Постанова

від 05.10.2022 по справі 910/9483/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2022 р. Справа№ 910/9483/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Тищенко А.І.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 05.10.2022 у справі №910/9483/21 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

матеріали апеляційної скарги Іванівської селищної ради

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2021, повний текст складено та підписано 19.11.2021

у справі № 910/9483/21 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом Іванівської селищної ради

до Міністерства юстиції України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1. Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області,

2. Державний реєстратор Іванівської селищної ради Іванівського району Анастасьєва Анжела Валеріївна

треті особи, які не заявляю самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1. ОСОБА_1 ,

2. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Терра 2017»

про визнання незаконним та скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 1364/5 від 14.04.2021 «Про задоволення скарги», яким в повному обсязі задоволено скаргу ОСОБА_1 та скасовані рішення від 05.02.2021, прийняті державним реєстратором Іванівської селищної ради Іванівського району Анастасьєвою Анжелою Валеріївною.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваним наказом скасовані рішення державного реєстратора, якими зареєстровані у комунальну власність земельні ділянки, передані на підставі наказу Головного управління держгеокадастру у Херсонській області «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» № 52 від 22.12.2020, що призвело до припинення права власності територіальної громади на вказані земельні ділянки.

Також позивач зазначив про те, що під час розгляду скарги ОСОБА_1 Міністерством юстиції України порушено норми Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, норми іншого законодавства України, в редакціях, які діяли на момент розгляду скарги, а саме:

- позивача не було належним чином повідомлено про розгляд скарги;

- підставою для задоволення скарги, серед іншого було те, що держаний реєстратор не мав права приймати рішення про реєстрацію вказаних прав з огляду на положення ч. 2 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно з якими державний реєстратор не має права приймати рішення про державну реєстрацію прав у разі, якщо речове право на нерухоме майно, обтяження такого права набувається, змінюється або припиняється за суб`єктом державної реєстрації прав, з яким державний реєстратор перебуває у трудових відносинах або засновником (учасником) якого він є, проте відповідачем не враховано положення абзацу другого вказаної частини згідно з яким дія абзацу першого цієї частини щодо перебування у трудових відносинах не поширюється на державних реєстраторів, які перебувають у трудових відносинах з виконавчими органами сільських, селищних та міських рад, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями щодо державної реєстрації прав на державне та/або комунальне майно, їх обтяжень;

- на момент внесення державним реєстратором відомостей до реєстру жодних відомостей про наявність права оренди у скаржника реєстратор не мав.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, пославшись на те, що:

- ним було належним чином повідомлено всіх заінтересованих осіб про розгляду скарги;

- при проведення державної реєстрації державним реєстратором не було належним чином перевірено поданий наказ Головного управління держгеокадастру у Херсонській області «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» № 52 від 22.12.2020 на наявність обмежень земельних ділянок іншим речовим правом, зокрема правом скаржника, відомості про що містились у додатку до вказаного наказу;

- держаний реєстратор не мав права приймати рішення про реєстрацію вказаних прав з огляду на положення ч. 2 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 у справі № 910/9483/21 у позові відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, встановивши, що ОСОБА_1 доведено, що вона є орендарем земельних ділянок з кадастровими номерами 6522986500:05:013:0001, 6522986500:05:011:0001, з яких в подальшому були утворені земельні ділянки щодо яких прийнято оскаржувані рішення, виходив з того, що оскаржувані до Мінюсту рішення державного реєстратора Іванівської селищної ради Іванівського району Анастасьєвої Анжели Валеріївни порушують права ОСОБА_1 , оскільки на підставі оскаржуваних рішень було зареєстровано право власності на земельні ділянки за Іванівською селищною радою, проте відомості про інше речове право скаржниці на земельні ділянки не було перенесено до новостворених розділів, що свідчить про те, що державним реєстратором Іванівської селищної ради Іванівського району Анастасьєвою Анжелою Валеріївною проведено державну реєстрацію виникнення права комунальної власності за Іванівською селищною радою без реєстрації обмежень у вигляді іншого речового права скаржника, а також неналежним суб`єктом реєстрації, а отже з порушенням вимог законодавства, а оскаржувані до Мінюсту рішення державного реєстратора Іванівської селищної ради Іванівського району Анастасьєвої Анжели Валеріївни, щодо виникнення права комунальної власності Іванівської селищної ради на земельні ділянки є незаконними та підлягають скасуванню.

