Постанова

від 28.09.2022 по справі 10/5026/290/2011

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2022 р. Справа№ 10/5026/290/2011(925/1502/20)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Пантелієнка В.О.

Полякова Б.М.

Секретар судового засідання: Гудько А.В.

За участю представників учасників справи:

від ПрАТ «Первомайський кар`єр «Граніт»: Олененко О.В. - за ордером серія СА № 1038182 від 27.09.2022;

від ТОВ «Альфа-Лізинг Україна»: Корецький І.Г. - за довіреністю №08-07/22 від 08.07.2022;

від ТОВ «Нью Системс Центр»: Ольшанська Ю.В. - за ордером серія АІ №1284663 від 28.09.2022.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Первомайський кар`єр «Граніт» на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.03.2021 у справі №10/5026/290/2011 (925/1502/20) (суддя Спаських Н.М., повний текст рішення складено та підписано 23.03.2021)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Лізинг Україна»

до Приватного акціонерного товариства «Первомайський кар`єр «Граніт»

про спонукання до виконання мирової угоди

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

20.11.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Лізинг Україна» (надалі також - ТОВ «Альфа-Лізинг Україна»/позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Первомайський кар`єр «Граніт» (надалі також ПрАТ «Первомайський кар`єр «Граніт»/відповідач) про спонукання відповідача до виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.06.2019 у справі №10/5026/290/2011 про банкрутство ПрАТ «Первомайський кар`єр «Граніт», шляхом стягнення з останнього на користь позивача 17 110 358,83 грн.

На обгрунтування позовних вимог ТОВ «Альфа-Лізинг Україна» зазначає про невиконання відповідачем добровільно умов мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.06.2019 у справі № 10/5026/290/2011 (надалі - мирова угода) та стягненням приватним виконавцем з ПрАТ «Первомайський кар`єр «Граніт» на користь ТОВ «Альфа-Лізинг Україна» в межах примусового виконання мирової угоди лише частини суми - 1 425 774,95 грн із загальної суми кредиторської заборгованості, що є предметом мирової угоди, внаслідок чого невиконаною відповідачем за умовами мирової угоди лишилась сума зобов`язань на спірну суму вимог.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 22.03.2021 у справі №10/5026/290/2011 (925/1502/20) (суддя Спаських Н.М., повний текст рішення складено та підписано 23.03.2021) позов задоволено повністю; стягнуто з ПрАТ «Первомайський кар`єр «Граніт» на користь ТОВ «Альфа-Лізинг Україна» - 17 110 358,83 грн заборгованість на виконання мирової угоди від 25.04.2019, затвердженої ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.06.2019 у справі №10/5026/290/2011 та 257 706,38 грн на відшкодування сплаченого судового збору за подання позову та заяви про забезпечення позову.

Судове рішення прийнято з посиланням на приписи ст. 236 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), ст.ст. 15, 16, 202, 203, 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), ст.ст. 4, 35, 37-39 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та мотивоване тим, що невиконання боржником своїх договірних зобов`язань у строки зазначені в мировій угоді, затвердженій у процедурі банкрутства, може мати наслідком окремого звернення кожного зацікавленого кредитора до суду з вимогами до боржника про стягнення заборгованості у розмірі, передбаченому мировою угодою, в позовному або наказному провадженні, встановленому процесуальним законодавством.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ПрАТ «Первомайський кар`єр «Граніт» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 22.03.2021 у справі №10/5026/290/2011(925/1502/20) та прийняти нове судове рішення в оскаржуваній частині, яким відмовити у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги ПрАТ «Первомайський кар`єр «Граніт» на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.03.2021 у справі №10/5026/290/2011(925/1502/20) зводяться до наступного:

- позовна заява не відповідає встановленим процесуальним нормам;

- оскаржуване судове рішення прийнято за відсутності представника відповідача та наявного клопотання щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що представник перебував в іншому судовому засіданні;

- судом першої інстанції безпідставно прийнято дану позовну заяву в межах справи №10/5026/290/2011 про банкрутство, оскільки з 03.06.2019 було закрито провадження у справі про банкрутство;

- даний позов порушує права та інтереси інших кредиторів;

- позивачем невірно обрано спосіб захисту права.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

05.07.2021 через управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Лізинг Україна» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у відповідності до якого останнє просить суд, апеляційну скаргу ПрАТ «Первомайський кар`єр «Граніт» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 22.03.2021 у справі №10/5026/290/2011 (925/1502/20) - без змін.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.04.2021 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Первомайський кар`єр «Граніт» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Доманська М.Л., судді: Пантелієнко В.О., Верховець А.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 у справі №10/5026/290/2011(925/1502/20) апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Первомайський кар`єр «Граніт» на рішення господарського суду Черкаської області від 22.03.2021 у справі №10/5026/290/2011 (925/1502/20) залишено без руху.

