Постанова

від 29.09.2022 по справі 757/22453/20-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.

№ 22-ц/824/5371/2022

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 757/22453/20

29 вересня 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Левенця Б.Б.

при секретарі - Шпильовій Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» Михайличенка Владислава Сергійовича на рішення Печерського районного суду м. Києва від 16 грудня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Бусик О.Л., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю "Є-КЕШ", Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест Фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Алекскредит», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Є Гроші», Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба Миттєвого Кредитування», треті особи: Приватне акціонерне товариство «ВФ Україна», Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, визнання недійсними договорів,-

в с т а н о в и в:

01 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю "Є-КЕШ", Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест Фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Алекскредит», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Є Гроші», Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба Миттєвого Кредитування», треті особи: Приватне акціонерне товариство «ВФ Україна», Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, визнання недійсними договорів.

На обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона була споживачем послуг фінансових компаній, до яких входять також і відповідачі. До осені 2019 року вона користувалась їхніми послугами, вчасно виконувала свої обов`язки та повертала кредитні кошти. Ввечері 09 грудня 2019 року невідома особа заволоділа сім-карткою її мобільного телефону мобільного оператора Vodafone, отримала доступ до акаунта в системі «Приват 24» та особистих кабінетів на сайтах вказаних фінансових компаній і незаконно використавши її персональні дані 10 грудня 2019 року оформила на її ім`я тринадцять онлайн-кредитів.

Вказує на те, що 10 грудня 2019 року вона не подавала заявок на отримання кредитів, не мала волевиявлення на оформлення кредитних договорів та не отримувала коштів від фінансових установ, а про наявність оформлених на її ім`я кредитів вона дізналася 10 грудня 2019 року, коли не змогла зайти до свого акаунта в системі «Приват24», у зв`язку з чим вона терміново замовила виписку з АТ КБ «Приватбанк», з якої їй стало відомо про зарахування на її картку 5000 грн., які згодом виявилися кредитом від ТОВ «Алекскредит» і ця сума разом з її коштами, які перебували на вказаній картці (всього 9915,00 грн.) відразу ж була перерахована невідомою особою на користь ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ймовірно для погашення чийогось кредиту.

Зазначає, що вона зверталась до мобільного оператора Vodafone та подала заявки на відновлення сім-карти, однак доступ до своєї сім картки отримала лише 10 грудня 2019 року.

Перевіривши свою електронну пошту, вона виявила листи за кредитними договорами від 10 грудня 2019 року і відразу перевірила свої особисті кабінети на сайтах кредитних компаній. При особистому вході побачила, що паролі до них змінені. Після процедури зміни паролів з`ясувалось, що невідомою особою було додано інформацію про іншу банківську картку, на яку перераховано кредитні грошові кошти за договорами, оформленими він її імені.Дізнавшись про зазначені обставини, вонавідразу поставила до відома відповідачів, а також ТОВ «ФК «Форза», ТОВ «Кф.Юа» та ТОВ «Слон Кредит».

За фактами незаконних дій по відношенню до неївона звернулась до Білоцерківського відділу поліції ГУ НП у Київській області. Кримінальне провадження було зареєстровано у Єдиному реєстрі досудових розслідувань 10 грудня 2019 року №12019110030003737.

Також вона звернулась до фінансових компаній з метою врегулювання вказаної ситуації. На підставі службових розслідувань в ТОВ «ФК «Форза», ТОВ «КФ. ЮА» та ТОВ «Слон Кредит», що були проведені за її заявами, кредитні договори, які оформлені з використанням її персональних даних , були деактивовані.

Натомість відповідачі її звернення проігнорували, або надали відписки з порушенням вимог Закону України «Про захист персональних даних».

Зазначає, що весь час вона піддається з боку відповідачів різним незаконним діям, які порушують її права.

На її думку такі дії відповідачів мають ознаки нечесної підприємницької практики, яка прямо заборонена ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів».

На підставі вище викладеного, просила суд визнати дії відповідачів вчиненими із застосуванням нечесної підприємницької практики та такими, що порушують її права ; визнати недійсними договори від 10 грудня 2019 року, укладені ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ТОВ «ФК «Гелексі», ТОВ «Інфінанс», ТОВ «ФК «Інвест Фінанс», ТОВ «ФК «Алекскредит», ТОВ «ФК «Є Гроші», ТОВ «Служба Миттєвого Кредитування», ТОВ «Є-Кеш». Судові витрати покласти на відповідачів.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 16 грудня 2021 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю "Є-КЕШ", Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест Фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Алекскредит», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Є Гроші», Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба Миттєвого Кредитування», треті особи: Приватне акціонерне товариство «ВФ Україна», Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, визнання недійсними договорів задоволено частково.

