Постанова

від 28.09.2022 по справі 686/27679/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2022 року

м. Хмельницький

Справа № 686/27679/21

Провадження № 22-ц/4820/1145/22

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В.,

секретар судового засідання Цугель А. О.,

з участю: позивача ОСОБА_1 і його представника ОСОБА_2 ,

представників відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою його представником ОСОБА_2 , на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 квітня 2022 року (суддя Продан Б. Г., повне судове рішення складено 27 квітня 2022 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 про визнання недійсним наказу в частині укладення строкового трудового договору, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та зобов`язання нарахування і виплати надбавки, інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 , звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначав, що 20.10.2020 він був прийнятий на посаду практичного психолога Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 після проходженння конкурсу на заміщення вакантних посад. Умови проведення конкурсу не передбачали укладення строкового трудового договору. Проте при написанні заяви про прийняття на роботу керівник центру повідомила про можливість укладення трудового договору строком на 1 рік та необхідність написання такої заяви. Вважає трудовий договір в частині строку прийняття на роботу недійсним, оскільки у нього був відсутній інтерес у строковості трудових відносин, посада не входить до переліку посад, щодо яких передбачена контрактна чи строкова форма укладення договору, а тому мав бути укладений безстроковий трудовий договір. Такий договір не може бути припинений у зв`язку із закінченням строку і наказ № 70-к від 12.10.2021 про звільнення на підставі пункту 2 частини 1 статті 36 КЗпП України є незаконним. Відповідач в порушення вимог діючого законодавства лише з березня 2021 року виплачував йому надбавку за складність, напруженість у роботі у розмірі 15% посадового окладу, хоча така надбавка може виплачуватися у розмірі до 50% посадового окладу. Щорічна грошова винагорода педагогічним працівникам за сумлінну працю виплачена у розмірі 65% посадового окладу без обґрунтування розміру. Не виплачувалася щомісячна премія за період роботи з 20.10.2020 по березень 2021 року та з серпня 2021 року по 19.10.2021 і доплата за виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника за період з 19.07.2021 по 23.07.2021. Він сумлінно виконував службові обов`язки, порушень трудової дисципліни не допускав.

Тому позивач просив: визнати недійсним наказ Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 від 15.10.2020 № 6-к в частині укладення строкового трудового договору; визнати незаконним та скасувати наказ Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 від 12.10.2021 № 70-к про звільнення з роботи; поновити його на посаді практичного психолога Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу; зобов`язати Хмельницький інклюзивно-ресурсний центр № 2 нарахувати та виплатити йому надбавку у розмірі 50% посадового окладу за складність та напруженість у роботі за період з 20.10.2020 по 19.10.2021; надбавку у розмірі 50% посадового окладу за виконання поряд з основною роботою обов`язків тимчасово відсутнього працівника за період з 19.07.2021 по 23.07.2021; щомісячну премію за період з 20.10.2020 по березень 2021 року та з серпня 2021 року по 19.10.2021; щорічну грошову винагороду педагогічним працівникам за сумлінну працю у розмірі 100% посадового окладу.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 квітня 2022 року у позові відмовлено.

ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Не погоджується з висновком суду першої інстанції про пропуск строку звернення до суду за захистом свого права при оскарженні наказу від 15.10.2020 № 6-к, оскільки не має юридичної освіти та необхідних знань, а тому не міг знати, що укладення строкового трудового договору суперечить положенням законодавства. Про порушення своїх прав дізнався після консультації з адвокатом. Твердження суду про те, що він не мав наміру продовжувати працювати на посаді практичного психолога з огляду на те, що виявив бажання брати участь у конкурсі на посади педагогічних працівників Комунальної установи «Центр професійного розвитку педагогічних кадрів», не відповідає дійсності, адже саме бажання до самовдосконалення не підтверджує небажання продовжувати роботу. Вважає безпідставним висновок суду про виплату йому усіх надбавок та доплат. Належних і допустимих доказів виплати усіх надбавок та доплат відповідач не надав.

Хмельницький інклюзивно-ресурсний центр № 2 у відзиві просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість її доводів. Зазначає про укладення строкового трудового договору з позивачем за результатами конкурсного відбору і відсутність правових підстав для визнання незаконним і скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. З урахуванням відсутності фату складності та напруженості у роботі протягом жовтня 2020 року - лютого 2021 року, коли центр не здійснював прийом дітей з огляду на карантинні обмеження, особистого внеску позивача в загальні результати роботи, представник вважає виплату надбавок, доплат і премії ОСОБА_1 правомірною.

У засіданні апеляційного суду позивач і його представник апеляційну скаргу підтримали. Представники відповідача визнали її необґрунтованою у повному обсязі.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно з пунктами 3 і 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Установлено, що за результатами конкурсного відбору на заміщення вакантних посад педагогічних працівників Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 (протокол № 2 від 12.10.2020), оголошеного Департаментом освіти та науки Хмельницької міської ради, конкурсна комісія прийняла рішення про визнання переможцем конкурсу на заміщення вакантних посад педагогічних працівників ОСОБА_1 і порушила клопотання перед директором Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 щодо призначення переможця конкурсу на посаду практичного психолога терміном на один рік (а.с. 70-72).

Згідно з рішенням конкурсної комісії та за заявою ОСОБА_1 від 15.10.2020 наказом директора Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 від 15.10.2020 № 6-к його призначено на посаду практичного психолога із оплатою праці відповідно до законодавства з 20.10.2020 по 19.10.2021 (а.с. 17, 73).

За час роботи позивача йому виплачувалися надбавка за складність і напруженість у роботі, надбавка за престижність праці, щорічна грошова винагорода за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків та премія відповідно до особистого внеску в загальні результати роботи.

Так, на підставі наказів директора Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 позивач отримав надбавку до посадового окладу за складність і напруженість у роботі у розмірі 15% за фактично відпрацьований час від 18.03.2021 № 18-к - за березень 2021 року, від 20.04.2021 № 24-к - за квітень 2021 року, від 18.05.2021 № 28-к - за травень 2021 року, від 17.06.2021 № 44-к - за червень 2021 року, від 16.07.2021 № 53-к - за липень 2021 року, від 10.09.2021 № 66-к - за вересень 2021 року, від 12.10.2021 - за жовтень 2021 року (а.с. 24, 26, 28, 29, 32, 34, 39).

Згідно з наказами директора центру від 21.10.2020 № 9-к і від 13.01.2021 № 3-к ОСОБА_1 встановлено підвищення посадового окладу за роботу у закладі для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку - 25%та підвищенняпосадового окладу-10%, виплата якихпроводилася щомісячно протягом 2020 року і 2021 року (а.с. 18, 21).

Відповідно до наказів директора Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 від 02.11.2020 № 11-к і від 13.01.2021 позивачу встановлено надбавку за вислугу років у розмірі 10%, виплата якої проводилася щомісячно протягом 2020 року та 2021 року (а.с. 20, 23).

На підставі наказів директора центру від 21.10.2020 № 10-к і від 13.01.2021 № 4-к ОСОБА_1 встановлена надбавка за престижність праці у розмірі 30%, виплата якої проводилася щомісячно протягом 2020 року і 2021 року (а.с. 19, 22).

Щорічна грошова винагорода за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків виплачена позивачу згідно з рішенням трудового колективу від 21.09.2021 та наказом директора від 21.09.2021 № 69-к у розмірі 65% посадового окладу (а.с. 38).

Відповідно до наказів директора Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 ОСОБА_1 була виплачена премія в межах фонду заробітної плати: від 24.04.2021 № 23-к - за квітень 2021 року у розмірі 2000 грн, від 18.05.2021 № 26-к - за травень 2021 року у розмірі 2500 грн, від 17.06.2021 №46-к - за червень 2021 року у розмірі 2500 грн, від 16.07.2021 № 54-к - за чітке та сумлінне виконання своїх службових обов`язків, своєчасне і якісне виконання завдань та за виконання роботи не передбаченої посадовими обов`язками за липень 2021 року у розмірі 2500 грн (а.с. 25, 27, 30, 33).

За наказом Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради №302-в від 14.07.2021 на час відпустки ОСОБА_4 виконання обов`язків директора Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 було покладено на практичного психолога ОСОБА_1 (а.с. 31).

Доплата за виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника позивачу не виплачувалася.

Наказом директора Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 від 12.10.2021 № 70-к ОСОБА_1 звільнено з посади практичного психолога за пунктом 2 статті 36 КЗпП України з 19.10.2021 у зв`язку із закінченням строку трудового договору (а.с. 40).

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Відмову в позові про визнання недійсним наказу від 15.10.2020 № 6-к в частині укладення строкового трудового договору суд першої інстанції мотивував пропуском позовної давності.

Колегія суддів з таким висновком суду не погоджується, оскільки такі вимоги позивача безпідставні, що є самостійною підставою для відмови в позові.

За змістом частини 1 статті 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Підстави припинення трудового договору передбачено статтею 36 КЗпП України.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є закінчення строку (пункт 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення.

На цій підставі може бути припинений тільки строковий трудовий договір, укладений як строковий відповідно до закону.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що строковий трудовий договір укладено за ініціативою керівника Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 всупереч вимогам статті 23 КЗпП України, у зв`язку з чим умова про строк є незаконною і трудовий договір у такому разі вважається укладеним на невизначений строк та не може бути припинений за закінченням строку, спростовується дослідженими судом доказами.

Згідно з протоколом № 2 від 12.10.2020 засідання конкурсної комісії з проведення конкурсного відбору на заміщення вакантних посад педагогічних працівників Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 конкурсна комісія за результатами конкурсу прийняла рішення про визнання позивача переможцем конкурсу і порушила клопотання перед директором інклюзивно-ресурсного центру № 2 щодо його призначення на посаду практичного психолога терміном на один рік.

На ім`я директора Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 ОСОБА_1 15 жовтня 2020 року подав заяву про призначення його на посаду практичного психолога з 20.10.2020 по 19.10.2021 згідно з рішенням конкурсної комісії.

Наказом директора Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 від 15.10.2020 № 6-к на підставі рішення конкурсної комісії позивач був призначений на посаду практичного психолога із оплатою праці відповідно до законодавства з 20.10.2020 по 19.10.2021. Підставою у наказі зазначена заява ОСОБА_1 .

Апеляційний суд вважає, що звільнення позивача з підстав, передбачених пунктом 2 частини 1 статті 36 КЗпП України, відбулось з дотриманням роботодавцем вимог трудового законодавства, оскільки між сторонами був укладений строковий трудовий договір.

Перебування ОСОБА_1 у день звільнення на лікарняному правового значення немає, так як між сторонами існували трудові правовідносини, що виникли на підставі строкового трудового договору, а до цих правовідносин положення частини 3 статті 40 КЗпП України не застосовуються.

Крім того, у справі установлено, що звернення позивача до медичного закладу мало місце після закінчення робочого часу в останній робочий день.

Відповідно до частини 4 статті 376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Отже, рішення суду у частині відмови в позові про визнання недійним наказу Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 від 15 жовтня 2020 року № 6-к щодо укладення строкового трудового договору необхідно змінити і відмовити в позові у цій частині вимог з підстав, зазначених вище.

З урахуванням наведеного апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним наказу від 15.10.2020 № 6-к в частині укладення строкового трудового договору, визнання незаконним та скасування наказу від 12.10.2021 № 70-к про звільнення з роботи, поновлення позивача на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Апеляційний суд погоджується також з висновком суду першої інстанції про правомірність нарахування і виплати ОСОБА_1 надбавки за складність і напруженість у роботі, щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків. Доводи апеляційної скарги у цій частині є такими, що не ґрунтуються на законі.

Згідно з частинами 2 і 3 статті 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Аналогічні положення викладені у статті 15 Закону України «Про оплату праці».

За змістом статті 2 Закону України «Про оплату праці» у структуру заробітної плати входить основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Так, основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

На підставіпідпункту 2пункту 4наказу Міністерстваосвіти інауки від 26.09.2005 № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 жовтня 2005 року за № 1130/11410 (далі - Наказ № 557), працівникам установлюються надбавки за складність, напруженість у роботі. Граничний розмір зазначеної надбавки для одного працівника не повинен перевищувати 50 відсотків посадового окладу.

Підпунктом 2 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (далі - Постанова №1298) установлено надбавки працівникам у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати, тарифної ставки) за складність, напруженість у роботі. Граничний розмір зазначеної надбавки для одного працівника не повинен перевищувати 50 відсотків посадового окладу.

Згідно з пунктом 4 Постанови № 1298 право установлювати працівникам установ, закладів та організацій конкретні розміри посадових окладів та доплат і надбавок до них, у тому числі й надбавки за складність, напруженість у роботі, надано керівникам місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, при яких створені централізовані бухгалтерії, керівникам бюджетних установ, закладів та організацій в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків.

