїдопомоги» Локницькоїсільської ради №25 від 15 квітня 2022 року, у зв`язку з скороченням штату працівників п.1 ст.40 КЗпП України, з 17.04.022 року ОСОБА_1 звільнено з посади медичної сестри с.Радове. Відмітка про ознайомлення з наказом відсутня.

Відповідно до п.1 ст.40 КЗпП Українитрудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, що передбачає кілька самостійних підстав для розірвання з ініціативи власника трудового договору з працівником, а саме: ліквідацію; реорганізацію; банкрутство; перепрофілювання підприємства, установи, організації; скорочення чисельності працівників; скорочення штату працівників.

Штат працівників - це сукупність посад, встановлених штатним розписом підприємства. Тобто, скорочення штату представляє собою зміну штатного розпису за рахунок ліквідації певних посад або зменшення кількості штатних одиниць за певними посадами.

Однак, незважаючи на безумовне право роботодавця визначати штат працівників, процедура звільнення працівника у випадку скорочення має чітко відповідати вимогам законодавства про працю, тобто відбуватись на підставі п. 1ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до ч.1 ст.42 КЗпП Українипри скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Реалізація переважного права на залишення на роботі з урахуванням стажу та досвіду роботи працівника може мати місце у ситуації, коли скорочення штату стосується кількох аналогічних посад, а скороченню підлягає лише посада позивача.

При проведенні звільнення працівників в зв`язку зі скороченням штату на підставі п.1 ч.1 ст.40КЗпП України керівниками підприємства повинні бути дотримані вимоги ст.42 та ст.49-2 КЗпП України.

У постанові Верховного Суду України від 23.03.2016 по справі №6-2748цс15 викладено правовий висновок про те, що під час звільнення працівника на підставі п.1 ч.1 ст.40КЗпП України у зв`язку зі змінами в організації праці, у тому числі скорочення штату працівників, необхідно дотримуватись гарантій, передбачених ст.49-2 КЗпП України.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.49-2КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважене право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник є таким, що належно виконав наведені вище вимоги КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

У разі відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник підлягає звільненню відповідно до п.1ст. 40 КЗпП України.

В судовому засіданні встановлено, що витягом з наказу №10, медичний і обслуговуючий персонал КНП «Локницький ЦСПМСД» Локницької сільської ради під особистий підпис попереджено про скорочення з 15.04.2022 року, в тому числі ФАП с.Радове ОСОБА_1 . Згідно відомостей вищевказаного витягу, остання попереджена 16.02.2022 року, про що свідчить її особистий підпис.

Як вбачається з акту відмови від пропозиції від 16.02.2022 року, комісія в складі в.о.директора КНП Омельчук Т.О., старости Кухченського старостинського округу Вакуліч Ж.С., водія Кутинської амбулаторії ОСОБА_5 , підтверджено факт відмови від пропозиції переведення ОСОБА_1 на основне місце роботи 0,5 ставки зав.ФАП с.Храпин, у зв`язку з скороченням штатної одиниці сестри медичної ФАПу с.Радове з 16.04.2022 року.

Проте, з вищевказаного акту не вбачається відмови ОСОБА_1 від запропонованої посади зав.ФАП с.Храпин, оскільки з вказаного акту неможливо встановити, чи була висловлена ОСОБА_1 пропозиція переведення на інше основне місце роботи за фахом.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 неодноразово зазначала, що будь-яких пропозицій на переведення на роботу зав.ФАП с.Храпин їй не було.

Представник відповідача ОСОБА_3 , в судовому засіданні не заперечувала той факт, що вищевказаний акт складений у відсутності позивачки ОСОБА_1 . Крім того, ОСОБА_3 вказувала, що будь-яких комісій з метою надання звільненим працівникам іншої роботи чи визначення переважного права на зайняття посад не створювались і такі питання перед звільненням ОСОБА_1 не вирішувались.

Судом встановлено, що під час звільнення ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.40КЗпП України у зв`язку зі змінами в організації праці, у тому числі скорочення штату працівників відповідачем не дотримано гарантій, передбачених ст.49-2КЗпП України про врахування переваженого права на залишення на роботі.

У відповідності до п.8 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Мінпраці України, Мінюсту України та Мінфіну України 28.06.1993 року №43, звільнення з роботи за сумісництвом провадиться з підстав, передбачених законодавством, а також у разі прийняття працівника, який не є сумісником, чи обмеження сумісництва у зв`язку з особливими умовами та режимом праці без виплати вихідної допомоги.

Як вбачається з довідки КНП «Локницький ЦСПМСД» Локницької сільської ради №90 від 15.06.2022 року, штатна одиниця 0,5 ставки зав. ФАП с.Храпин з 16.02.2022 року і по сьогоднішній день є вакантною.

