Ухвала

від 06.10.2022 по справі 903/643/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 жовтня 2022 року

м. Київ

cправа № 903/643/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.

за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,

представників учасників справи:

позивача - Приватного підприємства «МВМ Шляхбуд» (далі - ПП «МВМ Шляхбуд», позивач) - Денисюк О.І. (адвокатка),

відповідача - Луцької міської ради (далі - Рада, відповідач, скаржник) - Іщик В.А. (самопредставництво),

у відкритому судовому засіданні за касаційною скаргою Ради

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2022 (головуючий - суддя Грязнов В.В., судді: Розізнана І.В., Філіпова Т.Л.)

у справі №903/643/21

за позовом ПП «МВМ Шляхбуд»

до Ради

про стягнення 1 397 560,10 грн заборгованості по розрахунках,

ВСТАНОВИВ:

ПП «МВМ Шляхбуд» звернулося з позовом до суду про стягнення суми заборгованості згідно з умовами договору про закупівлю. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем, як правонаступником Заборольської сільської ради, умов договору про закупівлю робіт від 05.10.2020 №10 в частині повного розрахунку за виконані позивачем будівельні роботи.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 14.06.2022 позовні вимоги задоволено частково. Зокрема, стягнуто з Ради суму основного боргу у розмірі 1 394 170,00 грн, а також 20 912,55 грн витрат зі сплати судового збору та 5 478,20 грн витрат пов`язаних з проведенням судової експертизи. У решті позову відмовлено. Стягнуто з ПП «МВМ Шляхбуд» 23,21 грн витрат на проведення судової експертизи.

ПП «МВМ Шляхбуд» 21.06.2022 подало заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у вигляді фіксованої суми в розмірі 100000,00 грн. До заяви долучено договір про надання правової допомоги адвокатським об`єднанням від 26.07.2021, акт приймання-передачі наданих послуг від 15.06.2022 № 15/06-1, рахунок на оплату послуг від 15.06.2022 № 15/06-1, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, витяг з ЄДРПОУ.

Додатковим рішенням Господарського суду Волинської області від 23.06.2022 у справі №903/643/21 заяву ПП «МВМ Шляхбуд» про ухвалення рішення щодо розподілу судових витрат задоволено частково. Присуджено до стягнення 9975,74 грн витрат на професійну правничу допомогу.

При ухваленні судового рішення суд першої інстанції виходив з того, що витрати на оплату послуг адвоката є дійсними та необхідними, проте їх розмір не може вважатись розумним, оскільки не є повністю співмірним зі складністю справи, а також складністю і обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг). При цьому суд першої інстанції врахував особливу відсутність складності даної справи, кількість і тривалість засідань у справі, в яких брала участь представник позивача (5 судових засідання) та часткове задоволення позовних вимог.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2022 додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 23.06.2022 у справі №903/643/21 скасовано та ухвалено нове рішення, яким заяву ПП «МВМ Шляхбуд» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Ради 50 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд апеляційної інстанції вказав, що рішення в частині розподілу судових витрат ухвалено місцевим господарським судом без урахування принципів пропорційності та співмірності заявлених витрат на правничу допомогу із розглядом господарської справи. Судом першої інстанції не обґрунтовано чому саме у 10 разів необхідно зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу. Крім того, колегією суддів відзначено, що відповідно до матеріалів справи прослідковується невизнання відповідачем позовних вимог протягом усього провадження в суді першої інстанції, що вимагало активної участі представників позивача в доведенні обставин, які б підтверджували неналежне виконання зобов`язання відповідачем.

Не погоджуюсь з ухваленим судовим рішенням, Рада звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2022 у справі №903/643/21, а додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 23.06.2022 залишити в силі.

На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі Рада із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України вказує, що оскаржуване судове рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки ухвалено внаслідок неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, та без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та у постановах Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20, від 12.01.2022 у справі №918/548/21. При цьому скаржник посилається на норми частин другої-шостої статті 126 ГПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 13.09.2022 у справі №903/643/21, зокрема: відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Ради на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2022 на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.

ПП «МВМ Шляхбуд» 29.09.2022 на електронну адресу Касаційного господарського суду направило відзив на касаційну скаргу, який підписаний кваліфікованим та удосконаленим електронним підписом (далі - КУЕП) 29.09.2022. Підпис КУЕП перевірено і підтверджено протоколом створення та перевірки КУЕП від 29.09.2022. У поданому відзиві ПП «МВМ Шляхбуд» просить закрити касаційне провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.

Під час підготовки справи до касаційного розгляду досліджено, що ухвалою від 21.07.2022 Великою Палатою Верховного Суду прийнято до розгляду справу №922/1964/21.

Так, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022, якою передав справу №922/1964/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, відзначив, що:

«При вирішенні питання щодо компенсації сторонам витрат на правничу допомогу колегія суддів Касаційного господарського суду з`ясувала наявність протилежних висновків Верховного Суду з такого процесуального питання:

- якщо договір передбачає сплату фіксованого гонорару, то чи повинен акт (звіт) адвоката містити не лише перелік виконаних робіт (наданих послуг), але й час, витрачений на їх виконання (надання)?

Колегія суддів Касаційного цивільного суду у постанові від 23.11.2020 у справі №638/7748/18 зазначила, що інформація, яка міститься в акті приймання правничої допомоги, зокрема перелік наданих послуг та фіксований розмір гонорару, не може вважатись тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.

Водночас у постанові від 28.12.2020 у справі №640/18402/19 Верховний Суд дійшов протилежних висновків, та вказав: щодо відсутності детального опису робіт на виконання положень частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд звертає увагу на зміст цієї норми, яка запроваджена "для визначення розміру витрат", в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним". Колегія суддів Касаційного адміністративного суду погодилася з висновком суду першої інстанції, що за умов відсутності детального опису робіт та встановлення розміру гонорару адвоката сторонами у фіксованому розмірі, витрати на професійну правничу (правову) допомогу є підтвердженими належними та допустимими доказами і підлягають відшкодуванню.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що висновки, аналогічні висновкам Верховного Суду у справі №640/18402/19, містяться також у постановах Верховного Суду у низці господарських справ (див. постанови Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, від 21.03.2019 у справі №914/359/18, від 07.09.2020 у справі №910/4201/19, від 23.03.2021 у справі № 903/330/20, від 18.11.2021 у справі № 918/370/21, від 19.11.2021 у справі №910/4317/21, від 30.11.2021 у справі №925/331/20, від 19.01.2022 у справі №910/1344/19, від 03.02.2022 у справі №910/17183/20), тобто такий підхід є усталеним в судах господарської юрисдикції.

Відтак, якщо договір передбачає фіксований розмір гонорару, то акт приймання-передачі робіт (послуг) або звіт адвоката може не містити кількість часу, витраченого адвокатом на виконання робіт чи послуг, перелічених в акті. Це не є підставою для відмови у компенсації витрат на правничу допомогу.

Отже, наявна різниця у правових висновках (підходах) Верховного Суду з питань компенсації витрат у разі укладення стороною з адвокатом договору, що передбачає фіксований розмір гонорару.

Колегія суддів вважає, що для досягнення єдності практики необхідно відступити саме від правової позиції, викладеної колегією суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23.11.2020 у справі №638/7748/18».

Відповідно до ухвали Великої Палати від 21.09.2022 справу №922/1964/21 призначено до розгляду на 19.10.2022.

Відповідно до пункту 7 частини першої та частини третьої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному поряду палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.

Згідно з пунктом 11 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Верховний Суд враховує те, що елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4).

У відповідності до частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VII та частини четвертої статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи підстави касаційного оскарження, доводи скаржника щодо застосування частин другої-шостої статті 126, статті 76 ГПК України, з огляду на те, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №922/1964/21 може мати суттєве значення для вирішення питання у даній справі, що розглядається №903/643/21, щодо застосування цих норм права, а також для єдності судової практики, враховуючи, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі №903/643/21 відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №922/1964/21.

Керуючись статтями 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,

У Х В А Л И В:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Луцької міської ради на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2022 у справі №903/643/21 зупинити до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №922/1964/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос