Ухвала

від 30.09.2022 по справі 577/1701/22

КОНОТОПСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 577/1701/22

Провадження № 1-кс/577/1214/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" вересня 2022 р.

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Конотопського міськрайонного суду Сумської області клопотання директора ПСП «Лукново» ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні,-

В С Т А Н О В И В :

27.09.2022 року до суду надійшло клопотання директора ПСП «Лукново» ОСОБА_3 про скасування арешту з автомобіля марки «КАМАЗ 4310» д.н. НОМЕР_1 , що належить на праві власності ПСП «Лукново» та який також перебуває у користуванні ТОВ «Десна». Вимоги обґрунтовує тим, що в провадженні СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області перебуває кримінальне провадження №4202220250000029 від 26.05.2022 року за ч. 2 ст.191 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що ухвалою слідчого судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_1 від 01.07.2022 року накладено арешт на автомобіль марки «КАМАЗ 4310» д.н. НОМЕР_1 , що належить на праві власності ПСП «Лукново» (код ЄДРПОУ 30812706), юридична адреса: Чернігівська область, Коропський район, с. Лукнів, вул. Миру, 51.

Під час досудового розслідування встановлено непричетність до вчинення вказаного злочину працівників ПСП «Лукново» і ТОВ «Десна» та здобуто підтвердження фактів злочинних дій колишнього голови Конотопської РДА Сумської області ОСОБА_4 , якому повідомлено про підозру. По кримінальному провадженню допитано свідків засновника ТОВ «Десна» і ПСП «Лукново» ОСОБА_5 , директора ПСП «Лукново » ОСОБА_3 , директора ТОВ «Десна» ОСОБА_6 , водія ТОВ «Десна» ОСОБА_7 , з яким проведено 3 слідчі експерименти, в т.ч. із використанням автомобіля марки «КАМАЗ 4310» д.н. НОМЕР_1 , щодо зливу дизельного пального із цистерни бензовозу до стаціонарної ємності. Також за сприянням керівництва ТОВ «Десна» проведено огляд самого автомобіля із встановленим на ньому навігаційним GPSобладнання і програмного комп`ютерного навігаційного забезпечення щодо руху вказаного автомобіля 03.03.2022 року. Вказаний вище автомобіль слугує ПСП «Лукново» і ТОВ «Десна» для перевезення дизельного пального і використовується в ході господарської діяльності. Таким чином, вважає, що необхідність в подальшому застосуванні арешту вказаного майна відпала.

Слідчий Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_8 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі, при винесенні рішення покладається на розсуд суду.

Представник власника майна ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, клопотання підтримує.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вирішуючи клопотання власника майна про скасування арешту, слідчий суддя виходить з наступного.

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

В судовому засіданні встановлено, що у слідчого перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022200450000299 від 03.05.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.

Слідчим суддею Конотопського міськрайонного суду Сумської області 01.07.2022 року в кримінальному провадженні №4202220250000029 від 26.05.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, було накладено арешт на автомобіль марки «КАМАЗ 4310» д.н. НОМЕР_1 , що належить на праві власності ПСП «Лукново» (код ЄДРПОУ 30812706), юридична адреса: Чернігівська область, Коропський район, с. Лукнів, вул. Миру, 51

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також за умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна у відповідності до ст.ст. 94, 132, 173 КПК України слідчий суддя повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Водночас, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У відповідності до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної в постанові № 4 від 07.02.2014 «Про узагальнення судової практики розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження», арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. При цьому таке майно може перебувати як у згаданих осіб, так і в інших фізичних або юридичних осіб. Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним. З огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.

Як свідчить зміст ухвали слідчого судді від 01.07.2022 року та матеріали справи, власник майна не є підозрюваним, особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, до кримінальної відповідальності не притягується і статусом підозрюваного в даному кримінальному провадженні не наділений, як на момент накладення арешту, так і на момент розгляду клопотання про скасування арешту.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, зазначене гарантується ст.41 Конституцією України.

Таким чином, враховуючи принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, слідчий суддя доходить висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне користування та розпорядження заявником належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна в частині заборони користування та розпорядження майном, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 98, 100, 167, 174 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання директора ПСП «Лукново» ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні задовольнити частково.

Заборону користування та розпорядження автомобілем марки «КАМАЗ 4310» д.н. НОМЕР_1 , що належить на праві власності ПСП «Лукново» (код ЄДРПОУ 30812706), юридична адреса: Чернігівська область, Коропський район, с. Лукнів, вул. Миру, 51 та який перебуває у користуванні ТОВ «Десна» (код ЄДРПОУ 03779596), накладену ухвалою слідчого судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 01.07.2022 року, в кримінальному провадженні №12022200450000299 від 03.05.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України скасувати, залишивши обтяження щодо відчуження вказаного майна.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяОСОБА_1