Окрема думка

від 15.09.2022 по справі 906/461/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

Судді Кібенко О.Р.

15 вересня 2022 року

м. Київ

cправа № 906/461/19

1. Верховний Суд, розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейсон Ентертеймент" (далі - ТОВ "Мейсон Ентертеймент") на рішення Господарського суду Житомирської області від 08.12.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.04.2022 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Мейсон Ентертеймент" про визнання рішень позачергових загальних зборів учасників недійсними, касаційну скаргу залишив без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

2. У цій справі ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до ТОВ "Мейсон Ентертеймент" про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Мейсон Ентертеймент", оформлених протоколом від 17.04.2019 з огляду на порушення порядку скликання та проведення позачергових загальних зборів товариства.

3. Господарський суд Житомирської області рішенням від 08.12.2021, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.04.2022, позов задовольнив.

4. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що ТОВ "Мейсон Ентертеймент" порушило порядок скликання загальних зборів, внаслідок чого ОСОБА_1 не зміг належним чином підготуватися до питань порядку денного.

5. В касаційній скарзі ТОВ "Мейсон Ентертеймент" вказувало на те, що суди попередніх інстанцій не врахували, наскільки встановлені при скликанні загальних зборів порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення із врахуванням того факту, що ОСОБА_2 володіє лише 25% голосів, а рішення прийняті 75 % усіх учасників.

6. На думку скаржника, ОСОБА_2 не довів, що за умови ознайомлення з документами, необхідними для прийняття рішень, він міг вплинути на прийняття таких рішень, зокрема, надавши пропозиції до питання та / або проекту рішення до порядку денного зборів, а також те, в чому полягає порушення його прав та інтересів, оскільки рішення про ліквідацію юридичної особи саме по собі не створює матеріальних наслідків для учасника.

7. Верховний Суд, ухвалюючи постанову від 15.09.2022 зазначив, що висновки суду апеляційної інстанції не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 27.03.2018 у справі №904/9431/15, від 12.04.2018 у справі №914/1968/16 та від 17.04.2018 у справі №920/888/17, від 18.09.2019 у справі №902/671/18, від 22.10.2019 у справі №923/876/16, на які посилалося ТОВ "Мейсон", оскільки зроблені, виходячи з інших фактичних обставин кожної справи та змісту відповідних правовідносин. Колегія суддів вказала, що суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків щодо порушення порядку скликання і проведення позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Мейсон Ентертеймент" та щодо порушення прав ОСОБА_1 , оскільки він був позбавлений можливості належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного позачергових загальних зборів.

8. Не можу погодитися з ухваленою постановою, вважаю, що Верховний Суд повинен був скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 08.12.2021 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.04.2022 та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

9. Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про загальні збори. Втім, позивач посилався на порушення порядку ознайомлення його з інформацією, що стосується порядку денного зборів.

10. Як встановили суди, загальними зборами було ухвалено рішення про припинення товариства, яке було зареєстроване в установленому законом порядку і розпочата процедура ліквідації ТОВ "Мейсон Ентертеймент".

11. Враховуючи тривалий конфлікт між учасниками ТОВ "Мейсон Ентертеймент" (що випливає із судових рішень у справах №906/1336/19, №906/1031/21, №906/157/19, №755/14848/16-ц, №755/16186/16-ц, №760/3223/17, №289/383/17), ОСОБА_1 з часткою 25% у статутному капіталі жодним чином не міг і у майбутньому не зможе вплинути на формування волі інших учасників, які володіють 75% (наприклад, переконати їх відмовитися від ліквідації товариства), а, відповідно, не може вплинути на волю та волевиявлення самого товариства в особі його вищого органу - загальних зборів, спрямоване на припинення товариства.

12. Колегія суддів не врахувала, що ненадання учаснику інформації не є безумовною підставою для визнання недійним рішення загальних зборів. Тобто таке порушення має бути оцінене у сукупності з іншими обставинами справи.

13. Більше того, у постанові від 13.02.2020 у справі №902/36/19 Верховний Суд ( Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Стратієнко Л.В.) вказав таке:

"… у певних випадках суду варто враховувати "розклад сил" в акціонерному товаристві. Наприклад, якщо акціонери, присутні на загальних зборах, сукупно володіють такою кількістю голосів, що присутність чи відсутність дрібного акціонера, якого не було повідомлено про скликання загальних зборів, дійсно не вплинула б на прийняття ними рішень, то і його впливу на це принципово не могло бути. А відтягування з прийняттям через деякий час загальними зборами аналогічного рішення (вже з додержанням всіх вимог про повідомлення дрібного акціонера) приведе до додаткових витрат акціонерного товариства, що не узгоджується з принципом розумності. Крім того, в цих випадках слід здійснити економічний аналіз права, оскільки постає питання наскільки доцільно скасовувати рішення загальних зборів, щоб через деякий час було прийнято аналогічне за змістом рішення. Виходячи, власне, з таких міркувань, слід перевірити чим було зумовлено винесення на вирішення загальних зборів 27.04.2016 питання про зміну типу товариства та які наслідки скасування такого рішення матиме як для товариства, так і для інших його учасників.

При цьому колегія суддів, виходячи з положення частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, вважає, що надаючи правову кваліфікацію спірних правовідносин, слід врахувати правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16, згідно з якою ухвалюючи рішення про задоволення позову одного із учасників товариства, суди мають враховувати, що інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства також не збігаються (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17, провадження № 12-77гс19). Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства та надавати оцінку добросовісності інших учасників товариства, які в разі задоволення позовних вимог будуть позбавлені можливості реалізувати та захистити свої права".

14. У цій справі Верховний Суд не оцінив, у чому полягає доцільність визнання недійсним рішення про припинення товариства, ліквідація якого вже почалася, і яким чином обраний позивачем спосіб захисту захистить його порушене право на отримання інформації про справи товариства.

15. Верховний Суд також не врахував довід скаржника, що право ОСОБА_1 на інформацію (отримання документів товариства) було захищено судом шляхом задоволення його позову про витребування документів у іншій справі №906/157/19 (постанова Верховного Суду від 21.01.2020).

16. Вважаю, що рішення судів попередніх інстанцій, залишені без змін Верховним Судом, ухвалені без урахування балансу інтересів учасників товариства, зокрема, прав учасників, які в сукупності володіють 75% голосів у статутному капіталі, на управління товариством, зокрема, на вирішення питання щодо його ліквідації.

17. З огляду на наведене вище, вважаю, що Верховний Суд у справі №906/461/19 повинен був задовольнити касаційну скаргу ТОВ "Мейсон Ентертеймент", рішення Господарського суду Житомирської області від 08.12.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.04.2022 скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Окрему думку складено відповідно до ч.3 ст.34 Госпожарського процесуального кодексу України.

Суддя О. Кібенко