Рішення

від 28.09.2022 по справі 363/1488/21

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28.09.2022 Справа № 363/1488/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2022 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого судді: - Баличевої М.Б., секретаря Рева В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення самостійно зайнятої земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

12.04.2021року позивачзвернувся доВишгородського районногосуду Київськоїобласті ізпозовом до ОСОБА_2 про звільнення самостійно зайнятої земельної ділянки, в якому просить суд зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер 3321884000:37:045:0260 шляхом знесення розташованого на ній паркану та приведення її у стан відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку від 28.09.2007, виданого ОСОБА_1 , стягнути з ОСОБА_2 судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 26.10.2006 року позивач на підставі договору купівлі-продажу придбав земельну ділянку площею 0,1199 га за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, на території Лебедівської сільської ради с/т «Оболонь», кадастровий номер 3321884000:37:045:0260, 28.09.2007 року отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку. На момент придбання вказана ділянка була повністю сформована, мала кадастровий номер та призначення 01.06 для колективного садівництва. Позивач у 2019 році виявив, що частину ділянку було самовільно зайнято відповідачем, оскільки не мав можливості постійно слідкувати за земельною ділянкою. Самовільне заняття полягає у встановленні бетонного паркану на земельній ділянці позивача, що призвело до зміни її візуальної конфігурації, втрати правильної форми та зайняття відповідачем площі 0,047 га. Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням звільнити захоплену земельну ділянку, на що отримував відповідь, що ніхто бетонний паркан вже зносити не буде і на майбутнє все має залишитися як є, а, якщо позивачу це не подобається, він може так само захопити сусідню ділянку з іншого боку. Оскільки вказана «пропозиція» була неприйнятна для позивача, то він звернувся до судового експерта з метою підготовки висновку. За результатами проведеної експертизи встановлено, що фактична площа земельної ділянки, що належать позивачу становить 0,1152 га, тобто є меншою на 0.047 га (47 кв.м) відносно площі, що зазначена в правовстановлюючих документах. Фактична межа з південного боку земельної ділянки з к/н 3321884000:37:045:0260 (від точки 5ф до точки 8ф) не відповідає межі, що зазначена в правовстановлюючих документах. Така невідповідність виникла у зв`язку із розташуванням відповідачем бетонного паркану. На підставі викладеного позивач змушений був звернутися до суду за захистом свого порушених прав.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 21.04.2021 року відкрито провадження по цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 15.06.2021 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав наведених у позовній заяві та розглядати справу без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив відмовити у задоволенні позовних вимог та розглядати справу без його участі та без участі відповідача.

17.05.2021 року представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що з висновком експерта, який був складений на замовлення позивача категорично не погоджуються оскільки при експертному дослідженні експертом не досліджено первинну документацію земельних ділянок позивача та відповідача, державний акт на право власності на земельну ділянку відповідача, дослідження проведено без каталогу координат окружної межі земельної ділянки відповідача, експертом не враховано всю проблему СТ «Оболонь» щодо розтушування інших земельних ділянок та наявності помилок меж, невідповідності земельних ділянок. Каталог координат окружної межі земельної ділянки відповідача, які зазначені в технічній документації, співпадає з каталогом координат окружної межі земельної ділянки відповідача, які відображені на викопіюванні ортофотоплану. Вважає, що спір між сторонами виник щодо меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), вирішення якого до компетенції суду не входить. 11.11.2021 відповідач на підставі власної нотаріальної заяви надала свою згоду на зміну площі та конфігурації земельної ділянки з кадастровим номером 3221884000:37:045:058, відповідно до кадастрового плану змінено конфігурацію та площу зазначеної земельної ділянки, яка була 0,1188 га. та стала 0,1178 га. Відповідно до кадастрового плану земельної ділянки з кадастровим номером 3221884000:37:045:058, межові знаки не встановлюються, бо межі зберігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами. Межа земельної ділянки з кадастровим номером 3221884000:37:045:058, яка вказана у Державному земельному кадастрі співпадає з її дійсною межею.

