Рішення

від 04.08.2022 по справі 521/10778/17

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/10778/17

Провадження № 2/521/70/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2022 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Мирончук Н.В.,

секретаря судового засідання Філімончук М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖИТЛО-2007» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за спожиті комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси 12 липня 2017 року звернулось Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖИТЛО-2007» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за спожиті комунальні послуги.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилався на те, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , утримання та обслуговування якої здійснюється Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Житло-2007».

Як вказав представник позивача, відповідач зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати внески і платежі, в розмірах, установлених загальними зборами ОСББ, але починаючи з серпня 2013 р., відповідач нехтує своїм обов`язком по сплаті належних внесків та платежів внаслідок чого у нього виникла заборгованість по сплаті за житлово-комунальні послуги.

Позивач вказав, що для виконання покладених на ОСББ «ЖИТЛО-2007» обов`язків, Правлінням Об`єднання було укладено наступні договори: Договір № 260/ОЖ/П/92 від 09.10.2009 р. на вивезення твердих побутових відходів, Договір № 3138/16-ТЕ-23 від 09.10.2009 р. на постачання природного газу, Договір № 5407/15-ТЕ-23 від 20.10.2015 р. на постачання природного газу, Договір № 008510-Т від 01.01.2010 р. на постачання та транспортування природного газу підприємствам, які відпускають теплову енергію для потреб населення, бюджетних установ та організацій, Договір № 21/10 від 21.10.2009 р. на часткове технічне обслуговування ліфтів, Договір про надання послуг № 070815 від 01.08.2015 р., Договір № 06/13 від 01.02.2013 р. на виконання робіт по прибиранню і чистці об`єкта.

Представник позивача стверджує, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків з оплати комунальних платежів, утворилась заборгованість, яка з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, від 28.03.2019 року (а. с. 1, т. 11), становить 85240,65 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь.

Крім того, представником позивача заявлено вимоги про стягнення з ОСОБА_1 , з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, від 28.03.2019 року (а. с. 1, т. 11), трьох відсотків річних у розмірі 5560,19 грн., інфляційних збитків 31489,65 грн., та судових витрат у загальному розмірі 16381,36 грн. (з яких судовий збір 3381,36 грн., витрати на професійну правничу допомогу 13000,00 грн.).

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси Целух А.П., від 17.07.2017 року, було відкрито провадження по справі (а. с. 123, т. 1).

З того часу вказана справа перебуває в провадженні Малиновського районного суду м. Одеси, тобто більш ніж п`ять років.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, від 14.05.2019 року, справу розподілено судді Мирончук Н.В., у зв`язку із звільненням з посади судді ОСОБА_2 (а. с. 24, т. 11).

15.10.2019 року Малиновським районним судом м. Одеси було постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті (а. с. 36, т. 11).

Представник позивача у судове засідання 04.08.2022 року не з`явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглянути справу за його відсутності, про що надав письмове клопотання (а. с. 185 186, т. 11).

Відповідач у судове засідання 04.08.2022 року не з`явився, до суду в черговий раз надав надав заяву про відкладення судового засідання, на цей раз аргументуючи свою заяву про відкладення розгляду справи, вказав, що у зв`язку з дією на території України карантинних заходів та введенням правового режиму воєнного стану (а. с. 183, т. 11).

Проте, стосовно поданої ОСОБА_1 заяви про відкладення розгляду справи, суд зазначає наступне.

Як вже було зазначено судом, вказана цивільна справа перебуває в провадженні Малиновського районного суду м. Одеси більш ніж п`ять років.

Відповідач ОСОБА_1 брав участь в судових засіданнях, але в чергове судове засідання, призначене на 19.03.2020 року, не з`явився, до суду подав заяву про відкладення розгляду справи до закінчення введених на території України карантинних заходів, посилаючись на Постанову КМУ «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», від 11.03.2020 року (а. с. 91, т. 11)

Враховуючи викладене, з метою недопущення порушення прав ОСОБА_1 та надання можливості прибути до суду чи заявити клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, суд відклав розгляд справи на іншу дату 28.05.2020 року, про що ОСОБА_1 був повідомлений шляхом складення телефонограми (а. с. 97, т. 11).

