Постанова

від 06.04.2023 по справі 686/27679/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

06 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 686/27679/21

провадження № 61-10960св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Хмельницький інклюзивно-ресурсний центр № 2,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 квітня 2022 року у складі судді Продана Б. Г. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 28 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Талалай О. І., Корніюк А. П., П`єнти І. В.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Хмельницького інклюзивно-ресурсний центру № 2 про визнання недійсним наказу в частині укладення строкового трудового договору, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та зобов`язання нарахувати і виплатити надбавку, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Позов мотивований тим, що після проходження конкурсу на заміщення вакантних посад, на підставі наказу від 15 жовтня 2020 року № 6-к позивач був прийнятий на посаду практичного психолога Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 з 20 жовтня 2020 року по 19 жовтня 2021 року.

Умови проведення конкурсу не передбачали укладення строкового трудового договору. Проте при написанні заяви про прийняття на роботу керівник центру повідомила про можливість укладення трудового договору строком на 1 рік та необхідність написання такої заяви.

Наказом директора Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 від 15 жовтня 2021 року № 70-к ОСОБА_1 звільнений з посади практичного психолога на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України, у зв`язку із закінченням строку трудового договору.

Позивач вважає трудовий договір в частині строку прийняття на роботу недійсним, оскільки у нього був відсутній інтерес у строковості трудових відносин, посада, яку він займав, не входить до переліку посад, щодо яких передбачена контрактна чи строкова форма укладення договору, а тому мав бути укладений безстроковий трудовий договір.

Відповідач в порушення вимог діючого законодавства лише з березня 2021 року виплачував позивачу надбавку за складність, напруженість у роботі у розмірі 15 % посадового окладу, хоча така надбавка може виплачуватися у розмірі до 50 % посадового окладу. Позивачу було визначено розмір грошової винагороди у розмірі 65 % посадового окладу, проте не обґрунтовано чому саме такий розмір визначений.

Позивач отримував премії за сумлінне виконання своїх обов`язків, своєчасне і якісне виконання завдань та за виконання роботи, не передбаченої посадовими обов`язками лише з квітня 2021 року по липень 2021 року включно. За період з 20 жовтня 2020 року по березень 2021 року включно та з серпня 2021 року по 19 жовтня 2021 року щомісячні премії позивачу не виплачувались, хоча він трудової дисципліни не порушував, всі завдання виконував вчасно та у повному обсязі. Також йому не була виплачена доплата за виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника за період з 19 липня 2021 року по 23 липня 2021 року.

Позивач просив:

визнати недійсним наказ Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 від 15 жовтня 2020 року № 6-к в частині укладення строкового трудового договору;

визнати незаконним та скасувати наказ Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 від 12 жовтня 2021 року № 70-к про звільнення з роботи;

поновити його на посаді практичного психолога Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2;

стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу;

зобов`язати Хмельницький інклюзивно-ресурсний центр № 2 нарахувати та виплатити йому доплати, надбавки та інші заохочувальні й компенсаційні виплати, а саме:

надбавку у розмірі 50 % посадового окладу за складність та напруженість у роботі за період з 20 жовтня 2020 року по 19 жовтня 2021 року;

надбавку у розмірі 50 % посадового окладу за виконання поряд з основною роботою обов`язків тимчасово відсутнього працівника за період з 19 липня 2021 року по 23 липня 2021 року;

щомісячну премію педагогічним і науково-педагогічним працівникам за період з 20 жовтня 2020 року по березень 2021 року включно та з серпня 2021 року по 19 жовтня 2021 року включно;

щорічну грошову винагороду педагогічним працівникам за сумлінну працю у розмірі 100 % посадового окладу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 18 квітня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 про визнання недійсним наказу № 6-к від 15 жовтня 2020 року в частині укладення строкового договору, визнання незаконним та скасування наказу № 70-к від 12 жовтня 2021р року про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та стягнення заборгованості по заробітній платі залишено без задоволення.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

позивач знав, що він прийнятий на роботу строком на один рік з 19 жовтня 2020 року по 20 жовтня 2021 року, однак, жодних заперечень чи претензій з цього приводу не висловлював. З позовною вимогою про визнання недійсним наказу № 6-к від 15 жовтня 2020 року в частині укладення строкового договору звернувся до суду тільки після звільнення (більше ніж через рік), пропустивши строк звернення до суду за захистом свого права;

прийняття позивача на посаду практикуючого психолога строком на 1 рік було передбачене рішенням конкурсної комісії, яке оформлено протоколом № 2 засідання конкурсної комісії з проведення конкурсного відбору на заміщення вакантних посад педагогічних працівників Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 від 12 жовтня 2020 року. Даний конкурс проводився відповідно до положення про проведення конкурсу на посади педагогічних працівників Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2, що є додатком № 3 до рішення Хмельницької міської ради від 11 грудня 2019 року, яке наявне у вільному доступі. Відповідно до пункту 5.2.2 додатку 1 статуту Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 до зазначеного вище рішення Хмельницької міської ради, засновник (яким є Хмельницька міська рада) визначає процедуру проведення конкурсів на зайняття посади директора та педагогічних працівників центру. Згідно з пунктом 5.5.3 директор центру призначає на посади фахівців центру за результатами конкурсу та звільняє їх з посад відповідно до законодавства. Таким чином, відповідач самостійно не приймав рішення щодо укладення строкового трудового договору. Дана умова була зазначена у протоколі № 2 від 12 жовтня 2020 року, а також у заяві про прийняття позивача на роботу на визначений строк, яку написав сам позивач і з цим погодився;

твердження позивача про те, що його примусили написати таку заяву про прийняття на роботу не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні;

02 серпня 2021 року позивач звернувся із заявою до відповідача про видачу йому завіреної копії трудової книжки з метою участі у конкурсі на посади педагогічних працівників комунальної установи «Центр професійного розвитку педагогічних кадрів», що свідчить про те, що позивач не мав наміру продовжувати свою роботу на посаді практичного психолога Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2;

доводи позивача про те, що його було звільнено, коли він перебував на лікарняному, є безпідставними, оскільки згідно листа управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Хмельницькій області № 2281-09 від 23 листопада 2021 року позивач звернувся до лікаря о 17 год. 33 хв 19 жовтня 2021 року, тобто після завершення робочого дня.

всі надбавки та доплати позивачу були виплачені повністю.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 28 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 квітня 2022 року в частині відмови в позові про визнання недійсним наказу Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 від 15 жовтня 2020 року № 6-к щодо укладення строкового трудового договору змінено, викладено мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 квітня 2022 року в частині відмови в позові про стягнення доплати за виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника, щомісячної премії скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про часткове задоволення цих позовних вимог.

Зобов`язано Хмельницький інклюзивно-ресурсний центр № 2 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 доплату за виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника у період з 19 липня по 23 липня 2021 року та премію відповідно до особистого внеску позивача в загальні результати роботи у межах коштів на оплату праці за період роботи з 20 жовтня 2020 року по березень 2021 року і з серпня по 19 жовтня 2021 року пропорційно відпрацьованому часу.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Вирішено питання щодо стягнення судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

позовні вимоги про визнання недійсним наказу від 15 жовтня 2020 року безпідставні, що є самостійною підставою для відмови в позові в цій частині;

звільнення позивача з підстав, передбачених пунктом 2 частини 1 статті 36 КЗпП України, відбулось з дотриманням роботодавцем вимог трудового законодавства, оскільки між сторонами був укладений строковий трудовий договір;

перебування ОСОБА_1 у день звільнення на лікарняному правового значення не має, так як у справі встановлено, що звернення позивача до медичного закладу мало місце після закінчення робочого часу в останній робочий день;

апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про правомірність нарахування і виплати ОСОБА_1 надбавки за складність і напруженість у роботі, щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків;

підстав для зобов`язання нарахувати та виплатити надбавку за складність, напруженість у роботі у розмірі 50 % немає, оскільки визначення розміру надбавки покладено на керівника бюджетної установи в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків.