В свою чергу, 31.05.2021 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначає, що доводи представника не мають суттєвого значення для вирішення спору, оскільки суцільний бетонний паркан відповідача самовільно та незаконно побудований за земельній ділянці позивача без його згоди та за наявності заперечень.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст. 12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що відповідно до копії технічної документації по складанню державних актів на право приватної власності на землю членам садівницького товариства «Оболонь» земельні ділянки розташовані на території Лебедівської сільської ради Київської області, виготовленої на замовлення Садівницького товариства «Оболонь» за договором № 145 від 11.08.2002 р. містить в собі копію каталогу координат окружної межі земельної ділянки № 0066 гр. ОСОБА_3 .

09.02.2004 року ОСОБА_3 був виданий державний акт про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 32218840 00 37045 0258, площею 0.1188 га, з цільовим призначенням для садівництва, розташована в Київській області, Вишгородському районі на території Лебедівської с/ради, с/т «Оболонь».

26.10.2006 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 3221884000:37:045:0260, площею 0,1199 га, з цільовим призначенням для садівництва, яка розташована в с/т «Оболонь» на території Лебедівської с/р, Вишгородського району, Київської області, посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Кравцовою О.В.

24.03.2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровимномером 3221884000370450258,площею 0.1188га,з цільовимпризначенням для садівництва,розташована вКиївській області,Вишгородському районіна територіїЛебелівської с/ради,с/т«Оболонь», посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Голуб Л.А.

З витягу з Державного земельного кадастру № НВ-3214930352019 від 08.04.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка з 3221884000:37:045:0260, площею 0,1199 га, з цільовим призначенням для колективного садівництва, розташована в с/т «Оболонь», Лебедівська с/р, Вишгородський район, Київська область.

Земельна ділянка з кадастровим номером 3221884000:37:045:0260 межує від А до Б - землями загального користування; від Б до В із земельною ділянкою ОСОБА_5 ; від В до Г із земельною ділянко ОСОБА_6 ; від Г до Д із земельною ділянко ОСОБА_7 ; від Д до А із земельною ділянкою ОСОБА_8 , що підтверджується кадастровим планом земельної ділянки.

З довідки виданої 23.07.2020 року № 2-23/07 Головою правління ГО СТ «Оболонь» ОСОБА_9 вбачається, що межі земельної ділянки № НОМЕР_1 , кадастровий номер 32218840 0037045:02:58 відповідають проектно-технічній документації. В ГО СТ «Оболонь» геодезія відсутня.

З листа заступника начальника Головного управління Держгеокадастру у Київській області Мосійчука Ю. від 23.07.2020 року № Ч-1196/0-1805/6-20 вбачається, що відповідно до наданих ОСОБА_10 картографічних матеріалів, поворотні точки меж земельної ділянки з кадастровим номером 3221884000:37:045:02690 розміщені нижче лінії фасадів парканів, що свідчить про можливі помилкові в координатах поворотних точок вказаної земельної ділянки чи можливе самовільне зайняття земель загального користування власниками земельних ділянок з кадастровими номерами 3221884000:37:045:0259, 3221884000:37:045:0260, 3221884000:37:045:0261, 3221884000:37:045:0262, 3221884000:37:045:0263 та запропоновано провести інвентаризацію земельних ділянок, які розташовані на території СТ «Оболонь» Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області, з метою встановлення факту порушення вимог земельного законодавства України.

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 02.04.2021 року, власником земельної ділянки з кадастровим номером 3321884000:37:045:0260, площею 0.1199 га. є ОСОБА_1 .

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 06.04.2021 року, власником земельної ділянки з кадастровим номером 3221884000:37:045:0258, цільове призначення для садівництва, площа 0.1188 га, яка розташована: Київська область, Вишгородський район, Лебедівська сільська рада, с/т «Оболонь» є ОСОБА_2 ..

