Постанова

від 04.10.2022 по справі 520/2979/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 520/2979/19

адміністративне провадження № К/9901/25919/19

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Пасічник С.С,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НПП Постача» до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2019 (суддя - Горшкова О.О.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2019 (головуючий суддя - Лях О.П., судді: Калитка О.М., Рєзнікова С.С.) у справі №520/2979/19.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НПП Постача» (далі - ТОВ «НПП Постача») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області) від 31.10.2018 № 00001421412.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2019, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДФС у Харківській області оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2019, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2019 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх вимог ГУ ДФС у Харківській області посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, статті 198 Податкового кодексу України.

Так, відповідач зазначає, що враховуючи податкову інформацію щодо постачальника та внесення його до бази суб`єктів фіктивного підприємництва, позивачем не підтверджено правомірність формування податкового кредиту за оспорюваною господарською операцією, що свідчить про відсутність реального вчинення господарської операції з отримання товару від спірного постачальника та його подальше використання в господарській діяльності.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «НПП Постача» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДФС у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «НПП Постача» з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Релайн Інвест» за серпень 2016 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг).

За результатами проведеної перевірки складено акт від 07.09.2018 №3756/20-40-14-12-11/35589558, в якому відображено висновки про порушення ТОВ «НПП Постача» вимог підпункту «а» пункту 198.1, абзаців першого і другого пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту у серпні 2016 року всього в сумі 142 000 грн., в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 142 000 грн. за серпень 2016 року.

На підставі названого акту перевірки ГУ ДФС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.10.2018 №00001421412, згідно з яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додачу вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 142 000 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 71 000,00 грн.

Згідно з підпунктом 14.1.181 цієї ж статті податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Як з`ясовано судами, між філією «Центр забезпечення виробництва ПАТ «Укрзалізниця» (Замовник) та ТОВ «НПП Постача» (Постачальник) укладено договір поставки від 18.04.2016 № 139В-03/01216-01, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію: частини залізничних локомотивів, трамвайних моторних вагонів і рухомого складу, кріплення та арматура і їхніх частин, механічне устаткування для керування рухом (запасні частини до гальмівного обладнання) (п. 1.1 договору).

У зв`язку з наявністю дефектів обладнання, з метою виконання договірних зобов`язань перед Філією Центр забезпечення виробництва ПАТ Укрзалізниця ТОВ «НПП Постача» було укладено з ТОВ «Релайн Інвест» договір про виконання робіт № 150816 від 15.08.2016, відповідно до якого виконавець проводить виконання робіт по передачі філії Центр забезпечення виробництва ПАТ Укрзалізниця партії виробів гальмівного обладнання в кількості 308 одиниць, частина магістральна в кількості 288 одиниць та шість комплектів частина головна № 270.023-1, частина магістральна № 483.010. Результат супроводження і передачі гальмівного обладнання відображається в актах виконаних робіт.

На підтвердження виконання умов договору № 150816 від 15.08.2016 позивачем надано до суду копії: договору, рахунку-фактури № СФ-16/08-05 від 16.08.2016, акту передачі № 16/08-04.

Розрахунок між сторонами проведено у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками.

На підтвердження остаточного виконання договору поставки від 18.04.2016 № 139В-03/01216-01, укладеного між філією Центр забезпечення виробництва ПАТ Укрзалізниця (Замовник) та ТОВ НПП Постача (Постачальник), позивачем надано до суду копії наступних документів: специфікації №1, листів від 25.07.2016, акту звірки поставок та розрахунків, видаткової накладної №12 від 21.07.2016, рахунку на оплату №40 від 15.08.2016, видаткової накладної №12 від 15.08.2016, довіреності №Ф365 від 16.08.2016, товарно-транспортних накладних, виписок із банківських рахунків, оборотно-сальдових відомостей, накладної про оприбуткування товарно-матеріальних цінностей № 1 від 10.06.2016, карток № 191, 192, 193 складського обліку матеріалів.

Транспортування вищевказаних товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «НПП Постача» до філії Центр забезпечення виробництва ПАТ Укрзалізниця здійснювалась автомобільним перевізником ТОВ «ЛТЕК-ТРАНС», згідно укладеного між ТОВ «НПП Постача» та ТОВ «ЛТЕК-ТРАНС» договору на надання транспортно-експедиційних послуг № 1216ЗМ від 18.07.2016.

На підтвердження виконання договору № 1216ЗМ від 18.07.2016 позивачем надано до матеріалів справи копії: договору, заявки від 19.07.2016 на доставку вантажу, товарно-транспортних накладних, акту надання послуг.

Контролюючим органом не надано доказів, які підтверджували б неотримання відповідних товарно-матеріальних цінностей замовником та невиконання контрагентом своїх зобов`язань, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Разом з тим, в обґрунтування своєї позиції контролюючий орган вказує на наявність інформації щодо ТОВ «Релайн Інвест» (код ЄДРПОУ 40474871), яка свідчить про нереальність здійснення господарської діяльності, а також про внесення зазначеного підприємства до реєстру суб`єктів фіктивного підприємництва.

Відповідачем не надано належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або фіктивності його постачальника, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ «НПП Постача» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

На момент здійснення спірних поставок позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

Суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано не взяв до уваги посилання відповідача на податкову інформацію щодо ТОВ «НПП Постача», оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни, правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою тощо.

Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійсненої поставки товару, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Проте, посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що господарська операція між позивачем та його контрагентом здійснено відповідно до умов чинного законодавства, реальність якої підтверджується належним чином оформленими первинними документами, що містяться в матеріалах справи, а відтак з протиправністю прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2019 у справі №520/2979/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева С.С. Пасічник