Постанова

від 07.09.2022 по справі 569/9228/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

07 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 569/9228/21

провадження № 61-20713св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Грушицького А. І.,

суддів: Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Приват Євробуд»,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват Євробуд» на постанову Рівненського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Ковальчук Н. М., Боймиструка С. В., Шимківа С. С., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват Євробуд» про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват Євробуд» (далі - ТОВ «Приват Євробуд») про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що є власником нежитлової будівлі, загальною площею 1512 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Право власності на вказану нежитлову будівлю вона як іпотекодержатель набула шляхом звернення стягнення за договорами іпотеки, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності окремо на п'ять об'єктів нерухомого майна: площею 293,4 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1270064256101, площею 279,6 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1270080456101, площею 293,8 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1270083956101, площею 303,6 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1270084556101, площею 341,6 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1270086156101, які становлять загальну площу будівлі 1512 кв. м.

Вказане нерухоме майно було передане в іпотеку попереднім власником Міжнародною господарською компанією Юнайтед Консалт ЛТД (Іпотекодавець) іпотекодержателю ОСОБА_2 на забезпечення виконання зобов'язань за договорами позики між позикодавцем ОСОБА_2 та позичальником ОСОБА_3 .

Договори іпотеки між ОСОБА_2 (Іпотекодержатель) та Міжнародною господарською компанією Юнайтед Консалт ЛТД (united consult ltd) (Іпотекодавець) укладені 09 червня 2017 року на кожний об`єкт нерухомого майна окремо, посвідчені приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Кострикіним В. І. та зареєстровані в реєстрі за номерами 757, 751, 753, 755, 749.

Спірне нерухоме майно за договором управляння майном, який був укладений 20 грудня 2016 року між компанією Білдінг Енд Файненс ЛТД (building and finance ltd) (Установник управління) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівнеагробуд» (далі - ТОВ «Рівнеагробуд») (Управитель), було передане Установником управління в управління на строк десять років.

Компанія Білдінг Енд Файненс ЛТД (building and finance ltd) на час укладення договору управляння майном була власником цього майна.

В порушення статті 9 Закону України «Про іпотеку», умов договору управляння майном ТОВ «Рівнеагробуд» будівлю за адресою м. Рівне, вул. 16 Липня, 10 передало в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Приват Євробуд» (далі - ТОВ «Приват Євробуд) за договором оренди від 10 вересня 2018 року.

Враховуючи, що відповідно до частини третьої статті 12 Закону України «Про іпотеку» договір оренди є нікчемним, то на підставі статті 391 ЦК України позивач просила усунути перешкоди в користуванні майном шляхом виселення із спірної будівлі відповідача.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 08 червня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване відсутністю доказів на підтвердження того, що ТОВ «Приват Євробуд» порушило порядок укладення договору оренди від 10 вересня 2018 року та пов`язане договірними відносинами з позивачем. Також тим, що ТОВ «Приват Євробуд» фактично не є користувачем об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .

При відмові у задоволенні позову суд також взяв до уваги, що не встановлено обставин, з якими закон пов`язує право та можливість задовольнити негаторний позов у цій справі. Зокрема, не встановлено протиправної поведінки відповідача, не встановлено, що саме відповідач займає вказані приміщення, та, відповідно, перешкоджає позивачу здійснювати права користування та розпорядження спірним нерухомим майном (фактично встановлено договірне користування суборендарями), встановлено наявність чинних зобов`язальних відносин щодо оренди спірного майна відповідно до договору оренди від 10 вересня 2018 року.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Рівненського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 08 червня 2021 року скасовано.

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Приват Євробуд» про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення задоволено.

Виселено ТОВ «Приват Євробуд» з нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- нежитлових приміщень, загальною площею 293,4 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1270064256101, що складаються з: підвал - 1 -сходова клітина площею 12,1 кв. м, 2 - коридор площею 50,5 кв. м, 3 - підсобна площею 13,5 кв. м, 4 - туалет площею 1,5 кв. м, 5 - підсобна площею 15,5 кв. м, 6 - підсобна площею 45,7 кв. м, 7 - підсобна площею 6,4 кв. м, 8 - підсобна площею 7,4 кв. м, 9 - сходова клітина площею 12,1 кв. м, 10 - підсобна площею 2,1 кв. м, 11 - коридор площею 3,4 кв. м, 12 - підсобна площею 21,8 кв. м, 13 - підсобна площею 11,5 кв. м, 14 - коридор площею 2,4 кв. м, 15 - підсобна площею 29,3 кв. м, 16 - підсобна площею 5,2 кв. м, 17 - підсобна площею 21,1 кв. м, 18 - підсобна площею 37,5 кв. м, 19 - підсобна площею 2,1 кв. м; 1 поверх - 1/5 26 - тамбур площею 0,7 кв. м, 1/5 38 - тамбур площею 0,6 кв. м;

- нежитлових приміщень, загальною площею 279,6 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1270080456101, що складаються з: 1 поверх 20 - тамбур площею 3,4 кв. м, 21 - хол площею 49,1 кв. м, 22 - коридор площею 48,0 кв. м, 23 - кабінет площею 16,4 кв. м, 24 - кабінет площею 24,7 кв. м, 1/4 25 - сходова клітина площею 3,1 кв. м 1/5 26 - тамбур площею 0,6 кв. м, 27 - кабінет площею 15,5 кв. м, 28 - кабінет площею 14,0 кв. м, 29 - кабінет площею 15,5 кв. м, 30 - кабінет площею 17,3 кв. м, 31 - кабінет площею 15,5 кв. м, 32 - умивальня площею 5,0 кв. м, 33 - коридор площею 4,4 кв. м, 34 - туалет площею 1,3 кв. м, 35 - туалет площею 1,3 кв. м, 36 - туалет площею 1,3 кв. м, 1/4 37 - сходова клітина площею 3,1 кв. м, 1/5 38 - тамбур площею 0,6 кв. м, 39 - кабінет площею 23,0 кв. м, 40 - кабінет площею 16,5 кв. м;

- нежитлових приміщень, загальною площею 293,8 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1270083956101, що складаються з: 1 поверх 1/4 25 - сходова клітина площею 3,1 кв. м, 1/5 26 - тамбур площею 0,6 кв. м, 1/4 37 - сходова клітина площею 3,1 кв. м, 1/5 38 - тамбур площею 0,6 кв. м, 2 поверх 1/3 41 - сходова клітина площею 5,2 кв. м, 42 - коридор площею 51,3 кв. м, 43 - кабінет площею 16,8 кв. м, 44 - кабінет площею 17,0 кв. м, 45 - кабінет площею 14,2 кв. м, 46 - кабінет площею 16,6 кв. м, 47 - кабінет площею 16,2 кв. м, 48 - умивальня площею 5,2 кв. м, 49 - коридор площею 4,6 кв. м, 50 - туалет площею 1,3 кв. м, 51 - туалет площею 1,3 кв. м, 52 - туалет площею 1,3 кв. м, 1/3 53 - сходова клітина площею 5,2 кв. м, 54 - кабінет площею 24,6 кв. м, 55 - кабінет площею 15,7 кв. м, 56 - кабінет площею 16,0 кв. м, 57 - кабінет площею 49,7 кв м, 58 - кабінет площею 24,2 кв. м;

- нежитлових приміщень, загальною площею 303,6 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1270084556101, що складаються з: 1 поверх 1/4 25 - сходова клітина площею 3,1 кв. м, 1/5 26 - тамбур площею 0,6 кв. м, 1/4 37 - сходова клітина площею 3,1 кв. м, 1/5 38 - тамбур площею 0,6 кв. м, 2 поверх 1/3 41 - сходова клітина площею 5,2 кв. м, 1/3 53 - сходова клітина площею 5,2 кв. м, 3 поверх 1/2 59 - сходова клітина площею 7,8 кв. м, 60 - коридор площею 14,1 кв. м, 61 - кабінет площею 16,3 кв. м, 62 - коридор площею 34,8 кв. м, 63 - кабінет площею 16,0 кв. м, 64 - кабінет площею 31,0 кв. м, 65 - кабінет площею 6,4 кв. м, 66 - підсобна площею 9,0 кв. м, 67 - умивальня площею 5,2 кв. м, 68 - коридор площею 4,5 кв. м, 69 - туалет площею 1,3 кв. м, 70 - туалет площею 1,3 кв. м, 71 - туалет площею 1,3 кв. м, 72 - тамбур площею 2,5 кв. м, 1/2 73 - сходова клітина площею 6,5 кв. м, 74 - кабінет площею 8,6 кв. м, 75 - кабінет площею 15,7 кв. м, 76 - кабінет площею 16,0 кв. м, 77 - кабінет площею 15,2 кв. м, 78 - кабінет площею 32,3 кв. м, 79 - кабінет площею 16,2 кв. м, 80 - кабінет площею 23,8 кв. м;

- нежитлових приміщень, загальною площею 341,6 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1270086156101, що складаються з : 1 поверх 1/4 25 - сходова клітина площею 3,1 кв. м, 1/5 26 - тамбур площею 0,6 кв. м, 1/4 37 - сходова клітина площею 3,1 кв. м, 1/5 38 - тамбур площею 0,5 кв. м, 2 поверх 1/3 41 - сходова клітина площею 5,3 кв. м, 1/3 53 - сходова клітина площею 5,1 кв. м, 3 поверх 1/2 59 - сходова клітина площею 7,9 кв. м, 1/2 73 - сходова клітина площею 6,5 кв. м, 4 поверх 81 - сходова клітина площею 15,7 кв. м, 82 коридор площею 50,6 кв. м, 83 - кабінет площею 50,4 кв. м, 84 - кабінет площею 31,5 кв. м, 85 - кабінет площею 15,5 кв. м, 86 - сходова клітина площею 15,6 кв. м, 87 - кабінет площею 15,9 кв. м, 88 - кабінет площею 24,1 кв. м, 89 - кабінет площею 16,8 кв. м, 90 - кабінет площею 14,3 кв. м, 91 - кабінет площею 18,2 кв. м, 92 - кабінет площею 15,9 кв. м, 93 - кабінет площею 25,0 кв. м.

Вирішено питання судового збору.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 не є стороною договору оренди, який відповідно до статті 12 Закону України «Про іпотеку» є нікчемним, тому позивачка правильно вказала підставу для подання нею негаторного позову, довела факт вчинення відповідачем перешкод в реалізації нею, як власником, повноважень розпорядження або (та) користування майном, оскільки у відповідача відсутні правові підстави для використання приміщення з огляду на нікчемність договору оренди, факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей доведено, тому позовна вимога про виселення відповідача з орендованого майна з підстав, передбачених статтею 391 ЦК України, підлягає задоволенню.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У грудні 2021 року ТОВ «Приват Євробуд» через свого представника звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення суду апеляційної інстанції, у якій просить скасувати вказане судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).

У касаційній скарзі відповідач зазначав, що судом апеляційної інстанції не враховано висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18.

Також вказує на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно визначив, що договір оренди від 10 вересня 2018 року є нікчемним та застосував наслідки нікчемності правочину, зокрема відсутність на момент розгляду справи будь-яких договірних підстав для користування нерухомим майном.

Відповідно до приписів статті 35 Закону України «Про іпотеку» позивач не надав доказів наявності відомостей про відсутність згоди на момент укладання договору оренди, як і направлення повідомлення про порушення іпотечного договору.

Крім того, суд апеляційної інстанції неправильно визначив відповідача за такою категорією справ та безпідставно до такого відповідача задовольнив позовну вимогу.

Відповідачем має бути особа, яка безпосередньо створює перешкоди у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.

Як вбачається з обставин, фактичним користувачем спірного майна за адресою: АДРЕСА_1 ТОВ «Приват Євробуд» ні на момент подачі позовної заяви, ні на момент винесення рішення судом першої інстанції не було.

Фактичними користувачами спірного майна на час подання позову та ухвалення рішення судом першої інстанції були суборендарі, про що матеріали справи містять відповідні договори суборенди.

Разом з тим пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України.

За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Вказаного порядку суд апеляційної інстанції не дотримався.

Аргументи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просила касаційну скаргу ТОВ «Приват Євробуд» залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу № 569/9228/21 з Рівненського міського суду Рівненської області. Відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ «Приват Євробуд» про зупинення дії постанови Рівненського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року.

Справа надійшла до Верховного Суду у червні 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 28 вересня 2016 року Рівненська обласна асоціація по сільському будівництву «Рівнеагробуд» за актом приймання-передачі та оцінки активів передала нежитлову будівлю адміністративного будинку (літ. А - 4), загальною площею 1512 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. 16 Липня, 10 компанії Білдінг Енд Файненс ЛТД (building and finance ltd).

10 грудня 2016 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Кострикіним В. І. зареєстровано право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, запис № 17944960 від 12 грудня 2016 року.

20 грудня 2016 року між Білдінг Енд Файненс ЛТД (building and finance ltd) (Установник управління) та ТОВ «Рівнеагробуд» (Управитель) укладено договір управляння майном, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Кострикіним В. І., зареєстрований в реєстрі за № 1570.

За умовами цього договору Установник управління передав Управителю нерухоме майно: нежитлову будівлю, адміністративний будинок (літ. А-4), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 353458856101 в управління на строк десять років, а Управитель зобов'язувався здійснювати управління цим майном виключно в інтересах Установника управління або названої ним особи (Вигодонабувача).

За договором поділу та відчуження від 08 червня 2017 року, укладеного між Білдінг Енд Файненс ЛТД (building and finance ltd) та Міжнародною господарською компанією Юнайтед Консалт ЛТД (united consult ltd), будівля за адресою: м. Рівне, вул. 16 Липня, 10 була відчужена її власником, поділена на п`ять окремих об`єктів нерухомого майна, які за вказаною адресою зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за новим власником - Міжнародною господарською компанією Юнайтед Консалт ЛТД (united consult ltd), а саме:

- нежитлові приміщення 293,4 кв. м, загальною площею 293,4 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1270064256101, що складаються з: підвал - 1 - сходова клітина площею 12,1 кв. м, 2 коридор площею 50,5 кв. м, 3 - підсобна площею 13,5 кв. м, 4 - туалет площею 1,5 кв. м, 5 - підсобна площею 15,5 кв. м, 6 - підсобна площею 45,7 кв. м, 7 - підсобна площею 6,4 кв. м, 8 - підсобна площею 7,4 кв. м, 9 - сходова клітина площею 12,1 кв. м, 10 - підсобна площею 2,1 кв. м, 11 - коридор площею 3,4 кв. м, 12 - підсобна площею 21,8 кв. м, 13 - підсобна площею 11,5 кв. м, 14 - коридор площею 2,4 кв. м, 15 - підсобна площею 29,3 кв. м, 16 - підсобна площею 5,2 кв. м, 17 - підсобна площею 21.1 кв. м, 18 - підсобна площею 37,5 кв. м, 19 - підсобна площею 2.1 кв. м; 1 поверх - 1/5 26 - тамбур площею 0,7 кв. м, 1/5 38 - тамбур площею 0,6 кв. м;

- нежитлові приміщення 279,6 кв. м, загальною площею 279,6 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1270080456101, що складаються з: 1 поверх 20 - тамбур площею 3,4 кв. м, 21 - хол площею 49,1 кв. м, 22 - коридор площею 48,0 кв. м, 23 - кабінет площею 16,4 кв. м, 24 - кабінет площею 24,7 кв. м, 1/4 25 - сходова клітина площею 3,1 кв. м 1/5 26 -тамбур площею 0,6 кв. м, 27 - кабінет площею 15,5 кв. м, 28 - кабінет площею 14,0 кв. м, 29 - кабінет площею 15,5 кв. м, 30 - кабінет площею 17,3 кв. м, 31 - кабінет площею 15,5 кв. м, 32 - умивальня площею 5,0 кв. м, 33 - коридор площею 4,4 кв. м, 34 - туалет площею 1,3 кв. м, 35 - туалет площею 1,3 кв. м, 36 - туалет площею 1,3 кв. м, 1/4 37 - сходова клітина площею 3,1 кв. м, 1/5 38 - тамбур площею 0,6 кв. м, 39 - кабінет площею 23,0 кв. м, 40 - кабінет площею 16,5 кв. м;

- нежитлові приміщення 293,8 кв. м, загальною площею 293,8 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1270083956101, що складаються з: 1 поверх 1/4 25 - сходова клітина площею 3,1 кв. м, 1/5 26 - тамбур площею 0,6 кв. м, 1/4 37 - сходова клітина площею 3,1 кв. м, 1/5 38 -тамбур площею 0,6 кв. м, 2 поверх 1/3 41 - сходова клітина площею 5,2 кв. м, 42 - коридор площею 51,3 кв. м, 43 - кабінет площею 16,8 кв. м, 44 - кабінет площею 17,0 кв. м, 45 - кабінет площею 14,2 кв. м, 46 - кабінет площею 16,6 кв. м, 47 - кабінет площею 16,2 кв. м, 48 - умивальня площею 5,2 кв. м, 49 - коридор площею 4,6 кв. м, 50 - туалет площею 1,3 кв. м, 51 - туалет площею 1,3 кв. м, 52 - туалет площею 1,3 кв. м, 1/3 53 - сходова клітина площею 5,2 кв. м, 54 - кабінет площею 24,6 кв. м, 55 - кабінет площею 15,7 кв. м, 56 - кабінет площею 16,0 кв. м, 57 - кабінет площею 49,7 кв. м, 58 - кабінет площею 24,2 кв. м;

- нежитлові приміщення 303,6 кв. м, загальною площею 303,6 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1270084556101, що складаються з: 1 поверх 1/4 25 - сходова клітина площею 3,1 кв. м, 1/5 26 - тамбур площею 0,6 кв. м, 1/4 37 - сходова клітина площею 3,1 кв. м, 1/5 38 - тамбур площею 0,6 кв. м, 2 поверх 1/3 41 - сходова клітина площею 5,2 кв. м, 1/3 53 - сходова клітина площею 5,2 кв. м, 3 поверх 1/2 59 - сходова клітина площею 7,8 кв. м, 60 - коридор площею 14,1 кв. м, 61 - кабінет площею 16,3 кв. м, 62 - коридор площею 34,8 кв. м, 63 - кабінет площею 16,0 кв. м, 64 - кабінет площею 31,0 кв. м, 65 - кабінет площею 6,4 кв. м, 66 - підсобна площею 9,0 кв. м, 67 - умивальня площею 5,2 кв. м, 68 - коридор площею 4,5 кв. м, 69 - туалет площею 1,3 кв. м, 70 - туалет площею 1,3 кв. м, 71 - туалет площею 1,3 кв. м, 72 - тамбур площею 2,5 кв. м, 1/2 73 - сходова клітина площею 6,5 кв. м, 74 - кабінет площею 8,6 кв. м, 75 - кабінет площею 15,7 кв. м, 76 - кабінет площею 16,0 кв. м, 77 - кабінет площею 15,2 кв. м, 78 - кабінет площею 32,3 кв. м, 79 - кабінет площею 16,2 кв. м, 80 - кабінет площею 23,8 кв. м;

- нежитлові приміщення 341,6 кв. м, загальною площею 341,6 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1270086156101, що складаються з: 1 поверх 1/4 25 - сходова клітина площею 3,1 кв. м, 1/5 26 -тамбур площею 0,6 кв. м, 1/4 37 - сходова клітина площею 3,1 кв. м, 1/5 38 -тамбур площею 0,5 кв. м, 2 поверх 1/3 41 - сходова клітина площею 5,3 кв. м, 1/3 53 - сходова клітина площею 5,1 кв. м, 3 поверх 1/2 59 - сходова клітина площею 7,9 кв. м, 1/2 73 сходова клітина площею 6,5 кв. м, 4 поверх 81 - сходова клітина площею 15,7 кв. м, 82 - коридор площею 50,6 кв. м, 83 - кабінет площею 50,4 кв. м, 84 - кабінет площею 31,5 кв. м, 85 - кабінет площею 15,5 кв. м, 86 - сходова клітина площею 15,6 кв. м, 87 - кабінет площею 15,9 кв. м, 88 - кабінет площею 24,1 кв. м, 89 - кабінет площею 16,8 кв. м, 90 - кабінет площею 14,3 кв. м, 91 - кабінет площею 18,2 кв. м, 92 - кабінет площею 15,9 кв. м, 93 - кабінет площею 25,0 кв. м.

09 червня 2017 року між ОСОБА_4 (Іпотекодержатель) та Міжнародною господарською компанією Юнайтед Консалт ЛТД (united consult ltd) (Іпотекодавець) укладено договори іпотеки, які посвідчені 09 червня 2017 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Кострикіним В. І. та зареєстровані в реєстрі за №№ 757, 751, 753, 755, 749.

За умовами договорів іпотеки Іпотекодавець, з метою забезпечення зобов`язань, що виникли з договорів позики, передав в іпотеку п`ять об`єктів нерухомого майна - нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до підпункту 4.2.3 договорів іпотеки Іпотекодавець має право виключно за згодою Іпотекодержателя відчужувати предмет іпотеки, передавати його в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

У зв`язку із переходом 08 червня 2017 року права власності на будівлю за адресою АДРЕСА_1 , Міжнародна господарська компанія Юнайтед Консалт ЛТД (united consult ltd) стала замість Білдінг Енд Файненс ЛТД (building nd finance ltd) Установником управління за договором управління від 20 грудня 2016 року № 1570.

У пункті 1.5 договору управління вказано, що у разі переходу права власності на майно, що є предметом цього договору, від Установника управління до іншої особи договір про управління не припиняється, крім випадків, коли право власності на майно переходить внаслідок звернення на нього стягнення.

10 вересня 2018 року між Управителем ТОВ «Рівнеагробуд» (Орендодавець) та ТОВ «Приват Євробуд» (Орендар) укладений договір оренди адміністративного будинку на АДРЕСА_1 , відповідно до умов якого нерухоме майно, яке складається з окремих п`яти об`єктів нерухомого майна за цією адресою, передано в оренду.

08 травня 2020 року Міжнародна господарська компанія Юнайтед Консалт ЛТД (united consult ltd) (Установник управління) та ТОВ «Рівнеагробуд» (Управитель) уклали договір про внесення змін до договору управління майном від 20 грудня 2016 року, відповідно до якого пункт 5.1 договору управління викладено в наступній редакції: «5.1. Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє протягом 41 (сорока одного) місяця до 20 травня 2020 року». Зміни щодо строку дії договору управління від 20 грудня 2016 року внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджується відповідними витягами.

06 лютого 2020 року іпотекодержатель ОСОБА_4 та позивачка ОСОБА_1 уклали договір передачі прав за договором іпотеки від 09 червня 2017 року та договір про заміну сторони у договорі позики від 10 лютого 2017 року, відповідно до умов якого ОСОБА_1 набула статус Іпотекодержателя нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 .

За умовами договорів іпотеки від 09 червня 2017 року та договору позики від 10 лютого 2017 року шляхом звернення стягнення на іпотечне майно ОСОБА_1 з 30 червня 2020 року стала власником приміщень за адресою АДРЕСА_1 (всіх п'яти об'єктів нерухомого майна), що підтверджено витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є, зокрема, справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Згідно зі статтею 41 Конституції України використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.

Частиною першою статті 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини першої статті 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Захист права власності - це сукупність передбачених законом цивільно-правових засобів, які, по-перше, гарантують нормальне господарське використання майна (тобто вони забезпечують захист відносин власності в їх непорушеному стані), по-друге, - застосовуються для поновлення порушених правовідносин власності, для усунення перешкод, що заважають їх нормальному функціонуванню, для відшкодування збитків, які заподіяні власнику.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

З урахуванням наведених положень законодавства власник має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає йому користуватися і розпоряджатися своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом. Позивачем за негаторним позовом може бути власник або титульний володілець, у якого перебуває річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30 липня 2019 року у справі № 926/3881/17.

Залежно від характеру посягання на права власника і змісту захисту, який надається власнику, виділяються речово-правові та зобов`язально-правові засоби захисту права власності.

Речові засоби захисту права власності та інших речових прав покликані захищати ці права від безпосереднього неправомірного впливу будь-яких осіб. До речово-правових позовів належать: вимоги до незаконного володільця про витребування майна (віндикаційний позов); вимоги власника щодо усунення порушень права власності, які не пов`язані з володінням (негаторний позов); вимоги власника про визнання права власності.

Предметом негаторного позову є вимога власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися та розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. Підставою для звернення з негаторним позовом є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне чинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

З огляду на вищенаведене право власності як абсолютне право, має захищатися лише у разі доведення самого факту порушення. Тому встановлення саме зазначених обставин належить до предмета доказування у справах за такими позовами.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 909/392/19.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Колегія суддів вважає, що, подаючи позовну заяву, ОСОБА_1 довела ті обставини, що саме ТОВ «Приват Євробуд» займає нежитлові приміщення на АДРЕСА_1 на підставі договору оренди від 10 вересня 2018 року, який укладений без згоди іпотекодержателя, що відповідно до статей 9, 12 Закону України «Про іпотеку» свідчить про його нікчемність з огляду на таке.

Підпунктом 4.2.3 договорів іпотеки від 09 червня 2017 року № № 757, 751, 753, 755, 749 іпотекодавець має право виключно за згодою іпотекодержателя відчужувати предмет іпотеки, передавати його в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Згідно з частиною третьою статті 9 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя, зокрема передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування. Правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним (частина третя статті 12 Закону України «Про іпотеку»).

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 , вказувала, що ні вона, ні попередній іпотекодержатель - ОСОБА_4 , ніколи не надавали згоди на передачу в оренду приміщень на АДРЕСА_1 для ТОВ «Приват Євробуд». Крім того, у матеріалах справи міститься копія заяви ОСОБА_4 , підпис якої нотаріально засвідчений, в якій вона стверджувала про те, що як іпотекодержатель за договорами іпотеки від 09 червня 2017 року № № 749, 751, 753, 755, 751 не надавала згоди на передачу в оренду (суборенду) для ТОВ «Приват Євробуд» нерухомого майна на вул. 16 Липня, 10 в м. Рівне.

Укладення угод з відчуження майна (частини майна), переданого в іпотеку без згоди іпотекодержателя, зумовлює їх нікчемність та не створює інших юридичних наслідків, крім пов`язаних з їх нікчемністю.

Тобто договір оренди, укладений між ТОВ «Рівнеагробуд» та ТОВ «Приват Євробуд», за яким відбулася передача в оренду нежитлових приміщень на АДРЕСА_1 без згоди іпотекодержателя, є недійсним, оскільки його недійсність встановлена законом, та відповідно до положень статті 215 ЦК України є нікчемним.

До подібних висновків дійшов суд у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 910/72/17, від 29 травня 2019 року у справі № 501/1703/16-ц та постанові Верховного Суду від 14 квітня 2020 року у справі № 308/290/19.

Посилання касаційної скарги на те, що ТОВ «Приват Євробуд» є неналежним відповідачем у справі, оскільки не було користувачем спірного майна ні на момент подачі позовної заяви, ні на момент ухвалення рішення судом першої інстанції, а фактичними користувачами були суборендарі, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, майже всі приміщення було повернено орендарю ТОВ «Приват Євробуд» за актами приймання-передачі приміщення. Тому є безпідставними доводи касаційної скарги про те, що ТОВ «Приват Євробуд» є неналежним відповідачем.

Посилання ТОВ «Приват Євробуд» на те, що суд апеляційної інстанції не враховував висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18, є безпідставним, оскільки правовідносини у вищезазначеній справі не є подібними до правовідносин у справі, що розглядається.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційний суд, визначившись правильно з характером спірних правовідносин, встановивши фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення з урахуванням наданих сторонами доказів, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог про усунення позивачці перешкод у користуванні майном шляхом виселення відповідача зі спірних приміщень.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Таким чином, наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

З огляду на викладене колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват Євробуд» залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А. І. Грушицький

Судді: С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

В. В. Пророк

В. А. Стрільчук