Крім того, про обізнаність відповідача про судове засідання 28.05.2020 року свідчить подана ним до суду заява про відкладення розгляду справи, посилаючись на введення на території України карантинних заходів (а. с. 99, т. 11).

З огляду на вказане, з метою недопущення порушення прав ОСОБА_1 , суд відклав розгляд справи на іншу дату 30.07.2020 року (а. с. 104, т. 11), про що відповідач був повідомлений шляхом складення телефонограми (а. с. 105, т. 11).

Проте, і в це, призначене судом судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, до суду, в день судового засідання подав заяву, про відкладення розгляду справи до закінчення введених на території України карантинних заходів (а. с. 138, т. 11).

Враховуючи викладене, з метою недопущення порушення прав ОСОБА_1 , суд відклав розгляд справи на іншу дату 21.10.2020 року, про що ОСОБА_1 повідомлявся шляхом направлення судової повістки на адресу зареєстрованого місця проживання (а. с. 143, т. 11).

Однак, у відкрите судове засідання 21.10.2020 року відповідач не з`явився, до суду в черговий раз подав заяву про відкладення судового засідання, вказавши, що він бажає брати особисту участь у судових засіданнях та судових дебатах (а. с. 144, т. 11).

З огляду на чергову неявку належним чином повідомленого відповідача ОСОБА_1 , але з метою недопущення порушення його прав та надання можливості прибути до суду чи заявити клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, суд знову відклав розгляд справи на іншу дату 09.12.2020 року (а. с. 145, т. 11), про що ОСОБА_1 повідомлявся шляхом направлення судової повістки на адресу зареєстрованого місця проживання (а. с. 147, т. 11).

Проте, і в це, призначене судом судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився, до суду, в день судового засідання подав заяву, про відкладення розгляду справи до закінчення введених на території України карантинних заходів (а. с. 152, т. 11).

Враховуючи викладене, з метою недопущення порушення прав ОСОБА_1 , суд відклав розгляд справи на іншу дату 26.01.2021 року (а. с. 153, т. 11).

Про обізнаність відповідача про судове засідання 26.01.2021 року свідчить вкотре подана ним до суду заява про відкладення розгляду справи, посилаючись на введення на території України карантинних заходів (а. с. 157, т. 11).

Однак, у відкрите судове засідання 26.01.2021 року відповідач не з`явився, у зв`язку з чим, та з урахуванням поданої відповідачем заяви про відкладення розгляду справи, суд відклав розгляд справи на іншу дату 14.04.2021 року (а. с. 158, т. 11), про що відповідач ОСОБА_1 повідомлявся шляхом направлення судових повістки на адресу зареєстрованого місця проживання (а. с. 160, т. 11).

14.04.2021 року, в день чергового судового засідання, відповідач ОСОБА_1 знову подав до суду заяву про відкладення розгляду справи до закінчення введених на території України карантинних заходів (а. с. 161, т. 11).

Враховуючи викладене, але з метою надання відповідачу ОСОБА_1 можливості прибути до суду чи заявити клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, суд відклав розгляд справи на іншу дату 02.06.2021 року (а. с. 162, т. 11), про що відповідач ОСОБА_1 повідомлявся шляхом направлення судової повістки на адресу зареєстрованого місця проживання (а. с. 164, т. 11).

Однак, у відкрите судове засідання 02.06.2021 року відповідач в черговий раз не з`явився, до суду знову подав заяву про відкладення судового засідання, вкаавши, що він бажає брати особисту участь у судових засіданнях та судових дебатах (а. с. 166, т. 11).

Не зважаючи на на вказане, суд в черговий раз відклав розгляд справи на іншу дату 10.08.2021 року (а. с. 170, т. 11), про що відповідач був повідомлений шляхом направлення судової повістки на адресу зареєстрованого місця проживання (а. с. 171, т. 11).

Проте, і в це, призначене судом судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився, до суду, в день судового засідання подав заяву, про відкладення розгляду справи до закінчення введених на території України карантинних заходів (а. с. 177, т. 11).

Враховуючи викладене, але з метою надання відповідачу ОСОБА_1 можливості прибути до суду, чи заявити клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, суд відклав розгляд справи на іншу дату 06.10.2021 року (а. с. 175, т. 11).

Про обізнаність відповідача про судове засідання 06.10.2021 року свідчить в черговий раз подана ним до суду заява про відкладення розгляду справи, посилаючись на введення на території України карантинних заходів (а. с. 179, т. 11).

Враховуючи те, що відповідачем ОСОБА_1 за вказаний період часу заявлялися клопотання про відкладення розгляду справи з одних і тих самих підстав, судом було відкладено розгляд справи на більш довготривалий термін, а саме: на 04.08.2022 року.

Про вказане судове засідання, відповідач був повідомлений шляхом направлення судової повістки на адресу зареєстрованого місця проживання (а. с. 181 - 182, т. 11).

Проте, і в це, призначене судом судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, до суду, в день судового засідання подав заяву про відкладення судового засідання, у зв`язку з дією на території України карантинних заходів, та введенням правового режиму воєнного стану (а. с. 183, т. 11).

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне зазначити, що постійні заяви про відкладення розгляду справи з підстав запровадження заходів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), не заслуговують на увагу, оскільки, позивач протягом більш ніж двох років (з березня 2020 року по серпень 2022 року) жодним чином не був позбавлений можливості заявити клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з дотриманням положень статті 212 ЦПК України, або подати заяву про розгляд справи за його відсутності.

Крім того, посилання відповідача ОСОБА_1 на введення в Україні воєнного стану, як на підставу для відкладення розгляду справи, суд, також не приймає до уваги, оскільки Малиновський районний суд м. Одеси здійснює правосуддя в штатному режимі, на території м. Одеси та Одеської області відсутні бойові дії.

Таким чином, якщо суд не припинив здійснювати судочинство, учасники судових процесів мають можливість скористатись своїми правами, як то: прибути до суду; або, надавши всі докази до суду, звернутись до суду з заявою про розгляд справи без їх участі, чи проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Проте, відповідач скористався своїми правами на власний розсуд.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення, від 03.04.2008р., у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).

Суд зазначає, що намагаючись не порушувати право відповідача на участь в судовому засіданні, відкладаючи розгляд справи тим самим, фактично, порушуються права позивача на справедливий розгляд справи в розумні строки.

Позивач у справі ОСББ «ЖИТЛО-2007» є юридичною особою, яка займається господарською діяльністю з утримання та обслуговування житлових будинків, здійснює фінансове планування та несе фінансові витрати, а тому надмірно затягнутий розгляд справи впливає на стабільну організацію роботи та виконання своїх безпосередніх обов`язків. В свою чергу, неналежна робота ОСББ «ЖИТЛО-2007» може вплинути на права інших співвласників багатоквартирного будинку, а тому суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності належним чином повідомленого відповідача, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Більш того, суд зазначає, що в матеріалах справи наявний відзив ОСОБА_1 на уточнений позов (а. с. 13 16, т. 11), розгляд справи здійснюється на стадії розгляду справи по суті, суд, заслухавши вступне слово учасників справи, у тому числі і відповідача ОСОБА_1 , з`ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, було частково досліджено письмові докази у справі та 28.01.2020 року було оголошено перерву на стадії дослідження письмових доказів, що не вимагає обов`язкової участі сторін у справі.

Проте, з того часу у призначений до розгляду справи день, відповідач ОСОБА_1 у судові засідання не прибуває, а надає заяви до суду про відкладення розгляду справи з різних підстав, хоча суд працює весь цей час в звичному режимі.

Заявлені відповідачем численні клопотання про відкладення розгляду справи можуть вказувати лише на навмисне затягування розгляду справи.

Крім того, суд звертає увагу відповідача у справі на те, що згідно приписів ЦПК України, який набув чинності з 15.12.2017р., вказана справа віднесена до малозначних справ, яка за нормами ЦПК розглядається у спрощеному провадженні.

Так, у відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ.

Згідно до п. 1 ч. 6 ЦПК України, малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову у даній цивільній справі (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) становить 122290,49 грн. (85240,65грн. + 5560,19грн. + 31489,65), що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, законодавцем дану категорію справ віднесено до категорії малозначних, а тому пріоритетним є її швидке вирішення.

Частиною другою статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких згідно пункту 3 вказаної частини, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд керує ходом судового процесу, сприяє врегулюванню спору, шляхом досягнення угоди між сторонами, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 3 ст. 131 ЦПК України встановлено обов`язок учасників судового процесу повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Статтею 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи, наділені широким колом цивільних прав та рядом обов`язків, зокрема виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, з`являтися в судове засідання за викликом суду, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Крім того, суд звертає увагу на те, що законодавцем передбачено розумні строки розгляду справи.

Також, суд зазначає, що статтею 44 ЦПК України передбачено неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Так, відповідно до ч. 1 вказаної статті, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно до ч. 2 вказаної статті 44 ЦПК України, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, оскільки під час розгляду справи по суті судом 28.01.2020 року заслухано вступне слово відповідача ОСОБА_1 , однак останній не зважаючи на вказане, з тих пір, протягом більше двох років у призначний до розгляду справи, день, пише до суду щоразу заяви про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності належним чином повідомленого відповідача, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, так як численні неявки відповідача прямо вказують на зловживання ним своїми процесуальними правами.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що такий висновок суду кореспондується з положеннями п. 1.2.3 Правил організації ефективного цивільного судочинства, згідно до яких, суд повідомляє сторони та їх представників шляхом надіслання судової повістки, смс-повідомлення, листом, телефоном, факсом чи електронною поштою. Крім того, суд має право визнати сторону повідомленою з використанням електронного Списку судових справ, призначених до розгляду на офіційному сайті суду у разі якщо за обставинами справи вказана сторона ініціювала відповідну стадію процесу (подавала позов, апеляційну скаргу), або була присутня в судовому засіданні, або не була присутня в судовому засіданні, але достеменно знала про його призначення.

Як вже було зазначено судом, відповідач у справі ОСОБА_1 надав до суду відзив на уточнені позовні вимоги (заяву про збільшення позовних вимог) (а. с. 13 16, т. 11), в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши, що предметом позову визначено стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, але, на його думку, ОСББ не є надавачем житлово-комунальних послуг. Також, на його думку, позивач не надав суду документів первинного бухгалтерського обліку, які б підтвердили понесені позивачем витрати на надання послуг в сумі стягуваного боргу. Також він вважає, що не вказано частки або відсотка відповідача, як співвласника, в загальному майні будинку; не надано суду договорів оренди приміщень технічного поверху, які є часткою сумісного спільного майна; позивач не врахував в розрахунку боргу компенсації витрат на утримання будинку від оренди, в тому числі і долі компенсації відповідачу в сумісному спільному майні; позивач не надав суду інформацію про реєстрацію прав власності у 2013 році на нежитлові приміщення технічного поверху та підвалу № б, 7, 101, 10/1, які є сумісним спільним майном всіх співвласників будинку; позивач до грошових вимог, не додав жодного документу, який би підтверджував виконання позивачем, зазначених у заяві робіт (надання послуг), їх кількість, якість, реальний обсяг. Зазначені документи були б необхідні для визначення достовірності здійснених Позивачем та отриманих Відповідачем обсягів послуг; позивач не здійснює господарської діяльності у розумінні норм чинного законодавства, оскільки його діяльність спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов його функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб`єктів господарювання, а відтак, ця діяльність є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючого суб`єкта; до позовної заяви не надано жодного кошторису за визначений у позовній заяві період в підтвердження обґрунтованого визначення розміру внесків та платежів, а також штатного розпису найманих працівників ОСББ за 2013-2019р., утримання яких є складовою внеску; обставини стосовно того, що ОСББ «Житло-2007» обслуговує будинок, у якому частку власності має відповідач, не підтверджені жодним документом; у позовній заяві відсутні докази прийняття на баланс ОСББ житлового комплексу; у позивача відсутні землевпорядні документи у ОСББ «Житло-2007»; за час існування ОСББ „Житло-2007 відповідач не отримував у спосіб, передбачений законом, повідомлень про проведення загальних зборів ані про обрання/переобрання керівних органів та ревізійної комісії даної юридичної особи, ані про затвердження кошторису, балансу, річних звітів, розміру внесків та платежів, ані звіту правління та ревізійної комісії і взагалі про проведення та порядок денний будь-яких зборів; питання про надання правлінню доручення на звернення до суду з позовом до Відповідача не розглядалось, а тому дії голови правління ОСББ „Житло-2007 Замичковського С.В. з приводу звернення до суду є такими, що перевищують статутні повноваження та є одноособовим прийняттям рішень віднесених до компетенції загальних зборів ОСББ; ОСББ «Житло-2007» майже не намагалося вирішити спір шляхом переговорів; ОСББ не додані в якості доказу своїх вимог затвердженні загальними зборами за період січень 2014 - квітень 2019 років: кошториси з економічним обґрунтуванням його складових для визначення розміру внесків та платежів на обслуговування та утримання житлового будинку, звіти про використання надходжень, акти ревізійних комісій(аудитів) фінансової діяльності ОСББ з висновками про використання коштів ОСББ за цільовим призначенням, наявність або відсутність втрат/розкрадань спільного майна та грошей ОСББ, технічний паспорт будинку, розрахунок частки та/або відсотка Відповідача у загальному майні, змини цієї частки/відсотка у зв`язку із набуттям прав власності на приміщення технічного поверху та підвалу іншими особами, та в зв`язку із передачею в оренду спільного сумісного майна співвласників будинку. Долучені позивачем до позову докази, він вважає неналежними.