Водночас суд першої інстанції встановив, що відповідач належним чином повідомив, зокрема і позивача про час та місце засідання колегії з розгляду скарги, а тому доводи позивача в цій частині є необґрунтованими.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Іванівська селищна рада звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 у справі №910/9483/21 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

У апеляційній скарзі апелянт послався на те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, неправильно застосовані норми матеріального права, а також визнано встановленими обставини, які не доводяться належними та допустимими доказами.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на ті, ж самі обставини, що й при звернені до суду з цим позовом, додатково зазначивши про те, що:

- за змістом положень ст.ст. 182, 210 ЦК України договір оренди земельної ділянки є чинним виключно після його державної реєстрації, а відтак, навіть у випадку, якщо держаному реєстратору було відомо про договори оренди земельних ділянок за умови відсутності їх державної реєстрації, у останнього підстав для внесення до реєстру відповідних відомостей про такі договори не було;

- державний реєстратор діяв у відповідності до положень чинного законодавства і підстави для відмови у державній реєстрації у нього були відсутні;

- ні зі змісту оскаржуваного наказу, ні зі змісту рішення суду першої інстанції не вбачається, що державний реєстратор незаконно зареєстрував право власності за позивачем, а відтак, навіть у випадку визнання того, що державний реєстратор мав зареєструвати право оренди ОСОБА_1 , рішення відповідача мало полягати не у скасування законної дії, а у зобов`язанні внести відповідні відомості до реєстру;

- судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, а саме: закриття підготовчого засідання протокольною ухвалою; повторне відкриття підготовчого засідання; незаконне залишення без розгляду письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2021 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Попікова О.В.

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 постановлено витребувати у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/9483/21 та невідкладено надіслати їх до Північного апеляційного господарського суду, відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи №910/9483/21.

13.12.2021 матеріали справи №910/9483/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Іванівської селищної ради на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 у справі №910/9483/21, закінчено проведення підготовчих дій, учасників справи повідомлено про призначення апеляційної скарги до розгляду на 02.02.2022 о 15:20 год.

04.01.2022 та 01.02.2022 до суду від позивача та ОСОБА_1 відповідно надійшли клопотання в яких заявники просили забезпечити проведення судового засідання 02.02.2022 о 15:20 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у програмі «EasyCon». Вказані клопотання задоволені ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 та від 01.02.2022 відповідно.

01.02.2022 до суду від Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області надійшли письмові пояснення з викладення правової позиції, в яких останній, з посиланням на те, що державним реєстратором спірні реєстрації дій не могли бути проведені без дослідження додатку до наказу Головного управління держгеокадастру у Херсонській області «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» № 52 від 22.12.2020, який містив як відомості про кадастрові номери та площі земельних ділянок, так і відомості про обтяження у їх використанні, що свідчить про те що позивачем у апеляційній сказі вказані неправдиві відомості, зокрема про відсутність у державного реєстратора можливості дізнатися про обтяження спірних земельних ділянок, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі та залишити рішення суду першої інстанції - без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2022 задоволено заяву колегії суддів у складі: головуючий суддя Корсак В.А., судді: Попікова О.В., Євсіков О.О. про самовідвід від розгляду апеляційної скарги Іванівської селищної ради на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 у справі №910/9483/21, матеріали даної справи передані для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 32 ГПК України.

Розпорядженням керівника апарату суду №09.1-07/115/22 від 14.02.2022 призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/9483/21.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2022 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Куксов В.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022 апеляційну скаргу Іванівської селищної ради на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 у справі №910/9483/21 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Куксов В.В., Шаптала Є.Ю., розгляд апеляційної скарги призначено на 22.03.2022 на 10:30 год.

04.04.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому відповідач, з посиланням на те ж самі обставини, що й під час розгляду справи в суді першої інстанції, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

У зв`язку із веденням Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в України» з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 воєнного стану в України та активними бойовими діями, судове засідання призначене на 22.03.2022 не відбулося, з огляду на що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2022 розгляд апеляційної скарги призначено на 24.05.2022 об 11:00 год.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2022 розгляд апеляційної скарги відкладено на 20.09.2022 об 11:00 год.

