Рішення

від 27.09.2022 по справі 908/1324/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 29/1/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2022 Справа № 908/1324/21 (908/3216/21)

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Кричмаржевського В.А.

за участю секретаря судового засідання - Горб І.Б.

розглянувши позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Запорізький кабельний завод", код в ЄДР-05755625 (69093 м.Запоріжжя вул. Гладкова, 2, е-mail: office@zkz.ua)

до відповідача Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області, код в ЄДРВП-4411866, (69107 м.Запоріжжя просп.Соборний, 166, е-mail:zp.official@tax.gov.ua

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

у справі №908/1324/21

про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Запорізький кабельний завод", код в ЄДР-05755625 (69093 м.Запоріжжя вул. Гладкова, 2, е-mail: office@zkz.ua)

Кредитор - Акціонерне товариство "Чернігівобленерго", код в ЄДР-22815333 (14000 м.Чернігіввул.Гонча, 40, е-mail: kanc@energy.cn.ua)

Присутні представники:

- позивача - Сокрут М.М., Глухова Н.П.

- відповідача - Міщенко О.В.

Установив:

Відповідно до ухвали Господарського суду Запорізької області від 31.05.2021 відкрито провадження у справі № 908/1324/21 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Запорізький кабельний завод", код в ЄДР-05755625, визнані грошові вимоги Акціонерного товариства "Чернігівобленерго", код в ЄДР-22815333, до боржника в розмірі - 5.022.700грн., з яких - 5.000.000 грн. - з четвертою чергою задоволення та 22.700 грн. - з першою чергою задоволення, введені мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедура розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражну керуючу Тритяченко Ольгу Володимирівну.

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Запорізький кабельний завод" до Головного управління Державної податкової служби України у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0091470707 від 01.07.2021.

Відповідно до ухвали суду від 12.11.2021 позовну заяву ПрАТ "ЗКЗ" залишено без руху, позивачу запропоновано у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху усунути недоліки шляхом надання суду доказів сплати судового збору у розмірі - 4540 грн.

До суду від позивача 18.11.2021 надійшло платіжне доручення на підтвердження доплати судового збору у розмірі - 2.270 грн.

Ухвалою суду від 23.11.2021 прийнято до розгляду позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Запорізький кабельний завод", м.Запоріжжя, до відповідача - Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, та відкрити провадження за позовом за правилами загального позовного провадження в межах справи про банкрутство, підготовче засідання призначено на 21 грудня 2021р. о 10-15 год., в порядку підготовки справи до розгляду запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а також інші документи, згідно з резолютивною частиною ухвали.

Позов про скасування податкового повідомлення-рішення №0091470707 форми "В4" від 01.07.2021 обґрунтований незгодою з висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки від 16.06.2021 №4994/08-01-07-07/5755625, та невідповідністю його приписам Податкового Кодексу України.

Від ГУ ДПС у Запорізькій області 09.12.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідач проти позову заперечує та вважає, що право на податковий кредит у позивача не виникає, оскільки не дотримано обов`язкових умов для виникнення такого права - виникнення об`єкту оподаткування, що передбачено п. 198.3 статті 198 ПК України.

Позивачем подано суду 17.12.2021 відповідь на відзив ГУ ДПС у Запорізькій області з обґрунтуванням своєї правової позиції. Позивач вважає хибними висновки фахівців ДПС, викладені в акті перевірки від 16.06.2021, щодо наявності різниці між обсягами списання палива та його фактичного використання. Також вважає підтвердженим факт надання послуг з транспортного експедирування за договором № DK001227 від 10.07.2017, враховуючи представлені для перевірки відповідні розрахункові, платіжні та інші документи, в тому числі акти здачі-приймання робіт (надання послуг), акти виконаних робіт. Крім того, представленими документами, як то договір підряду від 11.11.2019, акт № 1 приймання виконаних робіт за червень 2020, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2020, листи ТОВ "ПАРТНЕР-ГРУП ЛТД" щодо оформлення перепусток працівникам №83 від 17.01. 2020та № 208 від 04.03.2020, податкова накладна № 9 від 30.06.2020.

