Постанова

від 05.10.2022 по справі 500/1827/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2022 рокуЛьвівСправа № 500/1827/22 пров. № А/857/10260/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівБруновської Н.В. та Хобор Р.Б.,

з участю секретаря судового засідання - Дутки І.Р.,

а також сторін (їх представників):

від відповідача - Фіялкович Т.-Д.І.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Соломон Глобал» на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.06.2022р. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Соломон Глобал» до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт (суддя суду І інстанції: Чепенюк О.В., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 10 год. 27 хв. 08.06.2022р., м.Тернопіль; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 13.06.2022р.),-

В С Т А Н О В И В:

14.04.2022р. (згідно з відомостями реєстраційної позначки суду першої інстанції) позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Соломон Глобал» звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати:

постанову в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській обл. Державної служби України з безпеки на транспорті № 324238 від 02.02.2022р. про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою на позивача накладено штраф в розмірі 17000 грн. на підставі абз.15 ч.1 ст.60 Закону України № 2344-III від 05.04.2001р. «Про автомобільний транспорт»;

постанову в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській обл. Державної служби України з безпеки на транспорті № 324239 від 02.02.2022р. про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою на ТзОВ «Соломон Глобал» накладено штраф в розмірі 8500 грн. на підставі абз.14 ч.1 ст.60 вказаного Закону

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1984 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 10000 грн. (а.с.1-2).

Згідно ухвали суду від 25.04.2022р. розгляд справи здійснений за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін (а.с.29-30).

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.06.2022р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.90-104).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач ТзОВ «Соломон Глобал», який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою заявлений позов задовольнити (а.с.107-110).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує помилковістю висновку суду про те, що визначеним законом суб`єктом відповідальності за порушення, передбачені абз.14, 15 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (тобто, автомобільним перевізником), є саме ТОВ «Соломон Глобал».

Обґрунтовуючи своє рішення, суд покликався на умови укладених позивачем господарських договорів щодо зобов`язань та умов відповідальності:

договір № 3 від 19.11.2021р., укладений між ТзОВ «Тас Агро Південь» (замовник) і ТзОВ «Соломон Глобал» (виконавець) про надання послуг;

договір № 24.11.2021 СГ/ХАБ від 24.11.2021р., укладений між ТзОВ «Соломон Глобал» (замовник) та Фізичною особою - підприємцем /ФОП/ ОСОБА_1 (перевізник), про надання послуг з перевезення вантажів.

При цьому, суд не вказує, які саме дії, передбачені абз.14, 15 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» стали підставою для накладення на позивача адміністративного штрафу.

В розглядуваних господарських операціях позивач не відноситься до автомобільних перевізників в розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки не володіє власним чи найманим вантажним транспортом, не здійснює перевезення вантажів. Натомість, останній надавав на договірних умовах із замовником комплекс допоміжних операцій, пов`язаних з організацією перевезень, що за своїм змістом є транспортно-експедиційними послугами.

За таких обставин саме на транспортному перевізнику - ФОП ОСОБА_1 лежить обов`язок здійснити перевезення вантажу відповідно до умов заявки та чинного законодавства, здійснювати контроль за завантаженням, зважуванням, вантажу; забезпечити правильне використання вантажопідйомності і навантаження на осі автотранспортну з урахуванням вагових і габаритних обмежень.

Також сам факт зазначення в товарно-транспортній накладні /ТТН/ перевізника - ТзОВ «Соломон Глобал» - в сукупності з іншими доказами, зібраними у справі, не може бути достатньою підставою для висновку про те, що саме позивачем вчинено вказане порушення.

Зазначає, що обов`язок по оформленню ТТН лежить на замовнику, а вказівка на те, що ТзОВ «Соломон Глобал» є перевізником, здійснювалася з метою фактичного відображення операції в бухгалтерському обліку ТзОВ «Тас Агро Південь».

Перевіряючи фактичні обставини вчиненого правопорушення, суд не звернув увагу на властивості вантажу, який перевозився вказаними в актах про порушення автомобілях, а саме перевезення зернових культур (кукурудзи), що є подільним вантажем та може переміщуватися по всім осям транспортного засобу під час руху.