З 20.09.2022 по 22.09.2022 суддя Куксов В.В. перебував у відпустці, у зв`язку з чим розпорядженням керівника апарату суду №09.1-08/2780/22 від 20.09.2022 призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/9483/21.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Тищенко А.І., Шаптала Є.Ю..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 апеляційну скаргу Іванівської селищної ради на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 у справі №910/9483/21 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Тищенко А.І., Шаптала Є.Ю., розгляд апеляційної скарги призначено на 05.10.2022 о 15:00 год.

Станом на 05.10.2022 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.

Учасники судового процесу представників в судове засідання не направили, про причин неявки суду не повідомили.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників учасників судового процесу за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, з наступних підстав.

Наказом головного управління Державного земельного кадастру у Херсонській області «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» №52 від 22.12.2020 (далі Наказ) передано Іванівській селищній раді Іванівської територіальної громади Генічеського району (раніше - Іванівського району) Херсонської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 357,3053 га, згідно з переліком, у якому зазначені кадастрові номери земельних ділянок, їх місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельні ділянки, обмеження у їх використанні.

У Додатку до Наказу вказана 161 земельна ділянка з кадастровими номерами: 6522982400:02:001:0107; 6522982400:02:001:0058; 6522986500:03:001:0844; 6522986500:03:001:0859; 6522986500:03:001:0860; 6522986500:03:001:0855; 6522986500:03:001:0857; 6522986500:03:001:0872; 6522986500:03:001:0864; 6522986500:03:001:0869; 6522986500:03:001:0858; 6522986500:03:001:0851; 6522986500:03:001:0873; 6522986500:03:001:0850; 6522986500:03:001:0816; 6522986500:03:001:0775; 6522986500:03:001:0817; 6522986500:03:001:0824; 6522986500:03:001:0805; 6522986500:03:001:0849; 6522986500:03:001:0878; 6522986500:03:001:0862; 6522986500:03:001:0871; 6522986500:03:001:0863; 6522986500:03:001:0865; 6522986500:03:001:0845; 6522986500:03:001:0877; 6522986500:03:001:0854; 6522986500:03:001:0852; 6522986500:03:001:0853; 6522986500:03:001:0879; 6522986500:03:001:0801; 6522986500:03:001:0807; 6522986500:03:001:0795; 6522986500:03:001:0792; 6522986500:03:001:0823; 6522986500:03:001:0861; 6522986500:03:001:0856; 6522986500:03:001:0875; 6522986500:03:001:0848; 6522986500:03:001:0874; 6522986500:03:001:0867; 6522986500:03:001:0866; 6522986500:03:001:0847; 6522986500:03:001:0876; 6522986500:03:001:0843; 6522986500:03:001:0870; 6522986500:03:001:0846; 6522986500:03:001:0783; 6522986500:03:001:0789; 6522986500:03:001:0799; 6522986500:03:001:0808; 6522986500:03:001:0780; 6522986500:03:001:0820; 6522986500:03:001:0804; 6522986500:03:001:0793; 6522986500:03:001:0803; 6522986500:03:001:0827; 6522986500:03:001:0797; 6522986500:03:001:0748; 6522986500:03:001:0765; 6522986500:03:001:0750; 6522986500:03:001:0728; 6522986500:03:001:0771; 6522986500:03:001:0740; 6522986500:03:001:0738; 6522986500:03:001:0717; 6522986500:03:001:0758; 6522986500:03:001:0719; 6522986500:03:001:0742; 6522986500:03:001:0731; 6522986500:03:001:0743; 6522986500:03:001:0721; 6522986500:03:001:0756; 6522986500:03:001:0772; 6522986500:03:001:0762; 6522986500:03:001:0761; 6522986500:03:001:0754; 6522986500:03:001:0774; 6522986500:03:001:0815; 6522986500:03:001:0777; 6522986500:03:001:0787; 6522986500:03:001:0826; 6522986500:03:001:0798; 6522986500:03:001:0720; 6522986500:03:001:0770; 6522986500:03:001:0746; 6522986500:03:001:0764; 6522986500:03:001:0745; 6522986500:03:001:0725; 6522986500:03:001:0766; 6522986500:03:001:0736; 6522986500:03:001:0724; 6522986500:03:001:0759; 6522986500:03:001:0718; 6522986500:03:001:0734; 6522986500:03:001:0767; 6522986500:03:001:0727; 6522986500:03:001:0726; 6522986500:03:001:0768; 6522986500:03:001:0747; 6522986500:03:001:0739; 6522986500:03:001:0802; 6522986500:03:001:0809; 6522986500:03:001:0776; 6522986500:03:001:0781; 6522986500:03:001:0821; 6522986500:03:001:0790; 6522986500:03:001:0733; 6522986500:03:001:0769; 6522986500:03:001:0729; 6522986500:03:001:0755; 6522986500:03:001:0741; 6522986500:03:001:0722; 6522986500:03:001:0721; 6522986500:03:001:0735; 6522986500:03:001:0730; 6522986500:03:001:0760; 6522986500:03:001:0749; 6522986500:03:001:0753; 6522986500:03:001:0744; 6522986500:03:001:0752; 6522986500:03:001:0763; 6522986500:03:001:0737; 6522986500:03:001:0723; 6522986500:03:001:0732; 6522986500:03:001:0757; 6522986500:03:001:0779, 6522986500:03:001:0262; 6522986500:03:001:0258; 6522987000:02:001:0863; 6522987000:02:001:0331; 6522982400:02:001:0119; 6522982400:02:001:0077.

