Постанова

від 05.10.2022 по справі 460/2818/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2022 року

м. Київ

справа №460/2818/18

адміністративне провадження № К/9901/20394/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Стеценка С.Г., Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13.02.2019 (головуючий суддя: Борискін С.А.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2019 (головуючий суддя: Старунський Д.М., судді: Качмар В.Я., Мікула О.І.) у справі №460/2818/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельного підприємства «Норд-Сервіс» до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельне підприємство «Норд-Сервіс» (далі - ТОВ виробничо-торгівельне підприємство «Норд-Сервіс» або позивач) звернулося до суду з позовом до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради (далі - відповідач), у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило:

визнати протиправними дії Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради щодо відмови у видачі ТОВ виробничо-торгівельне підприємство «Норд-Сервіс» містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки загальною площею 0,7943 гектарів за кадастровим номером 7310136600:35:002:0105 для будівництва адміністративної будівлі з вбудованими приміщеннями громадського призначення в м. Чернівці, Першотравневий район, вул. Руська, 236 та скасувати наказ №274 МУЮ від 30.08.2018;

зобов`язати відповідача видати ТОВ виробничо-торгівельне підприємство «Норд-Сервіс» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки загальною площею 0,7943 гектарів за кадастровим номером 7310136600:35:002:0105 для будівництва адміністративної будівлі з вбудованими приміщеннями громадського призначення в м. Чернівці, Першотравневий район, вул. Руська, 236, відповідно до поданого містобудівного розрахунку.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 13.02.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2019, позов задоволено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 29.07.2019 відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 04.10.2022 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.08.2018 позивач звернувся до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради із заявою, у якій просив видати йому містобудівні умови та обмеження на будівництво адміністративної будівлі з вбудованими приміщеннями громадського призначення в м. Чернівці, Першотравневий район, вул. Руська, 236.

За результатами розгляду цієї заяви та доданих до неї документів, відповідач листом №04/01-08/1-3403/о, з посиланням на наказ від 30.08.2018 №274-МУО, повідомив позивача про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень. В обґрунтування підстав відмови, відповідач послався на пункти 1, 3 частини четвертої статті 29 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI), а саме:

- не подано визначених частиною третьою статті 29 Закону №3038-VI документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень, зокрема, копії документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації).

Також заявника проінформовано, що земельна ділянка, відповідно до відомостей, зазначених у державному акті на право постійного користування, надана для виробничих потреб. Для здійснення намірів забудови земельної ділянки зазначеним об`єктом містобудування на вул. Руській, 236, призначення земельної ділянки має відповідати «Класифікації видів цільового призначення земель», затвердженого Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №548 від 23.07.2010 (редакція від 11.07.2011).

Іншою підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень слугував висновок відповідача про невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Відповідачем зазначено, що земельна ділянка на вул. Руській, 236 відповідно до містобудівної документації «Генеральний план міста Чернівців», затвердженого рішенням сесії Чернівецької міської ради від 27.03.2014 №1171 в складі якої розроблено план зонування території міста, знаходиться в межах проектної території громадських установ (зона Г-1 - зона загальноміського центру), будівництво адміністративних будівель у якій не передбачено.

Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся із цим позовом до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу на підставі акта на право постійного користування землею серії І-ЧВ №001144 від 02.03.2000 передано у постійне користування для виробних потреб земельну ділянку по вул. Руська, 236 у м. Чернівці. Маючи намір забудови цієї земельної ділянки, позивач звернувся до відповідача із заявою та доданими до неї документами для отримання містобудівних умов та обмежень її забудови. Проте відповідач відмовив у наданні містобудівних умов та обмежень. Позивач стверджує, що у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень забудови спірної земельної ділянки, оскільки товариством для отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки було подано всі необхідні документи, визначені частиною третьою статті 29 Закону №3038-VI. Зазначає, що будівля на вул. Руській, 236 в м. Чернівці є об`єктом незавершеного будівництва та не вводилася в експлуатацію, а отже в такому разі не вимагається надання копії документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна.

Намір позивача щодо будівництва адміністративної будівлі з вбудованими приміщеннями громадського призначення в м. Чернівці, Першотравневий район, вул. Руська, 236 цілком узгоджується із вимогами містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема в межах проектованої території громадських установ зона Г-1 - зона загальноміського центру. Також позивач зазначив, що наміри позивача щодо функціонального використання земельної ділянки шляхом будівництва адміністративної будівлі з вбудованими приміщеннями громадського призначення в м. Чернівці, Першотравневий район, вул. Руська, 236 відповідають вимогам чинного законодавства та цільовому призначенню земельної ділянки.

Відповідач позов не визнав. Стверджує, що у пункті 2.1., наданого позивачем містобудівного розрахунку, зазначено, що передбачається реконструкція існуючої адміністративної будівлі, а тому необхідне подання копії документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку. Для здійснення намірів забудови земельної ділянки зазначеним об`єктом містобудування на вул. Руська, 236, призначення земельної ділянки має відповідати «Класифікації видів цільового призначення земель», затвердженій Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №548 від 23.07.2010 (редакція від 11.07.2017).

Також відповідач зауважив, що земельна ділянка на вул. Руська, 236 відповідно до містобудівної документації «Коригування генерального плану міста Чернівців», затвердженого рішенням сесії Чернівецької міської ради від 27.03.2014 №1171 в складі якої розроблено план зонування території міста, знаходиться в межах проектованої території громадських установ (зона Г-1 - зона загальноміського центру), де будівництво адміністративних будівель не передбачено.

Додатково відповідач повідомив, що 24.09.2018 позивач повторно звернувся до відповідача із відповідною заявою та пакетом документів про видачу містобудівних умов та обмежень на будівництво офісної (адміністративної) будівлі з вбудованим торговим комплексом на вул. Руська, 236. Проте листом №04/01-08/1-3894/0 від 05.10.2018 відповідачем проінформовано позивача про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що надання копії документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згоди його власника вимагається лише у разі здійснення реконструкції або реставрації. Натомість у спірному випадку, будівля на вул. Руській, 236 в м. Чернівці є об`єктом незавершеного будівництва та не вводилася в експлуатацію, а отже відсутня необхідність подання документів, що підтверджує право власності на об`єкт нерухомості. Отже, відмова у наданні містобудівних умов та обмежень з посиланням на пункт 1 частини четвертої статті 29 Закону №3038-VI (неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень) є протиправною.

Щодо висновків відповідача про невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а саме, що в межах проектованої території громадських установ (зона Г-1 - зона загальноміського центру), де знаходиться земельна ділянка не передбачається будівництво адміністративних будівель (пункт 3 частини четвертої статті 29 Закону №3038-VI), суди зазначили таке.

Зона Г-1 (зона загальноміського центру), виділена для забезпечення правових умов використання земельних ділянок і будівництва нерухомості з широким спектром ділових, громадських, культурних, обслуговуючих і комерційних видів використання переважно регіонального і загальноміського значення), де знаходиться земельна ділянка відповідно до містобудівної документації «Коригування генерального плану міста Чернівців», затвердженого рішенням сесії Чернівецької міської ради від 27.03.2014 №1171, передбачає наступні переважні види забудови та іншого використання земельних ділянок, зокрема, але не виключно: офіси, контори різних організацій, фірм, компаній; магазини, торгові комплекси; виставки товарів; підприємства громадського харчування (їдальні, кафе, закусочні, бари, ресторани) інше; супутні види забудови та іншого використання, зокрема, але не виключно: парковки перед об`єктами ділових, культурних, обслуговуючих і комерційних видів використання, інше; допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок, зокрема, але не виключно: тимчасові павільйони торгівлі і обслуговування населення.

Суди обох інстанцій констатували, що намір позивача щодо будівництва адміністративної будівлі з вбудованими приміщеннями громадського призначення в м. Чернівці, Першотравневий район, вул. Руська, 236 узгоджується із вимогами містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, в межах проектованої території громадських установ зона Г-1 - зона загальноміського центру (згідно з містобудівною документацією «Коригування генерального плану міста Чернівців», затвердженого рішенням сесії Чернівецької міської ради від 27.03.2014 №1171).

Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до інформації, зазначеній у Витязі з державного земельного кадастру про земельну ділянку, цільове призначення спірної земельної ділянки: 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Отже за висновками судів попередніх інстанцій, наміри позивача щодо функціонального використання земельної ділянки шляхом будівництва адміністративної будівлі з вбудованими приміщеннями громадського призначення в м. Чернівці, Першотравневий район, вул. Руська, 236 відповідають вимогам чинного законодавства та цільовому призначенню земельної ділянки.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті.

Також наполягає на тому, що земельна ділянка по вул. Руська, 236 у м. Чернівці знаходиться в межах проектної території громадських установ (зона Г-1 - зона загальноміського центру), де не передбачається будівництво адміністративних будівель.

Скаржник вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій, що наміри позивача з функціонального використання земельної ділянки шляхом будівництва адміністративної будівлі з вбудованими приміщеннями громадського призначення в м. Чернівці, Першотравневий район, вул. Руська, 236 відповідають вимогам чинного законодавства та цільовому призначенню земельної ділянки, оскільки цільове призначення спірної земельної ділянки: 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Із посиланням на експлікацію приміщень, які входять до містобудівного розрахунку, вважає, що об`єкт будівництва фактично відносить до об`єктів торгівлі.

Скаржник стверджує, що відповідно до «Класифікації видів цільового призначення земель», затвердженій Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №548 від 23.07.2010 (редакція від 11.07.2017), землі торгівлі (код 03.07) відносяться до земель громадської забудови, а не промисловості (код 11.02).

Отже за позицією скаржника, будівництво об`єкта торгівлі, не відповідає та суперечить цільовому використанню земельної ділянки, яке згідно Витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 04.06.2018 НВ-7302616492018 визначено - землі промисловості.

За таких обставин, відмовляючи у наданні містобудівних умов та обмежень з посиланням на пункт 3 частини четвертої статті 29 Закону №3038-VI, відповідач діяв правомірно.

Наголосив, що в обґрунтування підстав для відмови з посиланням на ненадання усіх визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень, зазначено, що пунктом 2.1, наданого позивачем містобудівного розрахунку передбачена реконструкція існуючої адмінбудівлі. Відповідно, у разі реконструкції об`єкту будівництва, законодавцем вимагається подання документа, що підтверджує право власності на об`єкт нерухомості.

Скаржник стверджує, що ці аргументи були наведені під час розгляду справи у судах попередніх інстанцій, проте до них застосована невірна правова оцінка.

Позивач процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.

VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.

Закон №3038-VI встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Частиною п`ятою статті 26 Закону №3038-VI визначено, що проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Згідно із підпунктом 9 пункту «а» частини першої статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 1 Закону №3038-VI, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Положеннями статті 29 Закону №3038-VI визначено, що основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

4) витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.

Отже законодавцем встановлено порядок отримання замовником містобудівних умов та обмежень, а також наслідки у разі невиконання ним вимог цього порядку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що однією із підстав для відмови у наданні позивачу містобудівних умов та обмежень, слугував висновок відповідача про невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (3 частини четвертої статті 29 Закону №3038-VI).

Відповідач стверджує, що земельна ділянка по вул. Руська, 236 у м. Чернівці знаходиться в межах проектної території громадських установ (зона Г-1 - зона загальноміського центру), де не передбачається будівництво адміністративних будівель.

Вирішуючи спір у цій частині, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що наміри позивача щодо будівництва адміністративної будівлі з вбудованими приміщеннями громадського призначення в м. Чернівці, Першотравневий район, вул. Руська, 236 узгоджуються із вимогами містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, в межах проектованої території громадських установ зона Г-1 - зона загальноміського центру (згідно з містобудівною документацією «Коригування генерального плану міста Чернівців», затвердженого рішенням сесії Чернівецької міської ради від 27.03.2014 №1171).

Також суди обох інстанцій констатували, що наміри позивача щодо функціонального використання земельної ділянки шляхом будівництва адміністративної будівлі з вбудованими приміщеннями громадського призначення в м. Чернівці, Першотравневий район, вул. Руська, 236 відповідають вимогам чинного законодавства та цільовому призначенню земельної ділянки.

Колегія суддів не може погодитися із таким висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.

Статтею 8 цього Закону передбачено, що планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

У статті 1 Закону №3038-VI наведено терміни, які вживаються в наступному значенні:

генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;

містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій;

план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Згідно із частиною першою статті 17 Закону №3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Положеннями статті 18 цього Закону передбачено, що план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що Законом №3038-VI передбачено розроблення Плану зонування території (далі - зонінгу) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Зонінг населеного пункту створюється, зокрема, з метою регулювання планування та забудови територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Основною задачею зонінгу є визначення меж зон (підзон) однорідних видів та умов використання на території населеного пункту і встановлення, диференційовано по зонах (підзонах), містобудівних регламентів. Водночас зміст зонінгу повинен конкретизуватися з урахуванням місцевих особливостей та рішень органів місцевого самоврядування у сфері містобудівної діяльності, будівництва, благоустрою території.

Типові вимоги до складу та змісту Зонінгу населеного пункту встановлювалися у «Настанові про склад та зміст плану зонування території (Зонінг)» ДСТУ-Н Б Б.1.1-12:2011.

Згідно із пунктом 4.7 ДСТУ-Н Б Б.1.1-12:2011 основним документом Зонінгу є схема зонування, яка розробляється в цифровій формі у місцевій системі координат, прив`язаній до державної системи координат, що дозволяє формувати її електронне зображення або отримувати її аналоговий документ на паперових носіях необхідного маштабу.

На схемі зонування територія населеного пункту поділяється на територіальні зони, для кожної з яких встановлюється містобудівний регламент.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради №87/3 від 02.02.1999 «Про надання і передачу земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками та внесення змін в раніше прийняті рішення» позивачу надано земельну ділянку в м. Чернівці, вул. Руська, 236, загальною площею 0,7943 гектарів у постійне користування для виробничих потреб.

Рішенням 48 сесії міської ради VI скликання від 27.03.2014 №1171 затверджено містобудівну документацію «Коригування генерального плану міста Чернівців» в складі якої розроблено схему зонування території м. Чернівці.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що земельна ділянка на вул. Руській, 236 знаходиться в межах проектної території громадських установ (Г-1 - зона загальноміського центру).

Пунктом 6.8 ДСТУ-Н Б Б.1.1-12:2011 визначено, що схема зонування складається, як правило, з основних типів зон, зокрема, громадські Г.

Ділові зони Г-1 призначаються для розташування адміністративних, наукових, ділових, фінансових, супутніх до них елементів транспортної інфраструктури (стоянок, паркінігів). В громадських зонах також можуть розташовуватися житлові будинки.

У пункті 2.2. пояснювальної записки Схеми зонування (а.с.108) наведено перелік переважних та допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок у зоні Г-1, серед яких будівництво об`єктів «Адміністративна будівля з вбудованими приміщеннями громадського призначення в м. Чернівці, Першотравневий район, вул. Руська, 236» не передбачено.

Колегія суддів не може погодитися із висновками судів попередніх інстанцій в частині відповідності вимогам законодавства намірів позивача щодо функціонального використання земельної ділянки шляхом будівництва адміністративної будівлі з вбудованими приміщеннями громадського призначення на землях промисловості, з огляду на таке.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства (абз. 2 частини другої статті 24 Закону №3038-VI).

Згідно із терміном, наведеним у статті 1 Закону України «Про землеустрій», цільове призначення земельної ділянки - допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.

Відповідно до статті 20 ЗК України при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення.

Водночас, поняття «цільове призначення земельної ділянки» нерозривно пов`язане із поняттям «категорія земель». Так, у статті 19 ЗК України передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Отже, категорія - це основне цільове призначення кожної земельної ділянки.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до інформації, зазначеній у Витязі з державного земельного кадастру про земельну ділянку, цільове призначення спірної земельної ділянки: 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Вид використання земельної ділянки: для виробних потреб.

Статтею 19 ЗК України визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії, зокрема: «ж» землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

У частині першій статті 66 ЗК України зазначено, що до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під`їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.

Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель», затвердженій Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №548 від 23.07.2010, землі промисловості (землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під`їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд) (секція J, розділ 11). Такі землі поділяються, зокрема, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код 11.02).

Водночас, із експлікації приміщень, які входять до містобудівного розрахунку, вбачається, що об`єкт будівництва фактично відноситься до об`єктів торгівлі.

Згідно із Класифікацією видів цільового призначення земель, землі торгівлі (код 03.07) відносяться до земель громадської забудови, а не промисловості (код 11.02).

Виходячи з наведеного, висновки судів щодо відповідності намірів позивача щодо функціонального використання земельної ділянки вимогам чинного законодавства та цільовому призначенню земельної ділянки, не відповідають обставинам справи.

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість відмови Департамента містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради у наданні позивачу містобудівних умов та обмежень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 29 Закону №3038-VI.

Іншою підставою для відмови у наданні позивачу містобудівних умов та обмежень слугував висновок відповідача про неподання визначених частиною третьою статті 29 Закону №3038-VI документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень.

Підставою для такого висновку слугувало те, що у пункті 2.1. наданого позивачем містобудівного розрахунку, зазначено, що передбачається реконструкція існуючої адміністративної будівлі, а тому необхідне подання копії документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку.

Згідно із постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання використання підготовчих і будівельних робіт» від 13.04.2011 №466, будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.

Відповідно до ДБН А.2.2.-32014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

Отже відповідач правомірно визначив в якості визначальної підстави для відмови у видачі містобудівних вимог та обмежень невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Проте суди встановивши зазначені обставини надали їм неправильну правову оцінку.

За такого правового регулювання та встановлених у справі обставин, висновок судів, що спірний об`єкт не є об`єктом реконструкції не має визначального значення для видачі містобудівних умов.

VІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

За правилами статті 351 КАС України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради задовольнити.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13.02.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2019 у справі №460/2818/18 скасувати і ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

С. Г. Стеценко

В. М. Шарапа