19.05.2021 через управління документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства «Первомайський кар`єр «Граніт» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

24.05.2021 головуючим суддею Доманською М.Л. заявлено самовідвід від розгляду справи №10/5026/290/2011 (925/1502/20).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 у справі №10/5026/290/2011 (925/1502/20) заяву судді Північного апеляційного господарського суду Доманської М.Л. про самовідвід у справі №10/5026/290/2011 (925/1502/20) задоволено. Відведено суддю Північного апеляційного господарського суду Доманську М.Л. від розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Первомайський кар`єр «Граніт» у справі №10/5026/290/2011 (925/1502/20). Матеріали справи №10/5026/290/2011 (925/1502/20) передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2021 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Первомайський кар`єр «Граніт» у справі №10/5026/290/2011(925/1502/20) передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Грек Б.М., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 у справі № 10/5026/290/2011(925/1502/20) відкрито апеляційне провадження у даній справі за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Первомайський кар`єр «Граніт» на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.03.2021 у справі № 10/5026/290/2011(925/1502/20); призначено до розгляду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Первомайський кар`єр «Граніт» на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.03.2021 у справі № 10/5026/290/2011(925/1502/20) на 07.07.2021.

15.06.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) від Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-лізинг Україна» надійшла заява про забезпечення позову.

17.06.2021 від суддів Остапенка О.М. та Грека Б.М. надійшла заява про самовідвід від розгляду справи № 10/5026/290/2011(925/1502/20).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2021 у справі № 10/5026/290/2011(925/1502/20) заяву суддів Остапенка О.М. та Грека Б.М. про самовідвід у справі № 10/5026/290/2011(925/1502/20) задоволено; матеріали справи №10/5026/290/2011(925/1502/20) передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 32 ГПК України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2021 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Первомайський кар`єр «Граніт» передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: ОСОБА_1, Сотніков С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 у справі № 10/5026/290/2011(925/1502/20) апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Первомайський кар`єр «Граніт» на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.03.2021 у справі №10/5026/290/2011(925/1502/20) прийнято до свого провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: ОСОБА_1, Сотніков С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 у справі №10/5026/290/2011(925/1502/20) відмовлено у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Первомайський кар`єр «Граніт» про відвід колегії суддів Отрюха Б.В., Сотнікова С.В. та ОСОБА_1 від розгляду справи №10/5026/290/2011(925/1502/20); задоволено заяву судді Північного апеляційного господарського суду Сотнікова С.В. про самовідвід від розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Первомайський кар`єр «Граніт» на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.03.2021 у справі №10/5026/290/2011(925/1502/20); матеріали справи №10/5026/290/2011(925/1502/20) передано на повторний автоматизований розподіл відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, з метою визначення складу суду.

У відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2021 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Гарник Л.Л., ОСОБА_1

Разом з тим, постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Пантелієнко В.О., судді: Гарник Л.Л., Верховець А.А.) від 29.08.2012 у справі №10/5026/290/2011 скасовано ухвалу Господарського суду Черкаської області від 12.07.2012 у справі №10/5026/290/2011, справу направлено до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

В подальшому, постановою Вищого господарського суду України від 20.11.2012 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2012 у справі №10/5026/290/2011.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2021 у справі №10/5026/290/2011 задоволено заяву судді Північного апеляційного господарського суду Гарник Л.Л. про самовідвід від розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Первомайський кар`єр «Граніт» на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.03.2021 у справі №10/5026/290/2011 (925/1502/20); матеріали справи № 10/5026/290/2011 (925/1502/20) передано на повторний автоматизований розподіл відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, з метою визначення складу суду.

Розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/3055/21 від 22.07.2021 у зв`язку з задоволенням заяви судді Гарник Л.Л. про самовідвід у справі №10/5026/290/2011 (925/1502/20), призначено повторний автоматизований розподіл справи № 10/5026/290/2011 (925/1502/20).

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 22.07.2021 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Первомайський кар`єр «Граніт» на рішення господарського суду Черкаської області від 22.03.2021 у справі № 10/5026/290/2011(925/1502/20), передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Отрюха Б.В., суддів: ОСОБА_1, Кропивної Л.В.

22.07.2021 Приватне акціонерне товариство «Первомайський кар`єр «Граніт» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з касаційною скаргою за вих. № б/н від 20.07.2021 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 про забезпечення позову.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2021 у справі №10/5026/290/2011(925/1502/20) прийнято апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Первомайський кар`єр «Граніт» на рішення господарського суду Черкаської області від 22.03.2021 у справі №10/5026/290/2011 (925/1502/20) до провадження у визначеному складі; зупинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Первомайський кар`єр «Граніт» на рішення господарського суду Черкаської області від 22.03.2021 у справі №10/5026/290/2011 (925/1502/20) до повернення матеріалів справи з Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

08.06.2022 надійшли матеріали справи №10/5026/290/2011 (925/1502/20) Північного апеляційного господарського суду.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1811/22 від 13.06.2022 у зв`язку з звільненням судді ОСОБА_1 , яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку, призначено повторний автоматизований розподіл справи №10/5026/290/2011(925/1502/20).

У відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2022 для розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Первомайський кар`єр «Граніт» визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Поляков Б.М., Кропивна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 у справі №10/5026/290/2011(925/1502/20) поновлено провадження у даній справі; розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Первомайський кар`єр «Граніт» на рішення господарського суду Черкаської області від 22.03.2021 у справі №10/5026/290/2011 (925/1502/20) призначено на 13.07.2022.

04.07.2022 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду надійшла ухвала Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 10/5026/290/2011 (925/1502/20), якою, зокрема, витребувано з Господарського суду Черкаської області та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №10/5026/290/2011 (925/1502/20).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 у справі № 10/5026/290/2011 (925/1502/20) зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Первомайський кар`єр «Граніт» на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.03.2021 у справі №10/5026/290/2011 (925/1502/20) до повернення матеріалів справи з Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду; справу №10/5026/290/2011 (925/1502/20) направлено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.07.2022 у справі № 10/5026/290/2011 (925/1502/20) відмовлено у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Первомайський кар`єр «Граніт» про роз`яснення постанови Верховного Суду від 01.11.2021 у справі №10/5026/290/2011 (925/1502/20).

03.08.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 10/5026/290/2011 (925/1502/20).

Необхідно вказати, що головуючий суддя (суддя-доповідач) Отрюх Б.В. перебував у відпустці з 18.07.2022 по 24.08.2022 включно.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2022 у справі № 10/5026/290/2011 (925/1502/20) поновлено провадження у даній справі; розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Первомайський кар`єр «Граніт» на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.03.2021 у справі № 10/5026/290/2011 (925/1502/20) призначено на 28.09.2022.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2895/22 від 26.09.2022 у зв`язку з перебуванням судді Кропивної Л.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 10/5026/290/2011 (925/1502/20).

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2022 для розгляду справи №10/5026/290/2011 (925/1502/20) сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Пантелієнко В.О., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2022 у справі № 10/5026/290/2011 (925/1502/20) апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Первомайський кар`єр «Граніт» на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.03.2021 у справі №10/5026/290/2011 (925/1502/20) прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Пантелієнко В.О., Поляков Б.М.

Явка представників сторін

28.09.2022 у судове засідання з`явилися представники Приватного акціонерного товариства «Первомайський кар`єр «Граніт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Лізинг Україна» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Системс Центр».

