Постанова

від 19.09.2022 по справі 925/1452/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2022 р. Справа№ 925/1452/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Кропивної Л.В.

Руденко М.А.

при секретарі судового засідання Денисевич К.Ю.,

за участю представників:

від позивача: представник не прибув,

від відповідача: Трепак О.І. (ордер серії СА №1024021 від 28.04.2022),

від третьої особи: представник не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс" на рішення Господарського суду Черкаської області від 31.03.2022 у справі №925/1452/21 (суддя Спаських Н.М., повний текст складено 14.04.2022) за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс", за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Виконавчого комітету Уманської міської ради, про визнання недійсними рішень загальних зборів співвласників, засідання правління та скасування реєстраційної дії щодо змін до відомостей про юридичну особу.

ВСТАНОВИВ наступне.

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс" з вимогами про:

визнання недійсними рішень загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс", оформлених протоколом № 1 від 12.01.2021: 2) про підтримання ініціативи ОСОБА_2 звільнитись з посади Голови правління ОСББ "Фенікс"; 3) про обрання членів правління ОСББ "Фенікс" у складі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; 4) про вибір членів ревізійної комісії у складі: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ;

визнання недійсним рішення засідання правління, яке оформлене протоколом засідання правління ОСББ "Фенікс" , обраного до протоколу № 1 загальних зборів співвласників від 12.01.2021 від 06.03.2021 про обрання Головою правління ОСОБА_8 з 09.03.2021;

скасування реєстраційної дії - державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс" за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код 36375343, шляхом скасування запису реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, 11.03.2021 № 1009071070006000467 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців та громадських формувань - зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою, зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про наявність порушень при скликанні та проведенні вказаних зборів.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 31.03.2022 у справі №925/1452/21 позов задоволено частково; визнано недійсними рішення загальних зборів співвласників, а також рішення засідання правління; скасовано реєстраційну дію.

Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивача не було належним чином повідомлено про проведення зборів, а також, що відмінність переліків питань порядку денного в оголошенні про збори та фактичного, за яким загальні збори приймали остаточні рішення - є однією безумовних підстав для визнання недійсними рішень таких зборів.

Також, суд вказав, що матеріалами справи не підтверджено скликання загальних зборів 12.01.2021 року належно створеною ініціативною групою у складі не менше 3х співвласників приміщень у будинку по АДРЕСА_1 , як того вимагає чинне законодавство.

Тому така обставина, на думку суду, також свідчить про недотримання відповідачем порядку скликання і проведення загальних зборів та порушує права позивачки на забезпечення управління ОСББ лише належно уповноваженими особами.

Окрім наведеного, суд вказав, що із наявних у справі додатків до протоколу зборів 12.01.2021 року (як листків письмового опитування) вбачається, що опитування проводила не обрана правлінням комісія (що передбачає кількох осіб), а одна особа - ОСОБА_17 .

Отже з цієї підстави підрахунок голосів на загальних зборах співвласників ОСББ 12 січня 2021 року не можна вважати законним і достовірним, що тягне за собою недійсність всіх результатів голосування з питань порядку денного.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована відсутністю порушеного права позивача, оскаржуваними рішеннями зборів.

В ході здійснення апеляційного провадження від позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому викладено клопотання про закриття апеляційного провадження у даній справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України (апеляційну скаргу підписано особою, яка не має права її підписувати).

Колегією суддів відхилено наведене клопотання враховуючи наступне.

Згідно із частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом (частина третя статті 26 зазначеного Закону).

Частиною четвертою статті 60 ГПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Отже, в господарському судочинстві згідно з вимогами статті 60 ГПК України допустимим доказом повноважень адвоката як особи, що підписала касаційну скаргу, є довіреність або ордер (ухвали КГС ВС від 31.05.2018 у справі №922/699/17, від 18.06.2018 у справі №910/15163/17, від 25.06.2018 у справі №924/326/17, від 13.08.2018 у справі №910/2152/18, від 28.09.2018 у справі №910/2396/18, від 13.04.2018 у справі №927/675/17, постанова КГС ВС від 21.04.2020 у справі №910/10156/17 та ін.).

Апеляційну скаргу підписано представником відповідача - адвокатом Трепак О.І. На підтвердження повноважень вказаної особи, до апеляційної скарги додано ордер серії СА №1024021 від 28.04.2022.

При цьому, надання договору про правову допомогу, його копії або витягу разом із ордером законодавство не вимагає (постанова ВП ВС від 5 грудня 2018 року у справі № П/9901/736/18).

Отже, повноваження вказаної особи представляти інтереси апелянта (відповідача у справі) у даному випадку підтверджені належним чином, а тому підстави для закриття апеляційного провадження у даній справі згідно п. 2 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Представник апелянта - відповідача у справі в судовому засіданні надав пояснення, якими підтримав апеляційну скаргу.

Позивача та третя особа не скористалися правом на участь своїх представників в судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать телефонограми.

Так, апеляційним судом в телефонному режимі безпосередньо позивачу - ОСОБА_1 було повідомлено про дату, час та місце даного судового засідання.

Будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутнім у даному судовому засіданні від позивача до суду не надійшло.

В свою чергу, третьою особою подано до суду заяву, в якій вона просила розглядати справи без участі свого представника.

Враховуючи належне повідомлення позивача та третьої особи, а також з урахуванням того, що неявка їх представників в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, вона розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню, з прийняттям нового - про відмову у задоволенні позову, з наступних підстав.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс" 12.03.2009 року зареєстровано за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 34, 37 з урахуванням розпорядження міського голови від 19.02.2016 року № 16-р "Про перейменування вулиць та провулків міста Умані").

Позивач є власником квартири АДРЕСА_2 у вказаному житловому будинку згідно Свідоцтва про право власності на житло та Свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 11-12).

12.01.2021 відбулися загальні збори співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс", оформлені протоколом № 1 від 12.01.2021, на яких прийнято, зокрема, наступні рішення: 2) про підтримання ініціативи ОСОБА_2 звільнитись з посади Голови правління ОСББ "Фенікс"; 3) про обрання членів правління ОСББ "Фенікс" у складі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; 4) про вибір членів ревізійної комісії у складі: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 .

Позивач, посилаючись на наявність порушень при скликанні та проведенні вказаних зборів, звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, встановивши обставини щодо:

неналежності повідомлення позивача про проведення зборів;

відмінності переліків питань порядку денного в оголошенні про збори та фактичного, за яким загальні збори приймали остаточні рішення;

не підтвердження скликання загальних зборів 12.01.2021 року належно створеною ініціативною групою у складі не менше 3х співвласників приміщень;

проведення опитування не комісією, а однією особою,

задовольнив позовні вимоги.

Колегія суддів вважає наявними підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції з прийняттям нового - про відмову у задоволенні позову, з огляду на наступне.

Згідно із ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі Закон України № 2866-ІІІ) визначено правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.

Відповідно до статті 1 Закону України № 2866-ІІІ об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (далі - Закон № 417-VIII) визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

При цьому, частиною 1 статті 10 Закону України № 417-VIII передбачено, що співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Отже, враховуючи зазначене, колегія суддів зауважує, що місцевому господарському суду слід було застосовувати положення Закону України № 2866-ІІІ, оскільки, в даному випадку, оспорюються рішення загальних зборів вже створеного ОСББ (п. 34 постанови Верховного Суду від 06.09.2021 у справі №916/3074/20).

Частиною першою та другою статті 10 Закону України № 2866-ІІІ встановлено, що органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників (частина 3 вказаної статті).

Частиною 4 статті 6 Закону України № 2866-ІІІ передбачено, що повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Місцевим господарським судом у рішенні було встановлено порушення вказаного порядку, оскільки про проведення зборів на 12.01.2021 року позивача було повідомлено не особисто, а шляхом розклеювання оголошень у загальнодоступних місцях біля будинку за місцем знаходження ОСББ.

Також, суд вказав, що загальні збори 12.01.2021 року не були скликані належно створеною ініціативною групою у складі не менше 3х співвласників приміщень у будинку по АДРЕСА_1 , як того вимагає чинне законодавство.

Отже, за висновком суду недотримання відповідачем порядку скликання загальних зборів порушує права позивача на забезпечення управління ОСББ лише належно уповноваженими особами.

Окрім наведеного, як на підставу для задоволення позову суд першої інстанції вказав на невідповідність питань порядку денного в оголошенні про скликання зборів та у протоколі зборів, що на думку суду, порушує права позивача на попереднє ознайомлення з переліком питань, що виносилися на голосування, і підготовку до голосування на загальних зборах через необізнаність щодо суті таких питань.

Крім цього, за висновком суду першої інстанції опитування проводила не обрана правлінням комісія (що передбачає кількох осіб), а одна особа - ОСОБА_17 .

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не було враховано наступного.

Процесуально-правовий зміст захисту права полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ст.4 ГПК).

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст.16 ЦК передбачає, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права (п.5.6 постанови Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №910/18962/20).

Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Звертаючись з позовом за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який відповідає змісту права, що порушене й буде здатний таке право поновити; обраний спосіб захисту має бути передбачений приписами ст.16 ЦК, ст.20 ГК, або ж визначений іншим Законом чи укладеним між сторонами договором. Законодавчі обмеження матеріально правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес (п.119 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).

Верховний Суд наголошував, що вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні (п.120 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).

Рішення загальних зборів можуть бути оскаржені в судовому порядку учасником об`єднання (співласником) шляхом пред`явлення позову про визнання їх недійсними, якщо такі рішення не відповідають вимогам законодавства та порушують права чи законні інтереси учасника об`єднання (співласника). При цьому, суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржувані рішення, якщо допущені порушення не порушують законні права учасника (співласника), який оскаржує рішення.

Так, встановлюючи порушення порядку повідомлення позивача, місцевому господарському суду слід було врахувати, що встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Наприклад, відсутність доказів повідомлення учасника про скликання загальних зборів не є підставою для визнання недійсними рішень таких зборів, якщо буде встановлено присутність учасника (його представника) на оспорюваних загальних зборах.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.09.2021 у справі №916/3074/20.

При цьому, суд, розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, повинен встановити, порушення прав позивача оспорюваним рішенням загальних зборів. Чого, в даному випадку не було належним чином встановлено, що призвело до прийняття судом першої інстанції передчасного висновку про задоволення позову.

Суд першої інстанції не дав належної правової оцінки обставинам справи, зокрема, про те, що позивач не заперечив свою присутність на загальних зборах співвласників 12.01.2021 року (про що також вказав і суд першої інстанції в оскаржуваному наразі рішенні).

Крім цього, в матеріалах справи (т.1, а.с. 153-155) містяться заяви свідків (осіб які приймали участь у загальних зборах 12.01.2021 року: ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ), згідно яких вказані особи підтвердили присутність ОСОБА_1 на загальних зборах 12.01.2021, а також вказали, що вона приймала участь в обговоренні поставлених питань, голосуванні, однак по закінченню зборів відмовилася ставити свій підпис в протоколі загальних зборів.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позивачем не доведено суду порушення будь-яких його прав на участь в управлінні ОСББ, враховуючи участь ОСОБА_1 у загальних зборах 12.01.2021, обговоренні питань та голосуванні.

Стосовно висновку про невідповідність питань порядку денного в оголошенні про скликання зборів та у протоколі зборів, що на думку суду першої інстанції, порушує права позивача на попереднє ознайомлення з переліком питань, що виносилися на голосування, і підготовку до голосування на загальних зборах через необізнаність щодо суті таких питань, слід зазначити наступне.

Так, суд першої інстанції, який погодився з позицією позивача про те, що невідповідність питань призвела до неможливості підготуватися по ним, не врахував прийняття ОСОБА_1 участі в обговоренні спірних питань та голосуванні.

Крім цього, позивач, не вказує, яким чином підготовка до голосування по спірних питаннях могла б відобразитися на прийнятих ним рішеннях, а також чи міг би її голос взагалі вплинути на результат голосування по цим питанням.

Колегія суддів вважає, що позивачем не доведено, яким саме чином спірні рішення, прийняті на зборах, порушують його права на участь в управлінні об`єднанням.

Окрім наведеного, колегією суддів при прийнятті даної постанови враховується наступне.

У постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №922/1671/16 та від 12.03.2019 у справі №904/9495/16 була викладена позиція, що визнання судом недійсними рішень загальних зборів повністю, захищаючи порушені корпоративні права одного учасника товариства, може зачіпати корпоративні права інших учасників, відповідно порушується баланс інтересів учасників товариства, що має наслідком непропорційність втручання у правовідносини сторін та фактично є втручанням суду у господарську діяльність товариства.

Апеляційний суд вважає, що такі висновки Верховного Суду можна застосувати і до спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів співвласників об`єднання (з урахуванням різниці у обставинах справ).

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції не врахував інтереси всього ОСББ та його учасників (співвласників), тобто не дотримав балансу інтересів як об`єднання, так і його учасників, оскільки оскарження одним із співласників рішень загальних зборів (враховуючи присутність його на зборах) може призвести до блокування діяльності всього ОСББ, що в свою чергу негативно впливає на права інших співвласників щодо участі в управлінні об`єднанням та перешкоджає вирішенню його поточних питань.

Крім цього, з огляду на предмет та підстави позову місцевий господарський суд не встановив, які саме негативні наслідки для прав та законних інтересів позивача мають оспорювані рішення загальних зборів.

Отже, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не встановив, в чому саме полягало порушення прав та / або законних інтересів ОСОБА_1 з урахуванням змісту ухвалених рішень та яким чином визнання недійсним вказаних рішень могло захистити (відновити) порушене право чи інтерес позивача.

В постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №910/6685/21 зазначено, що якщо за результатами розгляду справи суд не встановить факт порушення прав та законних інтересів позивача оскаржуваним рішенням органу управління акціонерного товариства, або встановить неефективність обраного позивачем способу захисту, то це буде достатньою та самостійною підставою для відмови у позові про визнання такого рішення недійсним.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарським судом не було всебічно, повно та об`єктивно розглянуто в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, що призвело до невірних висновків в частині задоволення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню, з прийняттям нового - про відмову у задоволенні позову.

Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст. 129 ГПК України).

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, чинним законодавством не визначений порядок компенсації за рахунок держави, то відповідно до ч. 3 ст. 129 ГПК України, сплачений відповідачем до Державного бюджету України судовий збір підлягає компенсації за рахунок Державного бюджету України у розмірі 10 215 грн.

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс" на рішення Господарського суду Черкаської області від 31.03.2022 у справі №925/1452/21 задовольнити повністю.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 31.03.2022 у справі №925/1452/21 про задоволення позову скасувати.

3. Прийняти нове рішення по справі №925/1452/21, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс" судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 10 215 грн.

5. Доручити Господарському суду Черкаської області видати відповідний наказ.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови (враховуючи перебування судді Кропивної Л.В. у відпустці з 21.09.2022 по 03.10.2022) складено: 04.10.2022 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді Л.В. Кропивна

М.А. Руденко