Рішення

від 30.09.2022 по справі 569/12840/21

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/12840/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2022 року Рівненський міський суд

в особі судді Ковальова І.М.

при секретарі Фурдись В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Юність-Рівне» про визнання бездіяльності відповідача, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення матеріальних судових витрат за надану правову допомогу,-

в с т а н о в и в :

В Рівненський міський суд 24 червня 2021 року з позовом до ОСББ «Юність-Рівне» про визнання бездіяльності відповідача, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення матеріальних судових витрат за надану правову допомогу звернувся ОСОБА_1 .

Ухвалою Рівненського міського суду від 24 червня 2021 року позовну заяву позивача залишено без руху та надано термін для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків.

Ухвалою Рівненського міського суду від 12 липня 2021 року повернуто позивачу позовну заяву з додатками у зв`язку з невиконанням недоліків, викладених в ухвалі суду від 12 липня 2021 року.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року апеляційну скаргу представника позивача задоволено, ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 12 липня 2021 року скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Рівненського міського суду від 06 грудня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 01 лютого 2022 року.

В судове засідання позивач не з`явився, однак представник позивача 27 січня 2022 року подав до суду заяву про розгляд справи у відсутності позивача, позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити.

01 лютого 2022 року, 15 березня 2022 року, 09 червня 2022 року, 14 липня 2022 року судові засідання не відбулись у зв`язку з неявкою сторін по справі (рекомендовані повідомлення про виклик сторін наявні в справі).

14 липня 2022 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про долучена до матеріалів справи акту звірки взаєморозрахунків.

15 липня 2022 року представник позивача подав до суду заяву про прискорення розгляду справи.

В судове засідання 30 вересня 2022 року представник позивача не з`явився. Про день та час розгляду справи був повідомлений завчасно, про що сам зазначив у клопотання від 15 липня 2022 року.

В судове засідання представник відповідача повторно не з`явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином. Причин своєї неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не подавав.

Дослідивши матеріали справи та подані письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»від 23 лютого 2006 рокупередбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зістатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 "Проніна проти України § 23).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003).

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належала на підставі договору купівлі-продажу квартири від 03 лютого 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу за реєстровим №847 Павлюк Валентині Володимирівні.

В подальшому, на підставі свідоцтва від 2 грудня 2020 року посвідченого Матвєєвою О.В., приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу (відповідно до ст.61 Закону України «Про виконавче провадження», ст.41 Закону України «Про іпотеку» та на підставі акта про реалізацію предмета іпотеки складеного головним державним виконавцем Рівненського міського відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) І.Матвійчук, 01 грудня 2020 року) посвідчено, що ОСОБА_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,РНОКПП НОМЕР_1 , належить на праві власності майно, що складається з: квартири, загальною площею 52,1 кв.м., житловою площею 36,5 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 896147356101, яка придбана ОСОБА_2 за 754742 грн. 00 коп.

З дослідженого в судовому засіданні договору купівлі-продажу від 11 лютого 2021 року посвідченого Коломис О.В., приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за №131 вбачається, що ОСОБА_2 (продавець), а також ОСОБА_1 (покупець), домовилися про наступне: продавець передав, а покупець прийняв у приватну власність квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Квартира, яка є предметом даного договору, складається з двох житлових кімнат житловою площею 36,5 кв.м., загальною площею 52,1 кв.м.

З дослідженого в судовому засіданні витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реалізацію права власності індексний номер 244039878, сформованого приватним нотаріусом Коломис О.В., Рівненський міський нотаріальний округ Рівненська обл. вбачається, що квартира (об`єкт житлової нерухомості), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 896147356101, загальною площею 52,1 кв.м., житловою площею 36,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

З дослідженого в судовому засідання Акту звірки взаєморозрахунків вбачається, що акт складено та підписано: ОСББ «Юність-Рівне» в особі голови правління Алексійчука Р.В. та співвласник ОСОБА_1 склали даний акт в тому, що станом на 12.07.2022 року проведено перевірку взаємних розрахунків для встановлення фактичної заборгованості, яка виникла при зміні власників квартири АДРЕСА_1 . Особовий рахунок № НОМЕР_3 . При перевірці встановлено наступне: 1. Власник ОСОБА_3 (до 02.12.2020 року) тариф 3 грн/м2, нараховано 2899,06 грн.; оплачено: 0; заборгованість 2899,06 гривень. 2. Власник ОСОБА_2 (02.12.2020 11.02.2021) тариф 3 грн/м2, нараховано 452,7 грн., оплачено 357,13 грн.; заборгованість 95,57 грн. 3. Власник ОСОБА_1 (11.02.2021 теперішній час) тариф до 31.12.21 3 грн/м2, з 01.01.2022 5 грн/м2; нараховано за 10 місяців 2021 року 1509 грн. (150,9*10); за 6 місяців 2022 року 1509 грн. (251,5*6); загалом 3018 гривень. Оплачено 455 гривень (грудень 2021); заборгованість 2563 гривні. Загальний борг складає 5557,63 грн. станом на 12.07.2022 року.