Тобто визначення розміру надбавки покладено на керівника бюджетної установи в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків.

Тому підстав для зобов`язання нарахування і виплати надбавки за складність, напруженість у роботі у розмірі 50% немає.

Крім того, колегія суддів погоджується з доводами відповідача про те, що невиплата позивачу надбавки за складність, напруженість у роботі обумовлена відсутністю фату складності та напруженості у роботі протягом жовтня 2020 року - лютого 2021 року, коли центр не здійснював прийом дітей з огляду на карантинні обмеження.

Положенням про надання щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків, затвердженим наказом директора ХІРЦ № 2 від 07.09.2020 № 3-0 (а.с. 183) передбачено, що розмір щорічної грошової винагороди педагогічних працівників розглядається на спільному засіданні адміністрації та уповноваженого представника трудового колективу й затверджується наказом директора ІРЦ (пункт 4).

Збори трудового колективу Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 21 вересня 2021 року (протокол № 4) ухвалили рішення про виплату педагогічним працівникам винагороди за сумлінну працю і зразкове виконання службових обов`язків у процентному відношенні в залежності від результатів роботи, зокрема ОСОБА_1 - 65% (а.с. 37).

Такий розмір щорічної грошової винагороди позивачеві був затверджений наказом директора центру від 21.09.2021 № 69-к (а.с. 38).

Оскільки визначення розміру такої грошової винагороди віднесено до компетенції трудового колективу і затверджується керівником закладу, підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання нарахування і виплати щорічної грошової винагороди у розмірі 100% посадового окладу немає.

Разом з тим, колегія суддів вважає помилковим висновок суду про відмову у позові про зобов`язання нарахування та виплати доплати до посадового окладу за виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника за період з 19.07.2021 по 23.07.2021 і щомісячної премії за період з 20.10.2020 по березень 2021 року та з серпня 2021 року по 19.10.2021.

Відповідно у цій частині заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги з таких підстав.

На підставі підпункту 3 пункту 4 Наказу № 557 працівникам установлюються доплати у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати, тарифної ставки) за виконання обов`язків тимчасово відсутніх працівників.

За змістом підпункту 3 пункту 3 Постанови № 1298 установлено доплати працівникам у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (тарифної ставки) за виконання обов`язків тимчасово відсутніх працівників.

На підставі наказу з 19 липня по 21 липня 2021 року позивач виконував обов`язки директора Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2.

Проте доплата до посадового окладу за виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника за цей період йому не нарахована і не виплачена.

Отже, така доплата підлягає нарахуванню і виплаті ОСОБА_1 .

Вимога про встановлення доплати до посадового окладу за виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника саме у розмірі 50% посадового окладу не ґрунтується на законі і задоволенню не підлягає.

Згідно з наведеними вище вимогами пункту 4 Постанови № 1298 визначення розміру доплати за виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника покладено на керівника бюджетної установи в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків.

Порушення щодо невиплати доплати позивачеві за виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника у період з 19 липня по 23 липня 2021 року визнала у засіданні апеляційного суду директор Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2.

Помилковим є також висновок суду про відмову у позові про зобов`язання нарахування та виплати щомісячної премії.

Керівникам навчальних закладів, установ освіти та наукових установ надано право в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків, затверджувати порядок і розміри преміювання працівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи в межах коштів на оплату праці (підпункт 5 пункту 4 Наказу № 557).

Відповідно до пунктів 1.1., 1.3., 1.5., 1.8., 3.3., 3.4., 4., 4.2. Положення про преміювання працівників Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2, затвердженого наказом директора від 07.09.2020 № 3 (а.с. 184-186), це Положення визначає умови та порядок преміювання працівників з метою матеріального заохочення на поліпшення якості та ефективності роботи, враховуючи різні рівні складності, відповідальності та умови виконуваної роботи, кваліфікації працівників.

Преміювання працівників центру проводиться відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи.

Премія працівника Центру встановлюється директором ХІРЦ № 2 та здійснюється на підставі наказу по Центру.

Розмір премії не обмежується максимальними розмірами.

Видатки на преміювання плануються та здійснюються в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків Центру на відповідний рік.

Конкретний розмір премії працівників визначається у процентному відношенні до заробітної плати, або у вигляді фіксованої суми відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи.

Розмір нарахованої премії може бути зменшено або повністю позбавлено за неналежне виконання обов`язків, передбачених посадовою інструкцією; за порушення трудової дисципліни, правил техніки безпеки, регламенту щодо організації використання робочого часу та режиму роботи, прогули; порушення строків виконання завдань; наявність випадків неналежного контролю за зберіганням матеріальних цінностей.

За періоди відпусток (основної, додаткової та інших, передбачених законодавством), тимчасової непрацездатності та інших випадках, коли згідно із законодавством виплати проводяться з розрахунку середньої заробітної плати, місячна премія нараховується пропорційно відпрацьованому часу.

Згідно з наведеними вище нормами права та встановленими обставинами справи премія не є складовою частиною основної заробітної плати, а додатковою винагородою, яка виплачується кожному окремому працівникові за результатами їх трудової діяльності за показниками та умовами оцінки цих результатів. Право на призначення премії, її розміру або позбавлення премії надано керівнику.

З матеріалів справи та пояснень сторін під час розгляду справи не встановлено обставин відсутності фінансування для здійснення преміювання працівників Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2, прийняття директором рішення про позбавлення ОСОБА_1 премії та підстав для позбавлення премії, передбачених зазначеним Положенням про преміювання.

ОСОБА_1 протягом часу з 20 жовтня 2020 року по березень 2021 року і з серпня 2021 року по 19 жовтня 2021 року виконував свої посадові обов`язки, не вчинив дій, які були підставою для позбавлення премії і директор центру не приймала рішення про позбавлення його премії, а тому він мав право на отримання премії відповідно до особистого внеску в загальні результати роботи у межах коштів на оплату праці за вказаний період пропорційно відпрацьованому часу.

Виконання позивачем посадових обов`язків підтверджується актами робочої комісії від 30.12.2020 № 1 і від 24.12.2021 № 4 (а.с. 104-106) та оглянутим у засіданні апеляційного суду Журналом обліку консультацій Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2, який містить записи про кількість проведених ним консультацій.

Посилання представника відповідача на невиконання позивачем завдань у жовтні 2021 року не підтверджено належними та допустимими доказами.

Наданий до апеляційного суду акт від 19.10.2021 року № 2, у якому зазначено про невиконання завдань, не містить конкретного зазначення того, які посадові обов`язки ОСОБА_1 не виконав. Не змогли це вказати і представники відповідача у судовому засіданні.

Інші доводи апеляційної скарги на законність рішення суду не впливають.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, має бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року).

З огляду на викладене рішення суду у частині відмови в позові про стягнення доплати за виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника, щомісячної премії необхідно скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про часткове задоволення цих позовних вимог - зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити ОСОБА_1 доплату за виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника у період з 19 липня по 23 липня 2021 року та премію відповідно до особистого внеску позивача в загальні результати роботи у межах коштів на оплату праці за період роботи з 20 жовтня 2020 року по березень 2021 року і з серпня по 19 жовтня 2021 року пропорційно відпрацьованому часу.

В решті рішення суду слід залишити без змін.

На підставі частини частин 1 і 6 статті 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь держави потрібно стягнути судовий збір у сумі 1135 грн.

Керуючись статтями 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Хмельницькогоміськрайонного судуХмельницької областівід 18квітня 2022року участині відмовив позовіпро визнаннянедійним наказуХмельницького інклюзивно-ресурсногоцентру №2від 15жовтня 2020року №6-кщодо укладеннястрокового трудовогодоговору змінити,виклавши мотивувальнучастину вредакції цієїпостанови.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 квітня 2022 року у частині відмови в позові про стягнення доплати за виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника, щомісячної премії скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про часткове задоволення цих позовних вимог.

Зобов`язати Хмельницький інклюзивно-ресурсний центр № 2 (місцезнаходження вул. Хотовицького, 6, м. Хмельницький, ІК ЄДРПОУ 43422894) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) доплату за виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника у період з 19 липня по 23 липня 2021 року та премію відповідно до особистого внеску позивача в загальні результати роботи у межах коштів на оплату праці за період роботи з 20 жовтня 2020 року по березень 2021 року і з серпня по 19 жовтня 2021 року пропорційно відпрацьованому часу.

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 на користь держави судовий збір у сумі 1135 грн (одна тисяча сто тридцять п`ять грн).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04 жовтня 2022 року.

Суддя-доповідач О. І. Талалай

Судді А. П. Корніюк

І. В. П`єнта