Визнано договір від 10 грудня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» недійсним.

Визнано договір від 10 грудня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Є-Кеш» недійсним.

Визнано договір від 10 грудня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест Фінанс» недійсним.

Визнано договір від 10 грудня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба Миттєвого Кредитування» недійсним.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 600 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба Миттєвого Кредитування» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 600 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 600 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Є-Кеш» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 600 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» в дохід держави судовий збір в розмірі 840, 80 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба Миттєвого Кредитування» в дохід держави судовий збір в розмірі 840, 80 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест Фінанс» в дохід держави судовий збір в розмірі 840, 80 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Є-Кеш» в дохід держави судовий збір в розмірі 840, 80 грн.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Є Гроші», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфінанс» про захист прав споживачів та визнання недійсними договорів відмовлено.

У задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфінанс» , Товариства з обмеженою відповідальністю «Є Гроші», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Алекскредит», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Є Гроші», Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба Миттєвого Кредитування», треті особи: Приватне акціонерне товариство «ВФ Україна», акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» про визнання дій відповідачів вчиненими із застосуванням нечесної підприємницької практики відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 17 січня 2022 року представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» Михайличенко Владислав Сергійович подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 16 грудня 2021 року в частині визнання недійсним договору від 10 грудня 2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі», стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в сумі 600,00 грн. та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» в дохід держави судового збору в розмірі 840,80 грн. та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що ТОВ «Фінансова компанія «Гелексі» є фінансовою установою та здійснює діяльність на ринкуфінансових послуг за основним видом діяльності «надання інших фінансових послу н.в.і.у.». З цією метою ТОВ «Фінансова компанія «Гелексі» організований сервіс з надання онлайн позик,який забезпечує надання грошових коштів у позику з використанням інформаційно - телекомунікаційних систем шляхом укладення з клієнтами електронних договорів позики.

Зазначає, що позивачка є клієнтом сервісу з надання онлайн позик ТОВ «ФК «Гелексі».

Відповідно до встановленого Алгоритму дій позивач 10.12.2019 року звернулась до сайту ТОВ «ФК «Гелексі» для оформлення заявки на отримання грошових коштів у позику. Позивачка ідентифікувалась в системі ТОВ «ФК «Гелексі» шляхом введення (створення) спеціального набору електронних даних - заповнила анкету зі своїми персональними та іншими даними, а також даними банківської картки. Справжність зазначених в анкеті персональних та інших даних визнається позивачем.

Вказує на те, що відповідачем проведена верифікація зазначеного в анкеті номера телефону шляхом надсилання на цей номер одноразового ОТП-пароля, який введений позивачкою у спеціальне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ФК «Гелексі».

Зазначає, що в результаті проходження позивачкою поетапних дій з власної ідентифікації та верифікації банківської картки, вибору розміру та строку користування позикою, підтвердження заявки на отримання позики та введення коду-підпису у відповідне вікно на сторінці сервісу 10.12.2019 року між відповідачем (як позикодавцем) та позивачкою (як позичальником) з використанням інформаційно- телекомунікаційних систем укладений електронний договір позики №126421.

Відповідно до п. 1.1.1 договору позики визначена сума позики - 3 000,00 грн., пунктом 1.1.2. договору позики сторонами погоджена плата за користування позикою у вигляді процентів, комісії, пунктами 1.1.3 та 1.1.4 обумовлене нарахування процентів та комісії за фактичну кількість календарних днів користування позикою.

Окрім того звертає увагу, що відповідно до вимог п. 9.3. договору позики, невід`ємною його частиною є Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «ФК «Гелексі». Уклавши договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений з правилами надання грошових коштів у позику ТОВ «ФК «Гелексі». У Правилах надання грошових коштів у позику ТОВ «ФК «Гелексі», з якими позичальник ознайомлюється до отримання позики, детально розписані правові наслідки та порядок здійснення розрахунків з клієнтом внаслідок дострокового припинення надання фінансової послуги, а також механізм захисту фінансовою установою прав споживачів (у разі укладення споживчого кредиту) та порядок урегулювання спірних питань, що виникають у процесі надання фінансової послуги.