невиплата позивачу надбавки за складність, напруженість у роботі за період з жовтня 2020 року по лютий 2021 року обумовлена тим, що центр у цей період не здійснював прийом дітей з огляду на карантинні обмеження;

розмір щорічної грошової винагороди позивачеві був затверджений наказом директора центру від 21 вересня 2021 року № 69-к. Оскільки визначення розміру такої грошової винагороди віднесено до компетенції трудового колективу і затверджується керівником закладу, підстави для задоволення позовних вимог про зобов`язання нарахування і виплати щорічної грошової винагороди у розмірі 100% посадового окладу відсутні;

висновок суду першої інстанції про відмову у позові про зобов`язання нарахувати та виплатити доплати до посадового окладу за виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника за період з 19 липня 2021 року по 23 липня 2021 року і щомісячної премії за період з 20 жовтня 2020 року по березень 2021 року та з серпня 2021 року по 19 жовтня 2021 року є помилковим;

на підставі наказу з 19 липня по 21 липня 2021 року позивач виконував обов`язки директора Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2. Проте доплата до посадового окладу за виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника за цей період йому не нарахована і не виплачена;

вимога про встановлення доплати до посадового окладу за виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника саме у розмірі 50 % посадового окладу не ґрунтується на законі і задоволенню не підлягає.Згідно з наведеними вище вимогами пункту 4 Постанови № 1298 визначення розміру доплати за

виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника покладено на керівника бюджетної установи в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків;

помилковим є також висновок суду про відмову у позові про зобов`язання нарахування та виплати щомісячної премії. З матеріалів справи та пояснень сторін під час розгляду справи не встановлено обставин відсутності фінансування для здійснення преміювання працівників Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2, прийняття директором рішення про позбавлення ОСОБА_1 премії та підстав для позбавлення премії, передбачених зазначеним Положенням про преміювання. ОСОБА_1 протягом часу з 20 жовтня 2020 року по березень 2021 року і з серпня 2021 року по 19 жовтня 2021 року виконував свої посадові обов`язки, не вчинив дій, які були підставою для позбавлення премії і директор центру не приймала рішення про позбавлення його премії, а тому він мав право на отримання премії відповідно до особистого внеску в загальні результати роботи у межах коштів на оплату праці за вказаний період пропорційно відпрацьованому часу. Виконання позивачем посадових обов`язків підтверджується актами робочої комісії від 30 грудня 2020 року № 1 та від 24 грудня 2021 року № 4 та оглянутим у засіданні апеляційного суду Журналом обліку консультацій Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2, який містить записи про кількість проведених ним консультацій. Посилання представника відповідача на невиконання позивачем завдань у жовтні 2021 року не підтверджено належними та допустимими доказами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_2 , в якому просить скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 квітня 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 28 вересня 2022 року в частині відмови у визнанні недійним наказу Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 від 15 жовтня 2020 року № 6-к щодо укладення строкового трудового договору, визнання незаконним та скасування наказу № 70-к від 12 жовтня 2021 року про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення заборгованості по заробітній платі; ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовну заяву в частині визнання недійсним наказу Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 від 15 жовтня 2020 року № 6-к в частині укладення строкового трудового договору; визнання незаконним та скасування наказу Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 від 12 жовтня 2021 року № 70-к, поновлення ОСОБА_1 на посаді практичного психолога Хмельницькі інклюзивно-ресурсного центру № 2 з 20 жовтня 2021 року; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу; зобов`язання Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 нарахувати та виплатити надбавку у розмірі 50 %

посадового окладу за складність та напруженість у роботі за період з 20 жовтня 2020 року по 19 жовтня 2021 року; щорічну грошову винагороду педагогічним працівникам за сумлінну працю у розмірі 100 % посадового окладу.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтована тим, що:

позивач не мав жодного інтересу або необхідності працювати за строковим трудовим договором. Із протоколом № 2 засідання конкурсної комісії з проведення конкурсного відбору на заміщення вакантних посад педагогічних працівників Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 від 12 жовтня 2020 року позивача не ознайомлювали. Умови конкурсу не передбачали строковості виконання роботи, а рішення комісії носять рекомендаційний характер;

строковий трудовий договір з педагогічним працівником може бути укладений тільки за згодою працівника, якщо відсутні зазначені в частині другій статті 23 КЗпП умови. Крім цього, як вбачається із змісту Закону України «Про освіту», посада позивача не входить до переліку посад, стосовно яких передбачено контрактну чи строкову форму укладення трудового договору;

строковий трудовий договір, укладений всупереч правилам статті 23 КЗпП України, навіть за наявності згоди працівника, вважається безстроковим трудовим договором;

у постановах Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі № 753/16193/16-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 761/27037/17-ц, від 06 грудня 2018 року у справі № 757/26016/17-ц зроблено висновки про те, що якщо ж строковий трудовий договір укладено всупереч правилам статті 23 КЗпП України, то умова про строк є незаконною. Трудовий договір у такому разі вважається укладеним на невизначений строк, і він не може бути припинений у зв`язку із закінченням строку;

у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 522/9763/17-ц, зроблено наступні висновки, що замість дослідження цих умов, про що зазначалось у позовній заяві, апеляційний суд формально послався лише на те, що позивач трудовий договір не оспорював, а строк його дії закінчився. Проте, для правильного вирішення справи, суду необхідно було встановити: чи дійсно характер роботи позивача не передбачав укладення безстрокового трудового договору та чи виконувана ним робота не може бути постійною; чи були якісь умови виконання цієї роботи, що передбачали укладення саме строкового трудового договору; чи враховувались інтереси працівника;

відповідачем не надано належних і допустимих доказів того, що позивачу були повністю виплачені всі надбавки та доплати.

надбавки позивачу були встановлені лише з березня 2021 року та у розмірі 15 % посадового окладу, хоча позивачем не порушувались правила трудової дисципліни, всі завдання виконувались вчасно та у повному обсязі.

згідно протоколу № 4 зборів трудового колективу від 21 вересня 2021 року ОСОБА_1 визначено розмір грошової винагороди у розмірі 65 % посадового окладу, проте, не обґрунтовано, чому саме такий розмір грошової винагороди був визначений позивачу.

Аналіз касаційної скарги свідчить, що судові рішення оскаржуються лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним наказу, визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання нарахувати та виплатити надбавки у розмірі 50 % посадового окладу за складність та напруженість у роботі за період з 20 жовтня 2020 року по 19 жовтня 2021 року, щорічну грошову винагороду у розмірі 100 % посадового окладу, в іншій частині не оскаржуються, а тому в касаційному порядку не переглядаються.

Позиція інших учасників справи

У грудні 2022 року Хмельницький інклюзивно-ресурсний центр № 2 подав відзив на касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_3 , у якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги у повному обсязі, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 квітня 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 28 вересня 2022 року залишити без змін.

Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що:

в пункті 5.2 протоколу засідання конкурсної комісії, зазначено «порушити клопотання перед директором Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 щодо переможця конкурсу на посаду практичного психолога Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 ОСОБА_1 , як такого, що став переможцем конкурсу на посади педагогічних працівників та призначити його на посаду практичного психолога Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 терміном на один рік. Копія вказаного протоколу наявна в матеріалах справи. Позивач написав заяву про прийняття на роботу на певний строк, тобто погодився на такі умови праці;

відповідно до доданих позивачем доказів, всі надбавки та доплати позивачу виплачувались в межах фонду заробітної плати і були виплачені в повному обсязі;

у позовній заяві та касаційній скарзі відсутнє обґрунтування та посилання на нормативні акти, які б передбачали обов`язок виплати надбавки позивачу у розмірі 50 % посадового окладу. Ця надбавка є стимулюючою, а відповідно не є обов`язковою;

при розгляді справи в апеляційній інстанції, відповідачем обґрунтовано надавались пояснення, стосовно не виплат надбавок за період з 20 жовтня 2020 року по березень 2021 року і з серпня по 19 жовтня 2021 року. Так, в період з жовтня 2020 року по березень 2021 року Хмельницький інклюзивно-ресурсного центру № 2 ще не виконував своєї головної функції, за для якої він був створений. У цей період лише формувався штат працівників. А свій перший висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи Центр - відповідач склав лише у квітні 2021 року. Письмові докази цьому відповідачі надавали до суду апеляційної інстанції. Тому не було жодних підстав виплачувати премії за складність та напруженість. Період з серпня по 19 жовтня 2021 року ОСОБА_1 не була виплачена премія в зв`язку з перебуванням його в серпні у відпустці, із виходом з відпустки він відмовився виконувати свої посадові обов`язки, про що складались відповідні акти, які також приєднані до справи;

на підставі наказу № 69-к від 21 вересня 2021 року згідно протоколу № 4 зборів трудового колективу позивачу була виплачена щорічна грошова винагорода за сумлінну працю у розмірі 65 % посадового окладу. Ні в позовній заяві, ні в касаційній скарзі скаржник не зазначає, яким саме нормативним документом передбачений обов`язок відповідача виплачувати даний вид грошової винагороди саме у розмірі 100%;

судом правомірно відмовлено у задоволенні позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки вона пред`явлена з порушенням процесуального законодавства, так як не оплачена судовим збором, як того вимагає ЦПК України;

судами враховані норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі № 753/16193/16-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 761/27037/17-ц, від 06 грудня 2018 року у справі № 757/26016/17-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 522/9763/17-ц.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 686/27679/21, витребувано справу з суду першої інстанції.

У грудні 2022 року матеріали цивільної справи № 686/27679/21 надійшли до Верховного Суду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 10 листопада 2022 року вказано, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі № 753/16193/16-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 761/27037/17-ц, від 06 грудня 2018 року у справі № 757/26016/17-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 522/9763/17-ц та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).

Фактичні обставини

Суди встановили, що за результатами конкурсного відбору на заміщення вакантних посад педагогічних працівників Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 (протокол № 2 від 12 жовтня 2020 року), оголошеного Департаментом освіти та науки Хмельницької міської ради, конкурсна комісія прийняла рішення про визнання переможцем конкурсу на заміщення вакантних посад педагогічних працівників ОСОБА_1 і порушила клопотання перед директором Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 щодо призначення переможця конкурсу на посаду практичного психолога терміном на один рік.

15 жовтня 2020 року ОСОБА_1 на ім`я директора Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 подав заяву про призначення його на посаду практичного психолога з 20 жовтня 2020 року по 19 жовтня 2021 року згідно з рішенням конкурсної комісії.

Згідно з рішенням конкурсної комісії та за заявою ОСОБА_1 від 15 жовтня 2020 року наказом директора Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 від 15 жовтня 2020 року № 6-к його призначено на посаду практичного психолога із оплатою праці відповідно до законодавства з 20 жовтня 2020 року по 19 жовтня 2021 року.

За час роботи позивачу виплачувалися надбавка за складність і напруженість у роботі, надбавка за престижність праці, щорічна грошова винагорода за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків та премія відповідно до особистого внеску в загальні результати роботи.

Так, на підставі наказів директора Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 позивач отримав надбавку до посадового окладу за складність і напруженість у роботі у розмірі 15 % за фактично відпрацьований час від 18 березня 2021 № 18-к - за березень 2021 року, від 20 квітня 2021 року № 24-к - за квітень 2021 року, від 18 травня 2021 року № 28-к - за травень 2021 року, від 17 червня 2021 року № 44-к - за червень 2021 року, від 16 липня 2021 року № 53-к - за липень 2021 року, від 10 вересня 2021 року № 66-к - за вересень 2021 року, від 12 жовтня 2021 року - за жовтень 2021 року.

