Постанова

від 03.10.2022 по справі 918/94/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2022 року Справа № 918/94/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Коломис В.В. , суддя Тимошенко О.М.

секретар судового засідання Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: представник не з`явився

відповідача: представник не з`явився

прокурор Кріпак С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Рівненської області, ухвалене 01.06.2022, повне рішення складено 06.06.2022, у справі № 918/94/22

за позовом Керівника Рівненської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу

до Військової частини НОМЕР_1

про стягнення в сумі 56 650, 92 грн

У лютому 2022 року Керівник Рівненської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення 56 650,92 грн шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу забрудненням земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що під час проведення огляду земельної ділянки із кадастровим номером 5624655700:01:001:0059, яка перебуває у постійному та безпосередньому користуванні військової частини НОМЕР_1 встановлено, що на частині цієї земельної ділянки наявне звалище твердих побутових відходів, яке використовується військовою частиною НОМЕР_1 .

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 01.06.2022 у справі № 918/94/22 позов Керівника Рівненської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення в сумі 56 650, 92 грн задоволено.

Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 суму завданих збитків заподіяних державі у розмірі 56 650,92 грн на спеціальний рахунок місцевого бюджету Клеваньської селищної територіальної громади "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища: р/р UA 438999980333199331000017445, код, отримувач: ГУК у Рівненській області/сел.тг/, код отримувача 38012494, код бюджетної класифікації 24062100.

Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону - 2481,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Відповідач Військова частина НОМЕР_1 , не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Рівненської області від 01.06.2022 у справі № 918/94/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю /т. 2 а.с. 31 - 44/.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає:

- в рамках кримінального провадження №42021181490000034 від 04.06.2021 на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської Області слідчим відділення поліції №1 Рівненського РУП ТУ НП в Рівненській області спільно з прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері проведено огляд частини земельної ділянки 5624655700:01:001:0059 із залученням необхідних спеціалістів, про що свідчать матеріали виконаних топографо-геодезичних робіт із визначенням площі місця видалення відходів в районі військового містечка № НОМЕР_2 АДРЕСА_1 ;

- 04.06.2021 прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України - забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров`я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров`я людей чи довкілля;

- оскільки досудове розслідування по даному факту завершене (постанова про закриття кримінального провадження від 31.05.2022), винних осіб не встановлено, обвинувальний акт до суду ненаправлений, військова частина НОМЕР_1 позовну заяву Керівника Рівненської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері вважає безпідставною;

- із змісту позовної заяви вбачається, що прокурором фактично заявлені вимоги не в інтересах держави, а в інтересах органів виконавчої влади та стосуються сфери охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів. Спірні правовідносини не пов`язані із захистом інтересів держави, а стосуються інтересів та прав органів виконавчої влади та їх територіальних органів;

- отже скаржник вважає, що рішення місцевого господарського суду від 01.06.2022 у справі № 918/94/22 ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.08.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 01.06.2022 у справі № 918/94/22; розгляд справи № 918/94/22 призначено на 03.10.2022 об 12:00 год /т. 2 а.с. 81 - 82/.

31.08.2022 заступником керівника Рівненської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері подано до суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№ 5355/22), в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 01.06.2022 у справі № 918/94/22 залишити без змін /т. 2 а.с. 85 - 92/.

02.09.2022 Державної екологічної інспекції Поліського округу подано до суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№ 5407/22), в якому заперечує проти апеляційної скарги /т. 2 а.с. 95 - 102/.

Державна екологічна інспекція Поліського округу та Військова частина НОМЕР_1 явку повноважних представників в судове засідання 03.10.2022 не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, про час та дату засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що ухвалою суду від 03.08.2022 явка представників сторін в судове засідання 03.10.2022 обов`язковою не визнавалась, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представників Державної екологічної інспекції Поліського округу та Військова частина НОМЕР_1 , оскільки їхня неявка не перешкоджає перегляду справи.

В судовому засіданні 03.10.2022 прокурор заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 01.06.2022 у справі № 918/94/22 залишити без змін.

Статтею 269 ГПК України встановлено, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

За результатами вивчення стану додержання посадовими особами військової частини НОМЕР_1 вимог Законів України Про охорону навколишнього природного середовища, Про відходи встановлено, що посадовими особами військової частини НОМЕР_1 упродовж 2011-2021 років на частині земельної ділянки з присвоєним кадастровим номером 5624655700:01:001:0059 із цільовим призначенням Для постійної діяльності Збройних Сил України, яка розташована у смт. Оржів Рівненського району Рівненської області, здійснюється захоронення не відсортованих твердих побутових відходів та будівельних відходів (матеріалів), які є шкідливими та створюють небезпеку для життя, здоров`я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров`я людей чи довкілля.