Всі земельні ділянки за виключенням земельних ділянок з кадастровими номерами 6522982400:02:001:0107, 6522982400:02:001:0058, 6522986500:03:001:0262, 6522986500:03:001:0258, 6522987000:02:001:0863, 6522987000:02:001:0331, 6522982400:02:001:0119 та 6522982400:02:001:0077 обтяжені орендною /та суборендою відповідно до договору оренди землі від 02.02.2006, зареєстрованого у Іванівському відділенні «Херсонського центру ДЗК» про що вчинено запис від 23.03.2006 №040672300105 та додаткової угоди до договору від 23.1.2020 орендар ОСОБА_1 та договорі суборенди від 18.02.2020 суборендар Стов «Терра 2017».

22.12.2020 між Іванівською селищною радою та територіальним органом Державного земельного кадастру підписано акт приймання-передачі всіх земельних ділянок у додатку до якого також визначено їх перелік та вказано про відповідні обтяження.

З матеріалів справи слідує, що вказані обтяження виникли з огляду на укладення між Іванівською районною адміністрацією Херсонської області та батьком ОСОБА_1 - ОСОБА_2 договору оренди від 23.06.2006 та, з огляду на смерть останнього, переходу відповідних прав оренди до ОСОБА_1 .

Правовідносини сторін щодо переходу вказаних прав оренди до ОСОБА_1 були предметом розгляду у справі № 656/447/18 судовими рішеннями у якій (рішення Іванівського районного суду Херсонської області від 12.12.2008, постанова Херсонського апеляційного суду від 19.02.2019, та постанова Верхового Суду від 20.01.2021 ) визнано за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право оренди земельної ділянки площею 560,9 га, в тому числі 395,1 га із земель резервного фонду та 165,8 га із земель запасу (не витребувані паї) із них 144,20 га ріллі зрошувальної із земель Української сільської ради Іванівського району Херсонської області, на умовах договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, укладеного 02.02.2006 між Іванівською районною державною адміністрацією Херсонської області та ОСОБА_2 та зареєстрованого у Іванівському відділенні «Херсонського центру ДЗК» від 23.03.2006 № 040672300105.

У період з 05.02.2021 по 16.02.2021 державним реєстратором Іванівської селищної ради Іванівського району Херсонської області Анастасьєвою Анжелою Валеріївною вчинено реєстраційні дії, направлені на реєстрацію у комунальну власність земельних ділянок, переданих територіальним органом держгеокадастру, проте при вчиненні вказаних реєстраційних записів до реєстру не було внесено відомості про обтяження земельних ділянок.

02.03.2021 ОСОБА_1 звернулась до Міністерства юстиції України зі скаргою від 24.02.2021 на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав.