Позиції учасників справи

Представники Приватного акціонерного товариства «Первомайський кар`єр «Граніт» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Системс Центр» у судовому засіданні 28.09.2022 підтримали вимоги апеляційної скарги з підстав викладених у ній та просили суд її задовольнити, а рішення Господарського суду Черкаської області від 22.03.2021 у справі №10/5026/290/2011 (925/1502/20) скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 28.09.2022 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Лізинг Україна» заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу та просив суд відмовити у її задоволенні, а оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 19.07.2011 у справі №10/5026/290/2011 затверджено реєстр вимог кредиторів ПрАТ «Первомайський кар`єр «Граніт», серед яких є ТОВ «УніКредит Лізинг», правонаступником якого є позивач у справі і має вимоги на суму 18 536 133,78 грн, з яких 17 152 164,81 грн погашаються в четверту чергу, а 1383968,97 у шосту чергу (а.с. 11 том 1).

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.06.2019 у справі №10/5026/290/2011 затверджено мирову угоду у справі про банкрутство ПрАТ «Первомайський кар`єр «Граніт», у відповідності до якої визначено порядок відстрочення та розстрочення конкурсних вимог до боржника перед кредиторами другої, третьої, четвертої та шостої черг (а.с. 20 том 1).

За умовами цієї мирової угоди вимоги позивача в сумі 17 152 164,81 грн віднесені до вимог четвертої черги (загальна сума цих вимог по всіх кредиторах четвертої черги становить 86 587 811,23 грн), які погашаються після затвердження мирової угоди судом та зі спливом чотирьохмісячного строку відстрочення, який починає рахуватися з дня набрання мировою угодою чинності і сплачуються із розстроченням платежу на шість місяців починаючи з дати закінчення строку відстрочки погашення заборгованості. Щомісячні платежі становитимуть 2 858 694,13 грн. Термін сплати платежу - останній день відповідного місяця.

Згідно з п. 2.7. ухвали Господарського суду Черкаської області від 03.06.2019 у справі №10/5026/290/2011 мирова угода укладається у відповідності до ч.ч. 2, 3 ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якою передбачено принцип пропорційного задоволення грошових вимог кредиторів в межах однієї черги.

Також, розділом 3. «Інші умови» у мировій угоді передбачено, що мирова угода може бути визнана недійсною або розірвана за рішенням господарського суду у разі невиконання боржником умов мирової угоди щодо не менше третини вимог кредиторів відповідно до п. 2.1-2.3. ст. 2 мирової угоди. При цьому розірвання мирової угоди щодо окремого кредитора не тягне її розірвання щодо інших кредиторів. У разі невиконання мирової угоди, кредитори можуть пред`явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому мировою угодою.

Приватне акціонерне товариство «Первомайський кар`єр «Граніт» зазначає про те, що станом на час вирішення спору вже є повністю погашеними вимоги другої та третьої черг кредиторів, про що вказано у відзиві на позов, тобто, у відповідача немає об`єктивних перешкод приступити до виконання зобов`язань перед кредиторами четвертої та наступної черг.

Представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Лізинг Україна» та Приватного акціонерного товариства «Первомайський кар`єр «Граніт» підтверджують, що станом на час вирішення спору вже є простроченими строки для повного виконання зобов`язання ПрАТ «Первомайський кар`єр «Граніт» перед позивачем з четвертої черги по мировій угоді щодо сплати 17 152 164,81 грн.

Як зазначає Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Лізинг Україна», останнім було двічі пред`явлено до примусового виконання через приватних виконавців мирову угоду в частині стягнення коштів, які повинні були бути перераховані позивачу як кредитору четвертої черги. Сума фактично стягнутого боргу виконавцями склала 1 425 774,95 грн і тому непогашений залишок заборгованості ПрАТ «Первомайський кар`єр «Граніт» перед позивачем по мировій угоді станом на час вирішення спору становить 17 110 358,83 грн і кошти на погашення цього залишку боргу позивачу не надходили.

Слід зазначити про відсутність спору між сторонами з приводу розміру заборгованості, що складає предмет позову. Доказів сплати коштів на погашення цього боргу в ході розгляду справи з боку відповідача не подано.

Поміж іншого, необхідно вказати, що постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №10/5026/290/2011 (а.с. 32 том 1) залишено без змін ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.02.2020 у справі №10/5026/290/2011 про визнання неправомірними дій приватного виконавця у формі прийнятих ним постанов; зобов`язано приватного виконавця, зокрема, повернути без виконання ухвалу Господарського суду Черкаської області від 03.06.2019 у справі №10/5026/290/2011 про затвердження мирової угоди; звільнити майно та кошти ПрАТ «Первомайський кар`єр «Граніт» з-під арешту. Вказана ухвала мотивована тими обставинами, що ухвала у справі про банкрутство про затвердження мирової угоди не є виконавчим документом на відміну від ухвали про затвердження мирової угоди у позовному провадженні. При цьому порядок та умови захисту прав кредиторів визначені нормами спеціального Закону про банкрутство.

Так, у зазначені вище постанові, судом касаційної інстанції викладено наступні висновки:

- п. 9.2 постанови «Враховуючи положення пункту 1-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення Закону про банкрутство від 22.12.2011 №4212-VI (що набрав чинності з 19.01.2013) та обставини: відкриття провадження у цій справі ухвалою від 14.02.2011 (в період чинності Закону України від 30.06.1999 № 784-XIV), застосування до Боржника згідно з ухвалою від 27.02.2012 процедури санації, тривання процедури санації у цій справі до 03.06.2019 - ухвалення судом рішення про припинення процедури санації Боржника, затвердження (зі стадії санації) мирової угоди і закриття з цих підстав провадження у справі про банкрутство Боржника, то провадження у цій справі здійснювалось за правилами Закону про банкрутство в редакції Закону України від 30.06.1999 № 784-XIV, відповідно до положень якого регулювались правовідносини у цій справі, у тому числі щодо підстав та порядку укладення, виконання мирової угоди у справі про банкрутство»;

- п. 9.3 постанови «Отже правовідносини, що виникли на підставі укладеної та затвердженої судом у цій справі в період чинності Закону про банкрутство мирової угоди, вимагають правової кваліфікації за правилами та положеннями Закону про банкрутство».

Отже, суд касаційної інстанції чітко розділив правову природу мирової угоди у позовному провадженні та мирової угоди у справі про банкрутство.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає, що на відміну від правовідносин між сторонами у позовному провадженні, відносинам неплатоспроможності притаманно те, що вони не є засобом вирішення окремого спору між боржником та його кредитором, а повинні забезпечити колективний механізм захисту інтересів різних кредиторів (конкурсних, заставних, поточних), інших учасників провадження у справі про банкрутство та справедливий розподіл активів боржника поміж цими кредиторами, справедливі умови реалізації майна боржника з метою пропорційного захисту майнових інтересів боржника та кредиторів.

Відтак, на відміну від справ позовного провадження, у яких ухвали про затвердження мирової угоди є виконавчими документами і повинні відповідати вимогам статті 193 ГПК України та вимогам частин першої та другої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», мирова угода, затверджена у справі про банкрутство, не є виконавчим документом, законом не передбачено можливості її примусового виконання, на правовідносини з виконання мирової угоди у справі про банкрутство не поширюються положення ГПК України, якими врегулюванні питання виконання мирової угоди, укладеної у справі позовного провадження.

При цьому, суд касаційної інстанції звертається до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 7/17-2087-2011.

Таким чином, з урахуванням висновків вказаних в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №10/5026/290/2011 про те, що ухвала Господарського суду Черкаської області від 03.06.2019 у справі №10/5026/290/2011 про банкрутство ПрАТ «Первомайський кар`єр «Граніт» про затвердження мирової угоди не є виконавчим документом і не може бути пред`явлена до примусового виконання через виконавчу службу, позивач просить стягнути несплачену заборгованість з відповідача у позовному провадженні при вирішенні спору, що передбачає подальшу видачу наказу, який є виконавчим документом.

Слід зазначити, що сторонами не заперечується факт невиконання відповідачем перед позивачем зобов`язання за мировою угодою про сплату 17 110 358,83 грн, строк сплати яких вже настав, спору з приводу розміру цього боргу немає, доказів сплати боргу у більшій сумі, ніж обліковує позивач за четвертою чергою платежів, відповідач суду не надав.

Також, необхідно вказати, що ухвала Господарського суду Черкаської області від 03.06.2019 у справі №10/5026/290/2011 про затвердження мирової угоди не розірвана та не визнана судом недійсною ні в якій її частині.

Водночас, згідно з п. 3.7. затвердженої мирової угоди передбачено, що у разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред`явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому мировою угодою.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Приватного акціонерного товариства «Первомайський кар`єр «Граніт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Лізинг Україна» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Системс Центр», обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Предметом апеляційного перегляду є рішення суду про стягнення заборгованості на виконання мирової угоди від 25.04.2019, затвердженої ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.06.2019 у справі №10/5026/290/2011 та 257 706,38 грн на відшкодування.

Так, мирова угода є грошовим зобов`язанням для ПрАТ «Первомайський кар`єр «Граніт», яке виникає в т.ч. із судового рішення (ухвала про затвердження мирової угоди), яка була невіддільною від процесуальної дії суду по закриттю провадження у справі (ч. 5 ст. 11 ЦК України).

В силу 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Отже, мирова угода у розумінні положень ст.ст. 202, 203 ЦК України за своєю правовою природою є правочином, а відтак і підставою виникнення прав та обов`язків для сторін, що її уклали і згідно зі ст. 629 ЦК України підлягає обов`язковому виконанню.

У відповідності до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції закону 1999 року N 784-XIV (надалі - Закон про банкрутство), яка застосовувалася судом на час укладення мирової угоди визначено, що під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.

Частиною 1 статті 4 Закону про банкрутство щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.

Положення ст.ст. 4, 35 Закону про банкрутство свідчать, що мирова угода у справі про банкрутство одночасно є і цивільно-правовою угодою (правочином), і судовою процедурою у справі про банкрутство

Близька за змістом правова позиція щодо застосування норм права викладена в постанові Верховного Суду від 10.04.2018 у справі 5015/2298/11.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 37 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції Закону 1999 року мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство. Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов`язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг.

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 4 ст. 37 Закону про банкрутство, мирова угода має містити положення про: розміри, порядок і строки виконання зобов`язань боржника; відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини. Крім цього, мирова угода може містити, зокрема, умови про виконання зобов`язань боржника третіми особами. Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов`язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг.

В силу ч. 3 ст. 37 Закону про банкрутство, одностороння відмова від мирової угоди не допускається.

З дня затвердження мирової угоди боржник приступає до погашення вимог кредиторів згідно з умовами мирової угоди (ч. 5 ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

Приписами ст. 39 в цій же редакції Закону про банкрутство, за заявою будь-кого із кредиторів мирова угода може бути визнана арбітражним судом недійсною за певних умов. Також Мирова угода може бути розірвана за рішенням арбітражного суду у разі невиконання боржником умов мирової угоди щодо не менш як третини вимог кредиторів чи провадження боржником дій, які завдають збитків правам та законним інтересам кредиторів.

У разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред`явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою. У разі порушення провадження у справі про банкрутство цього ж боржника обсяг вимог кредиторів, щодо яких було укладено мирову угоду, визначається в межах, передбачених зазначеною мировою угодою.

При цьому, оскільки мирова угода у справі про банкрутство ПрАТ «Первомайський кар`єр «Граніт» затверджувалася за правилами Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції Закону 1999 року N 784-XIV, то і наслідки невиконання мирової угоди повинні регулюватися вимогами цього ж Закону. Вони вірно вказані та затверджені судом у тексті мирової угоди від 25.04.2019 згідно з ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.06.2019 у справі №10/5026/290/2011 (а.с. 20 том 1).

Суд виходить з того, що відповідно до Прикінцевих та перехідних положень наступної редакції Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 22.12.2011 №4212-VI (що набрала законної сили 19.01.2013) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Ця редакція Закону про банкрутство також містить аналогічні положення про укладення мирової угоди та наслідки її невиконання (ст. 77-82).

Так як в силу норм Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мирова угода у справі про банкрутство є самостійною судовою процедурою щодо боржника у справі про його банкрутство, то умови, порядок укладання та виконання такої мирової угоди, а також наслідки її невиконання були врегульовані нормами Закону про банкрутство, які є спеціальними.

Кодекс України з процедур банкрутства, який є чинним на час вирішення спору, положень про укладення мирової угоди та її наслідки не містить, однак це не позбавляє права позивача вирішити спір в обраний ним спосіб та у відповідності до норм законодавства, яке було чинним на час затвердження мирової угоди в справі про банкрутство.

Мирова угода у процедурі банкрутства є правочином, який змінює строки виконання боржником своїх зобов`язань перед кредиторами, які виникли з раніше укладених ними правочинів або інших підстав. Унаслідок укладення мирової угоди у процедурі банкрутства виникнення нових або додаткових зобов`язань не відбувається, проте змінюється строк виконання зобов`язань за раніше укладеними правочинами між боржником та його кредиторами або їх розмір.

Отже, спеціальними нормами Закону N 784-XIV, які регламентують взаємини кредиторів та боржника у справі про банкрутство останнього, було прямо передбачено право кредитора захистити свої права у випадку невиконання боржником мирової угоди як шляхом її розірвання, визнання недійсною за рішенням суду, так і шляхом пред`явлення своїх вимог до боржника.

Зазначені вище норми Закону про банкрутство не передбачають виключно колективного звернення всіх кредиторів однієї черги як позивачів, за стягненням на їх користь боргу, не сплаченого їм за умовами мирової угоди.

Як вже зазначалось вище, на відміну від ухвали суду про затвердження мирової угоди у позовному провадженні, ухвала про затвердження мирової угоди у процедурі банкрутства не є виконавчим документом та не підлягає примусовому виконанню виконавчою службою. Відтак, невиконання боржником своїх договірних зобов`язань у строки, зазначені у мировій угоді, затвердженій у процедурі банкрутства, може мати наслідком окреме звернення кожного зацікавленого кредитора до суду з вимогами до боржника про стягнення заборгованості в розмірі, передбаченому мировою угодою, в позовному або наказному провадженні, встановленому процесуальним законодавством.

Разом з тим, заперечення відповідача та третіх осіб проти даної позовної заяви є необґрунтованими, оскільки обов`язки боржника - ПрАТ «Первомайський кар`єр «Граніт» виплачувати всім кредиторам однієї черги заборгованість перед ними рівномірно та пропорційно, обмежується лише строком, встановленим для такої виплати умовами мирової угоди. Боржник повинен вживати заходи до контролю за цим строком та за своєчасністю і повнотою виконання своїх обов`язків за мировою угодою в межах строку дії зобов`язання, яке виникає з мирової угоди.

У випадку прострочення таких умов мирової угоди, принцип пропорційності одночасного задоволення вимог всіх кредиторів однієї черги (покладений в основу мирової угоди) не може бути перешкодою для окремого кредитора у стягненні невиплачених йому за мировою угодою коштів в рамках окремого позовного провадження.

В протилежному випадку невиконання боржником мирової угоди та одночасне позбавлення права кредитора звернутися у позовному провадженні за примусовим стягненням боргу за мировою угодою призведе до зловживань з боку підприємства-банкрута та правової невизначеності у кредитора із подальшим виконанням перед ним простроченого зобов`язання за мировою угодою.

Питання про розірвання мирової угоди чи визнання її недійсною кожен кредитор вирішує відносно себе особисто, однак у чинному законодавстві, яке регулює відносини сторін, немає норми, яка б давала кредитору право застосувати лише ці два шляхи захисту свого інтересу у випадку несплати коштів боржником за мировою угодою.

За таких обставин, доводи Приватного акціонерного товариства «Первомайський кар`єр «Граніт» у розрізі того, що даний позов порушує права та інтереси інших кредиторів є необґрунтованими.

За змістом ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Так, позивач звертаючись із даною позовною заявою обрав належний спосіб захисту порушеного права, який визначено Законом «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції 1999 року, підтверджено умовами мирової угоди від 25.04.2019 та ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.06.2019 у справі №10/5026/290/2011.

В силу ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та ч. 4 ст. 11 ГПК України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 червня 2004 року у справі «Півень проти України» вказано, що право на судовий розгляд, гарантований статтею 6 Конвенції, захищає також виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін (параграф 35).

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).

У рішенні від 17.05.2005 «Чижов проти України» вказано на те, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.

Існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, «легітимні сподівання» на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить майно цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, заява N 3236/03, п. 43).

Зазначені принципи безперечно повинні бути застосовані до можливості примусового виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою суду у передбаченому законом порядку.

У п. 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/661/20 Провадження № 12-55гс20 викладено правовий висновок про те, що невиконання боржником своїх договірних зобов`язань у строки, зазначені у мировій угоді, затвердженій у процедурі банкрутства, може мати наслідком звернення кредитора до суду з вимогами до боржника про стягнення заборгованості в розмірі, передбаченому мировою угодою, в позовному або наказному провадженні, встановленому процесуальним законодавством.

Вказані вище висновки при виборі і застосуванні норм права до спірних відносин судом першої інстанції правомірно враховано на підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України та згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

З урахуванням вищенаведеного, місцевий господарський суд належним чином оцінивши матеріали справи, дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Стосовно доводів апеляційної скарги в частині того, що позовна заява не відповідає встановленим процесуальним нормам, слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обгрунтування.

Згідно з п.п. 3, 4 ч. 3 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються. Зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Так, на виконання зазначених вище вимог, позивачем у позовній заяві зазначено про те, що позов є немайнового характеру та стосується спонукання до виконання мирової угоди, яка затверджена судовим рішенням.

Крім того, у позовній заяві визначено спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Також слід зазначити, що матеріали справи №10/5026/290/2011 (925/1502/20) містять докази сплати судового збору за подання даної позовної заяви до Господарського суду Черкаської області у розмірі 256 655,38 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 8449 від 29.10.2020 (а.с. 9, т. 1) та № 9047 від 24.11.2020 (а.с. 82, т. 1).

Отже, у даному випадку, позивач здійснив своє право застосування принципу диспозитивності господарського судочинства.

За таких обставин, місцевим господарським судом, приймаючи позов до свого провадження, належним чином застосовано положення процесуального законодавства уникаючи надмірного формалізму.

Щодо посилань скаржника у розрізі того, що оскаржуване судове рішення прийнято за відсутності представника відповідача та наявного клопотання щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що представник перебував в іншому судовому засіданні, необхідно зазначити таке.

Так, відповідно до ч.1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 202 ГПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Разом з тим, всупереч ст.ст. 76, 77 ГПК України, скаржником не надано належних та допустимих доказів щодо неможливості направити іншого представника відповідача в судове засідання, яке призначене на 22.03.2021, оскільки останнього про час, місце та дату судового засідання було попереджено заздалегідь, а отже, було достатньо часу для того, щоб забезпечити явку уповноважених представників у судове засідання саме 22.03.2021.

Судом також врахований висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 915/593/17, згідно з яким, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, а неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

Інші твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду Черкаської області від 22.03.2021 у справі №10/5026/290/2011 (925/1502/20) та у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Відповідно до частини 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

В силу статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду в розумінні ст. 277 ГПК України, з викладених в апеляційній скарзі обставин.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 22.03.2021 у справі №10/5026/290/2011 (925/1502/20), та, відповідно апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Первомайський кар`єр «Граніт» є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

Судовий збір за подачу апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України судом на скаржника.

Щодо виконання рішення

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Підставою для відстрочки виконання судового рішення має бути існування об`єктивних, непереборних, виняткових обставин, що ускладнюють вчасне виконання рішення або роблять його неможливим.

Забороняється виконання будь-яких (грошових та інших) зобов`язань на користь: 1) російської федерації; 2) її громадян; 3) компаній, зареєстрованих у рф; 4) компаній, зареєстрованих в Україні, в яких кінцевим бенефіціарним власником або власником частки в 10 і більше відсотків є рф, громадянин рф або російська компанія. Йдеться як про добровільне, так і про примусове виконання.

Це передбачено постановою КМУ № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією російської федерації» від 03.03.2022.

Для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією російської федерації установити до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на: 1) виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або такі особи (надалі - особи, пов`язані з державою-агресором), зокрема, юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації.

Судом враховано повний збіг характеристик юридичної особи позивача, як особи пов`язаної з державою агресором, що є підставою відстрочити виконання рішення до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 267-271, 273, 275, 276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Первомайський кар`єр «Граніт» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 22.03.2021 у справі №10/5026/290/2011 (925/1502/20) залишити без змін.

3. Відстрочити виконання рішення до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором.

4. Справу № 10/5026/290/2011 (925/1502/20) повернути до Господарського суду Черкаської області.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано - 06.10.2022.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді В.О. Пантелієнко

Б.М. Поляков