04.06.2021 прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239 КК України /т. 1 а.с. 43/.

В рамках кримінального провадження №42021181490000034 від 04.06.2021 на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області слідчим відділення поліції №1 Рівненського РУП ГУ НП в Рівненській області спільно з прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері проведено огляд частини земельної ділянки 5624655700:01:001:0059 із залученням необхідних спеціалістів представників Державної екологічної інспекції Поліського округу, представників Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області та військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки Державної екологічної інспекції Поліського округу №3-06/3986 від 12.08.2021 за результатами проведення обстеження щодо дотримання військовою частиною НОМЕР_1 вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів в якій зазначено, що на момент перевірки державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу встановлено факти порушення правил експлуатації сміттєзвалища, оскільки на останнє можуть потрапляти небезпечні відходи у складі побутових відходів, які повинні відокремлюватися на етапі збирання чи сортування та передаватися спеціалізованим підприємствам, що одержали ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами. Разом з тим, не ведеться контроль за станом навколишнього природного середовища, своєчасно не ущільнюють відходи. Підгортають та не пересипають ізолюючими матеріалами, а сміттєзвалище не огороджене належним чином, що призводить до розльоту легких фракцій за межі та засмічення прилеглих територій /т. 1 а.с. 82 - 83/.

Згідно з дослідженням судового експерта сектору будівельних, земельних, екологічних досліджень та оціночної діяльності відділу товарознавчих, гемологічних, економічних, будівельних, земельних, екологічних досліджень та оціночної діяльності Тернопільського НДЕКЦ МВС України, військовою частиною допущено порушення законодавства, що могло створити потенційну небезпеку навколишньому природному середовищу та заподіяло екологічну шкоду довкіллю. Розрахунок шкоди завданої навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення земельної ділянки за кадастровим номером 5624655700:01:001:0059 згідно з висновком експерта складає 56 650,92 грн /т. 1 а.с. 84 - 111/.

Як вбачається з матеріалів справи, до Господарського суду Рівненської області з позовом в інтересах держави в особі уповноваженого органу - Державної екологічної інспекції Поліського округу, звернувся керівник Рівненської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обгрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Суд вважає, що "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: (1) ящо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (2) у разі відсутності такого органу.

Із наведених нормативних положень вбачається, що прокурор, як посадова особа державного правоохоронного органу, з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій вправі звертатися до суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави, але не на загальних підставах, право на звернення за судовим захистом яких гарантовано кожному (стаття 55 Конституції України), а тільки тоді, коли для цього наявні виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

Тобто представництво прокурором інтересів держави у суді: по-перше, може бути реалізовано у виключних випадках, зокрема у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; по-друге, прокурор у позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, зазначає орган, уповноважений державною здійснити відповідні функції у спірних правовідносинах; по-третє, прокурор повинен пересвідчитися, що відповідний державний орган не здійснює захисту інтересів держави (тобто він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається), приміром, повідомити такий державний орган про виявлені порушення, а у разі невчинення цим органом дій спрямованих на захист інтересів держави, представляти інтереси держави в суді відповідно до статті 23 Закону №1697-VІІ, навівши відповідне обґрунтування цього.

У справі, що розглядається, керівник Рівненської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері обґрунтував наявність "інтересів держави" тим, що внаслідок недотримання посадовими особами Військової частини НОМЕР_1 вимог природоохоронного законодавства, допущено засмічення та забруднення земель, що призвело до забруднення навколишнього природного середовища у вигляді накопичення забруднюючих речовин, чим навколишньому природному середовищу заподіяно шкоди, яка не відшкодована відповідачем у зв`язку з чим прокуратурою подано позов.

Відповідно до п. 1 Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затверджене наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230, Державна екологічна інспекція відповідного округу (далі -Інспекція) є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.

Державна екологічна інспекція Поліського округу, відповідно до зазначеного Положення в межах своїх повноважень здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами охорони земель, екологічної безпеки, поводження з відходами, тощо.

З урахуванням наведеного, Керівник Рівненської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері, звертаючись до суду з позовом у даній справі, діяв в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу, як контролюючого органу в сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів.

Згідно з п-п. 10, 11 розділу II Положення, Держекоінспекція округу розраховує розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції та вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка, проте, є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Велика Палата Верховного Суду, розглянувши справу № 903/129/18 (постанова від 15.10.2019), зробила обґрунтований висновок про те, що "...незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області про неможливість самостійно звернутись до суду з позовом про повернення земельної ділянки через відсутність коштів для сплати судового збору, сам факт незвернення до суду сільської ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади с. Городище та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини".

За результатами розгляду справи №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 висловила правову позицію щодо підстав звернення прокурора до суду та зробила такі правові висновки.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи Державна екологічна інспекція Поліського округу провела позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства військовою частиною НОМЕР_1 , за наслідками якої встановила факти захоронення не відсортованих твердих побутових відходів та будівельних відходів (матеріалів) на земельній ділянці з кадастровим номером 5624655700:01:001:0059, внаслідок чого навколишньому природному середовищу заподіяно шкоду.

Отже порушуючи вищевказані вимоги Положення, Держекоінспекція Поліського округу (яка є уповноваженим органом у спірних правовідносинах), будучи обізнаною про наявність порушень законодавства про охорону навколишнього природного середовища під час використання земельної ділянки військовою частиною НОМЕР_1 , заходи представницького характеру з питань захисту інтересів держави в галузі охорони, використання і відтворення земельних біоресурсів, не вжила.

На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Керівник Рівненської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері листом за №2849ВИХ-21 від 21.12.2021 повідомив начальника Державної екологічної інспекції Поліського округу про намір звернутися до Господарського суду Рівненської області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу до військової частини НОМЕР_1 про стягнення шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища /т. 1 а.с. 13/.

Державна екологічна інспекція Поліського округу не надала інформацію про вжиті нею заходи представницького характеру щодо відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища під час використання земельної ділянки військовою частиною НОМЕР_1 .

У даному випадку Державна екологічна інспекція Поліського округу була обізнана про порушення інтересів держави у зв`язку із збитками, заподіяними державі Військовою частиною внаслідок забруднення та засмічення земельної ділянки та порушення у зв`язку з цим інтересів держави та маючи відповідні повноваження, свідомо їх захист не здійснила. Безпідставне зволікання позивача зі стягненням відповідних коштів з відповідача не сприяє своєчасному наповненню бюджету та створює загрозу державним інтересам у цій сфері. Наведені обставини, а також той факт, що уповноваженим органом, в даному випадку Державною екологічною інспекцією Поліського округу, неналежним чином здійснюється захист порушених інтересів держави в передбаченому законом порядку, є підставою для звернення Прокурора з даним позовом до суду.

Отже сам факт незвернення до суду Державної екологічної інспекції Поліського округу з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства, свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження, що захист інтересів держави у спірних правовідносинах здійснювався неефективно без вжиття всіх можливих заходів та використання повного кола повноважень визначених законом, а вжиті заходи не були спрямовані на реальний захист порушених інтересів держави, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави, що узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Прокурором була надана можливість уповноваженому органу відреагувати на порушення інтересів держави щодо відшкодування збитків завданих державі, зокрема, шляхом самостійного вчинення дій для відновлення порушених прав та інтересів держави, однак жодних дій, направлених на звернення до суду вжито не було.

Вказане свідчить про нездійснення Державною екологічною інспекцією Поліського округу повноважень по захисту державних інтересів, що відповідно до ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру шляхом пред`явлення відповідного позову з метою захисту інтересів держави. З підстав викладеного, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість звернення прокурора у даній справі з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу та наявність підстав для представництва інтересів.

Судом встановлено, що за результатами проведеної позапланової перевірки, посадовими особами Державної екологічної інспекції України Поліського округу державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу проведено обстеження місця видалення відходів Військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про результати проведеного обстеження, та встановлено факти порушення правил експлуатації сміттєзвалища /т. 1 а.с. 81-83/.

За допомогою ситуаційної схеми встановлені географічні координати та площу земельної ділянки на якій виявлені місця видалення відходів. Площа земельної ділянки зі слідами відходів становить 0,6467 га /т. 1 а.с. 67/.

Згідно з дослідженням судового експерта, відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, обумовленої забрудненням та засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика), затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 № 171 у редакції наказу Мінприроди від 04.04.2007 №149 та наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів від 04.11.2020 № 241, збиток заподіяний державі внаслідок засмічення частини земельної ділянки Військовою частиною НОМЕР_1 становить 56 650,92 грн /т. 1 а.с. 84-115/.

В межах кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021181490000034 від 04.06.2021 проведено інженерно-екологічну експертизу, з урахуванням коригування питань, на вирішення якої були поставлені такі питання:

…1. Чи має місце забруднення або псування земельної ділянки площею 6467 м2 з присвоєним кадастровим номером 5624655700:01:001:0059 із цільовим призначенням Для постійної діяльності Збройних Сил України, яка розташована у смт. Оржів Рівненського району Рівненської області за географічними координатами 50°46?23?? N 26°06?46? E?

2. Недотримання вимог яких нормативних актів з охорони навколишнього природного середовища допущені у досліджуваному випадку?

3. Чи створило забруднення або псування земель шкідливими речовинами, відходами, іншими матеріалами небезпеку для життя, здоров`я людей або довкілля?

4. Якою є шкода довкіллю, заподіяною кримінальним правопорушенням?

5. Чи підтверджується нормативно та документально встановлений в листі Державної екологічної інспекції Поліського округу розмір шкоди, завданої навколишньому природному середовищу на суму 127 464,57 грн.

6. Якщо ні, то який розмір шкоди завданої навколишньому природному середовищу?

Експертом надано висновки з поставлених питань, а саме:

1. Розмір шкоди внаслідок забруднення земельної ділянки фосфором становить 10 622,05 грн.

2. Розмір шкоди внаслідок забруднення земельної ділянки сульфатами становить 17 703,41 грн.

3. Розмір шкоди, внаслідок забруднення земельної ділянки нафтопродуктами становить 28 325,46 грн.

В матеріалах справи відсутні докази відшкодування Військовою частиною НОМЕР_1 вищезазначеної шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, внаслідок засмічення та забруднення частини земельної ділянки Військової частини НОМЕР_1 .

Військова частина НОМЕР_1 є господарським суб`єктом з правом юридичної особи. Діяльність Військової частини регулюється Конституцією та Законами України, наказами Міністерства оборони України та Положенням про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 16.07.1997 за №300.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 5624655700:01:001:0059 площею 215,2 га з цільовим призначенням для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України /т. 1 а.с. 39 - 40/.

Згідно з Актом прийому-передачі земельної ділянки, наданої Міністерству Оборони в постійне користування для безпосереднього користування та під особисту відповідальність командиру військової частини НОМЕР_1 , балансоутримувач земельної ділянки здав, а командир військової частини НОМЕР_1 прийняв в безпосереднє користування та під особисту відповідальність земельну ділянку, яка знаходиться в постійному користуванні Міністерства оборони України та розміщена в АДРЕСА_1 , площею 215,2 га /т. 1 а.с.185-186/.

Відповідно до ч. 4 ст. 77 Земельного кодексу України порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про Збройні Сили України" земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи, її вина; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Позивачем на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика), затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997 № 171 з подальними змінами та доповненнями, здійснено розрахунок розміру відшкодування шкоди, заподіяної в результаті забруднення земельної ділянки на суму 56 650,92 грн.

Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання та фізичними особами, через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, допущеного внаслідок дії чи бездіяльності і поширюється на всі землі України незалежно від їх категорії та форм власності (пункт 1.2 Методики).

Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів (п. 1.3 Методики).

У розділі 2 Методики наведено такі визначення:

Забруднення земель - накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін.

Забруднення ґрунтів - накопичення в ґрунтах речовин, які негативно впливають на їх родючість та інші корисні властивості.

Засмічення земель - наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів.

У цій Методиці терміни "Відходи" та "Небезпечні відходи" вживаються у значеннях, наведеному у Законі України "Про відходи".

Відповідно до пункту 3.1 Методики, землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).

Відповідно до пункту 3.2 Методики, землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель (пункт 3.3 Методики).

Визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об`єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина просочування (пункт 3.4 Методики).

Якщо за зовнішніми ознаками забруднення земельної ділянки неможливо встановити площу забруднення чи глибину просочування, ці параметри визначають за підпунктом 3.6 цієї Методики (пункт 3.4.1 Методики).

При виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди (пункт 3.5 Методики).

Об`єм відходів (куб.м), що спричинили засмічення, встановлюють за об`ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням (п. 3.5.1 Методики).

