Рішення

від 05.10.2022 по справі 499/473/22

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/473/22

Провадження № 2/499/200/22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05 жовтня 2022 року смт. Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області в складі: судді Тимчука Р.М. за участю секретаря судового засідання Скаковець Т.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Іванівка Одеської області в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін цивільну справу № 499/473/22 за позовом ОСОБА_1 до Іванівського закладу дошкільної освіти ясла-садок «Золотий ключик» Іванівської селищної ради Одеської області про поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Іванівського закладу дошкільної освіти ясла-садок «Золотий ключик» Іванівської селищної ради Одеської області про поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

У обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначила, що 01 серпня 1979 року вона була призначена на посаду вихователя Іванівського дитячого садку, а з 18 жовтня 2018 року призначена на посаду директора Іванівського дошкільного навчального закладу «Золотий ключик», при цьому посадові обов`язки вихователя продовжувала виконувати. З 29 листопада 2021 року звільнена з посади директора за власним бажанням.

З 30 листопада 2021 року продовжила працювати на посаді вихователя Іванівського закладу дошкільної освіти «Золотий ключик». В цілому має безперервний трудовий стаж в закладі дошкільної освіти 43 роки.

21 червня 2022 року звільнена з посади вихователя у зв`язку із скороченням чисельності працівників, п.1 ст.40 КЗпП України, на підставі наказу Іванівського закладу дошкільної освіти ясла-садок «Золотий ключик» Іванівської селищної ради від 17.06.2022 року №94.

Відповідно до наказу №94 від 17.06.2022 року Іванівського закладу дошкільної освіти ясла-садок «Золотий ключик» Іванівської селищної ради Одеської області «Про звільнення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 було звільнено з посади вихователям, який виконує функції підмінного вихователя з 21.06.2022 року, у зв`язку з скороченням вихователів, що виконують функції підмінних вихователів Іванівського ЗДО.

Підставою звільнення зазначено п. І ч. І ст. 40 КЗпП України (зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників).

Підставою позову стало те, що її не повідомили про звільнення за 2 місяці та не було отримано згоди профспілкового комітету на відповідне звільнення. Крім того, позивачка стверджувала, що працювала на посаді вихователя, а її було звільнено з посади «підмінного вихователя».

Після уточнення позовних вимог позивачка по справі просила скасувати наказ про звільнення, поновити ОСОБА_1 на посаді вихователя та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.06.2022 року до дня поновлення на роботі.

Представником відповідача позов не визнається та надано відзив на позовні вимоги в якому свої заперечення відповідач обґрунтував наступним. Відповідач стверджував, що мав право не повідомляти позивачку про звільнення у зв?язку з положенням ч. 3 ст. 49-2 КЗпП так, як зміни в організації виробництва та праці були пов`язані з виконанням заходів під час мобілізації. Крім того, у зв?язку з військовим станом отримання згоди профспілкового комітету не є необхідним. Також зазначив свою позицію стосовно того, що позивачка була саме підмінним вихователем, оскільки позивачка по справі перебула на посаді «вихователя». В той же час, у Іванівському закладі дошкільної освіти ясла-садок «Золотий ключик» Іванівської селищної ради Одеської області є два види вихователів: Основний вихователь та Вихователь, який виконує функції підмінного вихователя.

Такі обставини виникли у зв`язку з тим що відповідно до національного класифікатора професій наявна виключно посада «вихователь». В той же час, в поточній роботі дошкільної освіти існують поняття «основний» та «підмінній» вихователь. За «основним» вихователем наказом про комплектацію групи, який видається на початку навчального року закріплюється конкретна група дітей, повну відповідальність за них несе «основний» вихователь, тоді як «підмінний» вихователь виконує його функції лише на час відсутності «основного» вихователя (відпустка, лікарняний і т.д.).

Відповідні обставини підтверджують довідкою № 01/11-182 від 16 серпня 2022 року, яка видана Відділом освіти, молоді та спорту Іванівської селищної ради Одеської області.

У судове засіданні представник позивача та позивач з`явились, на заявлених вимогах наполягали.

Представник відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та підтримав обґрунтування надані у відзиві.

Дослідивши письмові матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Фактичні обставини, встановлені судом.

01.12.2021 року Наказом № 63 «Про встановлення повної ставки» ОСОБА_1 вихователю Іванівського закладу дошкільної освіти ясла-садок «Золотий ключик» встановлено повну ставку вихователя з 01.12.2021 року.

17.06.2022 року ОСОБА_1 наказом № 94 було звільнено з посади вихователя, яка виконує функції підмінного вихователя у зв?язку зі скороченням вихователів, що виконують функції підмінних вихователів Іванівського ЗДО.

Відповідний наказ був прийнятий на виконання рішення виконавчого комітету Іванівської селищної ради Одеської області № 119-ВК від 15 червня 2022 року « Про скорочення вихователів, що виконують функції підмінних вихователів Іванівського закладу дошкільної освіти «Золотий ключик» Іванівської селищної ради. Відповідно до даного рішення з метою приведення у відповідності кількості працюючих вихователів до кількості функціонуючих груп, економії бюджетних коштів та упорядкування типових штатних нормативів закладів освіти громади було вирішено надати згоду директору закладу дошкільної освіти «Золотий ключик» Іванівської селищної ради на скорочення 1,5 ставки штатних одиниць вихователів, в посадових обов`язках яких вказано, що вони замінюють тимчасово відсутнього вихователя на основі годинної оплати та по тарифікації ( залежно від терміну заміни, за погодженням з адміністрацією за додаткову оплату згідно із чинним законодавством).

Підставою звільнення позивачки є п. І ч. І ст. 40 КЗпП України (зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників).

Позивачка посилається, що в вищезазначеному наказі зазначено наступне: «такі норми законодавства про працю, як повідомлення про заплановане звільнення та згода профспілкового комітету на розірвання трудового договору відповідно до ЗУ «Про організацію трудових відносин і умовах воєнного стану» від 15.03.2022 року не застосовується».

Проте з даним посиланням та застосуванням такої норми вона не погоджується і стверджує, що їй не повідомили про звільнення за 2 місяці відповідно до ч. 1 ст. 49-2 КЗпП.

Відповідно до ч. 1 ст. 49-2 КЗпП про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Згідно з ч. 4 ст. 49-2 КЗпП, яка була чинною на момент звільнення, вимоги частин першої - третьої цієї статті не застосовуються до працівників, які вивільняються у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, пов`язаними з виконанням заходів під час мобілізації, на особливий період.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Згідно з ч. 3 ст. 7 вищевказаного закону з місцевих бюджетів фінансуються заходи та роботи з мобілізаційної підготовки місцевого значення

ч. 4 ст. 7 вказує, що за рахунок коштів підприємств, установ і організацій фінансуються заходи та роботи з мобілізаційної підготовки, що здійснюються за ініціативою самих підприємств, установ і організацій згідно з мобілізаційними планами.

28.02.2022 року Наказом Відділу освіти, молоді та спорту Іванівської селищної ради № 15-ОД «Про зміну в організації виробництва і праці, пов`язаними з виконанням заходів під час мобілізації» були внесені відповідні зміни в організацію виробництва і праці:1.1. Сприяти у використанні потужностей та трудових ресурсів комунальних установ для потреб оборони (п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону).1.2. Залучати педагогічних працівників, працівників технічного та обслуговуючого персоналу в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт, що виконуються для задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування економіки громади та системи забезпечення життєдіяльності населення.1.3. Забезпечити використання приміщень закладів загальної середньої освіти, закладів дошкільної освіти для забезпечення потреб Збройних Сил України в тому числі приготування їжі, розміщення особистого складу ЗСУ та ТРО та інших посторонніх осіб, а також створення матеріального запасу продуктів в наступних закладах.

У вищевказаному переліку також вказаний Іванівський заклад дошкільної освіти «Золотий ключик» Іванівської селищної ради.

Таким чином, суд вважає, що відповідач провів мобілізацію (комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду) та у нього відповідно відбулися зміни в організації виробництва і праці, які пов`язані з виконанням заходів під час мобілізації, а саме використовувалися приміщення закладу для забезпечення потреб Збройних Сил України в тому числі приготування їжі, розміщення особистого складу ЗСУ та ТРО та інших посторонніх осіб, а також створення матеріального запасу продуктів.

Щодо аргументів позивача по справі про те, що скорочення позивачки відбулося не на виконання заходів під час мобілізації в особливий період, а з метою приведення у відповідність кількість функціонуючих груп, економії бюджетних коштів та упорядкування типових штатних нормативів, то суд погоджується з позицією представника відповідача про те, що економії бюджетних коштів та упорядкування типових штатних нормативів, також вже є одним із засобів мобілізації відповідно до поняття мобілізації, яке викладено в п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Крім того, згода на звільнення ОСОБА_1 надана рішенням Виконавчого комітету Іванівської селищної ради № 119-ВК від 15 червня 2022 року. Відповідно до такого рішення було надано згоду закладу освіти «Золотий ключик» Іванівської селищної ради на скорочення 1,5 ставки штатних одиниць вихователів, в посадових обов`язках яких вказано, що вони замінюють тимчасово відсутнього вихователя на годинної оплати та по тарифікації.

