Ухвала

від 05.10.2022 по справі 295/1348/22

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/1348/22

Категорія 59

2/295/1206/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2022 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Лєдньова Д.М.

секретаря Заріцького О.Ю.

розглянув у підготовчому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про призначення експертизи по справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , за участю третіх осіб приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Кулініч Наталії Адамівни, приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Демецької Світлани Леонідівни, про визнання заповітів недійсними,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду із позовом, в якому просять визнати недійсними як такі, що укладено з порушенням критерію вільного волевиявлення учасника правочину, заповіт від 20 жовтня 2020 року № 5465, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Демецькою С.Л, заповіт від 20 жовтня 2020 року № 5466, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Демецькою С.Л., заповіт 06 травня 2010 року № 767, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Ковальовою Т.В.

У позовній заяві при цьому зазначено, що спадкодавець страждав на ряд тяжких захворювань, що могли вплинути на вільне волевиявлення заповідача при вчиненні відповідних правочинів.

На стадії підготовчого провадження в судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 , заявивши клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи на з`ясування питання належності проставлених в оспорюваних заповітах підписів спадкодавцю, уточнила підстави заявлених позовних вимог, вказавши, що вимоги позивача про визнання заповітів недійсними грунтуються на фактичному не проставлені підпису ОСОБА_6 у заповітах, а відтак відстутності волевиявлення.

Учасник не заперечувала з приводу одночасного вирішення питання про закриття підготовчого провадження у справі.

Представник відповідачів заперечив потребу призначення експертизи, звертаючи увагу, що заявлені вимоги про визнання заповітів недійсним не відповідають за принципом належності доказів запитам на проведення експертизи, оскільки результатами такої експертизи може бути нікчемність правочину, що не заявляється стороною позивача.

З даного приводу суд зауважує таке.

Засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов`язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог, саме на позивача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції.

Застосовуючи принцип диспозитивності, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Отже, позивач, як особа, яка на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами на звернення до суду за захистом порушеного права, визначає докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову, доводиться їх достатність та переконливість, а відповідач визначає докази, якими спростовується правова позиція позивача та підтверджуються заперечення проти позову.

За своєю природою змагальність судочинства засновується на розподілі процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Розподіл процесуальних функцій об`єктивно зумовлює, що принцип змагальності втілюється у площині лише прав та обов`язків сторін. Отже, принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом…. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ст. 76 ЦПК України доказами єбудь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів),що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення учасниківсправи,та іншихобставин,які маютьзначення длявирішення справи. Цідані встановлюютьсятакими засобами: письмовими,речовими іелектронними доказами; висновкамиекспертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

З наведеного слід дійти висновку, що у процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони з можливістю втручання суду для забезпечення доказів, витребування, призначення експертизи.

При вирішені питання належності доказів на стадії їх подання суд має виходити з принципу «співмірного балансу», що забезпечуватиме, з одного боку, повноцінну реалізацію особою права на подання доказів для відстоювання власних позицій та інтересів як елементу доступу до правосуддя, гарантованого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом№ 475/97-ВР від 17.07.97, з іншого, не дозволятиме стороні судового провадження зловживати правом у вигляді очевидного спотворення логічних зв`язків методів та цілей доказування.

На думку суду, позивач добросовісно користується своїми процесуальними правами, наявність перешкод у реалізації таких прав у зв`язку з можливим хибним уявленням сторони щодо правової природи існуючих правовідносин та методів їх захисту не може обмежувати особу у праві на доступ до правосуддя.

Висновки Верховного Суд неодноразово зводились до викладення думки про те, що діючи в межах позовних вимог, саме суд встановлює правову природу правовідносин сторін на підставі належно доведених сторонами обставин, в результаті чого визначає норму права, що підлягає застосуванню.

Такі повноваження суду носять імперативний характер, що означає обов`язок суду надати правову кваліфікацію відносинам та визначити релевантну норму.

Незгода суду з правовим обґрунтуванням позову не є підставою для відмови в його задоволенні, оскільки неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні правові приписи.

Так, з`ясувавши що учасник судового процесу послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, суд має самостійно здійснити їх правильну правову кваліфікацію та застосувати ті норми, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (постанова від 08.06.2021 р. у справі № 662/397/15-ц).

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд: у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста;

Відповідно до ч.1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про потребу у спеціальних знаннях для вирішення спору по суті, а тому вважає необхідним призначити по справі почеркознавчу еспертизу.

Оскільки судом виконано завдання підготовчого провадження, в тому числі, з"ясовано предмет позову, що полягає у вимогах позивача визнати надійсними заповіти, уточнено підстави таких вимог, що, за твердженням сторони позивачів та з урахуванням змісту клопотання про призначення експертизи засновані на відсутності підписів спадкодавця на заповітах, суд вважає необхідним закрити підготовче провадження.

Керуючись ст. 103 ЦПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Призначити по цивільній справі № 295/1348/22 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , за участю третіх осіб приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Кулініч Наталії Адамівни, приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Демецької Світлани Леонідівни, про визнання заповітів недійсними судово-почеркознавчу експертизу, виконання якої доручити експертам Житомирського філіалу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Житомир, вул. Театральна, 17/20).

Експертів попередити про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків та за дачу завідомо неправдивого висновку, передбачену ст.ст. 384, 385 КК України.

На вирішення експертів поставити такі запитання:

- чи вчинено ОСОБА_6 підпис у заповіті від 20.10.2020 року, який посвідчений приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Демецькою С.Л. за реєстром № 5465 (номер у спадковому реєстрі 66604293), від імені ОСОБА_6 на ім`я ОСОБА_4 ?

- чи вчинено ОСОБА_6 підпис у заповіті від 20.10.2020 року, який посвідчений приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Демецькою С.Л. за реєстром № 5466 (номер у спадковому реєстрі 66604309), від імені ОСОБА_6 на ім`я ОСОБА_3 ?

- чи вчинено ОСОБА_6 підпис у заповіті від 06.05.2010 року, який посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Ковальовою Тетяною Володимирівною за реєстром № 767 (номер у Спадковому реєстрі 49285274), від імені ОСОБА_6 на ім`я ОСОБА_5 ?

Обов`язок оплати проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 .

Дослідження провести по матеріалам справи з дослідженням оригіналів заповітів, упакованих та опечатаних у конверти № 1, документів та електронного носія, що містять вільні зразки почерку ОСОБА_1 , упакованих та опечатаних до конвертів № 2, 3, 4 (долучених до матеріалів справи).

Закрити підготовче провадження у справі, перейти до розгляду справи по суті.

На час проведення експертизи провадження по справі зупинити.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Виготовлення повного тексту хвали відбудеться 07.10.2022 року.

Суддя : Д.М.Лєдньов