Ухвала

від 03.10.2022 по справі 2-3773/10

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 2-3773/10

Провадження № 6/947/34/22

УХВАЛА

03.10.2022 року Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Коваленко О.Б.

за участю секретаря Маценко В.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Одесі цивільну справуза заявою ОСОБА_1 , позивачі: ТОВ «Фінансова компанія «Есаймент», ТОВ «ФК «ГРІН КО», відповідач ОСОБА_2 , про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просить визнати виконавчі листи по цивільній справі № 2-3773/10 за позовом ПАТ «Ерсте Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, видані Київським районним судом м. Одеси на виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 01.12.2010 р., що не підлягає виконанню

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Коваленко О.Б.

В обґрунтування своїх вимог заявник вказує, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа № 2-3773/10 і позовом ПАТ «Ерсте Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 01.12.2010 р. позовні вимоги ПАТ «Ерсте Банк» задоволено в повному обсязі, вирішено стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ПАТ «Ерсте Банк» заборгованість за кредитним договором №014-72/601 від 01.12.2006 року в сумі 655829,84 грн., та заборгованість за кредитним договором №014/1581/18/01453 від 16.03.2007 року в сумі 5 791 317,30 грн. 20.06.2014 року ухвалою Київського районного суду м. Одеси було здійснено заміну стягувача з АТ «Ерсте Банк» на Публічне акціонерне товариство «Фідобанк» у справі № 2-3773/10 стягнення заборгованості за кредитним договором. 29.02.2016 р. між ТОВ «Фідобанк» та ТОВ «ФК «Авіста» було укладено договір про відступлення права вимоги за кредитним договором №014-72/601 від 01.12.2006 року та №014/1581/18/01453 від 16.03.2007 року 29.02.2016 р.між ТОВ «ФК «Авіста» та ОСОБА_3 було укладено договір про відступлення права вимоги за кредитним договором №014-72/601 від 01.12.2006 року та №014/1581/18/01453 від 16.03.2007 року. Станом на 01.03.2019 року ОСОБА_1 повністю погасила заборгованість за даними договорами перед новим кредитором ОСОБА_3 , про що було останньою було видано відповідну довідку від 01.03.2019 р.

Після відповідного правочину, 16.12.2019 року комісією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб була здійснена перевірка ознак нікчемності правочинів, пов`язаних з відчуженням належних ПАУТ «Фідобанк» прав вимоги за вищевказаним кредитним договором до ТОВ « ФК Авіста», про що свідчить акт №16 від 16.12.2019 р.

За результатами даної перевірки, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАУТ «Фідобанк» прийнято рішення № 16 від 16.12.2019 року, відповідно до якого, вирішено віднести до категорії нікчемних та вважати нікчемними: - Договір про відступлення прав вимоги № 29/02/2016-1 від 29.02.2016 укладений між ПУАТ «Фідобанк» та ТОВ «ФК «Авіста». Договір № 29/02/2016-1 від 29.02.2016 про відступлення прав за договором іпотеки.

Після прийняття оспорюваного рішення № 16 від 16.12.2019 року про визнання правочину нікчемним, ПУАТ «Фідобанк» були відступлені права вимоги за Кредитними договорами №014- 71/601 від 01.12.2006 року та № 014/1581/18/01453 від 16.03.2007 р. двом юридичним особам: ТОВ ФК «Грін Ко» та ТОВ «Есаймент».

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 03.07.2020 р. задоволено заяву ПАТ «Фідобанк» в особі Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Фідобанк» Білої Ірини Володимирівни про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання у справі 2-3773/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «Ерсте банк» до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами. Вирішено видати дублікат виконавчого листа №2-3773/10. В подальшому зазначені виконавчі листи були передані на виконання та відкриті виконавчого провадження №№ 65982251, 65982656.

У зв`язку із цим, станом на цей час ОСОБА_4 , вимушена нести подвійну відповідальність, а саме повторно виплачувати один і той самий борг.

Представник заявника у судовому засіданні підтримав вимоги заяви.

Представник ТОВ ФК «Есаймент»в судовому засіданні не визнав вимоги заяви, просив відмовити.

Рішенням Фону гарантування вкладів фізичних осіб № 16 від 16.12.2019 року віднесено до категорії нікчемних договорів та вважати нікчемними: договір про відступлення права вимоги № 29/02/2016-1 від 29.02.2016 укладений між ПУАТ «Фідобанк» та ТОВ «ФК «Авіста» з підстав його відповідності критеріям нікчемності, встановленим в п.п.1,2,3,7,8 ч 3 ст.38 Закону. Договір № 29/02/2016-1 від 29.02.2016 про відступлення прав за договором іпотеки.

Відповідно до частин третьої статті 38 закону України «Про систем гарантування вкладів фізичних осіб» правочини (у тому числі договорі неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без установлення обов`язку контрагент щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним узяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результат робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладенні (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенні і банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

За результатами перевірки, здійсненої відповідно до ст.38 Закону, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

Відповідний правочин є нікчемним не за рішенням уповноваженої особи Фону, а відповідно до закону. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підстав частини другої статті 215 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону.

Така позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема, в її постановах від 16 травня 2018 року у справі № 910/24198/16 (провадження № 12-15гс18), від 04 липня 2018 року у справі № 819/353/16 (провадження № 11-163апп18) та від 05 грудня 2018 року у справі № 826/23064/15 (провадження № 11-1080апп18), від 27 лютого 2019 року у справі № 826/8273/16(провадження № 11-775ас18) під час розгляду спорів у подібних правовідносинах, також у Постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 916/3156/17 від 04.06.2019 року.

Правочини щодо відступлення права вимоги, укладені між ТОВ «Фідобанк» та ТОВ «ФК Авіста» від 29.02.2016 року та між ТОВ «ФК Авіста» та ОСОБА_3 є нікчемним в силу вимог закону з моменту укладення на підставі частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що було підтверджено Рішенням ПАТ «ФІДОБАНК» від 16.12.2019 року.

ОСОБА_3 не була та не є на даний час належним кредитором боржниці ОСОБА_4 за кредитними договорами № 014- 71/601 від 01/12/2006 року та 014/1581/18/01453 від 16.03.2007 року та усі розрахунки, які здійснювались між фізичними особами ОСОБА_5 та ОСОБА_3 не можуть бути предметом розгляду у межах даної справи.

Додаючи до своєї заяви «довідку по відсутність боргу» за підписом ОСОБА_3 заявник свідомо не зазначає, яким саме чином, якою датою та у якому розмірі були начебто виконанні зобов`язання ОСОБА_5 перед ОСОБА_3 за кредитними договорами № 014-71/601 від 01/12/2006 року та 014/1581/18/01453 від 16.03.2007 року, а саме:

-розмір фактично виконаних зобов`язань (за розміром, визначеним у виконавчих документах чи у меншому розмірі);

-чи проводилось прощення / анулювання частини або усього розміру боргових зобов`язань за кредитними договорами № 014-71/601 від 01/12/2006 року та 014/1581/18/01453 від 16.03.2007 року;

-яким шляхом проведено виконання зобов`язання (шляхом сплати розміру боргу частинами (розстрочка виконання) чи одним платежем);

В свою чергу, ст. 164 Податкового кодексу передбачено, що кредитор зобов`язаний нарахувати, утримати та сплатити податок із суми прощеного (анульованого) боргу фізичної особи - нерезидента з урахуванням норм пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу і включити таку суму до податкового розрахунку.

Надана довідкапро відсутністьборгу неможе бутиналежним та допустимим доказом у розумінні норм ЦПК України, оскільки не спроможна довести ті обставини, на які посилається заявник.

30.07.2021року доКиївського районногосуду м.Одесинадійшла позовназаява ОСОБА_1 до Публічногоакціонерного товариства«Фідобанк»,треті особи ТОВ«ФК «Авіста»,ТОВ «Фінансова компанія «Есаймент», про визнання дій неправомірними та скасування наказу.

12.09.2022р.ухвалоюКиївського районногосуду м.Одесипозовну заяву ОСОБА_1 доПублічного акціонерноготовариства «Фідобанк»,треті особи ТОВ«ФК «Авіста»,ТОВ «Фінансовакомпанія «Есаймент»,про визнаннядій неправомірнимита скасуваннянаказу,- залишено без розгляду.

Підстави визнання виконавчого листа таким, що не підлягав виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально- правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване: видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, або з інших причин.

Згідно з положеннями статті 129 Конституції України обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства. Вимога у судовому рішенні повинна стосуватися конкретного зобов`язаного суб`єкта, до відома якого своєчасно доведено обов`язок про виконання рішення суду.

Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що вимоги заяви є недоведеними, оскільки в справі відсутні будь - які докази, тому заява є такою, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2,5,10,13,76-81,259,263-265,268,352,354ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про визнання такими, що не підлягають виконанню, виконавчих листів по цивільній справі № 2-3773/10 за позовом ПАТ «Ерсте Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості, виданих Київським районним судом м. Одеси на виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 01.12.2010 року, - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст ухвали суду буде складено у строк до 08.10.2022 року включно.

Суддя Коваленко О. Б.