Зазначає, що оскільки укладення договору відбулось з використанням інформаційно- телекомунікаційної системи відповідача, а домовленість за договором спрямована на встановлення прав і обов`язків у сфері правовідносин позики та оформлена в електронній формі, то укладений між відповідачем і позивачкою договір позики є електронним договором в розумінні п.п. 5,7 ч. 1 cт. 3 Закону України «Про електронну комерцію»,який відповідно до абз. 2 ч. 2 cт. 639 ЦК України вважається укладеним у письмові формі.

10.07.2022 року представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Гаєва Галина Сергіївна поштою направила на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу в якому просила у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зазначала, що висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для визнання, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю " Фінансова компанія " Гелексі" та ОСОБА_1 договору кредиту від 10 грудня 2019 року, недійсним є правильними, так як грунтуються на встановлених дійсних обставинах справи та досліджених судом доказах. Судом достовірно встановлено, що банківська картка № НОМЕР_1 , на яку відповідачем були перераховані кредитні кошти в сумі 3000,00 грн., не належить позивачці, а тому вона вказаних кредитних коштів не отримувала. З кредитної історії вбачається, що оформлення заявок на кредити та кредитних договорів від імені ОСОБА_1 відбулося 10.12.2019 року у період часу з 09.54.29 по 17.15.34 год - саме тоді, коли сім-карта позивачки перебувала у розпорядженні невідомих осіб, які відновили її дистанційно через дзвінок до Центру обслуговування Vodafone. За фактами вчинення відносно неї вказаних незаконних дій ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського відділу поліції ГУНП у Київській області. Кримінальне провадження зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань 10.12.2019 року за № 12019110030003737. Доводи апеляційної скарги відповідача про можливість отримання позивачкою грошових коштів і з банківської картки, яка їй не належить за допомогою інших осіб, є припущенням, а рішення суду не може грунтуватись на припущеннях.

В судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю " Фінансова компанія " Гелексі" Пилипенко Є.В. повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Гаєва Г.С. підтримала доводи відзиву на апеляційну скаргу, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанціїт в оскаржуваній частині- залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10 грудня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 126421.

Відповідно до п. п. 1.1, 1.1.1, 1.1.5 за договором позикодавець надає позичальнику позику, а позичальник зобов`язується повернути позику, проценти та комісійну винагороду за користування позикою у відповідності до умов договору, в національній грошовій одиниці України - гривні, в сумі 3 000,00 грн. та строком до 21 грудня 2019 року.

Згідно умов п. 1.1.2 вказаного договору плата за користування позикою складає 0,01% в день від поточного залишку позики.

Відповідно до п. 1.1.2.2 даного договору комісія складає 1,59% в день від початкового розміру позики відповідно пп. 1.1.1. договору;

Згідно з вимогами п.п. 1.1.3, 1.1.4 договору нарахування процентів та комісії здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування позикою.

Розділом 2 договору позики № 126421 сторони погодили, що строк дії договору- до повного виконання позичальником зобов`язань за договором. Також сторони погодили, що датою укладання договору є дата перерахування суми кредиту на банківський рахунок позичальника.

Згідно з вимогами п. 9.3 невід`ємною частиною цього договору є «Правила надання грошових коштів у позику товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі». Уклавши договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений з правилами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил та виконувати свої зобов`язання, визначені правилами. (т. 1 а.с. 144-147)

На звернення ОСОБА_1 від 17 грудня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» надало відповідь в якій зазначило, що 09 жовтня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Гелексі» був укладений договір позики № 109324. Розмір позики складає 800,00 грн., термін повернення- 13 жовтня 2019 року. Зазначено, що позика погашена. 10 грудня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Гелексі» був укладений договір позики № 126421. Розмір позики складає 3 000,00 грн., термін повернення 21 грудня 2019 року. (т. 1 а.с. 13)

11 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до т.в.о. начальника Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області підполковника поліції Похваленного Павла з заявою, в якій просила притягнути до відповідальності невідому особу, яка шахрайським шляхом отримала кредит в online установі на суму приблизно 50 000,00 грн. 10 вересня 2019 року.