Проведення зважування у русі, шляхом по осьового заїзду тягача і причепа на платформу ваг, без дотримання часу, необхідного для врівноваження сипучого (подільного) вантажу, не може дати однозначних та достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу, оскільки не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу тягача при заїзді на платформу ваг, тоді як вантаж, в силу своїх властивостей, легко деформується під дією мінімальних сил.

Як слідує з наданих відповідачем талонів зважування відбувалось в динаміці на швидкості 2,46 км/год. без зазначення, чи надавався водієві час на врівноваження вантажу, для його рівномірного розподілу на вісі (загальна вага транспортних засобів не перевищувала визначені законом загальну норму навантаження).

Відповідачем Державною службою України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) скеровано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її безпідставною, необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального законодавства, ухвалив законне і справедливе судове рішення (а.с.126-135).

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає до задоволення, з наступних мотивів.

Як слідує із змісту заявленого позову, ТзОВ «Соломон Глобал» обґрунтовує свої вимоги помилковістю віднесення його в розглядуваному випадку до автомобільних перевізників.

Вирішуючи наведений спір та відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що спеціальним суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, у тому числі за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, є автомобільний перевізник, який надає послуги чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів.

Позивач ТзОВ «Соломон Глобал» у розглядуваних відносинах виступав транспортним перевізником, що стверджується умовами укладених договорів і складених ТТН, а тому відноситься до суб`єктів відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Наведені висновки суду першої інстанції ґрунтуються на фактичних обставинах справи і відповідають вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.

Як встановлено під час судового розгляду, позивач ТзОВ «Соломон Глобал» зареєстровано 06.06.2019р. як юридична особа, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у якому основним видом діяльності суб`єкта господарювання зазначено КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, серед інших видів діяльності вказано також КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (а.с.20, 84-87).

03.12.2021р. інспекторами Укртрансбезпеки проводилися заходи державного контролю шляхом проведення рейдової перевірки на а/д М-05, Київ-Одеса 452 км + 811 м (Одеська обл.) на підставі направлення на рейдову перевірку № 026527 від 29.11.2021р. та графіку проведення рейдових перевірок Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки в період з 01.12.2021р. по 07.12.2021р. (а.с.47-48).

Зокрема, під час вказаної рейдової перевірки був здійснений габаритно-ваговий контроль двох транспортних засобів, а саме:

1) марки MAN TGX 18.440-сідловий тягач, реєстраційний номер НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ) з напівпричепом марки KRONE SD27B, реєстраційний номер НОМЕР_3 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 ), що належить ОСОБА_1 . Перевезення вантажу здійснювалось на підставі ТТН № 25 від 03.12.2021р., в якій у графі «Автомобільний перевізник» зазначено ТзОВ «Соломон Глобал».

Під час здійснення габаритно-вагового контролю зафіксовано перевищення нормативно визначених вагових параметрів транспортного засобу із вантажем; навантаження на одиночну вісь склало 12,31 т, при нормативно визначених 11 т, про що 03.12.2021р. складено довідку № 0070012 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, акт № 0069582 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 317751 (а.с.49-52).

Перевезення вантажу здійснювалося на підставі ТТН № 25 від 03.12.2021р., з перевищенням вагових обмежень.

Таким чином, навантаження на одиночну вісь вказаного автомобіля склало 12,31 т, що на 11,91 % перевищує нормативно визначені 11 т.

2) марки MAN TGX 18.360-сідловий тягач, реєстраційний номер НОМЕР_5 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 ) з напівпричепом марки KRONE SD27B, реєстраційний номер НОМЕР_7 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 ), що належить ОСОБА_1 . Перевезення вантажу здійснювалось на підставі товарно-транспортної накладної № 26 від 03.12.2021р. в якій у графі «Автомобільний перевізник» зазначено ТзОВ «Соломон Глобал».

Під час здійснення габаритно-вагового контролю зафіксовано перевищення нормативно визначених вагових параметрів; навантаження на одиночну вісь склало 11,88 т, при нормативно визначених 11 т, про що 03.12.2021р. складено довідку № 0070013 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, акт № 0069583 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 317752 (а.с.58-61).

Перевезення вантажу проводилося згідно ТТН № 26 від 03.12.2021р., з перевищенням вагових обмежень.

Таким чином, навантаження на одиночну вісь склало 11,88 т, що на 8 % перевищує нормативно визначені 11 т.

Відповідальність за вказані правопорушення передбачена абз.14, 15 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

В подальшому Відділом державного нагляду (контролю) у Тернопільській обл. Укртрансбезпеки поінформовано підприємство про розгляд актів №№ 317751, 317752 від 03.12.2021р. листами-повідомленнями № 3440/4.3/24-22, 3441/4.3/24-22 від 18.01.2022р. (а.с.55, 64).

За результатами розгляду цих актів в.о.начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській обл. винесені 02.02.2022р. дві постанови:

№ 324238 - про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою на ТзОВ «Соломон Глобал» накладено штраф в розмірі 17000 грн. на підставі абз.15 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу, без відповідного дозволу або подільного вантажу (а.с.56);

№ 324239 - про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою на ТзОВ «Соломон Глобал» накладено штраф в розмірі 8500 грн. на підставі абз.14 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу, без відповідного дозволу або подільного вантажу (а.с.65).

Відповідно до абз.4 п.1 постанови КМ України № 442 від 10.09.2014р. «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.

Постановою КМ України № 103 від 11.02.2015р. затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті.

Згідно з п.1 цього Положення Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМ України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Пунктом 4 вказаного Положення передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному та залізничному транспорті.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затв. постановою КМ України № 1567 від 08.11.2006р.

Згідно п.3 зазначеного Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

В частині доводів позивача про помилкове віднесення судом його до кола перевізників та допущеного порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» колегія суддів враховує наступне.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені приписами Закону України № 2344-III від 05.04.2001р. «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до ст.1 цього Закону автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно із Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затв. наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997р., під терміном «перевізник» слід розуміти фізичну або юридичну особу - суб`єкта господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Відповідно до п.11.1 цих Правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Відповідно до ст.1 Закону України № 1955-IV від 01.07.2004р. «Про транспортно-експедиторську діяльність»:

транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів;

експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування;

перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов`язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником.

Як слідує з матеріалів справи, 19.11.2021р. між ТзОВ «Тас Агро Південь» (замовник) та ТзОВ «Соломон Глобал» (виконавець) укладено договір № 3 про надання послуг.

Відповідно до п.п.1.1, 1.2. цього договору у порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язується за заявками замовника, що є невід`ємною частиною договору, протягом визначеного в договорі строку надавати за плату послуги з перевезення вантажу, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити належним чином надані послуги. Виконавець зобов`язаний надати послуги, визначені цим договором, із використанням власних або залучених автотранспортних засобів та матеріалів, крім тих, що за умовами цього договору надає замовник.

Розділом 2 Договору визначено порядок надання послуг.

Зокрема, перевезення вантажу здійснюється на умовах, визначених у затвердженій сторонами заявці замовника, у якій визначається: найменування та кількість вантажу, що перевозиться, вартість вантажу, маршрут перевезення, адреса пункту (-ів) завантаження та розвантаження вантажу, дані про одержувача, дата завантаження та строки доставки, вартість перевезення, тип та кількість транспортних засобів (п.2.1). Виконавець зобов`язаний підтвердити прийняття до виконання заявки Замовника протягом 3 годин після її надходження. Сторони домовилися, що підтвердженою вважається заявка замовника, завірена печатками і підписана уповноваженими представниками обох сторін. Підтверджена заявка обов`язкова для виконання сторонами і є невід`ємною частиною даного договору. До моменту отримання сторонами оригіналів належним чином оформлених заявок мають силу заявки, підписані сторонами і отримані одна від одної за допомогою факсимільного зв`язку. У випадку не отримання замовником підтвердження прийняття заявки від виконавця, замовник має право відмовитись від прийняття послуг (п.2.2). Виконавець самостійно власними силами забезпечує заправку транспортних засобів паливно-мастильними матеріалами. Вартість паливно-мастильних матеріалів включена до вартості послуг (п.2.3). Факт належного виконання послуг виконавцем та приймання їх замовником засвідчується Актом приймання-передачі наданих послуг (п.2.4). Будь-які зміни до заявки повинні бути оформлені в письмовій формі і підписані обома сторонами. При односторонній зміні умов заявки виконавцем, без погодження з замовником, надані послуги не підлягають компенсації (п.2.5).

