Постанова

від 03.10.2022 по справі 757/45680/17-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 757/45680/17-ц головуючий у суді І інстанції Козлов Р.Ю.

провадження № 22-ц/824/7320/2022 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2022 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді -Березовенко Р.В., суддів:Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,

з участю секретаря Мариненко Я.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Компанії «М Файненс» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, поданою представником - адвокатом Лешак Віолеттою Іванівною, на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 12 квітня 2021 року по справі № 757/45680/17-ц за позовом ОСОБА_1 до Компанії «М Файненс» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про зобов`язання припинити дії, що порушують право на знак для товарів та послуг та відшкодування збитків,-

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27 вересня 2017 р. позов ОСОБА_1 до Компанії «М Файненс» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про зобов`язання припинити дії, що порушують право на знак для товарів та послуг та відшкодування збитків задоволено частково.

Заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 вересня 2017 р. набрало законної сили 08 жовтня 2017 р.

На підставі заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 вересня 2017 р. по цивільній справі № 757/17489/13-ц, за позовом ОСОБА_1 . Компанії «М Файненс» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про зобов`язання припинити дії, що порушують право на знак для товарів та послуг та відшкодування збитків представнику позивача адвокату Криштак О.О. 27 травня 2020 року видано оригінали трьох виконавчих листів, які до виконання не пред`являлися.

У липні 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Криштак О.О. звернулася до суду із заявою про поновлення строку пред`явлення вищевказаних виконавчих листів до виконання. При цьому посилається на те, що після ухвалення зазначеного рішення ОСОБА_1 мав намір отримати рішення та виконавчі листи і пред`явити їх до виконання, але Компанія «М Файненс» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю зобов`язалася добровільно виконати вказане рішення. Однак відповідач своє зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим 27.05.2020 представником ОСОБА_1 було отримано виконавчі листи, строк виконання яких закінчився 01.11.2018. У зв`язку з чим про сплив строку на звернення виконавчих листів до виконання стало відомо лише 27.05.2020 після отримання виконавчих листів. Відтак, наведене перешкоджає виконати судове рішення в примусовому порядку. Вказані обставини зумовили пропуск ОСОБА_1 строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та до зволікання із подачею заяви про поновлення строків для пред`явлення виконавчих листів. З посиланням на вказані обставини, представник заявника просила суд задовольнити подану заяву.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12 квітня 2021 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Криштак О.О. про поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання у цивільній справі №757/45680/17-ц, за позовом ОСОБА_1 до Компанії «М Файненс» у форм Товариства з обмеженою відповідальністю про зобов`язання припинити дії, що порушують право на знак для товарів та послуг та відшкодування збитків задоволено.

Поновлено пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 757/45680/17-ц, про зобов`язання припинити дію, яка порушує право, та стягнення з Компанії «М Файненс» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю на користь ОСОБА_1 судових витрат у розмір 2 240,00 грн.

Поновлено пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 757/45680/17-ц, про зобов`язання припинити дію, яка порушує право, заборонити Компанії «М Файненс» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю будь-яким чином та будь-де використовувати зареєстрований знак « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Свідоцтво на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 від 11.04.2011 року), а також позначення схожі з ним до ступеня змішування, в тому числі, при наданні та пропонуванні до продажу власних послуг, веденні господарської діяльності, оздобленні приміщень, рекламуванні, веденні ділової документації, в мережі Інтернет, будь-яких закладах.

Поновлено пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 757/45680/17-ц, про зобов`язання припинити дію, яка порушує право, зобов`язати Компанію «М Файненс» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю припинити використання зареєстрованого знака « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Свідоцтво на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 від 11.04.2011 року) на всіх, в тому числі профільних, сторінках закладу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться у місті Ужгород, в мережі Інтернет та соціальних мережах та зобов`язано змінити назву ресторанно-розважального закладу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться у місті Ужгород таким чином, щоб вона не містила зареєстрованого знака « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Свідоцтво на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 від 11.04.2011 року).

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, Компанія «М Файненс» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, через представника - адвоката Лешак Віолетту Іванівну, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила скасувати ухвалу, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви.