Відповідно до ухвали суду від 21.12.2021 підготовче засідання відкладалось до 19.01.2022 на 10-30 год.

Відповідач ГУ ДПС у Запорізькій області 12.01.2022 подав суду пояснення, якими доповнив та обґрунтував заперечення, викладені у відзиві.

Від позивача 18.01.2022 до суду надійшли доповнення відповіді на відзив № 77071/08-01-20-04 від 08.12.2021, які полягають у наданні копій документів за представленим переліком.

Відповідач представив суду 07.02.2022 пояснення на доповнення відповіді на відзив.

Присутні в засіданні 15.02.2022 представники сторін заявили про представлення всіх доказів, яким обґрунтовують свої позиції.

Відповідно до ухвали від 15.02.2022 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 22.03.2022 о 10-00 год.

Згідно з ухвалою суду від 22.03.2022 у зв`язку з неявкою представників сторін в судове засідання та введенням Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні воєнного стану у зв`язку з військовою агресією рф проти України, судове засідання було відкладено на невизначений час.

Ухвалою суду від 06.09.2022 справу призначено до розгляду по суті на 27.09.2022 о 10-00 год.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позов, просять його задовольнити, вимоги обґрунтовують наступним.

Висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 16.06.2021 №4994/08-01-07-07/5755625, не відповідають приписам Податкового Кодексу України. Посадовими особами контролюючого органу в ході проведення перевірки було досліджено всю первинну бухгалтерську документацію, яка підтверджує факти поставки товарів, надання послуг та виконання робіт за договорами, укладеними між ПрАТ "ЗКЗ" та ТОВ "ВОГ КАРД", ТОВ "ВЕСТ КАРД", ТОВ "ГРИФОН-ТРАНС", ТОВ "ПАРТНЕР-ГРУП ЛТД". Оплата вартості товарів, робіт та послуг здійснена підприємством у безготівковій формі на підставі платіжних доручень та договору про переведення боргу, господарські операції відображені в бухгалтерському обліку ПрАТ "ЗКЗ".

Податкові накладні ТОВ "ВОГ КАРД", ТОВ "ВЕСТ КАРД", ТОВ "ГРИФОН-ТРАНС", ТОВ "ПАРТНЕР-ГРУП ЛТД" містять необхідні реквізити згідно з вимогами п.201.4 статті 201 Податкового кодексу України. Суми податку на додану вартість, визначені у податкових накладних, сплачені позивачем у повному обсязі. В акті перевірки перевіряючими також не встановлено будь-яких порушень в оформлені податкових накладних.

Позивач зазначає, що всі податкові накладні, виписані на адресу ПрАТ "ЗКЗ" зазначеними вище контрагентами, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних з дотриманням строків реєстрації податкових накладних відповідно до вимог ПКУ. Чинне законодавство за твердженням позивача не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. ПрАТ "ЗКЗ" не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника податкового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме: платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Пунктом 201.8 статті 201 ПКУ встановлено, що право на нарахування податку на складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку, передбаченому статтею 183 ПК України.

Також позивач зазначив, що Податковий Кодекс України для платників податків не передбачає ані обов`язку, ані права вимагати від контрагентів будь-яких відомостей достовірності їх державної реєстрації як суб`єкта підприємницької діяльності, реєстрації платником податків, "податкових взаємовідносин" з бюджетом, ведення податкового обліку, подання декларацій, тощо.

Позивач вважає, що складений за результатами перевірки акт не містить документальних підтверджень порушень при відображенні в обліку взаємовідносин з контрагентами за період, що підлягав перевірці, що свідчить про те, що висновки у акті стосовно порушень позивача при роботі з контрагентами зроблені виключно з припущень перевіряючих, які не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського обліку, що є порушенням Податкового кодексу України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного на іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015.

Висновки щодо заниження податкових зобов`язань на суму придбаних з ПДВ але не використаних в оподаткованих операціях чи операціях, що не є господарською діяльністю, бензину та дизпалива на загальну суму - 7787 грн., ПрАТ "ЗКЗ" вважає необґрунтованими та не коректними.