До обов`язків ТзОВ «Соломон Глобал» як виконавця в рамках вказаного договору входило вчинення таких дій: своєчасно інформувати замовника про зміну реквізитів транспортних засобів (тип та номера автомобілів, прізвища водіїв - експедиторів), якими буде здійснюватися перевезення ніж визначені у заявці (п.3.1.1); забезпечити своєчасне подання транспортних засобів до пункту навантаження в години, зазначені в години, зазначені замовником у заявці (п.3.1.2); подати під навантаження справний транспортний, засіб, вантажопідйомністю не менше, ніж зазначено у затвердженій заявці, придатний для перевезення вантажу. Кожен наданий виконавцем транспортний засіб має бути забезпеченим тентом, герметичним кузовом і запірним механізмом для попередження втрат та пошкодження вантажу під час транспортування. Транспорт, що не відповідає зазначеним вимогам, вважається непридатним для надання послуг за договором і таким, що ненаданий виконавцем. Контроль-допуск кожного автомобіля до початку надання послуг здійснюється службами замовника (п.3.1.3).

Також виконавець (позивач) за умовами договору зобов`язувався, серед іншого:

забезпечити збереження вантажу з моменту його прийняття для перевезення до моменту передачі уповноваженій на одержання вантажу особі в пункт призначення. У випадку втрати або пошкодження вантажу протягом перевезення виконавець зобов`язаний відшкодувати замовнику всю суму збитків (п.3.1.5);

під час перевезення вантажу не відхилятися від узгодженого сторонами маршруту, дотримуватися безпечних умов руху та постійно контролювати стан транспортного засобу та вантажу (п.3.1.6);

нести повну відповідальність перед третіми особами та замовником за порушення водіями/експедиторами умов перевезення, правил безпеки, правил дорожнього руху та інших встановлених ним договором та чинним законодавством норм та правил (п.3.1.7).

здійснювати перевезення при максимально можливому навантаженні транспортних засобів (п.3.1.9).

Відповідно до п.5.2 цього договору виконавець (позивач) несе повну матеріальну відповідальність перед замовником за збереження вантажу від повної чи часткової втрати, ушкодження чи псування при перевезенні у розмірі 100 % вартості вантажу (що підтверджується заявками, видатковими накладними та ТТН на відповідну партію вантажу), по якому виявлено пошкодження, нестачу чи втрату. У цьому випадку виконавець має компенсувати вищевказані збитки протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання виконавцем письмової вимоги замовника. У випадку порушення строків оплати вищезазначених збитків виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (що діяла у період, за який сплачується пеня) від несплаченої суми за кожний день прострочки (за весь період прострочення).

Також умовами договору відповідальність передбачена за порушення строку подання або неподання транспортних засобів до пункту навантаження у визначений строк, за порушення строку доставку вантажу, за простій по вині замовника, за самовільне відхилення виконавцем від маршруту, порушення строку і надання документів тощо (а.с.78-80).

Відповідно до ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 1 ст.307 Господарського кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Виходячи з істотних умов договору № 3 від 19.11.2021р., суд першої інстанції вірно кваліфікував вказану угоду як договір перевезення вантажів, при цьому позивач ТзОВ «Соломон Глобал» у взаємовідносинах з ТзОВ «Тас Агро Південь» виступає перевізником вантажу.

Жодна з умов договору не вказує на організацію позивачем транспортно-експедиторських послуг з метою забезпечення перевезень вантажу.

Умовами договору № 3 від 19.11.2021р. дозволялося надання послуг ТзОВ «Соломон Глобал» із використанням власних та залучених автотранспортних засобів.

В спірному випадку позивач залучив до надання послуг перевезення транспортні засоби іншого перевізника ОСОБА_1 .

Так, 24.11.2021р. позивачем укладено з ФОП ОСОБА_1 договір про надання послуг з перевезення вантажів (а.с.10-12).

В рамках цього договору позивачем подавалися ФОП ОСОБА_1 заявки:

№ 02/11/21 на перевезення 03.12.2021р. за маршрутом: с.Могильне Кіровоградської обл. - м.Чорноморськ ТБТ автомобілем MAN НОМЕР_5 сухої кукурудзи насипом;

№ 24/11/21 на перевезення 03.12.2021р. за маршрутом: с.Могильне Кіровоградська обл. - с.Візирка Одеська обл., порт «Карго», автомобілем MAN НОМЕР_1 , сухої кукурудзи насипом (а.с.13-14).

У цих заявках у графі додаткові відомості зазначено: «В ТТН автомобільний перевізник вказувати ТзОВ «Соломон Глобал»».

У свою чергу, такі ж заяви надавалися позивачу як перевізнику за умовами договору № 3, укладеного 19.11.2021р. з ТзОВ «Тас Агро Південь».

У спірному випадку вантаж перевозився транспортними засобами, власником яких є ФОП ОСОБА_1 (що підтверджується копіями свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів - а.с.53, 62), його водіями на виконання умов договору від 24.11.2021р. про надання послуг з перевезення вантажів, укладеного з ТзОВ «Соломон Глобал».

Проте, з огляду на умови договору № 3 від 19.11.2021р., укладеного між ТзОВ «Тас Агро Південь» та ТзОВ «Соломон Глобал», враховуючи ту обставину, що саме за погодженням всіх учасників цієї операції позивач ТзОВ «Соломон Глобал» вказаний як автомобільний перевізник у ТТН №№ 25, 26 від 03.12.2021р., відповідач правомірно у спірному випадку визначив перевізником саме позивача, який є відповідальним за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

В разі залучення до організації перевезення вантажу експедитора, такі відомості дозволяється вказувати у товарно-транспортній накладній.

Разом з тим, у спірному випадку ТзОВ «Соломон Глобал», надаючи послуги ТзОВ «Тас Агро Південь» з перевезення вантажу, самостійно визначив себе перевізником.

Судом першої інстанції вірно наголошено на тому, що позивач, не позбавлений можливості вимагати від ФОП ОСОБА_1 відшкодування накладених штрафних санкцій, що передбачено умовами договору № 24.11.2021 СГ/ХАБ від 24.11.2021р. про надання послуг з перевезення вантажів.

Так, відповідно до п.3.4.6 цього договору у випадку систематичного невиконання або неналежного виконання перевізником умов договору, замовник має право на відшкодування завданих збитків, сплати накладених штрафних санкцій. Згідно з п.3.1.4. зазначеного договору перевізник зобов`язується здійснювати контроль за завантаженням, розвантаженням, зважуванням, вантажу на повірених вагах вантажовідправника, вантажоодержувача; забезпечити правильне використання вантажопідйомності і навантаження на осі автотранспортну з урахуванням вагових і габаритних обмежень.

Отже, у спірних правовідносинах ТзОВ «Соломон Глобал» визначив себе перевізником та є суб`єктом відповідальності, передбаченої ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Натомість укладення договору транспортного експедирування (за яким одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу) передбачає, що експедитор відповідає перед клієнтом за кількість місць, вагу, якщо проводилося контрольне зважування у присутності представника перевізника, що зафіксовано його підписом, а також за відповідність упаковки даними товарно-транспортних документів, які завірені підписом представника перевізника, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування.

Отже, за встановлених фактичних обставин справи позивач здійснював із використанням залученого вантажного транспорту перевезення вантажів, через що підпадає під визначення автомобільного перевізника в розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт».

Натомість, останній не належить до експедиторів і його діяльність не регламентована спеціальним актом - Законом України «Про транспортно-експедиторську діяльність».

Стосовно виявленого порушення колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п.3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затв. постановою КМ України № 1567 від 08.11.2006р., державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з п.16 цього Порядку під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Постановою КМ України № 879 від 27.06.2007р. «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Згідно з п.3 цього Порядку габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Відповідно до п.3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затв. постановою КМ України № 30 від 18.01.2001р., транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо загальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у п.22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно приписів п.22.5 Правил дорожнього руху України, затв. постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001р., дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх параметрів перевищує фактичну масу понад 40 тон, навантаження на одиночну вісь - 11 тон, здвоєні осі - 16 тон, строєні осі - 22 тони здійснюється за спеціальними правилами.

Під час здійснення 03.12.2021р. габаритно-вагового контролю зафіксовано перевищення нормативно визначених вагових параметрів транспортних засобів із вантажем, зокрема:

по вантажному автомобілю марки MAN TGX 18.440-сідловий тягач, реєстраційний номер НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ) з напівпричепом марки KRONE SD27B, реєстраційний номер НОМЕР_3 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 ): навантаження на одиночну вісь склало 12,31 т, що на 11,91 % перевищує нормативно визначені 11 т, передбачених п.22.5 Правил дорожнього руху;

по вантажному автомобілю марки MAN TGX 18.360-сідловий тягач, реєстраційний номер НОМЕР_5 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 ) з напівпричепом марки KRONE SD27B, реєстраційний номер НОМЕР_7 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 ): навантаження на одиночну вісь склало 11,88 т, при нормативно визначених 11 т, що на 8 % перевищує нормативно визначені 11 т, передбачених п.22.5 Правил дорожнього руху.

Наведені обставини в своїй сукупності мають визначальне значення для вирішення питання щодо правомірності притягнення позивача до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, при цьому решта доводів сторін не носить принципового характеру.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затв. постановою КМ України № 198 від 30.03.1994р., перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Згідно з ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Статтею 60 вказаного Закону передбачена відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Зокрема, відповідно до ч.1 ст.60 цього Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи:

за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз.14 цієї частини);

за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз.15 цієї статті).

Оскільки перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм допущено автомобільним перевізником, що знайшло своє об`єктивне підтвердження під час судового розгляду справи, тому відповідачем правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за порушення абз.14. 15 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», через що є відсутніми правові підстави для скасування спірних постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Щодо доводів апелянта про допущені порушення під час зважування транспортних засобів з вантажем колегія суддів враховує, що підстави позову складають обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача; предмет позову це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача.

У своїй апеляційній скарзі позивач фактично доповнює підстави позову обставинами, які мали місце під час зважування автомобілів і могли, на думку апелянта, вплинути на їх результати.

Водночас, за правилами ч.5 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, в силу вимог процесуального закону правова оцінка доводам апелянта про допущені порушення під час зважування транспортних засобів з вантажем не може надаватися під час апеляційного розгляду справи.

Із урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції узгоджуються з вимогами законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, відповідають нормам процесуального права

Водночас, доводи апелянта побудовані на переоцінці наявних доказів і усуненні помилок застосування норм матеріального права судом першої інстанції; будь-яких нових доказів до матеріалів справи останнім не представлено.

Оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи позивача, наведені в позовній заяві, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, якими вимоги позивача залишені без задоволення.

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про безпідставність та необґрунтованість заявленого позову (в межах його доводів), а тому заявлений позов не підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів.

За правилами ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ТзОВ «Соломон Глобал».

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Соломон Глобал» на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.06.2022р. в адміністративній справі № 500/1827/22 залишити без задоволення, а вказане рішення суду без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Товариство з обмеженою відповідальністю «Соломон Глобал».

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді Н. В. Бруновська Р. Б. Хобор Дата складання повного тексту судового рішення: 06.10.2022р.