Судом встановлено, що звільнення ОСОБА_1 з сумісництва з посади зав.ФАП с.Храпин відбулось без правових підстав, тобто незаконно.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що відповідачем не дотримана встановлена трудовим законодавством процедура звільнення ОСОБА_1 з посад медичної сестри ФАП с.Радове та з посади за сумісництвом завідуючої ФАП с.Храпин, а тому позов в частині визнання незаконними та скасування наказів про звільнення та поновлення ОСОБА_1 на роботі на вказаних посадах, підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про оплату праці», порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно абзацу 3 пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 8 лютого 1995 р. N 100, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 пункту 8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац 3 пункту 8 Порядку).

Як вбачається з довідки про доходи від 29.09.2022 року №124, наданої відповідачем, ОСОБА_1 , працюючи за сумісництвом завідуючою ФАП с.Храпин, протягом грудня 2021 року та січня 2022 року отримала дохід в загальному розмірі 9169,77 гривень. Розмір середньодненного заробітку становить 223,65 грн ( 9169,77 грн :41 робочий день).

До стягнення на користь позивачки за час вимушеного прогулу за роботу за сумісництвом підлягає 36231,3 грн (223,65 грн х 162 робочих дні вимушеного прогулу).

Відповідно до довідки про доходи від 29.09.2022 року №123, наданої відповідачем, ОСОБА_1 , працюючи на посаді медичної сестри ФАП с.Радове, протягом лютого - березня 2022 року, отримала заробітну плату в розмірі 13500 гривень. Розмір середньодненного заробітку становить 321,43 грн (13500 грн :42 робочі дні).

До стягнення на користь позивачки за час вимушеного прогулу за основним місцем роботи підлягає 38571,6 грн (321,43 грн х 120 робочих днів вимушеного прогулу).

Загальний розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 становить 74802,9 грн. (36231,3 грн + 38571,6 грн).

Вимога ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди підлягає до часткового задоволення.

За змістом ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

В судовому засіданні встановлено, що для ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, внаслідок порушення трудових прав у зв`язку з незаконним звільненням, вона тривалий час не працювала, була позбавлена можливості забезпечити себе необхідним в силу відсутності місця роботи, що стало причиною порушення її нормального способу життя та призвело до значних моральних страждань, пов`язаних з необхідністю докладати додаткових зусиль для організації свого життя. З урахуванням засад розумності, виваженості і справедливості суд оцінив моральну шкоду в загальному розмірі 10 тисяч гривень.

Окрім того, з відповідача на користь держави підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 992,40 грн, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.4,5,12,13,141,259,263-265,273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ №25 від 15.04.2022 року Комунального некомерційного підприємства «Локницький центр первинної медико-санітарної допомоги» Локницької сільської ради про звільнення ОСОБА_1 з посади медичної сестри с.Радове КНП «Локницький центр первинної медико-санітарної допомоги» Локницької сільської ради.

Поновити ОСОБА_1 на займаній посаді медичної сестри ФАП с.Радове КНП «Локницький центр первинних медико-санітарної допомоги» Локницької сільської ради на 0,5 ставки.

Визнати незаконним та скасувати наказ №9 від 15.02.2022 року КНП «Локницький центр первинної медико-санітарної допомоги» Локницької сільської ради про звільнення ОСОБА_1 за сумісництвом з посади завідуючої ФАП с.Храпин Комунального некомерційного підприємства «Локницький центр первинної медико-санітарної допомоги» Локницької сільської ради.

Поновити ОСОБА_1 на займаній посаді завідуючого ФАП с.Храпин КНП «Локницький центр первинних медико-санітарної допомоги» Локницької сільської ради на 0,5 ставки.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Локницький центр первинної медико-санітарної допомоги» Локницької сільської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток медичної сестри ФАП с.Радове та завідуючої ФАП с.Храпин за час вимушеного прогулу та вихідну допомогу в загальному розмірі 74802 (сімдесят чотири тисячі вісімсот дві) гривні 90 копійок.

Стягнути з Комунального некомерційногопідприємства «Локницькийцентр первинноїмедико-санітарноїдопомоги» Локницькоїсільської радина користь ОСОБА_1 10 (десять) тисяч гривень моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з КНП «Локницькийцентр первинноїмедико-санітарноїдопомоги» Локницькоїсільської ради на користь держави судовий збір в сумі 992,40 гривень.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство «Локницький центрпервинної медико-санітарноїдопомоги» Локницькоїсільської ради, місцезнаходження - с.Локниця вул.Центральна, 55 Вараського району Рівненської області (код ЄДРПОУ 41085501).

Головуючий Н. М. Зейкан

Повне рішення виготовлено 04.10.2022 року.