Згідно з наказами директора центру від 21 жовтня 2020 року № 9-к і від 13 січня 2021 року № 3-к ОСОБА_1 встановлено підвищення посадового окладу за роботу у закладі для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку - 25 % та підвищення посадового окладу - 10 %, виплата яких проводилася щомісячно протягом 2020 року та 2021 року.

Відповідно до наказів директора Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 від 02 листопада 2020 № 11-к і від 13 січня 2021 року позивачу встановлено надбавку за вислугу років у розмірі 10 %, виплата якої проводилася щомісячно протягом 2020 року та 2021 року.

На підставі наказів директора центру від 21 жовтня 2020 року № 10-к і від 13 січня 2021 року № 4-к ОСОБА_1 встановлена надбавка за престижність праці у розмірі 30 %, виплата якої проводилася щомісячно протягом 2020 року та 2021 року.

Щорічна грошова винагорода за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків виплачена позивачу згідно з рішенням трудового колективу від 21 вересня 2021 року та наказом директора від 21 вересня 2021 року № 69-к у розмірі 65 % посадового окладу.

Відповідно до наказів директора Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 ОСОБА_1 була виплачена премія в межах фонду заробітної плати: від 24 квітня 2021 року № 23-к - за квітень 2021 року у розмірі 2 000,00 грн, від 18 травня 2021 № 26-к - за травень 2021 року у розмірі 2 500,00 грн, від 17 червня 2021 року № 46-к - за червень 2021 року у розмірі 2 500,00 грн, від 16 липня 2021 року № 54-к - за чітке та сумлінне виконання своїх службових обов`язків, своєчасне і якісне виконання завдань та за виконання роботи не передбаченої посадовими обов`язками за липень 2021 року у розмірі 2 500,00 грн.

За наказом Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради № 302-в від 14 липня 2021 року на час відпустки ОСОБА_4 виконання обов`язків директора Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 було покладено на практичного психолога ОСОБА_1 .

Доплата за виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника позивачу не виплачувалася.

Положенням про надання щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків, затвердженим наказом директора Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 від 07 вересня 2020 № 3-0 передбачено, що розмір щорічної грошової винагороди педагогічних працівників розглядається на спільному засіданні адміністрації та уповноваженого представника трудового колективу й затверджується наказом директора інклюзивно-ресурсного центру;

Збори трудового колективу Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 21 вересня 2021 року (протокол № 4) ухвалили рішення про виплату педагогічним працівникам винагороди за сумлінну працю і зразкове виконання службових обов`язків у процентному відношенні в залежності від результатів роботи, зокрема ОСОБА_1 - 65 %;

Наказом Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 від 21 вересня 2021 року № 69-к вирішено виплатити грошову винагороду ОСОБА_1 у розмірі 65 % посадового окладу.

Наказом директора Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 від 12 жовтня 2021 року № 70-к ОСОБА_1 звільнено з посади практичного психолога за пунктом 2 статті 36 КЗпП України з 19 жовтня 2021 року у зв`язку із закінченням строку трудового договору.

Позиція Верховного Суду

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (частини перша та шоста статті 43 Конституції України).

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України (частина третя статті 21 КЗпП).

Згідно зі статтею 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працiвником та власником пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноваженим ним органом чи фiзичною особою. Працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цiєю угодою, та дотримуватись внутрiшнього трудового розпорядку, а власник пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноважений ним орган чи фiзична особа зобов`язується виплачувати працiвниковi заробiтну плату й забезпечувати умови працi, передбаченi законодавством про працю, колективним договором i угодою сторiн.

Відповідно до статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 грудня 2018 року у справі № 757/26016/17-ц (провадження № 61-15241св18), на яку посилається позивач у касаційній скарзі, зазначено, що

«згідно із статтею 23 КЗпП України трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Порядок оформлення трудових відносин за строковим трудовим договором такий же, як і за безстроковим, але при цьому факт укладання трудового договору на певний строк чи на час виконання певної роботи повинен бути відображений, зокрема у наказі чи розпорядженні роботодавця, яким оформляється цей трудовий договір.

Підставами припинення трудового договору є: закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення (пункт 2 частини першої статті 36 КЗпП України).

Припинення трудового договору після закінчення строку не вимагає заяви або якогось волевиявлення працівника. Свою волю на укладення строкового трудового договору він уже виявив, коли писав заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договору. У цей же час він виразив і волю на припинення такого трудового договору після закінчення строку, на який він був укладений. Власник також не зобов`язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за пунктом 2 частиною першою статті 36 КЗпП України».

На підставі частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі ухвалити рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У справі, що переглядається:

за результатами конкурсного відбору на заміщення вакантних посад педагогічних працівників Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 (протокол № 2 від 12 жовтня 2020 року), оголошеного Департаментом освіти та науки Хмельницької міської ради, конкурсна комісія прийняла рішення про визнання переможцем конкурсу на заміщення вакантних посад педагогічних працівників ОСОБА_1 і порушила клопотання перед директором Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 щодо призначення переможця конкурсу на посаду практичного психолога терміном на один рік;

згідно заяви від 15 жовтня 2020 року ОСОБА_1 просив призначити його на посаду практичного психолога Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 з 20 жовтня 2020 року по 19 жовтня 2021 року згідно з рішенням конкурсної комісії;

наказом директора Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 від 15 жовтня 2020 року № 6-к ОСОБА_1 призначено на посаду практичного психолога із оплатою праці відповідно до законодавства з 20 жовтня 2020 року по 19 жовтня 2021 року;

наказом директора Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 від 12 жовтня 2021 року № 70-к ОСОБА_1 звільнено з посади практичного психолога за пунктом 2 статті 36 КЗпП України з 19 жовтня 2021 року у зв`язку із закінченням строку трудового договору.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що вимога позивача про визнання недійсним наказу від 15 жовтня 2020 року № 6-к в частині укладення строкового трудового договору є безпідставною, оскільки у заяві про прийняття на роботу позивач особисто вказував строк цього договору.

Ухвалюючи оскаржені судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з урахуванням встановлених обставин і вимог, зробили правильний висновок,що звільнення позивача з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України, відбулось з дотриманням роботодавцем вимог трудового законодавства, оскільки між сторонами було укладено строковий трудовий договір, строк якого закінчився. У зв`язку із цим відсутні як підстави для поновлення позивач на роботі, так і підстави для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В касаційній скарзі позивач зазначає, що суди в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 522/9763/17.

Водночас, Верховний Суд у справі № 522/9763/17 зробив висновок про скасування постанови апеляційного суду та направлення справи на новий розгляд для встановлення фактичних обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, а саме, необхідності дослідити та оцінити твердження позивача про відсутність підстав, передбачених частиною другою статті 23 КЗпП України, для укладення строкового трудового договору, отже у наведеній справі остаточно спір не вирішено, відповідно й не сформульований правовий висновок, який підлягає застосування.

З урахуванням наведеного, доводи касаційної скарги про неврахування судами першої та апеляційної інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових рішень правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 522/9763/17 є безпідставними.

Щодо позовних вимог про нарахування та виплати надбавки розмірі 50 % посадового окладу за складність та напруженість у роботі

Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Аналогічне визначення заробітної плати міститься й у статті 1 Закону України «Про оплату праці».

Водночас, структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Підпунктом 2 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (далі - Постанова № 1298) установлено надбавки працівникам у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати, тарифної ставки) за складність, напруженість у роботі. Граничний розмір зазначеної надбавки для одного працівника не повинен перевищувати 50 % посадового окладу.

Відповідно до підпункту а підпункту 2 пункту 4 наказу Міністерства освіти і науки від 26 вересня 2005 року № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України» установлено надбавки працівникам у розмірі до 50 % посадового окладу (ставки заробітної плати, тарифної ставки): за високі досягнення у праці; за виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання); за складність, напруженість у роботі.

Граничний розмір зазначених надбавок для одного працівника не повинен перевищувати 50 % посадового окладу. У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни зазначені надбавки скасовуються або зменшуються.

Відповідно до пункту 4 Постанови № 1298 право установлювати працівникам конкретні розміри посадових окладів та доплат і надбавок до них, у тому числі й надбавки за складність, напруженість у роботі, надано керівнику в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків.

У справі, що переглядається:

на підставі наказів директора Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 позивач отримав надбавку до посадового окладу за складність і напруженість у роботі у розмірі 15 % за фактично відпрацьований час від 18 березня 2021 № 18-к - за березень 2021 року, від 20 квітня 2021 року № 24-к - за квітень 2021 року, від 18 травня 2021 року № 28-к - за травень 2021 року, від 17 червня 2021 року № 44-к - за червень 2021 року, від 16 липня 2021 року № 53-к - за липень 2021 року, від 10 вересня 2021 року № 66-к - за вересень 2021 року, від 12 жовтня 2021 року - за жовтень 2021 року;

на підставі наказів директора центру від 21 жовтня 2020 року № 10-к та від 13 січня 2021 року № 4-к ОСОБА_1 встановлена надбавка за престижність праці у розмірі 30 %, виплата якої проводилася щомісячно протягом 2020 року і 2021 року;

з жовтня 2020 року - лютого 2021 року центр не здійснював прийом дітей з огляду на карантинні обмеження, тому відсутні підстави для виплати позивачу надбавки за складність та напруженість у роботі за цей період

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для зобов`язання нарахування та виплати надбавки за складність та напруженість у роботі у розмірі 50 % за період з 20 жовтня 2020 року по 19 жовтня 2021 року.

Щодо позовних вимог про нарахування та виплату щорічної грошової винагороди у розмірі 100 % посадового окладу

У справі, що переглядається:

положенням про надання щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків, затвердженим наказом директора Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 від 07 вересня 2020 № 3-0 передбачено, що розмір щорічної грошової винагороди педагогічних працівників розглядається на спільному засіданні адміністрації та уповноваженого представника трудового колективу й затверджується наказом директора інклюзивно-ресурсного центру;

збори трудового колективу Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 21 вересня 2021 року (протокол № 4) ухвалили рішення про виплату педагогічним працівникам винагороди за сумлінну працю і зразкове виконання службових обов`язків у процентному відношенні в залежності від результатів роботи, зокрема ОСОБА_1 - 65 %;

наказом Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 від 21 вересня 2021 року № 69-к вирішено виплатити грошову винагороду ОСОБА_1 у розмірі 65 % посадового окладу.

Оскільки визначення розміру такої грошової винагороди віднесено до компетенції трудового колективу і затверджується керівником закладу, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про зобов`язання нарахування і виплати щорічної грошової винагороди у розмірі 100 % посадового окладу. Тому суди зробили вірний висновок про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, не дають підстав для висновку, що судові рішення в оскарженій частині ухвалені без дотримання норм матеріального та з порушенням норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в оскарженій частині залишити без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького апеляційного суду від 28 вересня 2022 року та рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 квітня 2022 року в незміненій судом апеляційної інстанції частині щодо позовних вимог ОСОБА_1 до Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 про визнання недійсним наказу Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 від 15 жовтня 2020 року № 6-к в частині укладення строкового трудового договору; визнання незаконним та скасування наказ Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2 від 12 жовтня 2021 року № 70-к про звільнення з роботи; поновлення позивача на посаді практичного психолога Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру № 2; стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу; зобов`язання Хмельницький інклюзивно-ресурсний центр № 2 нарахувати та виплатити надбавку у розмірі 50 % посадового окладу за складність та напруженість у роботі за період з 20 жовтня 2020 року по 19 жовтня 2021 року; щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам за сумлінну працю у розмірі 100 % посадового окладу залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук