Рішення

від 16.10.2007 по справі 10/236пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/236пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

16.10.07 р.                                                                               Справа № 10/236пд                               

Суддя господарського суду Донецької області Волошинова Л. В.

при секретарі судового засідання Настич Л. Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Перша Донецька паперова фабрика” м. Донецьк

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Донецький завод хімічних реактивів” м. Донецьк

про спонукання до укладення договору про встановлення земельного сервітуту

за участю

прокурора:

представників сторін:

від позивача: Смаргон О. О. – за довір.  

від відповідача: Забаренко І. О. – за довір.

третя особа:

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Перша Донецька паперова фабрика” м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Донецький завод хімічних реактивів” м. Донецьк про спонукання до укладення договору про встановлення земельного сервітуту з урахуванням абзацу 2 пункту 4 договору в редакції: “подавати списки на оформлення постійних перепусток з обов'язковою оплатою послуг по їх виготовленню” (судом врахована заява про зміну предмету позову, надана суду 09.10.2007 р. вх. № 0241/38014).

Правовою підставою звернення до суду з позовом позивач визначив ч. 3 ст. 402 ЦК України, ст. 100 Земельного кодексу України.

Відповідач проти позову заперечує і наполягає на тому, що укладення договору встановлення земельного сервітуту на умовах позивача без оплати перепусток є економічно невигідним для Відкритого акціонерного товариства “Донецький завод хімічних реактивів” м. Донецьк, оскільки плата за сервітут повинна бути пропорційна збиткам, які спричинені власнику земельної ділянки у зв'язку з обмеженням його прав внаслідок встановлення сервітуту.     

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Товариство з обмеженою відповідальністю “Перша Донецька паперова фабрика” м. Донецьк є власником будівлі цеху під виробництво з переробки макулатури літ. Б-2, Б`-1, Б2-1 загальною площею 1 447,7 кв. м., розташованої у м. Донецьку, вул. Умова, буд. 1 “ж”. Підставою виникнення права власності став договір купівлі – продажу від 29.10.2001 р. № 6508.

Рішенням від 18.12.2002 р. № 623/1 “Про передачу земельної ділянки в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю “Перша Донецька паперова фабрика” м. Донецьк для експлуатації існуючої споруди цеху по виробництву вуглекислоти в Куйбишевському районі” Виконавчий комітет Донецької міської ради затвердив проект відведення земельної ділянки площею 0,2531 га Товариству з обмеженою відповідальністю “Перша Донецька паперова фабрика” м. Донецьк та вирішив передати позивачеві вказану земельну ділянку в оренду строком на п'ять років для експлуатації існуючої споруди цеху по виробництву вуглекислоти.

28.01.2003 р. між Виконавчим комітетом Донецької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю “Перша Донецька паперова фабрика” м. Донецьк був укладений договір оренди земельної ділянки з земель запасу промисловості площею 2 531 кв. м., що знаходиться у Куйбишевському районі м. Донецька, по вул. Умова, 1.        

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії плану меж земельної ділянки (кадастровий номер 1410137400:00:027:0023), суміжним землекористувачем позивача з усіх сторін є Відкрите акціонерне товариство “Донецький завод хімічних реактивів” м. Донецьк.  

З метою забезпечення проходу та проїзду транспортними засобами до дороги загального користування через земельну ділянку, виділену Відкритому акціонерному товариству “Донецький завод хімічних реактивів” м. Донецьк, позивач листом від 29.03.2007 р. № 48 (арк. справи 37) направив відповідачеві для розгляду та підписання договір на встановлення земельного сервітуту.

Внаслідок постійного, протягом березня – травня 2007 р., обміну листами сторони досягли згоди майже за всіма умовами договору на встановлення земельного сервітуту від 23.04.2007 р.

Неузгодженим залишився лише абз. 1 п. 4 частини 2 договору.   

Як вбачається з наявного в матеріалах справи протоколу узгодження розбіжностей від 23.05.2007 р., спірним залишився текст абзацу першого пункту четвертого частини другої договору:

-          редакція Товариства з обмеженою відповідальністю “Перша Донецька паперова фабрика” м. Донецьк: “подавати списки на оформлення постійних перепусток з обов'язковою оплатою послуг по їх виготовленню”;

-          редакція Відкритого акціонерного товариства “Донецький завод хімічних реактивів” м. Донецьк: “своєчасно подавати списки на оформлення постійних та разових перепусток з обов'язковою оплатою послуг по їх виготовленню”.  

Спір виник щодо пропозиції відповідача включити до складу обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю “Перша Донецька паперова фабрика” м. Донецьк за договором про встановлення земельного сервітуту обов'язок своєчасно подавати списки на оформлення разових перепусток з оплатою послуг по їх виготовленню.

При цьому позивач погоджується з пропозицією Відкритого акціонерного товариства “Донецький завод хімічних реактивів” м. Донецьк щодо оформлення та оплати вартості виготовлення постійних перепусток для проїзду по території земельної ділянки відповідача і заперечує проти надання йому послуги з оформлення тимчасових перепусток.