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення земельно-технічного експертного дослідження № 03/03/21 від 29.03.2021 року, складеного судовим експертом Федорчук С.С., фактична площа земельної ділянки, що належать ОСОБА_1 становить 0,1152 га, тобто є меншою на 0.047 га (47 кв.м) відносно площі, що зазначена в правовстановлюючих документах. Фактичні межі земельної ділянки з к/н 3321884000:37:045:0260 з північної (з боку земель загального користування), східної (з боку земельної ділянки з к/н 3321884000:37:045:0261), західної (з боку земельної ділянки з к/н 3321884000:37:045:0259) та частково з південного (з боку земельної ділянки з к/н 3321884000:37:045:0269) сторін відповідають межам, що зазначені в правовстановлюючих документах. Фактична межа з південного боку (з боку земельної ділянки з к/н 3321884000:37:045:0258) земельної ділянки з к/н 3321884000:37:045:0260 від точки 5ф до точки 8ф не відповідає межі, що зазначена в правовстановлюючих документах. Така невідповідність виникла у зв`язку із розташуванням бетонного паркану, земельній ділянці, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності. Порушення межі земельної ділянки ОСОБА_1 полягає у розташуванні паркану з південного боку земельної ділянки. Розмір і місце порушення межі зображені на Додатку 2 до висновку та у збільшеному вигляді на малюнку 4 у дослідницькій частині висновку, а саме: з точки 5ф в точку 6ф по паркану 3,05 м, з точки 6ф в точку 7ф по паркану 14.88 м, з точки 7ф в точку 8ф по паркану 2,78 м.

З листа судового експерта Федорук С.С., яке надійшло до суду 03.06.2021 року за ВХ. № 11092 вбачається, що нею був складений висновок експерта за результатами проведення земельно-технічного експертного дослідження від 03.03.2021 року № 03/03/21. За результатами проведення перевірки дотримання вимог нормативних та методичних актів у сфері судової експертизи було встановлено, що у даній експертизі наявні технічні описки, а саме: «3321884000:37:045:0260» замість вірного «3221884000:37:045:0260».

ОСОБА_2 є власником земельної ділянки з кадастровим «3221884000:37:045:0258», площею 0.1188 га., що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НА-3222692202021 від 11.05.2021 року, додатком до нього; витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 260872777 від 10.06.2021 року, додатком до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11.05.2021.

З заяви ОСОБА_2 , яка 11.11.2021 року посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Борисовою С.О. вбачається, що остання не заперечує проти зміни площі та конфігурації земельної ділянки з кадастровим «3221884000:37:045:0258» на розмір 0,1178 га.

ОСОБА_2 є власником земельної ділянки з кадастровим «3221884000:37:045:0258», площею 0.1178 га., що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3224416422021 від 17.11.2021 року та додатком до нього.

Площа земельної ділянки з кадастровим номером «3221884000:37:045:0258» - 0,1178 га. та межує від А до Б з земельною ділянкою кадастровий номер 3221884000:37:045:0259 ОСОБА_11 ; від Б до В з земельною ділянкою кадастровий номер 3221884000:37:045:0260 ОСОБА_1 ; від В до Г з земельною ділянкою кадастровий номер 3221884000:37:045:0270 ОСОБА_12 ; від Г до Д з земельною ділянкою кадастровий номер 3221884000:37:045:0271 ОСОБА_13 ; від Д до Е з земельною ділянкою кадастровий номер 3221884000:37:045:0257 ОСОБА_14 ; від Е до А землі загального користування, що підтверджується кадастровим планом.

З викопіювання з ортофотоплана, частини території СТ «Оболонь», з відеозображенням меж землекористувань згідно з даними «Публічної кадастрової карти», який виготовлений інженером-геодезистом ОСОБА_15 вбачається, що земельна ділянка, яка належить ОСОБА_2 накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 3321884000:37:045:0260, яка належить ОСОБА_1 .

Згідно ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю, гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 ЗК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

За ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно ч. 5 ст. 319 ЦК України, власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до ч. 2 ст. 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

За умовами ч. 1 ст. 106 ЗК України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Згідно ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

