Постанова

від 04.10.2022 по справі 925/434/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2022 року

м. Київ

cправа № 925/434/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Кондратова І.Д., Студенець В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "Агротрейд Групп"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Станік С.Р., Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.

від 19.07.2022

за заявою Приватного виконавця Жаботинського Івана Володимировича №121

від 08.02.2021

про затвердження мирової угоди у процесі виконання рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Епік-Агро"

до Приватного підприємства "Агротрейд Групп"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фермерського господарства "Cарматія"

про стягнення 2 500 000,00 грн,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Хід розгляду справи

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕПІК-ГРУП" (далі - Позивач, Стягувач), яке в подальшому змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕПІК-АГРО", звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Приватного підприємства "АГРОТРЕЙД ГРУПП" (далі - Відповідач, Боржник) про стягнення заборгованості у розмірі 2 500 000,00 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору позики від 28.11.2018 Позивачем було передано у власність Відповідача позику у розмірі 2 500 000,00 грн шляхом безготівкового переказу на рахунок останнього, однак усупереч умовам договору отримана позика Відповідачем не повернута Позивачу.

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.06.2016 позов задоволено, присуджено до стягнення з Відповідача на користь Позивача - 2 500 000,00 грн боргу та 37 500,00 грн витрат на сплату судового збору.

4. Рішення суду мотивовано тим, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору позики від 28.11.2018. Відповідачем не заперечується факт отримання позики у Позивача, проте не надано доказів виконання умов договору щодо повернення позичених грошей.

5. 04 липня 2019 року на виконання вищевказаного рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2016, яке набрало законної сили 02.07.2019, судом першої інстанції видано наказ про стягнення з Відповідача на користь Позивача - 2 500 000,00 грн боргу та 37 500, 00 грн витрат на сплату судового збору. Строк пред`явлення наказу до виконання - до 02 липня 2022 року.

6. Приватний виконавець Жаботинський Іван Володимирович звернувся до Господарського суду Черкаської області з заявою № 121 від 08.02.2021 про затвердження мирової угоди у виконавчому провадженні №63456924 з примусового виконання наказу суду від 04.07.2019, укладеної між Стягувачем та Боржником у порядку ст. 330 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

7. Заява мотивована тим, що 08 лютого 2021 року приватному виконавцю надійшла спільна заява від Стягувача та Боржника про затвердження мирової угоди у виконавчому провадженні № 63456924 з примусового виконання наказу суду від 04.07.2019 щодо стягнення з Боржника на користь Стягувача - 2 500 000,00 грн боргу та 37 500,00 грн витрат на сплату судового збору, а відповідно до ст. 300 ГПК України вказана мирова угода підлягає передачі на затвердження до суду.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

8. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 24.02.2021 у справі №925/434/19 заяву приватного виконавця Жаботинського Івана Володимировича про затвердження мирової угоди у процесі виконання рішення задоволено та затверджено укладену 08 лютого 2021 року між сторонами мирову угоду у справі №925/434/19.

9. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що умови укладеної сторонами у цій справі мирової угоди стосуються лише прав і обов`язків сторін, не суперечать законодавству, не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб і є виконуваними. Текст мирової угоди викладено в резолютивній частині ухвали.

10. Не погодившись з зазначеною ухвалою, особа, яка не брала участі у справі - Фермерське господарство "Cарматія", звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 24.02.2021 справі №925/434/19 і постановити нову, якою відмовити у затвердженні мирової угоди у справі, укладеної між Стягувачем та Боржником у процесі виконання рішення. На підтвердження доводів апеляційної скарги, зазначило, що оскаржуваною ухвалою затверджено мирову угоду між сторонами, за якою вирішено питання про перехід до Позивача права власності на нежитлові приміщення Відповідача, частина з яких перебуває в оренді у Фермерського господарства "Сарматія", та яке має гарантоване законом і договором переважне право на придбання таких приміщень у власність.

11. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 у справі №925/434/19 апеляційну скаргу Фермерського господарства «Сарматія» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 24.02.2021 у справі №925/434/19 задоволено; ухвалу Господарського суду Черкаської області від 24.02.2021 скасовано; у задоволенні заяви приватного виконавця Жаботинського Івана Володимировича про затвердження мирової угоди у справі №925/434/19, укладеної 08.02.2021 між Стягувачем та Боржником у процесі виконання рішення, відмовлено.

12. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що матеріали справи не містять, і приватним виконавцем не було подано жодних належних та допустимих доказів в підтвердження належності Боржнику описаного в мировій угоді нерухомого майна, яке передається Стягувачу, на праві власності, зокрема і щодо наявних/зареєстрованих/існуючих обтяжень та/або речових прав, як не подано доказів встановлення відповідних відомостей. Суд апеляційної інстанції зазначив, що частина переданого за мировою угодою в рахунок погашення боргу нерухомого майна Боржника перебуває в оренді Фермерського господарства «Сарматія» на підставі укладеного між такими юридичними особами договору оренди нежитлового приміщення від 03.08.2017, і відчуження визначених у договорі оренди приміщень без надання Фермерському господарству «Сарматія» можливості скористатися переважним правом на набуття таких приміщень у власність (що обумовлено п.п. 1.2, 2.6, 5.7 договору оренди) може зумовити порушення прав та інтересів Фермерського господарства «Сарматія».

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

13. 15 серпня 2022 року Відповідач (далі - Скаржник) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022, в якій просить скасувати вказану постанову та залишити в силі ухвалу Господарського суду Черкаської області від 24.02.2021 про затвердження мирової угоди у справі №925/434/19.

14. Скаржник в обґрунтування доводів касаційної скарги зазначив, що незалучена до участі у справі особа, яка звернулася з апеляційною скаргою, не довела наявності у неї правового зв`язку зі сторонами спору або з безпосередньо оскаржуваним судовим рішенням. Фермерське господарство «Сарматія», яке подало апеляційну скаргу, не надало до суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження існування правовідносин зі Скаржником. Отже, суд апеляційної інстанції не з`ясував, чи доведено такою особою факт порушення оскаржуваним рішенням суду її прав та інтересів при зверненні з апеляційною скаргою. Зазначене є підставою для скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду.

15. Фермерське господарство «Сарматія» подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити касаційну скаргу без задоволення.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

16. Господарський процесуальний кодекс України

Стаття 74. Обов`язок доказування і подання доказів

1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Стаття 76. Належність доказів

1. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Стаття 77. Допустимість доказів

1. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 86. Оцінка доказів

1. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

2. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Стаття 91. Письмові докази

1. Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

2. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

5. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

6. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Стаття 254. Право апеляційного оскарження

1. Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Стаття 264. Закриття апеляційного провадження

1. Суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо:

3) після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

17. Суд виходить з того, що відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи.

18. Згідно з частиною першою статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

19. З наведеного слідує, що ГПК України виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділи на дві групи: 1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

20. Разом з тим, у випадку оскарження судового рішення незалученою особою, судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов`язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.

21. Отже, після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції перш за все має з`ясувати, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. І тільки після встановлення таких обставин, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

22. Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

23. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним і безумовним, а не ймовірним.

24. Схожий за змістом правовий висновок викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 62/112, від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16, та постановах Верховного Суду від 03.12.2020 у справі №908/3338/19, від 06.10.2020 у справі №910/21451/16, від 10.05.2018 у справі № 910/22354/15, від 19.06.2018 у справі № 910/18705/17, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 06.12.2018 у справі № 910/22354/15, від 03.06.2022 у справі №927/354/18.

25. Так, в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 62/112 зазначено, що за приписами процесуального законодавства судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

26. У цій справі в обґрунтування правового зв`язку зі сторонами спору Фермерське господарство "Сарматія", зазначило, що оскаржуваною ухвалою, якою затверджено мирову угоду між сторонами, вирішено питання про перехід до Позивача права власності на нежитлові приміщення Відповідача, частина з яких перебуває в оренді у Фермерського господарства "Сарматія", та яке має гарантоване законом і договором переважне право на придбання таких приміщень у власність.

27. На підтвердження зазначеного Фермерським господарством "Сарматія" було подано копію договору оренди від 03.08.2017, укладеного з Відповідачем.

28. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив факт укладення між ним та Фермерським господарством "Сарматія" доданого до апеляційної скарги договору оренди від 03.08.2017.

29. Відповідач подав до суду апеляційної інстанції клопотання про зобов`язання Фермерського господарства «Сарматія» надати оригінал договору оренди нежитлового приміщення від 03.08.2017.

30. Суд апеляційної інстанції зазначив, що заявлене клопотання Відповідача задоволенню не підлягає з огляду на те, що витребування вказаного договору (оригіналу) з метою дослідження правового статусу нерухомого майна, заявлених скаржником майнових прав на відповідне нерухоме майно, і доводи учасників спору стосовно вказаних майнових прав на майно, - не впливають на зроблені висновки суду апеляційної інстанції стосовно порушення судом першої інстанції норм процесуального права (ст. ст. 14, 76-79, 192, 330 ГПК України) при розгляді заяви приватного виконавця про затвердження мирової угоди.

31. Відповідно до частини 6 статті 91 ГПК України, якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

32. Натомість суд апеляційної інстанції, в порушення вимог ч.6 ст. 91 ГПК України, прийняв в якості письмового доказу копію вищезазначеного договору оренди від 03.08.2017 року, за відсутності оригіналу такого доказу, та за наявності заперечень Відповідача щодо факту укладення такого договору.