Вищевказане рішення прийнято відповідно до підпункту 2 пункту б статті 32, частини п`ятої статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування», постанови КМУ від 01.04.2022 року № 401 «Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету», з метою приведення у відповідність кількості працюючих вихователів до кількості функціонуючих груп, економії бюджетних коштів та упорядкування типових штатних нормативів закладів освіти громади.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у відповідача був відсутній обов`язок повідомляти позивача за 2 місці до звільнення з урахуванням положень ч. 4 ст. 49-2 КЗпП та відповідно проведення заходів з мобілізації (комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду), які включали в себе економію бюджетних коштів, що є наслідком приведення у відповідність кількості працюючих вихователів до кількості функціонуючих груп, використання приміщення закладу для забезпечення потреб Збройних Сил України в тому числі приготування їжі, розміщення особистого складу ЗСУ та ТРО та інших сторонніх осіб, а також створення матеріального запасу продуктів.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Стаття 43 КЗпП передбачає розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом No 2102-IX від 24.02.2022 на території України був введений воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року, який був неодноразово продовжений та чинний на теперішній час.

Таким чином, суд погоджується з позицію відповідача по справі, що згода профспілкового комітету на звільнення працівника не є необхідною, крім звільнення працівників, які були обрані до профспілки.

Позивачка по справі не була обрана до органів профспілки і тому немає необхідності згоди профспілки при її звільненні (під час воєнного стану).

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес), виходячи зі змісту частини першої статті 8 Конституції України охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права у цілому, що панує у суспільстві, зокрема справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою. «Одним з проявів верховенства права, - підкреслюється у підпункті 4.1 Рішення Конституційного Суду України у справі про призначення судом більш м`якого покарання від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004, - є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України (пункт 3.4).

Представник позивача також посилається на ту обставину, що наказ про звільнення підлягає скасуванню, оскільки відповідно до штатного розпису Іванівського ЗДО ясла-садок «Золотий ключик» вбачається, що взагалі не передбачена посада вихователя, що виконує функції підмінного вихователя.

Дійсно згідно штатного розпису посада підмінного вихователя не передбачена, але і відповідачем не зазначається що позивачка перебувала на посаді підмінного вихователя, відповідачем зазначається, позивачка ОСОБА_1 перебувала на посаді вихователя, але згідно посадових обов`язків вона виконувала обов`язки підмінного, тобто замінювала особу, під час її відсутності та отримувала заробітну плату згідно відпрацьованих годин протягом робочого часу згідно тарифікації, оскільки заміна осново вихователя була прямим посадовим обов`язком позивачки, а не додатковим.

Стосовно даної позиції суд вбачає, що дана обставина не може бути підставою для скасування наказу про звільнення, оскільки згідно до записів трудової книги та відповідних наказів позивачку було прийнято на посаду вихователя так і звільнено з посади вихователя, з повною ставкою, проте вона підлягала скороченню саме з тих підстав, що згідно посадової інструкції (п.1.8) вона замінює тимчасово відсутнього вихователя на основі годинної оплати та тарифікації (залежно від терміну заміни, за погодженням з адміністрацією за додаткову оплату згідно із чинним законодавством), а не виконувала функції основного вихователя, та за нею не було закріплено відповідної групи.

Посилання позивачки, що вона не виконувала функції підмінного вихователя та що поняття підмінного вихователя та вихователя, що замінює тимчасово відсутнього є різними суд вважає, необґрунтованим, оскільки позивачка як вона сама і зазначає працювала на посаді вихователя, підтверджує, що група дітей за нею закріплена не була, тоді постає питання , які обов`язки вона виконувала на протязі всього робочого часу, якщо вона також не погоджується із п.1.8 посадової інструкції, яка нею підписана.

Рішенням Виконавчого комітету Іванівської селищної ради № 119-ВК від 15 червня 2022 року було надано згоду закладу освіти «Золотий ключик» Іванівської селищної ради на скорочення 1,5 ставки штатних одиниць вихователів, в посадових обов`язках яких вказано, що вони замінюють тимчасово відсутнього вихователя.

Відповідно до довідки відділу освіти, молоді та спорту Іванівської селищної ради Одеської області № 01/11-182 віл 16 серпня 2022 року згідно з штатним розписом закладу дошкільної освіти, до трудових книжок працівників вноситься посада «вихователь». В той же час, в поточній роботі дошкільної освіти існують поняття «основний» та «підмінний» вихователь. Основний вихователь це вихователь за яким наказом комплектується конкретна група дітей, тоді як «підмінний» вихователь виконує функції «основного» вихователя лише на час відсутності «основного» вихователя (відпустка, лікарняний і т.д.).

Відповідно до п. 1.8. посадових обов`язків позивачки по справі, які затверджені наказом 59 від 10.12.2021 року та на яких міститься особистий підпис позивачки по справі вказано наступне «Замінює тимчасово відсутнього вихователя на основі годинної оплати та по тарифікації (залежно від терміну заміни, за погодженням х адміністрацією за додаткову оплату згідно із чинним законодавством).»

Відповідно посадових обов`язків вихователя ОСОБА_2 ,яка виконує обов`язки основного вихователя, які затверджені наказом 59 від 10.12.2021 року відповідний пункт (п. 1.8.) містить інший зміст, а саме «може за наявності відповідного наказу вищого органу управління освіти тимчасово виконувати обов`язки директора, вихователя методиста».

Вищевказаними посадовими інструкціями окреслені права та різниця між «основним» та «підмінним» вихователем.

Крім того, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 наказом №94 від 17.06.2022 року була звільнено саме з посади «вихователя», яка виконує функції підмінного вихователя (окреслені посадові обов`язки в посадових інструкціях), а не з посади «підмінного вихователя».

З урахування таких положень ЦПК України суд не приймає до уваги доводи позивача по справі, що перша сторінка посадових обов`язків позивачки по справі, які затверджені наказом 59 від 10.12.2021 року є підробною та до неї внесені недостовірні відомості у зв?язку з ненаданням будь-яких доказів таким обставинам.

Крім того, позивачка по справі не спростовувала доводи відповідача про те, що за нею не було закріплено жодної групи та відповідно був відсутній наказ про комплектування конкретної групи дітей. Клопотань про витребування відповідних відомостей до суду не надходило.

Таким чином, суд вважає, що позивачка по справі не перебула на посаді «підмінного вихователя», а перебувала на посаді «вихователя». В той же час, вона виконувала функції «підмінного» вихователя відповідно до її посадових обов`язків. Також, позивачка була звільнена саме з посади «вихователя», тому підстав для задоволення позовних вимог на підставі цих обґрунтувань та цих підстав суд не вбачає, оскільки неправомірність дій відповідача відсутня.

Також суд, критично ставиться до позиції позивача, що відсутні докази зміни кількості функціонуючих груп, що мало наслідком скорочення кількості вихователів, оскільки позивач по справі долучив до матеріалів справи копію листа Березівської районної державної (військової) адміністрації Одеської області в якому вказано, що зроблено аналіз штатного розпису закладу дошкільної освіти «Золотий ключик» та встановлено, що на 9 ставок штатних одиниць вихователів в садочку працює 9 осіб, 4 з них підмінні вихователі. Оскільки в закладі функціонує 5 груп, за ними закріплені 5 основних вихователів, це складає 8,5 ставок. Виходячи з цього, в місцевому бюджеті немає коштів на утримання ще чотирьох вихователів, які є підмінними. Тобто, в закладі функціонує 5 груп за якими закріплені «основні» вихователі (5 осіб), а ще в садочку працює 4 підмінних вихователі.

Отже вбачається, що у зв`язку з цими обставинами та відсутностю в місцевому бюджеті коштів на утримання ще чотирьох вихователів, які є підмінними, то і виникли підстави для скорочення штату співробітників.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до Постанови ВС від 18.01.2021 по справі № 915/646/18 Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Разом з тим Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.09.2018 у справі № 800/538/17 зробила висновки щодо застосування відповідних норм права та зазначила, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений термін, а також терміновий трудовий договір до закінчення терміну його дії можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у разі змін в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідації, реорганізації, скорочення чисельності або штату працівників.

Зі змісту наведеної норми зрозуміло, що вона передбачає декілька самостійних підстав для розірвання за ініціативою власника трудового договору з працівником, як при: ліквідації; реорганізації; скороченні чисельності працівників або скороченні штату працівників.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі, ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Враховуючи вищенаведені доводи та обґрунтування суд вважає, що підстав для задоволення позовних вимог не вбачається, оскільки позивачкою та її представником не надано обґрунтованих посилань на підстави для скасування наказу про звільнення та відповідно і поновлення на роботі із стягненням середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 40 ,43,49-2 КЗпП України, ст.ст.4, 5, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 76 - 81, 83, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Іванівського закладу дошкільної освіти ясла-садок «Золотий ключик» Іванівської селищної ради Одеської області про поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяР. М. Тимчук