У випадках коли обсяг забруднення не може бути визначено відповідно до підпункту 3.4 цієї Методики, визначення обсягу забруднення земельних ресурсів здійснюється із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, а у разі необхідності із залученням спеціалізованих організацій (пункт 3.6 Методики).

Абзацами 2 та 11 ст. 1 Закону України "Про відходи" визначено, що відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; утилізація відходів - використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів.

Отже відповідно до приписів природоохоронного законодавства умовою кваліфікації такого правопорушення, як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, є необхідним доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини.

Згідно з висновком експерта має місце забруднення земельної ділянки площею 6467 кв.м. Збруднення земель могло створити потенційну небезпеку для навколишнього природного середовища. Довкіллю заподіяно екологічну шкоду.

Згідно з статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог, зокрема: здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров`я населення; здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про охорону земель", власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Практика Верховного Суду вказує на те, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Відповідач, не звертався до позивача з приводу будь-яких зауважень щодо проведеної перевірки та обставин, викладених у акті перевірки, і не оскаржував дії позивача щодо проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на території Військової частини НОМЕР_1 .

Згідно з актом прийому-передачі земельної ділянки від 30.03.2006, земельна ділянка прийнята військовою частиною в належному стані /т. 1 а.с. 185 - 186/.

Відповідно до п. 5.1 Методики розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

Основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена (п. 5.2 Методики).

Відповідно до п. 5.4 Розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою (6):

Ршз = А x Б x Гоз x Пдз xКзз x Кег,

де Ршз - розмір шкоди від засмічення земель, грн;

А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;

Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки відходами дорівнює 15, а небезпечними відходами - 300. Позивачем застосовано 15.

Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн/кв. м; 125,76 грн/кв.м.

Пдз - площа засміченої земельної ділянки кв. м; 447 кв.м.

Кзз - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 5; позивачем застосовано 3,0

Кег - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2; позивачем застосовано 1,0.

Витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що зазнала засмічення, видає територіальний орган Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки через центри надання адміністративних послуг (п. 5.4 Методики).

Розмір шкоди згідно з висновком експерта становить 56 650,92 грн.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Верховний суд у постанові Верховного суду від 04.08.2021 у справі № 918/36/19 зазначив, що господарські суди при вирішенні господарських спорів мають досліджувати на загальних умовах і висновки судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної. Висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії (такий висновок щодо можливості використання в господарському судочинстві висновку експерта, наданого в межах кримінального провадження, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 918/204/18, у постановах Верховного Суду від 08.07.2021 у справі № 910/21300/17, від 15.06.2021 у справі № 910/5898/20, від 11.03.2021 у справі № 923/188/20).

У висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні № 42021181490000034 від 04.06.2021 № СЕ-19/120-21/10981-ЕЛ на питання "Який розмір шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок захоронення відходів в поверхневому шарі грунту земельної ділянки площею 6467 кв.м з присвоєним кадастровим номером 5624655700:01:001:0059 із цільовим призначенням Для постійної діяльності Збройних Сил України, яка розташована у смт. Оржів Рівненського району Рівненської області" експертом надано відповідь, що відповідно до проведеного розрахунку розмір шкоди становить 56 650,92 грн.

Будь-які складові формули, відповідачем не спростовані; лінійні розміри засміченої земельної ділянки зазначені в акті; технічна документація з нормативної грошової оцінки наявна в матеріалах кримінальної справи та судом заслухано відповідні пояснення позивача. Відтак розмір шкоди, згідно розрахунку позивача обраховано в межах суми, зазначеної експертом.

Враховуючи, що відповідачем не доведено відсутність вини, не надано доказів на підтвердження вжиття заходів для звільнення земельної ділянки від залишків відходів, наявність шкоди та доведення її розміру, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з військової частини НОМЕР_1 шкоди, заподіяної навколишньому природньому серидовищу забрудненням земельної ділянки в розмірі 56 650,92 грн.

Відповідно до ст. 74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до п. 1 част. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції, апеляційним судом не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятих у справі рішень, а наведені в ній доводи є необґрунтованими.

На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на відповідача.

Керуючись ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 01.06.2022 у справі № 918/94/22 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 01.06.2022 у справі № 918/94/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Справу №918/94/22 повернути Господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "07" жовтня 2022 р.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Тимошенко О.М.