Таким чином встановлено, що загальний борг трьох останніх власників квартири АДРЕСА_1 станом на 12 липня 2022 року становить: ОСОБА_3 - 2899,06 гривень; ОСОБА_2 - 95,57 грн.; позивача ОСОБА_1 - 2563 гривні.

Відповідно дост.13 ЦК Україницивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно достатті 319 ЦК Українивласникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, власність зобов`язує.

Відповідно до ст.322 ЦК Українипередбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг зобов`язаний оплачувати такі послуги у строки, встановлені договором або законом.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до ст.610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1ст.611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тобто, за попередню заборгованість в розмірі 2994,60 грн. ( ОСОБА_3 - 2899,06 гривень; ОСОБА_2 - 95,57 грн.) позивач ОСОБА_1 нести будь-яку відповідальність чи обов`язку по її оплаті не повинен та зобов`язаний. Крім того, чинним законодавством не передбачено обов`язку покупця квартири сплачувати борги попередніх власників (наймачів) квартири за отримані ними раніше житлово-комунальні послуги, якщо це прямо не обумовлено в договорі купівлі-продажу. При цьому, відповідач вправі вимагати від позивача заборгованість, яка виникла з дня набуття ним права власності на вищезазначену квартиру, і яка згідно акту звірки станом на 12 липня 2022 року становить 2563 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності суд вважає, що заявлені вимоги в частині виключення з особового рахунку № НОМЕР_3 заборгованості попередніх власників, яка утворилася до 02.12.2020 року є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Що стосується позовної вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача у відмові виключення з обліку по особовому рахунку № НОМЕР_3 заборгованості попереднього власника, суд вважає, що в цій частині позовні вимоги не підлягають до задоволення виходячи з того, що позивачем та його представником не доведено наявність порушеного права відповідачем, за захистом якого він звернувся до суду з цим позовом. А права позивача будуть повністю відновлені, оскільки позовні вимоги в частині виключення з особового рахунку № НОМЕР_3 заборгованості попередніх власників, яка утворилася до 02.12.2020 року задоволені судом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

А тому в задоволенні позовних вимог позивачу в цій частині слід відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Пунктами 4, 6 ч.1ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; інші види правової допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Статтею 19 вказаного Законупередбачено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

З долучених до цивільної справи письмових доказів вбачається, що на підставі акту виконаних робіт №4 від 22.06.2021 року та розрахунку суми гонорару за надану правову допомогу вбачається, що адвокатом Остапенко Л.І. та Проциком С.М., згідно договору про надання правової допомоги №1102/21 вді 11.02.2021 надано правову допомогу, за яку фактично сплачено позивачем ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 2000,00 грн.

Враховуючи викладене, наявні підстави для відшкодування судових витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 2000 грн. 00 коп.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки при подачі позову до суду позивач звільнений від сплати судового збору, рішення прийнято на користь позивача, тому дані судові витрати слід стягнути з відповідача в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12,81,141,263,264,265,268,273,

280,282-289,354 ЦПК України, ст.ст.13,319,322,610,611 ЦК України суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСББ «Юність-Рівне» про визнання бездіяльності відповідача, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення матеріальних судових витрат за надану правову допомогу задоволити частково.

Зобов`язати ОСББ «Юність-Рівне» виключити з особового рахунку № НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ) ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_2 ) заборгованість попереднього власника, яка утворилася до 02.12.2020 року.

Стягнути з ОСББ «Юність-Рівне» (м.Рівне, майдан Незалежності, 5, код ЄДРПОУ 40404893) на користь ОСОБА_1 , іпн2. НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ) понесені судові витрати, а саме витрати за надану правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Стягнути з ОСББ «Юність-Рівне» (м.Рівне, майдан Незалежності, 5, код ЄДРПОУ

40404893) судовий збір в розмірі 908,00 грн. та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , іпн2. НОМЕР_4

Відповідач: ОСББ «Юність-Рівне», м.Рівне, майдан Незалежності, 5, код ЄДРПОУ 40404893

Суддя Рівненського

міського суду І.М.Ковальов