33. Суд апеляційної інстанції зазначив, що відчуження визначених у договорі оренди приміщень без надання Фермерському господарству «Сарматія» можливості скористатися переважним правом на набуття таких приміщень у власність може зумовити порушення прав та інтересів Фермерського господарства «Сарматія».

34. Верховний Суд акцентує, що вимога господарського суду про надання оригіналів документів насамперед викликана необхідністю встановлення достовірності документа, що подається в копії. Так, якщо подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів, у тому числі для огляду в судовому засіданні з наступним поверненням цих оригіналів особі, яка їх подала.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01.06.2022 у справі №911/5186/14 .

35. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам як у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

36. Поряд з цим, апеляційним судом не надано оцінки факту посвідчення копії договору його оригіналу представником Фермерського господарства "Сарматія", при тому, що останнє стверджувало про відсутність в нього оригіналу договору.

37. Слід також взяти до уваги, що окрім оригіналу договору оренди нерухомого майна про наявність правовідносин оренди між сторонами, можуть свідчити також інші докази, зокрема, платіжні доручення про сплату орендної плати, докази оплати комунальних платежів орендованого приміщення тощо, які також не були надані суду Фермерським господарством "Сарматія".

38. Згідно з ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №504/2457/15-ц питання про те, чи вирішено судовим рішенням питання щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків особи, яка не брала участі у справі, має вирішуватися виходячи з конкретних обставин справи та з урахуванням змісту судового рішення.

39. Разом з тим, у цій справі судом апеляційної інстанції належно не встановлено, чи оскаржуване судове рішення порушує права, інтереси особи, яка подала апеляційну скаргу.

40. Зокрема, суд апеляційної інстанції, зазначивши про інтерес особи, яка подала апеляційну скаргу, не встановив, чи укладення мирової угоди між Стягувачем та Боржником у порядку передбачених законом процедур виконавчого провадження за існуючими між ними правовідносинами, порушує права заявника, якщо порушує, то яким чином і чи можуть права такої особи бути поновлені шляхом скасування ухвали суду про затвердження мирової угоди, чи при цьому буде дотримано баланс інтересів сторін та засади пропорційності, враховуючи, що фермерське господарство стверджує про наявне речове майнове право лише стосовно трьох офісних приміщень площею всього 43,9 м.кв. у цілому комплексі будівель та споруд загальною площею 3280,7 кв.м.

41. Відтак, суд не встановив, чи відповідає обраний спосіб захисту (шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду про затвердження мирової угоди у порядку виконавчого провадження) порушеного, на думку заявника, права характеру його порушеного права та чи є такий ефективним, чи є такий спосіб захисту належним способом захисту порушеного переважного права щодо нерухомого майна.

42. Отже, суд апеляційної інстанції порушив послідовність та поетапність з`ясування належних обставин справи відповідно до вимог ст. 254 ГПК України, перейшовши до розгляду по суті апеляційної скарги поданою особою, яка не брала участі у справі, без першочергового належного з`ясування права у такої особи на апеляційне оскарження.

43. Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанцій неправильно застосував норми процесуального права, внаслідок чого постановив незаконну постанову, якою скасував ухвалу суду першої інстанції про затвердження мирової угоди укладеної між сторонами у процесі виконання рішення суду.

44. Таким чином, з урахуванням того, що ухвалою суду першої інстанції питання про права, інтереси та (або) обов`язки Фермерського господарства «Сарматія» не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою повинен був закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

45. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що до усталеної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Російської Федерації", "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

46. Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

47. Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі «Белле проти Франції» («Bellet v. France», № 13343/87) ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.

48. Враховуючи все вищевикладене, Суд доходить висновку, що постанову суду апеляційної інстанції, необхідно скасувати, а апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Сарматія» на ухвалу суду першої інстанції закрити на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

49. Згідно із статтею 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

50. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги.

51. Постанову суду апеляційної інстанції слід скасувати повністю, та закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Сарматія».

Судові витрати

52. Понесені Скаржником у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції судові витрати (судовий збір) покладаються на Фермерське господарство "Сарматія".

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Агротрейд Групп" задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 у справі №925/434/19 скасувати.

3. Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Сарматія» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 24.02.2021 у справі №925/434/19 .

4. Стягнути з Фермерського господарства "Сарматія" (20000, Черкаська область, Уманський район, м. Христинівка, вул. Стадіонна, буд. 2, код ЄДРПУО 39510392) на користь Приватного підприємства "Агротрейд Групп" (20000, Черкаська область, Уманський район, м. Христинівка, вул. Стадіонна, буд. 2, код ЄДРПУО 32588017) 4 962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн 00 коп судового збору за подання касаційної скарги.

5. Доручити видачу відповідного наказу у справі №925/434/19 Господарському суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді І. Кондратова

В. Студенець