Рішення

від 30.09.2022 по справі 484/1919/22

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 484/1919/22

Провадження № 2/484/839/22

Рішення

іменем України

30.09.2022 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Максютенко О.А.

секретар судового засідання- Кузьменко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Первомайську цивільну справу за ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" про визнання договору недійсним

без участі сторін

встановив

05.07.2022 року позивач звернулась до суду із позовом про визнання договору оренди землі недійсним, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що позивач на підставі рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 25.06.2021 року є влансиком земельної ділянки площею 4.84 га, яка розташована в межах території Кумарівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкодавець ОСОБА_2 за життя уклала договір оренди цієї земельної ділянки терміном на 50 років з ТОВ «Агрофірма Корнацьких». Договір було зареєстровано 13.02.2007 року за № 0440702200042. Термін дії договору 50 років. Отримавши спадщину позивач звернулась до відповідача з проханням виплатити орендну плату, та отримала її за три роки в сумі 11149 грн. Вказану плату вважає незначною, у зв`язку з чим у неї виникли сумніви щодо правильності її нарахування. У зв`зку з чим вона звернулась до відповідача з проханням надати їй копію договору оренди земельної ділянки. Отримавши копію договору вона виявила, що в договорі відсутня одна із істотних умов договору, а саме: не визначено розмір орендної плати, яку має отримати орендар. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону. Посилаючись на викладене просила позов задовольнити.

Ухвалою суду від 05.07.2022 року відкрито провадження по справі, призначено підготовче судове засідання.

25.08.2022 року ухвалою суду закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача та позивач про слухання справи повідомленні належним чином. Представник позивача до суду надала заяву про слухання справи у їх відсутність. Позов підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити. Надала суду письмові пояснення, де зазначила, що про додаток до договору оренди їй відомо не було, крім того зазначила, що в додатку також не визначено суми орендної плати.

Представник відповідача до суду надав відзив до позову, де зазначено, що відповідач позов не визнає у повному обсязі та просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що відповідно до додатку №1 до спірного договору оренди з попереднім орендодавцем ОСОБА_2 було погоджено натуральну форму розрахунку за договором. Позивач з відповідною заявою про визначення готівкової форми розрахунку не зверталась. Орендна плата позивачу нараховувалась відповідно до рекомендацій Указу Президента України №725/2008 яким встановлено розмір орендної плати не менше 3% визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки.

В судове засідання представник відповідача надав заяву прослухання справи у його відсутність.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

25.06.2021 року рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області за ОСОБА_1 визнано право власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом з кадастровим номером 4825483800:01:000:0203 площею 4.84 га розташованої в межах території Кумарівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

01.11.2005 року ОСОБА_2 уклала договір оренди вищевказаної земельної ділянки з ТОВ «Агрофірма Корнацьких» строком на 50 років. Вказаний договір було зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі та вчинено запис від 13.02.2007 року.

П.9 вказаного договору зазначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі шляхом видачі орендодавцю готівкою відповідної грошової суми із каси орендаря або перерахування її на банківський рахунок орендодавця. Щорічний розмір орендної плати складає фіксовану суму. Однак розмір суми в договорі не вказано.

Згідно додатку №1 до договору оренди від 01.11.2005 року сторони визначили форму орендної плати: грошову, натуральну та вибіркову. Щорічний розмір платежів готівкової форми оплати не визначено, натуральна та вибіркова зазначено сіхозпрожукцію та сілськогоподарські роботи.

З укладеного між позивачем та відповідачем договору вбачається, що сторони готівкову плату за користування земельною ділянкою не встановили.

У разі ж якщо сторони не досягли згоди щодо істотної умови договору, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені у ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Зазвичай, розглядаючи питання про те, чи було укладено договір, практика розрізняє такі випадки:

відсутність фіксації в тексті договору істотної умови;

фактичне недосягнення сторонами згоди з істотної умови (умов), коли розбіжності не було врегульовано сторонами.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивачка просила визнати недійсним договір оренди земельної ділянки у зв`язку з відсутність визначеного розміру орендно плати , що є істотним порушення умов договору оренди.

Відповідач вважав, що умови договору оренди не порушував, оскільки здійснив оплату за договором оренди в натуральній формі та готівковій відповідно до додатку №1 до договору та вимог законодавства.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про встановлення форми оплати лише в натуральній формі, оскільки договір оренди та додаток до договору містять відомості про готівкову форму оплати, лише тільки не зазначено її розмір.

Суд не вважає встановленими домовленості сторін щодо оплати за оренду землі відповідно до Указу Президента України №725/2008 яким встановлено розмір орендної плати не менше 3% визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, оскільки умови договору таких домовленостей не містять, та очевидно ґрунтуються на намірах сторін, що існували при укладенні договору, але не знайшли свого відображення в умовах договору, підписаного сторонами.

Суд зазначає, що якщо ж сторони не досягли згоди з усіх умов договору, які визначили як істотні, то такий договір не є укладеним.

За змістомстатей 15 і 16 ЦК Україникожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Суд вважає, що викладені у позові обставини знайшли своє підтвердження матеріалами справи та не спростовані відповідачами.

З урахуванням викладеного та положень ст. ст. 203, 215 ЦК України, суд приходить до висновку про те, що оспорюваний договір оренди землі є недійсним, як такий що суперечить іншим актам цивільного законодавства, про що зазначено вище.

Керуючись ст.258,259,263-265 ЦПК України, суд

ухвалив

позов задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею в 4.84 га кадастрових номер 4825483800:01:000:0203 від 01.11.2005 року, який було укладено між представником ТОВ «Агрофірма Корнацьких» та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" (вул. Молодіжна, 24 с. Чаусове Друге Первомайського району Миколаївської області, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 31929340) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 998 грн.20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених уч.2ст. 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 07.10.2022 року.

Суддя