Відповідно до довідки АТ «Альфа- Банк» № 51038-23.1 від 10 червня 2021 року ОСОБА_1 у період з 02 вересня 2019 року по 07 червня 2021 року в АТ «Альфа- Банк» було укладено кредитний договір № 592311621 від 02 вересня 2019 року на суму 24 598,70 грн., відкрито рахунок для погашення заборгованості за договором UA 703003460000029092592311621. Станом на 10 червня 2021 року загальна заборгованість за кредитним договором № 592311621 становить 3 116,24 грн. та рахунок НОМЕР_2 від 02 вересня 2019 року у валюті «Гривня» та оформлено карту НОМЕР_3 . Рахунок НОМЕР_2 закрито 29 січня 2020 року, карта НОМЕР_3 анульована. Зазначено, що з 02 вересня 2019 року по 10 червня 2021 року на ім`я ОСОБА_1 в АТ «Альфа- Банк» інших рахунків не відкривалося, договорів не укладалось. (т. 3 а.с. 126)

З наданих представником третьої особи Приватного акціонерного товариства " ВФ Україна" пояснень до суду першої інстанцій вбачається, що проведеним аналізом співробітниками компанії автоматизованорї системи розразунків за телекомунікаційні послуги ( білінгової системи) ПрАТ " ВФУкраїна" щодо вказаного позивачем в позовній заяві телефонного номеру НОМЕР_4 встановлено, що станогм на 10 гпудня 2019 року вказаний елефонний номер використовується абонентом без укладення договору в письмовій формі, тобто анонімно, з використаннням картки попередньо оплаченої послуги. Згнідно данмх автоматизованої системи відновлення ідентифікаіної картки ( SIM-карти) за вказаним номером відбулось 10 грудня 2019 року о 9:44:07 год-дистанційно- дзвінок до Центру обслуговування абонентів оператора та повторно відновлення картки відбулося 10 грудня 2019 року о 19:06:11 год. шляхом звернення абонента до магазину Vodafone .

Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 28 червня 2022 року ОСОБА_1 не мала та станом на 28 червня 2022 року не має картки № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк». (т. 4 а.с. 24)

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсним договору від 10 грудня 2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» , суд першої інстанції посилався на те, що ТОВ «ФК «Гелексі» не надало належних та допустимих доказів того, що 10 грудня 2019 року уклало кредитний договір саме з ОСОБА_1 за умовами якого позивачка отримала кредит на банківську карту в АТ «Альфа Банк» та що картка, на яку були перераховані кошти, належить саме ОСОБА_1 . З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність волевиявлення позивачки на укладення спірного правочину .

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною першою статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За встановленими у даній справі обставинами оспорюваний договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому через особистий кабінет на вебсайті відповідача ТОВ " ФК "Гелексі" подано заявку на отримання кредиту від імені ОСОБА_1 , та підтверджено умови отримання кредиту шляхом натискання відповідної кнопки, після чого ТОВ " ФК "Гелексі" надіслано особі, яка звернулася за отриманням кредиту,за допомогою засобів зв`язку одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який і було використано для підтвердження підписання кредитного договору.

Відповідно до п. п. 1.1, 1.1.1, 1.1.5 вказаного договору позикодавець надає позичальнику позику, а позичальник зобов`язується повернути позику, проценти та комісійну винагороду за користування позикою у відповідності до умов договору, в національній грошовій одиниці України- гривні, в сумі 3 000,00 грн. та строком до 21 грудня 2019 року.

Згідно п. 1.1.2 даного договору плата за користування позикою у вигляді: 1.1.2.1 процентів складає 0,01% в день від поточного залишку позики.

Відповідно до п. 1.1.2.2 договору комісії складає 1,59% в день від початкового розміру позики відповідно пп. 1.1.1. договору;

Згідно з п.п. 1.1.3, 1.1.4 договору нарахування процентів та комісії здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування позикою.

Розділом 2 договору позики № 126421 сторони погодили, що строк дії договору- до повного виконання позичальником зобов`язань за договором. Також сторони погодили, що датою укладання договору є дата перерахування суми кредиту на банківський рахунок позичальника.

Згідно з п. 9.3 договору невід`ємною частиною цього договору є «Правила надання грошових коштів у позику товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі». Уклавши договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений з правилами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил та виконувати свої зобов`язання, визначені правилами. (т. 1 а.с. 144-147)

Ці Правила є публічною пропозицією (офертою), згідно зі статтями 641, 644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Розділами 4 та 5 Правил встановлений порядок надання кредиту та підписання кредитного договору.

За умовами вказаних розділів, з метою отримання кредиту заявник реєструється на сайті кредитодавця, заповнює на його сайті заявку в електронному вигляді. У заявці заявник зобов`язаний вказати повні, точні, достовірні та актуальні особисті дані, які необхідні для прийняття товариством рішення про надання кредиту. Згідно з пунктом 4.9 Правил підтвердженням згоди заявника на отримання кредиту є направлена заявка та одночасна перевірка дійсності банківської платіжної картки.