Щодо висновків, викладених у акті перевірки ДПС (п.3.2 акту) про порушення позивачем п.п.14.1.181,14.1.231 п.14.1 ст.14, п.44.1 статті 44, п.198.1, п.198,2, п.198.3 ст. 198, п.200.1, п.200.4 статті 200, п.201.7, п.201.10 статті 201 ПКУ, внаслідок чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість у сумі 15.749,95 грн., у т.ч. по періодах: березень 2020р. по взаємовідносинах з ТОВ "ГРИФОН-ТРАНС" - 3500 грн., червень 2020р. по взаємовідносинах з ТОВ "ПАРТНЕР ГРУП ЛТД"- 12.249,95 грн., то на думку позивача ТОВ "ГРИФОН-ТРАНС" на власний розсуд здійснює свою господарську діяльність, у тому числі вправі залучати контрагентів з метою виконання умов договору транспортного експедирування №DK001227 від 10.07.2017. Послуги за договором були виконані, організовано перевезення вантажу для ПрАТ "ЗКЗ".

Від ГУ ДПС у Запорізькій області 09.12.2021 надійшов відзив на позовну заяву та пояснення від 11.01.2022. Відповідач заперечує проти позовних вимог, вважає, що ПрАТ "ЗКЗ" було допущено порушення податкового законодавства, які виявлені перевіркою, що призвело до завищення суми від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

Його позиція полягає в наступному.

Актом перевірки встановлено, що основним постачальником бензину А-92, А-95 та дизельного палива на ПрАТ "ЗКЗ" є ТОВ "ВОГ КАРД" (код ЄДРПОУ-42264086), з яким укладено договір №К06-90 поставки нафтопродуктів оптовими партіями від 02.01.2019.

Згідно з оборотними відомостями по складу по рахунку 203 "Паливо" списано бензину та дизпалива на рахунок 232888 "Собівартість внутрішніх транспортних послуг" (Дт 232 Кт 203), тобто, використано (витрачено) бензину А-92 - 1680,752л, бензину А-95 - 10722,027л та дизпалива - 5431,557л.

Згідно з шляховими листами встановлено фактичне використання бензину та дизпалива у наступних обсягах: бензину А-92та А-95 - 10950,133л та дизпалива - 4935,862л.

Крім того, згідно з накладними на внутрішнє переміщення встановлено використання бензину А-92 на інше приладдя (бензокосарка тощо) у обсязі -280 л, який окремою накладною на внутрішнє переміщення ТМЦ списується зі складу, та не впливає на розрахунок кількості палива, що списується із комірок та використовується автотранспортом згідно з шляховими листами.

Перевіркою встановлено різницю між обсягами списання палива та його фактичним використанням, яке підтверджено наявними первинними документами у кількості: бензину А-92 - 237,3л, бензину А-95 - 1215,394л та дизпалива - 495,695л.

Загальна вартість придбаних бензину та дизпалива, але не використаних в оподаткованих операціях чи операціях, що не є господарською діяльністю, складає - 38935,08 грн. без ПДВ, сума ПДВ по ставці 20% складає - 7 787,02 грн.

При взаємовідносинах позивача з ТОВ "ГРИФОН-ТРАНС" за договором транспортного експедирування №DK001227 від 10.07.2017 перевіркою виявлено порушення податкового законодавства, які полягають в наступному.

Товарно-транспортні накладні №559 від 18.03.2020р. та №01552 від 25.03.2020р., які складені під час виконання умов договору, не відповідають вимогам Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568.

Так, у ТТН № 559 від 18.03.2020р. автомобільним перевізником зазначене - ТОВ "С.К. Транслогістик" (код ЄДРПОУ 38927444), вантаж перевозився за маршрутом: м.Одеса - м.Запоріжжя, автомобіль ДАФ.№ НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , водій Петров О.Є. Замовник та вантажоодержувач - ТОВ "Інвестиційна рада", а не ПрАТ "ЗКЗ", вантажовідправником зазначене ПАТ "Виробниче об`єднання "Стальканат", а пунктом розвантаження значиться податкова адреса ПрАТ "ЗКЗ": м. Запоріжжя вул. Гладкова, б.2.