При цьому, апелянт зазначає, що ОСОБА_1 не надано жодних належних та обґрунтованих доказів того, що строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання пропущений з поважних та незалежних від нього причин. Окрім того, вказує, що враховуючи, що з моменту отримання рішення суду та набрання ним законної сили минуло понад чотири роки, позивач не виявив належної зацікавленості в реалізації своїх прав щодо примусового виконання рішення суду. Натомість, ОСОБА_1 виконавчий лист Печерського районного суду м. Києва щодо боржника (відповідача в справі) до виконання в межах встановлених строків не був пред`явлений. Апелянт вважає, що обставини, на які посилався позивач, не свідчать про наявність виключних непереборних обставин, які не залежали від волі стягувача та не заважали йому вчасно звернутися із заявою про видачу виконавчого листа та звернення до виконавця для примусового виконання рішення суду. Апелянт, окрім того, наголошує, безпідставне поновлення строку може порушити принцип правової визначеності.

В ухвалі про відкриття апеляційного провадження учасникам справи було надано строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, однак відзиву до суду не надходило.

Апелянт подав заяву про розгляд справи без його участі (а.с.237).

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з такого.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що пропуск для пред`явлення виконавчого листа до виконання відбувся з незалежних від заявника причин, поважність яких підтверджується матеріалами справи.

Колегія суддів з вказаним висновком суд першої інстанції не погоджується, враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27 вересня 2017 року, яке набрало законної сили 08 жовтня 2017 року, позов ОСОБА_1 до Компанії «М Файненс» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про зобов`язання припинити дії, що порушують право на знак для товарів та послуг та відшкодування збитків задоволено частково.

На підставі вказаного заочного рішення представнику позивача 27 травня 2020 року за його заявою, Печерським районним судом м. Києва видано оригінали трьох виконавчих листів, а саме: виконавчий лист № 757/45680/17-ц, за яким стягнуто Компанії «М Файненс» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю на користь ОСОБА_1 судових витрат у розмір 2240,00 грн; виконавчий лист № 757/45680/17-ц, за яким заборонено Компанії «М Файненс» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю будь-яким чином та будь-де використовувати зареєстрований знак « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Свідоцтво на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 від 11.04.2011 року), а також позначення схожі з ним до ступеня змішування, в тому числі, при наданні та пропонуванні до продажу власних послуг, веденні господарської діяльності, оздобленні приміщень, рекламуванні, веденні ділової документації, в мережі Інтернет, будь-яких закладах; виконавчий лист №757/45680/17-ц, за яким зобов`язано Компанію «М Файненс» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю припинити використання зареєстрованого знака « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Свідоцтво на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 від 11.04.2011 року) на всіх, в тому числі профільних, сторінках закладу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться у місті Ужгород, в мережі Інтернет та соціальних мережах та зобов`язано змінити назву ресторанно-розважального закладу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться у місті Ужгород таким чином, щоб вона не містила зареєстрованого знака « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Свідоцтво на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 від 11.04.2011 року).

Жодного належного та допустимого доказу на підтвердження обставин, які б свідчили про намагання позивача отримати вказані виконавчі листи раніше матеріали справи не містять. Як не містять і доказів домовленості між сторонами щодо добровільного виконання рішення суду відповідачем, на що посилається заявник.

Як зазначила у своїй заяві представник ОСОБА_1 - адвокат Криштак О.О. тримані виконавчі листи не пред`являлися ОСОБА_1 до примусового виконання.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на момент набрання чинності рішенням суду законної сили) стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред`явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла, як на час набрання рішенням законної сили, так і на час отримання представником позивача виконавчих листів та звернення із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Згідно частини 6 статті 12 закону стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виходячи з аналізу зазначених норм права, суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від обставин та характеру цих причин зробити висновок про їх поважність для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до частини 1 статті 233 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, чинній на момент ухвалення заочного рішення суду, заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, чинній на момент ухвалення заочного рішення суду, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Частиною 1 статті 294 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, чинній на момент ухвалення заочного рішення суду, встановлено строки апеляційного оскарження. Відповідно до вказаної норми апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції вірно зазначено, що заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 вересня 2017 року набрало законної сили 08 жовтня 2017 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду першої інстанції з заявою про видачу виконавчого листа 16 березня 2020 року (а.с.139-154). Тобто, вказана заява була подана позивачем протягом трирічного строку для пред`явлення виконавчих листів до примусового виконання.

27 травня 2020 року представником позивача отримано оригінал трьох виконавчих листів (а.с.139-140).

А відтак, враховуючи положення статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на дату отримання представником позивача виконавчих листів (27.05.2020 року) виконавчі документи в даній справі могли бути пред`явлені до примусового виконання вчасно, тобто протягом трьох років з наступного дня після набрання ним законної сили, який в даній справі закінчився 09 жовтня 2020 року.

Натомість, 20 липня 2020 року позивачем було подано заяву про поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання, отриманих ним 27.05.2020 року (а.с.150-154). У вказаній заяві, представник позивача, зокрема, зазначала про те, що у отриманих виконавчих листах було зазначено строк на пред`явлення до виконання до 01 листопада 2018 року.

Разом з тим, матеріали справи не містять таких виконавчих листів (їх копій), які були отримані представником позивача. До заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання вони також долучені не були. А відтак, суд позбавлений можливості пересвідчитись в існуванні вказаних заявником обставин щодо визначення судом під час видачі виконавчих листів строку їх пред`явлення до 01 листопада 2018 року.

Окрім того, за ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Тобто, у разі видачі виконавчих листів із зазначенням строку до виконання до 01 листопада 2018 року, стягувач не був позбавлений можливості звернутися до суду першої інстанції з заявою про виправлення описки у виконавчих листах.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов помилково висновку про наявність підстав для поновлення строку пред`явлення виконавчих листів, отриманих 27 травня 2020 року до виконання, оскільки, з урахуванням положень статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на дату набрання рішенням суду законної сили, станом на дату звернення ОСОБА_1 до суду першої інстанції з даною заявою (20 липня 2020 року), трирічний строк для пред`явлення виконавчих листів до примусового виконання (09 жовтня 2020 року) ще не сплив.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції щодо наявності поважних причин пропуску строку та наявність підстав для задоволення заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до примусового виконання є помилковими та не відповідають вимогам закону.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що з матеріалів справи вбачається, що після поновлення строку на пред`явлення виконавчих листів, отриманих 27 травня 2020 року, 31 травня 2021 року представник позивача повторно звертається до суду з заявою про видачу виконавчих листів (а.с.166-167).

Відповідно до матеріалів справи 05 липня 2021 року представник позивача - адвокат Криштак О.О. повторно отримала три виконавчі листи разом з ухвалами (а.с.167).

Відповідно до п. 17.4. Перехідних Положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Зазначеною нормою цивільного процесуального законодавства передбачено, що заява про видачу дубліката виконавчого документа може бути подана до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Така ж правова позиції викладена в постановах Верховного Суду від 10 вересня 2018 року у справі №5011-58/9614-2012, від 16 серпня 2018 року у справі № 6/275-08, від 15 серпня 2018 року у справі № 6/256, від 26 квітня 2018 року у справі № 922/6111/15 та від 21 січня 2019 року у справі №916/215/15-г).

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку.

Натомість, вимоги щодо видачі дублікату виконавчих листів позивачем до суду першої інстанції заявлено не було, а повторна видача оригіналу виконавчого листа нормами цивільного процесуального законодавства не передбачена.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що заявником не подано до суду належних та допустимих доказів, які б надавали правову можливість поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання, а відтак заява про поновлення строку для їх пред`явлення до виконання задоволенню не підлягає.

Обґрунтовуючи судове рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»,відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції про задоволення заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Компанії «М Файненс» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, подану представником - адвокатом Лешак Віолеттою Іванівною - задовольнити.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 12 квітня 2021 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Криштак О.О. про поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання у цивільній справі №757/45680/17-ц, за позовом ОСОБА_1 до Компанії «М Файненс» у форм Товариства з обмеженою відповідальністю про зобов`язання припинити дію, що порушують право на знак для товарів та послуг та відшкодування збитків - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий: Р.В. Березовенко

Судді: О.Ф. Лапчевська

Г.І. Мостова