Відповідно до пунктів 4.10, 4.15, 4.17 Правил перевірка дійсності банківської платіжної картки відбувається шляхом блокування суми в розмірі 1 гривня та наступним автомотичним її розблокування. Товариство інформує заявника про прийняте рішення щодо видачі кредиту чи відмовуу наданні кредиту через смс-повідомлення на телефонний номер, та/або шляхом направлення електронного листа на адресу електронної пошти, які зазначені у заявці, та/або шляхом розміщення інформації в особистому кабінеті заявника на сайті товариства.

У випадку прийняття рішення про надання кредиту заявнику, електронний договір надсилається на електронну адресу заявника, який, здійснивши вхід в особистий кабінет, підписує договір накладанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (пункти 4.17-4.19 Правил).

Відповідно до пункту 5.4 Правил сторони підтвердили, що даний електронний договір та всі додатки до нього має таку саму юридичну силу для сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши надані сторонами докази у справі суд першої інстанції встановив, що перерахування коштів за оспореним кредитним договором, наданих ТОВ " ФК " Гелексі", було здійснено 10 грудня 2019 року безготівково шляхом перерахування коштів на платіжну картку № НОМЕР_5 через технологічного партнера АТ «Альфа Банк» у сумі 3000,00 грн.Банк картки отримувача: ПриватБанк.

Із довідки, виданої АТ «Альфа Банк» 10.06.2021 року № 51038-23.1, встановлено, що ОСОБА_1 у період з 02 вересня 2019 року по 07 червня 2021 року в АТ «Альфа- Банк» було укладено кредитний договір № 592311621 від 02 вересня 2019 року на суму 24 598,70 грн., відкрито рахунок для погашення заборгованості за договором UA 703003460000029092592311621. Станом на 10 червня 2021 року загальна заборгованість за кредитним договором № 592311621 становить 3 116,24 грн. та рахунок НОМЕР_2 від 02 вересня 2019 року у валюті «Гривня» та оформлено карту НОМЕР_3 . Рахунок НОМЕР_2 закрито 29 січня 2020 року, карта НОМЕР_3 анульована. Зазначено, що з 02 вересня 2019 року по 10 червня 2021 року на ім`я ОСОБА_1 в АТ «Альфа- Банк» інших рахунків не відкривалося, договорів не укладалось.

Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 28 червня 2022 року ОСОБА_1 не мала та станом на 28 червня 2022 року не має картки № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк».

Встановивши, що кредитний договір укладений з ТОВ " ФК " Гелексі" іншою особою, а грошові кошти перераховані на банківську картку, яка позивачці не належить, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оспорений договір не відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», та зазначені у ньому умови порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів». При цьому відповідач, відповідно до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України не спростував цих висновків суду ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній скарзі.

Доводи апеляційної скарги про те, що укладення оспорюваного договору відбулось з використанням інформаційно- телекомунікаційної системи відповідача, в розумінні вимог п.п. 5,7 ч. 1 cт. 3 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором укладеним у письмовій формі, товариством виконані умови договору щодо наданння позики позивачці, так як грошові кошти в сумі 3000,00 грн. були перераховані на вказану позивачкою банківську картку та отримані позивачкою, колегія суддів відхиляє, так як з досліджених судом доказів встановлено, що вказані грошові кошти були перераховані відповідачем на банківську картку № НОМЕР_1 , проте, вказана картка на ім`я ОСОБА_1 ні в АК " Альфа Банк", ні АТ КБ " ПриватБанк не видавалась, а тому належних доказів отримання позивачкою вказаних кредитнмх коштів матеріали справи не містять. Пояснення представника відповідача про те, що вказані кошти могли бути отримані позивачкою з цієї картки за допомогою інших осіб є припущенями, а рішення суду не може грунтуватись на припущеннях.

Апеляційна скарга не містить доводів в частині стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» на користь позивача ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення Печерського районного суду м. Києва від 16 грудня 2021 року в частині визнання недійсним договору від 10 грудня 2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі», стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 600,00 грн., стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» в дохід держави судового збору в розмірі 840,80 грн. постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» Михайличенка Владислава Сергійовича.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» Михайличенка Владислава Сергійовича залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 16 грудня 2021 року в частині визнання недійсним договору від 10 грудня 2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі», стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 600,00 грн., стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» в дохід держави судового збору в розмірі 840,80 грн. залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 05 жовтня 2022 року.

Головуючий: Судді: