Ухвала
05 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 642/3979/20
провадження № 61-9533ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Псилогос» на заочне рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 30 листопада 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 21 вересня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Псилогос», третя особа - державний реєстратор Департаменту реєстрації Харківської міської ради Шеховцова Маргарита Євгенівна, про визнання дій протиправними та скасування державної реєстрації речових прав, визнання недійсним правочину, припинення права власності,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Шеховцової М. Є. про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень індексний номер: 37134844 від 18 вересня 2017 року; визнати недійсним правочин щодо внесення ОСОБА_2 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 як майнового внеску до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Псилогос» (далі - ТОВ «Псилогос»), оформлений актом № 1 прийому-передачі вказаного будинку, та припинити право власності ТОВ «Псилогос» на зазначений житловий будинок.
Заочним рішенням Ленінського районного суду міста Харкова від 30 листопада 2020 року позов задоволено. Визнано протиправними дії державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Шеховцової М. Є. про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень індексний номер: 37134844 від 18 вересня 2017 року. Скасовано рішення державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Шеховцової М. Є. про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень індексний номер: 37134844 від 18 вересня 2017 року. Визнано недійсним правочин щодо внесення ОСОБА_2 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 як майнового внеску до статутного капіталу ТОВ «Псилогос», оформлений актом № 1 від 18 серпня 2017 року прийому-передачі житлового будинку АДРЕСА_2 загальною площею 351,9 кв. м, житловою площею 144,8 кв. м. Припинено право власності ТОВ «Псилогос» на житловий будинок АДРЕСА_2 загальною площею 351,9 кв. м, житловою площею 144, 8 кв. м.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 21 вересня 2022 року апеляційні скарги ТОВ «Псилогос» та ОСОБА_3 в інтересах державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Шеховцової М. Є. залишено без задоволення, а заочне рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 30 листопада 2020 року - без змін.
30 вересня 2022 року ТОВ «Псилогос» подало до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» касаційну скаргу на заочне рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 30 листопада 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 21 вересня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення, яким: відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та скасування державної реєстрації речових прав, визнання недійсним правочину; залишити без розгляду позов ОСОБА_1 в частині вимоги про припинення права власності ТОВ «Псилогос».
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
В обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень ТОВ «Псилогос» вказало, що суди попередніх інстанцій не врахували правових висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17, в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 13 березня 2019 року у справі № 756/10797/15, від 27 листопада 2019 року у справі № 133/3928/14-ц, від 10 червня 2020 року у справі № 454/2786/17, від 13 січня 2021 року у справі № 264/949/19, від 26 травня 2021 року у справі № 391/35/19, в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року у справі № 761/26815/17.
Касаційна скарга подана у встановлений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, оплачена судовим збором.
Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Оскільки наведені доводи касаційної скарги викликають необхідність їх перевірки, то слід відкрити касаційне провадження в цій справі та витребувати матеріали справи.
Згідно з розпорядженням Голови Верховного Суду від 14 березня 2022 року № 7/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Запорізької та Харківської областей)» змінено територіальну підсудність судових справ Ленінського районного суду міста Харкова та визначено її Київському районному суду міста Полтави.
ТОВ «Псилогос» заявило клопотання про зупинення дії постанови Полтавського апеляційного суду від 21 вересня 2022 року, посилаючись на те, що приватним виконавцем здійснюються виконавчі дії щодо стягнення із ОСОБА_2 грошових коштів. Однак внаслідок прийняття оскаржуваного заочного рішення місцевого суду майно, яке належить ТОВ «Псилогос» було зареєстровано за ОСОБА_2 30 липня 2021 року приватний виконавець Близнюков Ю. В. в межах виконавчого провадження № 64297465 виставив майно ТОВ «Псилогос» на електронні торги.
Клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до абзацу 2 частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Клопотання про зупинення дії судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для такого зупинення, підтверджені певними доказами. Вирішуючи питання про зупинення дії судового рішення, суд касаційної інстанції враховує існування об`єктивної необхідності у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 21 вересня 2022 року, дію якої просить зупинити заявник, залишено без змін заочне рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 30 листопада 2020 року про задоволення позову. Тобто апеляційний суд не ухвалював свого судового рішення про права, свободи, чи інтереси учасників справи, тому підстави для зупинення дії такого судового рішення відсутні. ТОВ «Псилогос» не просило зупинити дію заочного рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 30 листопада 2020 року, а з обставин, наведених в його клопотанні, щодо реєстрації права власності на спірний житловий будинок за ОСОБА_2 , вбачається, що рішення місцевого суду вже реалізоване. Однак метою вирішення питання про зупинення дії судового рішення є недопущення порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка подала касаційну скаргу, та інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв`язку з дією судового рішення. Дія реалізованого рішення суду не створить додаткових негативних наслідків для учасника справи, тому зупинення його дії не відповідатиме завданню правового інституту зупинення дії судового рішення. Сама по собі незгода заявника з оскаржуваними судовими рішеннями не є підставою для зупинення їх дії на час перегляду справи в касаційному порядку.
Враховуючи, що заявником не наведено достатніх підстав і не надано доказів на підтвердження обставин, за яких суд касаційної інстанції може зупинити дію судового рішення, в задоволенні клопотання необхідно відмовити. У таких висновках визначальними є правила статей 12 та 13 ЦПК України.
Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Псилогос» на заочне рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 30 листопада 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 21 вересня 2022 року.
Витребувати з Київського районного суду міста Полтави цивільну справу № 642/3979/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Псилогос», третя особа - державний реєстратор Департаменту реєстрації Харківської міської ради Шеховцова Маргарита Євгенівна, про визнання дій протиправними та скасування державної реєстрації речових прав, визнання недійсним правочину, припинення права власності.
Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Псилогос» про зупинення дії постанови Полтавського апеляційного суду від 21 вересня 2022 року.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 07 листопада 2022 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:В. А. Стрільчук В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 05.10.2022 |
Оприлюднено | 07.10.2022 |
Номер документу | 106637490 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про комунальну власність щодо реєстрації або обліку прав на майно |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Стрільчук Віктор Андрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні