Постанова

від 15.09.2022 по справі 910/1699/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2022 р. Справа№ 910/1699/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Коробенка Г.П.

Козир Т.П.

при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Перепелицін К.М. - самопредставництво

від третьої особи: не з`явився

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Центр", м. Київ

про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу

за результатами розгляду апеляційної скарги Київської міської ради, м. Київ

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2021 (повний текст складено 05.10.2021)

у справі № 910/1699/21 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Центр", м. Київ

до Київської міської ради, м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ

про визнання укладеною додаткової угоди,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2021 року до Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Центр" (далі - позивач, ТОВ "Торговий Центр") з позовом до Київської міської ради (далі - відповідач) про визнання укладеною додаткової угоди.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2021 у справі №910/1699/21 позов задоволено повністю.

Визнано укладеною з моменту набрання рішенням суду законної сили Додаткову угоду про поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 18.04.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., реєстровий №378) між ТОВ "Торговий Центр" та Київською міською радою у наступній редакції:

"Додаткова угода про поновлення Договору оренди земельної ділянки Київська міська рада (ідентифікаційний код: 22883141, місцезнаходження: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, будинок 36) ? далі у тексті - "Орендодавець" ? з однієї сторони, та ТОВ "Торговий Центр" (ідентифікаційний код: 30861989, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вулиця Притисько-Микільська, будинок 5) ? далі у тексті - "Орендар", з іншої сторони, керуючись статтею 792 Цивільного кодексу України, на підставі статей 30, 33 Закону України "Про оренду землі", уклали цю додаткову угоду про таке:

1. Поновити договір оренди земельної ділянки, укладений між Орендодавцем та Орендарем, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. 31.03.2003 за реєстровим №378 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 18.04.2003 за № 91-6-00109 на той самий строк (на п`ятнадцять років) і на тих самих умовах.

2. Умови Договору оренди залишаються без змін".

Присуджено до стягнення з відповідача на користь ТОВ "Торговий Центр" судовий збір у розмірі 2 270,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Київська міська рада 12.10.2021 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2021 у справі №910/1699/21 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 апеляційну скаргу Київської міської ради залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2021 у справі №910/1699/21 залишено без змін.

22.07.2022 від представника ТОВ "Торговий Центр" адвоката Шворака О.М. до Північного апеляційного господарського суду було подано заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/1699/21, в якій просить відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 64 740,00 грн, понесені позивачем за рахунок відповідача. Також представником ТОВ "Торговий Центр" було заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження судових витрат, що додані до заяви.

В обгрунтування поданої заяви, позивач просив врахувати, що ним у судовому засіданні 19.07.2022 повідомлялося про намір подати відповідні докази щодо витрат на правничу допомогу до суду та сторонам у строк встановлений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2022 призначено розгляд заяви ТОВ "Торговий Центр" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/1699/21 у судовому засіданні на 15.09.2022 о 16 год. 20 хв.

У судове засідання 15.09.2022 з`явився представник відповідача, проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення заперечував, вказував на не співмірність заявлених витрат складності справи, просив зменшити вказані витрати позивач на послуги адвоката до 0 грн.

Представники позивача та третьої особи у судове засідання 15.09.2022 не з`явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивач та треті особи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового розгляду.

За приписами частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Передбачене частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).

Оскільки, явка представників позивача та третьої особи в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду заяви про ухвалення додаткової постанови щодо стягнення витрат на послуги адвоката у даній справі за відсутності представників учасників судового провадження.

Стосовно розподілу витрат, понесених позивачем, на професійну правничу допомогу у даній справі за результатами розгляду апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).

Згідно з статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 вказаного Закону).

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

20.01.2021 між Адвокатським об`єднанням "КМП" (об`єднання) та ТОВ "Торговий Центр" (довіритель) укладено Договір про надання правової допомоги №10-1/0-2021, відповідно до умов якого об`єднання зобов`язується за запитом клієнта надавати йому послуги з правової допомоги, перелік якої наведений у п. 1.1 договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору довіритель оплачує послуги об`єднання, оформлені до п. 3.2 або альтернативно за фактом їх надання, якщо сторони не домовляться по окремим роботам про часткову або повну попередню оплату.

У п. 3.3 Договору сторони погодили індивідуальні погодинні ставки учасників, адвокатів та їх помічників: адвокат - від 4800,00 грн до 6560,00 грн, помічник адвоката - від 660,00 грн до 3300,00 грн.

17.12.2021 між сторонами було складено Акт про надання послуг на суму 28530,00 грн, в якому вказано, що за період з 12.11.2021 по 09.12.2021 на замовлення довірителя об`єднанням були надані послуги у справі №910/1699/21:

1) ознайомлення з матеріалами справи в Північному апеляційному господарському суд 12.11.2021 (учасник - адвокат І. Прокоп`єв (3,5 годин - 16800,00 грн);

2) підготовка відзиву на апеляційну скаргу відповідача (учасник - адвокат О. Шворак (2 години -10200,00 грн);

3) участь у судовому засіданні в Північному апеляційному господарському суді - 09.12.2021 (учасник - адвокат О. Шворак - 0,3 години - 1 530,00 грн).

Як вбачається з банківської виписки, долученої позивачем до матеріалів справи, позивачем 25.04.2022 було здійснено оплату вищевказаних наданих об`єднанням послуг.

21.07.2022 між сторонами складено Акт про надання послуг на суму 36210,00 грн, в якому вказано, що за період з 02.06.2022 по 21.07.2022 на замовлення довірителя об`єднанням були надані послуги у справі №910/1699/21:

1) підготовка до судового засідання призначеного на 02.06.2022 (учасник - адвокат О. Шворак (1,9 годин - 9690,00 грн);

2) участь у судовому засіданні в Північному апеляційному господарському суді 02.06.2022 (учасник - адвокат О. Шворак (0,3 години - 1530,00 грн);

3) підготовка Супровідного листа до суду з інформацією про надання сторонам у справі ухвали Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2022 про відкладення розгляду справи №910/1699/21 на 19.07.2022 о 15 год 20 хв. (учасник - адвокат О. Шворак (0,7 годин - 3 570,00 грн);

4) підготовка до судового засідання призначеного на 19.07.2022 (учасник - адвокат О. Шворак (2,1 годин - 10 710,00 грн);

5) участь у судовому засіданні в Північному апеляційному господарському суді 19.07.2022 (учасник - адвокат О. Шворак (0,5 години - 2550,00 грн);

6) підготовка Заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи та клопотання про залучення доказів на підтвердження понесених витрат (учасник - адвокат О. Шворак (1,6 години - 8160,00 грн).

Як вже зазначено судом апеляційної інстанції, загальне правило розподілу витрат на професійну правничу допомогу визначене частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частинами 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Крім того, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункти 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином, вирішуючи за заявою сторони судового процесу питання про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, вирішуючи чи є розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у даній справі, апеляційний господарський суд враховує, що під час апеляційного перегляду справи позиція позивача не змінювалася, а представництво його інтересів здійснювалося тим самим адвокатським бюро, що й у суді першої інстанції, доводи представника позивача, викладені відзиві, грунтувалися на аргументах позовної заяви.

Таким чином, правова позиція позивача вже була сформована до апеляційного розгляду справи, а доказів додаткового комплексного та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано та з матеріалів справи не вбачається.

За таких обставин, дослідивши та оцінивши заяву позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/1699/21 з доданими до неї документами, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що розмір заявлених ТОВ "Торговий Центр" витрат на правову (правничу) допомогу в сумі 64 740,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру. Такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною позивачем роботою у суді апеляційної інстанції. Отже, за висновком суду апеляційної інстанції, витрати ТОВ "Торговий Центр" на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом цієї справи у суді апеляційної інстанції, підлягають безпосередньому розподілу частково, в сумі 20 000,00 грн, які належить стягнути на його користь з відповідача. Відповідно заява позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/1699/21 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 129, 221, 244, 253-254, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Центр" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/1699/21 задовольнити частково.

2. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікаційний код: 22883141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Центр" (04070, м. Київ, вул. Притисько-Микільська, буд. 5; ідентифікаційний код: 30861989) витрати на правову допомогу адвоката за розгляд справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн 00 коп.

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Доручити місцевому господарському суду видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Коробенка Г.П. з 26.09.2022 по 30.09.2022 повний текст постанови складено 03.10.2022.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.П. Коробенко

Т.П. Козир