В судовому засіданні встановлено, що згідно висновку експерта за результатами проведення земельно-технічного експертного дослідження № 03/03/21 від 29.03.2021 року, складеного судовим експертом Федорчук С.С., фактична площа земельної ділянки, що належать ОСОБА_1 становить 0,1152 га, тобто є меншою на 0.047 га (47 кв.м) відносно площі, що зазначена в правовстановлюючих документах. Фактичні межі земельної ділянки з к/н 3321884000:37:045:0260 з північної (з боку земель загального користування), східної (з боку земельної ділянки з к/н 3221884000:37:045:0261), західної (з боку земельної ділянки з к/н 3221884000:37:045:0259) та частково з південного (з боку земельної ділянки з к/н 3221884000:37:045:0269) сторін відповідають межам, що зазначені в правовстановлюючих документах. Фактична межа з південного боку (з боку земельної ділянки з к/н 3221884000:37:045:0258) земельної ділянки з к/н 3321884000:37:045:0260 від точки 5ф до точки 8ф не відповідає межі, що зазначена в правовстановлюючих документах. Така невідповідність виникла у зв`язку із розташуванням бетонного паркану, земельній ділянці, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності. Порушення межі земельної ділянки ОСОБА_1 полягає у розташуванні паркану з південного боку земельної ділянки. Розмір і місце порушення межі зображені на Додатку 2 до висновку та у збільшеному вигляді на малюнку 4 у дослідницькій частині висновку, а саме: з точки 5ф в точку 6ф по паркану 3,05 м, з точки 6ф в точку 7ф по паркану 14.88 м, з точки 7ф в точку 8ф по паркану 2,78 м.

Суд не приймає доводи представника відповідача щодо категоричного не погодження з висновком експерта за результатами проведення земельно-технічного експертного дослідження № 03/03/21 від 29.03.2021 року, складеного судовим експертом Федорчук С.С., оскільки він не був позбавлений права надати до суду докази на підтвердження факту правомірності встановлення ОСОБА_2 паркану на земельній ділянці, яка належить позивачу.

Допитана в судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_16 в якості свідка пояснила, що під час проведення дослідження була особисто присутньою на земельній ділянці, яка належить позивачу та нею встановлено, що права ОСОБА_1 порушені відповідачем шляхом встановлення паркану, відповідачем порушено межу земельної ділянки позивача.

Допитаний в судовому засіданні інженер-геодезист ОСОБА_17 пояснив, що при перевірці він побачив, що фактичні межі земельних ділянок не співпадають з юридичними, земельна ділянка приведена до відповідних меж, земельна ділянка позивача накладається на земельну ділянку відповідача.

Тому, на підставі висновку експерта за результатами проведення земельно-технічного експертного дослідження № 03/03/21 від 29.03.2021 року та з урахуванням доказів які містяться в матеріалах справи, судом встановлено, що паркан, встановлений ОСОБА_2 частково розташований в межах земельної ділянки, яка належить позивачу та власником якої він є.

Отже, відповідач, створила позивачу перешкоди у володінні, розпорядженні та користуванні належною йому на праві власності земельною ділянкою, тобто порушила його права, як власника земельної ділянки, а тому права позивача підлягають захисту шляхом зобов`язання ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер 3321884000:37:045:0260 шляхом знесення розташованого на ній паркану та приведення її у стан відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку від 28.09.2007, виданого ОСОБА_1 .

Щодо стягнення на користь позивача судових витрат, то суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Так, згідно зістаттею 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд також враховує роз`яснення пункту 47 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України в своїй постанові № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», згідно із якими розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

На підтвердження вимог щодо стягнення судових витрат позивачем надано: договір № 34 про надання правничої допомоги від 04.03.2021 року; додаток № 1 до договору № 34 від 04.03.2021 року; звіт №1 про надану Правничу допомогу на підставі договору № 34 від 04.03.2021 року, довідку про рух коштів по рахунку від 11.04.2022 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 перерахував ОСОБА_18 кошти у розмірі 14000 грн., 00 коп. за надання правничої допомоги, а відтак кошти у розмірі 14000 грн., 00 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Також ОСОБА_1 здійснив оплату за послуги експерта ОСОБА_16 у розмірі 10000, 00 грн., які відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПУ України підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно доч. 1 ст. 141 ЦПК України,з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню сплачений судовий збір у сумі 908 грн. 00 коп.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 78, 79, 90, 152, 212 ЗК України, 317-319, 321, 376, 391 ЦК України, ст. 10-16, 137, 141, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) усунути перешкоди ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) у користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер 3321884000:37:045:0260 шляхом знесення розташованого на ній паркану та приведення її у стан відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку від 28.09.2007, виданого ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 908 грн. 00 коп., витрат на проведення земельно-технічного експертного дослідження у розмірі 10000 грн. 00 коп., витрат на правничу допомогу у розмірі 14000 грн. 00 коп., а всього 24908 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 07.10.2022 року.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .

Головуючий: М.Б.Баличева