Ухвала

від 10.10.2022 по справі 537/1212/14-ц

КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Провадження № 4-с/537/18/2022

Справа № 537/1212/14-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2022 суддя Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області Дядечко І.І., перевіривши матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Депозитарний центр «Придніпров`я» на постанову про накладення штрафу старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) Дрозд Ю.С. від 02.02.2022 ВП №61176301,

встановив:

Представник ТОВ «ДЦ «Придніпров`я» Олена Климова звернулась до суду з зазначеною скаргою і просить поновити пропущений з поважних причин строк для подання даної скарги та визнати неправомірною і скасувати постанову про накладення штрафу від 02.02.2022 ВП №61176301, винесену старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) Дрозд Ю.С. відносно ТОВ «Депозитарний центр «Придніпров`я».

Перевіривши скаргу та матеріали подані в її обґрунтування, суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з ч. 1 ст.448ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що учасник виконавчого провадження має право порушувати питання про скасування рішення державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби під час виконання судового рішення в порядку розділу VІI ЦПК України.

Відповідно до ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до ст.2КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.19КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Частиною 1 ст.287КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Окрім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені також Законом України «Про виконавче провадження», згідно із ч. 1 ст. 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

При цьомуч.2ст. 74зазначеного Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

Правовий висновок з цього приводу висловлювався Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06 червня 2018 року (справа № 127/9870/16-ц), 30 січня 2019 року (справа № 161/8267/17), 03 квітня 2019 року (справа № 370/1034/15-ц) та 19 травня 2020 року (справа № 754/2223/15-ц).

Як вбачається з постанови старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Дрозд Ю.С. від 02.02.2022, яка є предметом оскарження, за невиконання рішення без поважної причини на боржника ТОВ «Депозитарний Центр «Придніпров`я» накладено штраф на користь держави у розмірі 5100 грн (ВП №61176301). При накладенні на боржника штрафу державний виконавець керувався ст. 63, 75Закону України«Про виконавчепровадження» та вказаний штраф стягується на користь держави.

Що вказує на те, що зазначена постанова підлягає оскарженню в порядку, визначеному ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», і скарга на таку постанову підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене у відкритті провадження у справі за вказаною скаргою слід відмовити, так як вона не може розглядатись в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. 186, 447, 448 ЦПК України, суддя

постановив:

Відмовити у відкритті провадження у справі за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Депозитарний центр «Придніпров`я» на постанову про накладення штрафу старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) Дрозд Ю.С. від 02.02.2022 ВП №61176301.

Роз`яснити скаржнику право звернутися з зазначеними вимогами в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя І.І.Дядечко