Скаргу обґрунтовано тим, що:

- скаржник є користувачем земельних ділянок із кадастровими номерами 6522986500:05:013:0001 площею 176,3972 га та 6522986500:05:011:0001 площею 218,7022 га, що розташовані за межами населених пунктів на території Української сільської ради Іванівського району Херсонської області. Земельні ділянки використовуються скаржником за цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі договору оренди землі від 23.03.2006 року (зареєстрований в Іванівському відділені Херсонського центру ДЗК, про що вчинено запис від 23.03.2006 за № 040672300105 (із змінами, внесеними Додатковою угодою, зареєстрованою в Іванівському відділені Херсонського центру ДЗК, про що вчинено запис від 02.06.2009 за № 04097230010511), який викладений в новій редакції додатковою угодою про внесення змін до договору оренди землі зареєстрованого в Іванівському відділені Херсонського центру ДЗК, про що вчинено запис від 23.03.2006 за № 040672300105 із змінами, внесеними додатковою угодою, зареєстрованою в Іванівському відділені Херсонського центру ДЗК, про що вчинено запис від 02.06.2009 за № 04097230010511 від 23.01.2020 року. Записи про реєстрацію речового права (оренди) зазначених земельних ділянок № 31726554 та № 31726223 внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.05.2019 року. Строк користування зазначеними земельними ділянками становить до 23.01.202;

- з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що державним реєстратором Іванівської селищної ради Іванівського району Анастасьєвою Анжелою Валеріївною проведено державну реєстрацію виникнення права комунальної власності за Іванівською селищною радою на земельні ділянки, зокрема, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області № 52 від 22.12.2020, відомостей з Державного земельного кадастру № 32518192 від 20.01.2021, акту прийому-передачі нерухомого майна від 22.12.2020;

- порушення своїх прав ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що є орендарем земельних ділянок з яких в подальшому створені земельні ділянки щодо яких прийнято оскаржувані рішення. На підставі оскаржуваних рішень було зареєстровано право власності на земельні ділянки за Іванівською селищною радою, проте відомості про інше речове право скаржниці на земельні ділянки не було перенесено до новостворених розділів.

Наказом Міністерства юстиції України №1364/5 від 14.04.2021 (далі Наказ № 1364/5) Скаргу ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі, скасовані рішення державного реєстратора, якими зареєстровані у комунальну власність земельні ділянки, передані на підставі Наказу.

Наказ № 1364/5 видано на підставі Висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції (далі Колегія) від 31.03.2021.

З вказаного висновку Колегії, зокрема, вбачається, що: «Отже, державним реєстратором Іванівської селищної ради Іванівського району Анастасьєвою Анжелою Валеріївною проведено державну реєстрацію виникнення права комунальної власності за Іванівською селищною радою без реєстрації обтяжень у вигляді іншого речового права скаржника, а також неналежним суб`єктом реєстрації, а отже з порушенням вимог законодавства».

Звертаючись до суду з цим позовом позивач посилається на те, що під час розгляду скарги ОСОБА_1 Міністерством юстиції України порушено норми Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, норми іншого законодавства України, в редакціях, які діяли на момент розгляду скарги, а саме:

- позивача не було належним чином повідомлено про розгляд скарги;

- підставою для задоволення скарги, серед іншого було те, що держаний реєстратор не мав права приймати рішення про реєстрацію вказаних прав з огляду на положення ч. 2 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно з якими державний реєстратор не має права приймати рішення про державну реєстрацію прав у разі, якщо речове право на нерухоме майно, обтяження такого права набувається, змінюється або припиняється за суб`єктом державної реєстрації прав, з яким державний реєстратор перебуває у трудових відносинах або засновником (учасником) якого він є, проте відповідачем не враховано положення абзацу другого вказаної частини, згідно з яким дія абзацу першого цієї частини щодо перебування у трудових відносинах не поширюється на державних реєстраторів, які перебувають у трудових відносинах з виконавчими органами сільських, селищних та міських рад, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями щодо державної реєстрації прав на державне та/або комунальне майно, їх обтяжень;

- на момент внесення державним реєстратором відомостей до реєстру жодних відомостей про наявність права оренди у скаржника реєстратор не мав.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, з чим колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 26.11.2015 № 834-VIII (Закон № 834-VIII), Міністерству юстиції України було надано повноваження щодо розгляду скарг на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав.

З 01.01.2016 набув чинності Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (далі Порядок), яким визначено процедуру розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту (далі - суб`єкт оскарження), що здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами (далі - суб`єкт розгляду скарги) відповідно до Законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Відповідно до положень ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (тут і далі в редакції, яка була чинною станом на дату розгляду Скарги - примітка суду) рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:

1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;

2) на дії або бездіяльність суб`єктів державної реєстрації прав.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган (ч. 2 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Згідно з ч. 3 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

Частиною 6 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову у задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;

б) скасування рішення про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;

в) виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;

в-1) усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;

є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення, передбачені пп. «а», «ґ» і «е» п. 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

Відповідно до абз. 1 п. 1 Порядку (тут і далі в редакції, яка була чинною станом на дату розгляду Скарги - примітка суду) цей Порядок визначає процедуру здійснення Мін`юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту (далі - скарги у сфері державної реєстрації).

Рішення, дії або бездіяльність суб`єкта розгляду скарги можуть бути оскаржені до суду (пункт 17 Порядку).

Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду (ч. 10 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).

Наказом Міністерства юстиції України № 71/5 від 09.01.2020, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.01.2020 за № 24/34307, затверджено Положення про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі Положення).

Пунктом 2 розділу І Положення передбачено, що Колегії є постійно діючими консультативно-дорадчими органами при Мін`юсті та його територіальних органах, що в межах повноважень, визначених Порядком, здійснюють колегіальний розгляд скарг у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - скарги). Колегії створюються Мін`юстом чи відповідним територіальним органом шляхом затвердження їх складу відповідно до цього Положення.

Мін`юстом створюються центральна Колегія та регіональні Колегії. Центральна Колегія Мін`юсту розглядає усі скарги, розгляд яких належить до компетенції Мін`юсту, крім тих, що за дорученням Міністра юстиції України або заступника Міністра юстиції України з питань державної реєстрації передано на розгляд регіональної Колегії Мін`юсту.

За результатом розгляду скарги Колегія шляхом голосування приймає рішення, що оформлюється відповідним висновком.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини від кількості членів Колегії, присутніх на відповідному засіданні. Якщо половина від кількості членів Колегії, присутніх на відповідному засіданні, проголосувала за рішення, а решта проголосувала проти або утрималася, рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосував головуючий на засіданні (п. 9 розділу ІІІ Положення).

Пунктом 10 Порядку визначено, що для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.

Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.

Згідно з п. 11 Порядку Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);

2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

Копії скарги у сфері державної реєстрації та доданих до неї документів надаються особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку (крім скаржника), в день розгляду Мін`юстом чи відповідним територіальним органом скарги у сфері державної реєстрації колегіально (п. 12 Порядку).

З аналізу вищевикладених норм законодавства вбачається, що під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Використання прислівника «обов`язково» свідчить про істотність вимоги про запрошення скаржника, суб`єкта оскарження (тобто особи, чиї дії оскаржуються) та заінтересованих осіб для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані.

З огляду на це, неповідомлення скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі або встановлених відповідно до відомостей реєстрів, не може вважатися формальним порушенням.

Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Отже, розгляду скарги не перешкоджає неприбуття лише належним чином повідомлених осіб. Відтак, якщо на засідання не прибула особа, яку належним чином не повідомили, то це перешкоджає розгляду скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України Міністерства юстиції України було розміщено оголошення про те, що 17 березня 2021 року за адресою: м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15, в Офісі протидії рейдерству відбудеться засідання Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції.

Запрошуються скаржники/їх представники, державний реєстратор, суб`єкт державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується та заінтересовані особи/їх представники для розгляду наступних скарг:

- на 09 год. 40 хв. Розгляд скарги ОСОБА_1 від 04.02.2021, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.02.2021 за №М-6414.

- Суб`єкт оскарження: державний реєстратор Іванівської селищної ради Іванівського району, Херсонська обл. ОСОБА_6.

- Заінтересована сторона: Іванівська селищна рада (0440083).

Також до матеріалів справи додано повідомлення (телефонограми) від 12.03.2021 14:02 год., якими повідомлялось державного реєстратора Іванівської селищної ради Іванівського району Анастасьєву Анжелу Валеріївну та Іванівську селищну раду за номером телефону: НОМЕР_1 , згідно відмітки у яких телефонограму прийняв адміністратор ЦНАП, а також відомості про направлення вказаним особам електронною поштою відповідних повідомлень.

Колегія суддів критично відноситься до тверджень позивача про відсутність будь-якої інформації про розгляду скарги та зауважує на тому, що відповідне повідомлення відповідачем було направлено на адресу електронної пошти ivanivka_sel@ukr.net, яка позивачем у позовній заяві вказана як власна.

За таких обставин колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач належним чином повідомив, зокрема і позивача про час та місце засідання колегії з розгляду скарги, а тому доводи позивача в цій частині є необґрунтованими.

Відповідно до п. 1-8 Мотивів рішення Колегії у розгорнутому вигляді, підставою для скасування рішень про державну реєстрацію прав є те, що:

- перед прийняттям оскаржуваних рішень державним реєстратором Іванівської селищної ради Іванівського району Анастасьєвою Анжелою Валеріївною не було належним чином перевірено Наказ на наявність обмежень земельних ділянок іншим речовим правом скаржника, яке містилось у додатку до Наказу;

- п. 9 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що підставою для відмови у державній реєстрації прав є, зокрема випадок, коли документи подано до неналежного суб`єкта державної реєстрації прав, нотаріуса;

- відповідно до ч. 3 ст. 110 ЗК України поділ чи об`єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень, встановлених на земельні ділянки;

- отже, державним реєстратором Іванівської селищної ради Іванівського району Анастасьєвою Анжелою Валеріївною проведено державну реєстрацію виникнення права комунальної власності за Іванівською селищною радою без реєстрації обтяжень у вигляді іншого речового права скаржника, а також неналежним суб`єктом реєстрації, а отже з порушенням вимог законодавства.

У Висновку не вказано з огляду на які саме приписи законодавства Колегія дійшла висновку про те, що державний реєстратор Іванівської селищної ради Іванівського району Анастасьєва Анжела Валеріївна не мала достатнього обсягу повноважень для вчинення спірних реєстраційних дій. Вказаного не наведено і у відзиві на позов.

Водночас колегія суддів виходить з того, що відповідних висновків відповідач дійшов з огляду на положення ч. 2 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно з якими державний реєстратор не має права приймати рішення про державну реєстрацію прав у разі, якщо речове право на нерухоме майно, обтяження такого права набувається, змінюється або припиняється за суб`єктом державної реєстрації прав, з яким державний реєстратор перебуває у трудових відносинах або засновником (учасником) якого він є, проте відповідачем не враховано положення абзацу другого вказаної частини згідно з яким дія абзацу першого цієї частини щодо перебування у трудових відносинах не поширюється на державних реєстраторів, які перебувають у трудових відносинах з виконавчими органами сільських, селищних та міських рад, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями щодо державної реєстрації прав на державне та/або комунальне майно, їх обтяжень.

При цьому, як слідує з матеріалів справи, державний реєстратор Анастасьєва Анжела Валеріївна є державним реєстратором відділу надання адміністративних послуг селищної ради, яка була призначена на вказану розпорядженням селищного голови Іванівської селищної ради Херсонської області № 47-ос від 02.06.2020 «Про призначення Афанасьєвої А.В.».

В свою чергу Відділ надання адміністративних послуг Іванівської селищної ради є виконавчими органом Іванівської селищної ради (п. 1.1 Положення про Відділ надання адміністративних послуг Іванівської селищної ради є виконавчими органом Іванівської селищної ради яке є додатком до рішення ХХХІV сесій селищної ради VІІ скликання від 24.01.2020 № 1625.

Отже, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що державний реєстратор Анастасьєва Анжела Валеріївна перебуває у трудових відносинах з виконавчим органом Іванівської селищної ради, а відтак в силу положень абз. 2 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вказана особа має повноваження щодо державної реєстрації прав на державне та/або комунальне майно, їх обтяжень.

За таких обставин висновки Комісії про те, що державний реєстратор Іванівської селищної ради Іванівського району Анастасьєвою Анжелою Валеріївною є неналежним суб`єктом реєстрації права комунальної власності за Іванівською селищною радою не знайшли свого підтвердження.

Водночас колегія суддів визнає правомірним висновки Комісії щодо того, що державним реєстратором Іванівської селищної ради Іванівського району Анастасьєвою Анжелою Валеріївною проведено державну реєстрацію виникнення права комунальної власності за Іванівською селищною радою без реєстрації обтяжень у вигляді іншого речового права скаржника.

Частиною 1 ст. 92 ЗК України встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває в державній або комунальній власності, без встановлення строку.

За змістом положень ч. 2 ст. 92 ЗК України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності (а); громадські організації осіб з інвалідністю України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації (б); релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності (в); публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» (г); заклади освіти незалежно від форми власності (ґ); співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку (д); оператор газотранспортної системи та оператор системи передачі (е); господарські товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначені частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» (є).

В свою чергу, положеннями ст. 141 ЗК України визначений вичерпний перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою до яких не віднесено як перехід земельних ділянок із державної власності в комунальну, так і поділ земельних ділянок.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 ст. 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки. У разі переходу права власності на земельну ділянку, що перебуває в постійному користуванні, від держави до територіальної громади або від територіальної громади до держави до набувача земельної ділянки переходять права та обов`язки власника земельної ділянки за правовідносинами постійного користування нею.

При цьому, так як в силу положень ч. 2 ст. 148-1 ЗК України у разі переходу права власності на земельну ділянку, що перебуває в постійному користуванні, від держави до територіальної громади або від територіальної громади до держави до набувача земельної ділянки переходять права та обов`язки власника земельної ділянки за правовідносинами оренди нею, перехід земельних ділянок, які перебувають в оренді у ОСОБА_1 , до комунальної власності не є підставою для припинення інших речових прав похідних від права власності, на такі земельні ділянки (в тому числі права оренди). Такою підставою також не є і поділ таких земельних ділянок, що також відбулось у спірному випадку.

Водночас, вчинення спірних реєстраційних дій за наслідком яких право на земельні ділянки було зареєстровано за Іванівською селищною радою, без врахування того, що не було проведено реєстрації обтяжень у вигляді іншого речового права Гетьман Юлії Сергіївни, є цілком законними, ґрунтується на положеннях чинного законодавства та вчинено особою, яка мала достатній обсяг повноважень для проведення вказаних реєстраційних дій.

При цьому, за змістом положень ч. 6 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи мають повноваження, в тому числі і про прийняття рішень про виправлення помилки, допущеної державним реєстратором (в) та про усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу (в-1).

За обставин, що склалися, враховуючи те, що скасування оспорюваних рішень буде матиме наслідком повторну реєстрацію державним реєстратором права комунальної власності на такі земельні ділянки за Іванівською селищною радою, а саме лише скасування спірних реєстраційних дій не призведе до відновлення порушених прав ОСОБА_1 , Комісія для відновлення порушених прав скаржника у межах наданих їх повноважень мала б прийняти рішення, за наслідками виконання якого права скаржника були відновлені у найбільш ефективний спосіб.

За змістом рішення ЄСПЛ у справі «Рисовський проти України» Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з наявність підстав для задоволенні позовних вимог та визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 1364/5 від 14.04.2021 «Про задоволення скарги».

Водночас колегія суддів вважає безпідставними посилання позивача на те, що на момент внесення державним реєстратором відомостей до реєстру жодних відомостей про наявність права оренди у скаржника реєстратор не мав та зауважує позивачу на тому, що відповідні відомості містились у Наказі.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного рішення судом першої інстанції мале місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими а також порушення норм матеріального права, тому рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 у справі № 910/9483/21 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким позовні вимоги задовольняються у повному обсязі.

Враховуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі, апеляційна скарга Іванівської селищної ради задовольняється у повному обсязі.

Щодо витрат позивача по сплаті судового збору за подачу позову та апеляційної скарги колегія суддів зазначає про таке.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частина 9 ст. 129 ГПК України встановлює, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи те, що спір у цій справі виник внаслідок, зокрема і дій позивача, яким не було належним чином перевірено внесення реєстрації відповідних обтяжень у вигляді іншого речового права ОСОБА_1 , витрати позивача по сплаті судового збору за подачу позову та цієї апеляційної скарги покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Іванівської селищної ради на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 у справі № 910/9483/21 задовольнити повністю.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 у справі № 910/9483/21 скасувати та прийняти нове рішення яким позов задовольнити повністю.

3. Визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України № 1364/5 від 14.04.2021 «Про задоволення скарги».

4. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу позову та апеляційної скарги покласти на позивача.

5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4314/21.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 06.10.2022.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді А.І. Тищенко

Є.Ю. Шаптала