Ухвала

від 04.10.2022 по справі 703/828/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/821/490/22 Справа № 703/828/19 Категорія: ч. 1 ст. 186 КК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2022 року м. Черкаси

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участі:

секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

особи, стосовно якої застосовані

примусові заходи медичного характеру ОСОБА_7

законного представника ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_9 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судукримінальне провадженняза апеляційною скаргою прокурора Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_10 на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25 липня 2022 року,

ВСТАНОВИЛА

Ухвалою, що оскаржується, задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_7 та застосовано до останнього примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні зі звичайним типом нагляду.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_7 , 24 грудня 2018 року близько 12 год. 45 хв., перебуваючи в приміщенні магазину «Альбіон» по вул. Рєпіна, 51 в м.Сміла Черкаської області, умисно, відкрито, з корисливих мотивів, заволодів туалетною водою «DolceGabbana The one for men», вартістю 274 грн. 33 коп., спричинивши потерпілому ОСОБА_11 матеріальної шкоди на вказану суму.

Він же,повторно, 24 грудня 2018 року близько 12 год. 50 хв., перебуваючи в магазині «Чарівний світ» по вул. Рєпіна, 53 в м. Сміла Черкаської області, умисно, відкрито, з корисливих мотивів, заволодів гелем для гоління «Gellete Mach 3 для м`якого гоління" вартістю 84 грн. 20 коп. та новим набором касет і станком для гоління «Bic Flex 3 Hybrid», спричинивши потерпілому ОСОБА_12 матеріальної шкоди на загальну суму 208 грн. 11 коп.

На підставі досліджених доказів, суд першої інстанції прийшов до висновку, що стороною обвинувачення доведено вчинення ОСОБА_7 суспільно небезпечних діянь, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 186 КК України.

В апеляційнійскарзі прокурорпросить змінити вищевказану ухвалу за епізодом відкритого викрадання майна в магазині «Альбіон», виключивши з її мотивувальної частини, а саме з формулювання фактичних обставин, визнаних судом встановленими, посилання на встановлення умислу та корисливий мотив при вчиненні особою суспільно небезпечногодіяння;за епізодом відкритого викрадення майна в магазині «Чарівний світ» із формулювання фактичних обставин, визнаних судом встановленими виключити посилання на умисел та корисливий мотив, та вчинення повторно при вчиненні особою суспільно- небезпечного діяння в частині кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 186 КК України з урахуванням відсутності кваліфікуючої ознаки «повторно» змінити на ч. 1 ст. 186 КК України.

Посилаючись на ч. 3 ст. 503, ст. 505 КПК України вказує, що предмет доказування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру має низку особливостей, де не ставиться питання про винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, а йдеться про вчинення певною особою суспільно небезпечного діяння, а умисел, мета і мотив є елементами суб`єктивної сторони саме злочину та встановлюються лише щодо осудної особи.

З цього приводу наводить правові позиції Верховного суду, викладені у постановах від 12 березня 2020 року у справі № 206/5483/18; від 06 лютого 2020 року у справі № 234/18511/18); від 26 червня 2019 року у справі № 202/5997/17.

Разом з тим, всупереч указаних вище положень кримінального процесуального закону та судової практики при викладенні фактичних обставин провадження, які суд вважає встановленими, суд вказав на умисел, корисливі мотив та мету, що характеризують вчинене ОСОБА_13 діяння.

Окрім того, вказує, що кримінально-правова оцінка суспільно небезпечного діяння, вчиненого у стані неосудності, повинна ґрунтуватися лише на відомостях, які характеризують суспільну небезпеку вчинених дій. При цьому не враховуються попередня судимість, факт вчинення раніше кримінального правопорушення, за який особу звільнено від відповідальності або покарання, факт застосування до неї примусові заходи медичного характеру (ч. 3 ст. 503 КПК України). Зважаючи на вище наведений припис, в своїй ухвалі від 17 березня 2020 року по справі № 127/23789/17 Верховний Суд прийшов до переконання, що у разі вчинення суспільно небезпечного діяння особою у стані неосудності відповідне діяння не може бути кваліфіковане за ознакою повторності.

Разом з тим, суд першої інстанції вказав, що ОСОБА_7 вчинив саме злочин умисно, з корисливих мотивів та вказано про повторність, кваліфіковані дії в тому числі за ч. 2 ст. 186 КК України.

Після докладу суддею-доповідачем змісту ухвали, доводів апеляційної скарги, були заслухані:

- прокурор, який підтримав вимоги апеляційної скарги, пославшись на її доводи;

- особа, стосовно якої застосовані примусові заходи медичного характеру, його захисник і законний представник, які не заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників апеляційного провадження, вивчивши матеріали провадження та дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до таких висновків.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Колегія суддів, переглядаючи ухвалу суду в межах апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі дотримався цих вимог.

Суд першої інстанції, вірно, визнавши доведеним, що ОСОБА_7 вчинив суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, постановив ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру, що не оскаржується апелянтом.

Разом з тим, суд першої інстанції неправильно вказав на те, що ОСОБА_7 діяв з прямим умислом, адже виходячи з положень статей 23, 24 КК України умисел є однією з форм вини, яка включає в себе інтелектуальну та вольову ознаки: усвідомлення характеру свого діяння, передбачення його наслідків та бажання чи свідоме допускання їх настання. Тоді як ОСОБА_7 на час вчинення відповідного діяння, яке мало місце, не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Окрім того, кримінально-правова оцінка суспільно небезпечного діяння, вчиненого у стані неосудності, повинна ґрунтуватися лише на відомостях, які характеризують суспільну небезпеку вчинених дій. При цьому не враховуються попередня судимість, факт вчинення раніше кримінального правопорушення, за який особу звільнено від відповідальності або покарання, факт застосування до неї примусові заходи медичного характеру (ч. 3 ст. 503 КПК України). Зважаючи на вище наведений припис, в своїй ухвалі від 17 березня 2020 року по справі № 127/23789/17 Верховний Суд прийшов до переконання, що у разі вчинення суспільно небезпечного діяння особою у стані неосудності відповідне діяння не може бути кваліфіковане за ознакою повторності.

Разом з тим, суд першої інстанції в порушення вказаних вимог закону вказав, що за епізодом заволодіння майно в магазині «Чарівний світ» ОСОБА_7 повторно вчинив суспільно небезпечного діяння умисно, з корисливих мотивів та погодився з стороною обвинувачення, що ці дії необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 186 КК України.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку, що під час розгляду справи суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції зміні.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. ст. 407, 412, 419 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА

Апеляційну скаргу прокурора Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_10 задовольнити.

Ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25 липня 2022 року змінити.

Виключити з мотивувальної частини ухвали, а саме з формулювання фактичних обставин, визнаних судом встановленими, посилання на встановлення умислу та корисливий мотив при вчиненні ОСОБА_7 суспільно небезпечного діянь.

З епізодом відкритого викрадення майна в магазині «Чарівний світ» із формулювання фактичних обставин, визнаних судом встановленими, виключити посилання на вчинення ОСОБА_7 суспільно-небезпечного діяння повторно та за цим епізодом суспільно небезпечне діяння перекваліфікувати з ч. 2 на ч. 1 ст. 186 КК України.

У решті ухвалу залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена учасниками судового процесу до Верховного Суду, шляхом подачі касаційних скарг безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали судом апеляційної інстанції.

Головуючий ОСОБА_2

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4