Крім того, відповідачем до суду було заявлено клопотання про застосування строків позовної давності в частині позовних вимог, що виходять за межі трьох річного строку.

Враховуючи викладене, відповідач заперечував проти позову та просив суд «повернути позовну заяву позивачу».

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, надані письмові докази, відповідно до вимог закону, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності суд дійшов наступного висновку.

Згідност. 16 ЦК України,кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 (а. с. 8, т. 1).

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСББ «ЖИТЛО-2007» створене власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 (а. с. 10, т. 1).

Протоколом загальних зборів членів ОСББ «ЖИТЛО-2007» № 5, від 09.10.2010 року, були затверджені розміри внесків на:

- ВЕР 1,75 грн./кв. м.;

- опалення 5,88 грн./кв. м.;

- гаряча вода 13,48 грн./кв м. (а. с. 17, т. 1).

Згідно до Витягу з протоколу загальних зборів ОСББ «ЖИТЛО-2007», від 16.11.2013 року, було затверджено внески членів ОСББ в наступних розмірах: внесок СДПТ (для житлових приміщень) 2,20 грн/1 кв. м.; внесок СДПТ (для нежитлових приміщень) 1,90 грн./кв. м; платіж за послуги опалення та утримання котельні (для житлових приміщень) 5,88 грн. /1 кв. м.; платіж за послуги опалення та утримання котельні (для нежитлових приміщень) 20,46 грн./1 кв. м.; платіж за гаряче водопостачання 14,47 грн./1 кв. м. (а. с. 18, т. 1).

Рішенням членів ОСББ «ЖИТЛО-2007», від 14-30.10.2014 року, було встановлено з 01.11.2014 року, наступні розміри щомісячних внесків та платежів: внесок на утримання будинку та прибудинкової території (житлове приміщення) 2,80 грн/1 кв. м.; внесок на утримання будинку та прибудинкової території (нежитлове приміщення) 2,38 грн/1 кв. м.; платіж за послуги з опалення (житлове приміщення) 8,50 грн/1 кв. м.; платіж за послуги з опалення (нежитлове приміщення без приладу обліку теплової енергії) 20,46 грн/1 кв. м.; платіж за послуги з опалення (нежитлове приміщення з приладом обліку теплової енергії) 389,05 грн/1 Гкал.; платіж за гаряче водопостачання (житлове/ нежитлове приміщення) 24,00 грн./1 куб. м.; внесок у резервний фонд (житлове приміщення) 0,10 грн./1 кв. м.; внесок у резервний фонд (нежитлове приміщення) 0,50 грн./1 кв. м.; внесок у ремонтний фонд (житлове/нежитлове приміщення) 0,50 грн./1 кв. м.; внесок у спеціальний фонд «Утримання паркінгу» - 40,00 грн./1 паркомісце (а. с. 19).

У відповідності до витягу з протоколу загальних зборів ОСББ «ЖИТЛО-2007», від 21.12.2014 року, встановлено з 01.01.2015 року розмір платежу за опалення, який включає:

- плату за обслуговування та утримання котельні в сумі 3,50 грн./1 кв. м.;

- плату за газ, яка вираховується за формулою (сума сплати Об`єднання за газ) поділена на (площа опалювальної частини квартир) помножена на (корисну площу квартири) (а. с. 21, т. 1).

Згідно до витягу з протоколу загальних зборів ОСББ «ЖИТЛО-2007», від 01.11.2015року, затверджено розміри внесків та платежів ОСББ: внесок СДПТ (для житлових приміщень) 3,49 грн./ кв.м.; внесок СДПТ (для нежитлових приміщень) 1,56 грн./1 кв. м., якщо інше не встановлено договорами між Об`єднанням та співвласником; платіж за послуги опалення та утримання котельні для житлових приміщень) 13 грн./1 кв. м.; платіж за послуги опалення та утримання котельні (для житлових приміщень) згідно господарських договорів, на укладення яких уповноважити голову правління, з урахуванням необхідності сплати за утримання котельні в опалювальний сезон незалежно від фактичного отримання послуг опалення; платіж за гаряче водопостачання 28/00грн./1 кв. м.; внесок в ремонтний фонд 0,50 грн./1 кв. м; внесок до резервного фонду 0,10 грн./1 кв. м (а. с. 22, т. 1).

Для виконання покладених на ОСББ «ЖИТЛО-2007» обов`язків, Правлінням Об`єднання було укладено наступні договори:

1) Договір № 260/ОЖ/П/92 від 09.10.2009 р. на вивезення твердих побутових відходів (а. с. 25 28, т. 1) разом з додатковими угодами до нього (а. с. 29 - 32, т. 1). Факт виконання умов договору підтверджується актами наданих послуг (а. с. 33 - 49, т. 1);

2) Договір № 3138/16-ТЕ-23 від 09.10.2009 р. на постачання природного газу (а. с. 50 53, т. 1). Факт виконання умов договору підтверджується актами приймання-передачі природного газу (а. с. 54 - 55, т. 1);

3) Договір № 5407/15-ТЕ-23 від 20.10.2015 р. на постачання природного газу (а. с. 56 59, т. 1) Факт виконання умов договору підтверджується актами приймання-передачі природного газу (а. с. 60, т. 1);

4) Договір № 008510-Т від 01.01.2010 р. на постачання та транспортування природного газу підприємствам, які відпускають теплову енергію для потреб населення, бюджетних установ та організацій (а. с. 61 64). Факт виконання умов договору підтверджується актами приймання-передачі природного газу (а. с. 68 71, т. 1);

5) Договір № 21/10 від 21.10.2009 р. на часткове технічне обслуговування ліфтів (а. с. 72 73, т. 1). Факт виконання умов договору підтверджується актами прийому виконаних робіт (а. с. 74 91, т. 1);

6) Договір про надання послуг № 070815 від 01.08.2015 р. (а. с. 92 93, т. 1);

7) Договір № 06/13 від 01.02.2013 р. на виконання робіт по прибиранню і чистці об`єкта (а. с. 94 95, т.1). Факт виконання умов договору підтверджується актами прийому виконаних робіт (а.с.96119, т.1).

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач регулярно здійснює оплату за цими Договорами.

Згідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про об`єднання власників багатоквартирного будинку» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами..

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про об`єднання власників багатоквартирного будинку» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання..

Кожен співвласник, згідно до положень ст. 15 Закону України «Про об`єднання власників багатоквартирного будинку», зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати належні платежі.

Згідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про об`єднання власників багатоквартирного будинку» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Отже, виходячи з наведених положень чинного законодавства України, відповідач зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні платежі, повинен сплачувати відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами Об`єднання. Однак, у період з 2013 р. по березень 2019 р., Відповідач нехтує своїм обов`язком по сплаті належних внесків та платежів внаслідок чого у нього виникла заборгованість по сплаті за житлово-комунальні послуги у розмірі 85240,65 грн..

За змістом пункту 4 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572 «Про механізм впровадження Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду», власник житла за рахунок власних коштів оплачує всі витрати, пов`язані з утриманням житлового будинку і закріпленої прибудинкової території, а Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житло-2007» відповідно до статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» створене для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Отже, відповідно до наведених вимог чинного законодавства особа, яка є власником приміщення і, в свою чергу, співвласником будинку, в якому створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих платежів по цим витратам (постанова Верховного Суду України від 01.04.2015 року).

Підставами для нарахування ОСББ «ЖИТЛО-2007» вартості послуг слугували відповідні рішення органів ОСББ «ЖИТЛО-2007» про встановлення розміру внесків, яке є чинним і в судовому порядку недійсним не визнавалося, а також факт надання цих послуг.

Отже судом встановлено, що ОСББ виконало свої обов`язки по наданню житлово-комунальних послуг перед ОСОБА_1 , а останній, фактично користуючись послугами з утримання спільної власності, від їх оплати ухиляється, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 85240,65 грн.

Згідно до ст. 16 Закону України «Про об`єднання власників багатоквартирного будинку», ОСББ має право встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів. Відповідно до наявних в матеріалах справи документів ОСББ «ЖИТЛО-2007» встановлені відповідні порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, визначено підрядників, укладено договори про обслуговування тощо.

Згідно до ст. 17 Закону України «Про об`єднання власників багатоквартирного будинку», для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків ОСББ має право: вимагати своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання платежів, зборів і внесків від власників приміщень, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів; звертатися до суду з позовом про звернення стягнення на майно власників приміщень, які відмовляються відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та в повному обсязі не сплачують всі встановлені цим Законом та Статутом об`єднання платежі, збори і внески від власників приміщень, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів.

Стосовно викладених відповідачем ОСОБА_1 у відзиві на позов заперечень, щодо неправильного розрахунку заборгованості, то суд зазначає, що вони є необґрунтованими, не підтверджуються жодними доказами та зводяться виключно до непогодження позивача із рішеннями ОСББ «Житло-2007» щодо розмірів тарифів, які є чинними на час розгляду справи.

Доказів протилежного матеріали справи не містять.

При цьому посилання відповідача на те, що позивач не має права вимагати сплати зазначених платежів та звертатись до суду із даним позовом ґрунтуються на припущеннях, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідач у своїх доводах проти позову заперечує проти розрахунків заборгованості, наданих позивачем.

Проте, власних розрахунків до суду відповідачем не надано.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення, житлово-комунальні послуги поділяються на комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Крім того, з приписів ст. 525 ЦК України вбачається, що одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 85240,65 грн.

Окрім того, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів на встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов`язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення боргу.

Оскільки чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків, тому стягнення інфляційних нарахувань, нарахованих окремо на встановлену в судовому рішенні суму боргу за період невиконання відповідного судового рішення, є цілком правомірними і обґрунтованими.

Отже, з відповідача ОСОБА_1 належить стягнути три відсотки річних у розмірі 5560,19 грн., та інфляційні збитки 31489,65 грн..

Стосовно заявленого відповідачем клопотання про застосування строків позовної давності до частини позовних вимог, які виходять за межі трьохрічного терміну, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Відповідно до ст. 257 ЦПК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до статті 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня, після відповідної календарної дати, або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом, перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася, або могла довідатися про порушення свого права, або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Статтею 267 ЦК України, передбачено наслідки спливу позовної давності.

За приписами частини третьої вказаної статті, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідачем надано до суду таку заяву до винесення судом рішення у справі.

Частиною четвертою ст. 267 ЦК України, встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.09.2016 року ОСББ «Житло-2007» звернулося до Малиновського районного суду м. Одеси із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комунальні послуги (справа № 521/13282/16-ц),

20.09.2016 року Малиновським районним судом м. Одеси був виданий судовий наказ, але ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси, від 16.11.2016 року, судовий наказ було скасовано (а. с. 23, т. 1).

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси, від 13.02.2017 року, були виправлені помилки, допущені при винесенні судового наказу (а. с. 24, т. 1).

Згідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України, позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Тобто, враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що позовна давність за вимогами позову була перервана, з огляду на звернення ОСББ «ЖИТЛО-2007» до суду із заявою про видачу судового наказу, а тому, заява ОСОБА_1 про застосування строків позовної давності до частини позовних вимог, які виходять за межі трьохрічного терміну, задоволенню не підлягає.

Виходячи з системного аналізу вищенаведених норм права та доказів, вивчених у судовому засіданні, суд погоджується із доводами позивача та приходить до висновку про задоволення у повному обсязі позовних вимог.

Щодо вимог позивача стосовно стягнення з відповідача судових витрат, понесених ним на оплату правничої допомоги у розмірі 13000,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В матеріалах справи міститься довідка ОСББ «ЖИТЛО-2007», від 25.03.2019 року, згідно якої адвокату Гузь Григорію Васильовичу при розгляді в Малиновському районному суді м. Одеси було сплачено 13000,00 грн. за представництво інтересів в суді (а. с. 6, т. 11).

Адвокат Гузь Г.В. здійснював представництво в суді на підставі ордеру серії ОД № 219199, від 02.03.2018 року (а. с. 155, т. 1).

Проте, в матеріалах справи містяться підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу на суму 12000,00 грн, а саме:

- квитанція № 0001758, датована березнем 2018 року, на суму 10000,00 грн. (а. с. 171, т. 1);

- квитанція № 0001758, датована січнем 2019 року, на суму 2000,00 грн (а. с. 56, т. 2).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (п. 268).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1-4 статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У рішенні ЄСПЛ, від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір, а також підтверджуються необхідними документами понесення таких витрат.

Пунктом 4 частини 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до положень ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно до п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Верховний Суд України у своїй постанові, від 16.04.2020 року у справі № 727/4597/19 зазначив про те, що відповідно до положень ст. 14 ПК України, адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність. У свою чергу, ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату. ВС вказав, що аналіз спеціального законодавства, щодо діяльності адвоката, дає право зробити висновок про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа, який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа.

У своїй ухвалі, від 11.02.2019 року по справі №335/9780/15-ц Касаційний цивільний суд Верховного Суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

Відповідно до п. 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя №R (81) 7, за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Враховуючи наведені норми права та аналізуючи матеріали справи, суд зазначає, що позовна заява була подана позивачем 12.07.2017 року.

Тобто, з 12.07.2017 року і до прийняття рішення у справі 04.08.2022 року пройшло майже п`ять років.

Суд погоджується із доводами представника позивача, що відшкодування заявлених витрат на правову допомогу за вказаний період часу розгляду справи, є співмірними зі складністю справи та часом, витраченим адвокатом на виконання та обсягом наданих послуг, у зв`язку з чим вказані вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: 12000,00 грн., тобто у розмірі, підтвердження сплати якого містять матеріали справи.

Крім того, у відповідності та на підставі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 3381,36 грн., якийпідлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 11, 322, 525,526, 625 ЦК України, ст. ст. 12-13, 16, 76, 81, 89, 223, 247, 258, 259, 263-265, 419 ЦПК України, ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖИТЛО-2007» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за спожиті комунальні послуги, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_3 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖИТЛО-2007» (код ЄДРПОУ - 35695956, адреса: 65009, м. Одеса, вул. Маршала Говорова, буд. 10/2) заборгованість за спожиті комунальні послуги у загальному розмірі 122290,49 грн. (сто двадцять дві тисячі двісті дев`яносто) гривень 49 копійок, з яких: основна заборгованість 85240,65 грн., три відсотки річних 5560,19 грн., інфляційні збитки 31489,65 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_3 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖИТЛО-2007» (код ЄДРПОУ - 35695956, адреса: 65009, м. Одеса, вул. Маршала Говорова, буд. 10/2) судові витрати, які складаються з витрат, понесених Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ЖИТЛО-2007» на оплату правничої допомоги у розмірі 12000,00 (дванадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_3 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖИТЛО-2007» (код ЄДРПОУ - 35695956, адреса: 65009, м. Одеса, вул. Маршала Говорова, буд. 10/2) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3381 (три тисячі триста вісімдесят одна) гривня 36 копійок.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст. ст.354,355 ЦПК України.

Суддя: Н.В. Мирончук