За результатами розгляду матеріалів справи суд вважає, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Перша Донецька паперова фабрика” м. Донецьк підлягає задоволенню за наступними підставами.

Відповідно до ст. 98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.

Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Підставами встановлення земельного сервітуту, згідно з ч. 2 ст. 100 Земельного кодексу України, є договір або рішення суду.

Статтею 401 Цивільного кодексу України визначено, що сервітут може бути встановлено щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.  

Як вбачається з матеріалів справи, необхідність встановлення Товариству з обмеженою відповідальністю “Перша Донецька паперова фабрика” м. Донецьк права земельного сервітуту обумовлена специфікою розташування наданої йому земельної ділянки – прохід та проїзд до дороги загального користування з усіх сторін можуть бути здійснені тільки по території земельної, якою користується Відкрите акціонерне товариство “Донецький завод хімічних реактивів” м. Донецьк.   

Статтею 403 Цивільного кодексу України визначений зміст сервітуту.

За приписами цієї норми сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном.

Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку.

Особа, яка користується сервітутом, зобов'язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Сервітут не підлягає відчуженню.

Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном.

Сервітут зберігає чинність у разі переходу до інших осіб права власності на майно, щодо якого він встановлений.

Збитки, завдані власникові (володільцеві) земельної ділянки або іншого нерухомого майна, особою, яка користується сервітутом, підлягають відшкодуванню на загальних підставах.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони не мають суперечок щодо площі земельної ділянки, яка підлягає обтяженню сервітутом, розміру щомісячної плати за сервітут (30% від поточної уплати земельного податку п. 4 проекту договору), а також інших прав та обов'язків, визначених у проекті договору про встановлення земельного сервітуту від 23.04.2007 р., окрім обов'язку позивача своєчасно подавати списки на оформлення разових перепусток з оплатою послуг по їх виготовленню.

З огляду проекту договору на встановлення земельного сервітуту вбачається, що плата за виготовлення постійних та тимчасових перепусток не є складовою частиною плати за земельний сервітут, тому вирішуючи спір, суд виходить з принципу юридичної рівності та вільного волевиявлення учасників цивільних відносин і зазначає, що жодному суб'єкту господарювання не може бути нав'язана послуга, в наданні якої він не зацікавлений.

З цього приводу суд погоджується з позицією позивача стосовно того, що прохід та проїзд по частині земельної ділянки Відкритого акціонерного товариства “Донецький завод хімічних реактивів” м. Донецьк, обтяженій земельним сервітутом, повинні здійснюватися на підставі постійних перепусток.

Статтею 33 ГПК України на кожну сторону судового процесу покладено обов'язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач, обґрунтовуючи свої заперечення на позовну заяву, посилається на те, що плата за сервітут повинна бути пропорційна збиткам, які спричинені власнику земельної ділянки у зв'язку з обмеженням його прав внаслідок встановлення сервітуту.        

Разом із тим, відповідач не обґрунтував, в чому саме будуть полягати збитки, їх розміру та не довів зв'язку між прогнозованими (або фактично понесеними) збитками з встановленням сервітуту.

Крім того, як вже зазначалося раніше, між сторонами відсутній спір щодо розміру плати за земельний сервітут і плата за виготовлення постійних або тимчасових перепусток не є складовою частиною плати за земельний сервітут.   

За таких обставин суд вважає, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Перша Донецька паперова фабрика” м. Донецьк підлягає задоволенню з віднесенням судових витрат на відповідача.

Керуючись ст. 33, 34, 35, 44, 49, 82 – 85 ГПК України, суд

                                                          ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Перша Донецька паперова фабрика” м. Донецьк до Відкритого акціонерного товариства “Донецький завод хімічних реактивів” м. Донецьк про спонукання до укладення договору про встановлення земельного сервітуту з урахуванням абзацу 2 пункту 4 договору в редакції: “подавати списки на оформлення постійних перепусток з обов'язковою оплатою послуг по їх виготовленню” задовольнити.

Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство “Донецький завод хімічних реактивів” м. Донецьк укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю “Перша Донецька паперова фабрика” м. Донецьк договір про встановлення земельного сервітуту, абзац 2 пункту 4 якого викласти в наступній редакції: “подавати списки на оформлення постійних перепусток з обов'язковою оплатою послуг по їх виготовленню”.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Донецький завод хімічних реактивів” (83008, м. Донецьк, вул. Умова, п/р 26008303610094 в Філії “Куйбишевського відділення Промінвестбанку” м. Донецьк, МФО 334408, ЄДРПОУ 05761258) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Перша Донецька паперова фабрика” (83000, м. Донецьк, вул.. Університетська, 8/22, п/р 26005380069001 в ДРУ КБ “Приватбанк”, МФО 335496, ЄДРПОУ 31660343) судові витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. та витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.     

Рішення підписане 19.10.2007 р.

Суддя                                                                         Волошинова Л.В.