У ТТН №01552 від 25.03.2020 автомобільним перевізником зазначений ФОП Івановський С.А. ( НОМЕР_3 ). Заявки на перевезення та акти здачі-прийняття робіт, у т.ч. транспортних послуг, підписані від імені ТОВ "Грифон-Транс" та ПрАТ "ЗКЗ", а не ФОП Івановським С.А. та ТОВ "С.К. Транслогістик" та ПрАТ "ЗКЗ".

Позивач всупереч умовам договору №DK001227 від 10.07.2017 не надавдокументів на підтвердження того, що ТОВ "Грифон Транс" залучене до перевезення вантажу ФОП Івановським С.А. та ТОВ "С.К. Транслогістик".

Також актом перевірки встановлено, що ТОВ "Грифон-Транс" на даний час не звітує (остання звітність з ПДВ подана у вересні 2020 року), відомості про об`єкти оподаткування відсутні, штатна чисельність - 4 особи, відкрите кримінальне провадження, фігурантом якого є ТОВ "Грифон-Транс", внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32018100000000022 від 15.02.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 статті 205 КК України.

Аналізом задекларованих обсягів наданих послуг ТОВ "Грифон-Транс" у березні 2020р. встановлено, що послуги начебто здійснювались 29 контрагентам - покупцям у великих обсягах по трудовитратам за наявності лише 4 працівників, у тому числі директора. Тому податкова дійшла висновку про недостатність чисельності працівників ТОВ "Грифон-Транс" та, відповідно, неможливість фактичного здійснення задекларованих операцій такою кількістю працівників ТОВ "Грифон-Транс". При цьому у ПрАТ "ЗКЗ" чисельність працюючих на момент перевірки становила - 118 осіб, доцільність залучення третіх осіб до перевезення вантажу та надання експедиторських послуг юридичною особою зі штатом 4 особи є сумнівною.

На думку відповідача для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 №996-ХІV (із змінами та доповненнями). Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних документів за змістом п.44.1статті 44 Податкового кодексу не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Таким чином, ПрАТ "ЗКЗ" всупереч Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.44.1 статті 44 Податкового кодексу України відобразило у податковій звітності ті господарські операції, які не відбулися, їх зміст був відображений лише у первинних документах.

Також під час перевірки було досліджено укладений між ПрАТ "ЗКЗ" та ТОВ "Партнер Груп ЛТД" договір підряду № GI001169 від 11.11.2019 на виконання будівельно-монтажних і ремонтних робіт на об`єктах нерухомості Замовника - ПрАТ "ЗКЗ" за адресою: м.Запоріжжя вул. Гладкова, 2, а також надані акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2020 року, платіжне доручення від 27.08.2020 №521 на суму 30 000грн. (кредиторська заборгованість перед ТОВ "Партнер-Груп ЛТД" складає - 43499,71 грн.), договір № GI001263 від 11.11.2020 про переведення боргу, укладений між ПрАТ "ЗКЗ"(Первісний боржник), ТОВ "Інвестиційна Рада" (Новий боржник) та ТОВ "Партнер - Груп ЛТД" (Кредитор).

На думку ГУ ДПС у Запорізькій області господарські операції позивача з ТОВ "Партнер Груп ЛТД" всупереч статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не призвели до змін у майновому стані платника податків. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Так, актом перевірки встановлено наступне:

- згідно з журналом видачі перепусток та входу/виходу на територію заводу встановлено перебування робітників, які могли виконувати будівельні роботи, у лютому - березні 2020 року, але вони не є працівниками ТОВ "Партнер Груп ЛТД". У червні 2020 року працівники ТОВ "Партнер Груп ЛТД" на територію заводу згідно вищенаведених журналів не проходили (згідно договору підряду Акт приймання-передачі виконаної роботи підписується Замовником протягом 3-х робочих днів з моменту фактичної здачі виконаної роботи і надання акту Підрядником);

- витрати праці робітників-будівельників на обсяг робіт в люд.год. вдвічі завищені у акті приймання виконаних будівельних робіт в порівнянні з фактичним перебуванням на території заводу робітників, які могли виконувати будівельні роботи згідно з вищенаведеними журналами у лютому-березні 2020 року;

- не встановлено джерело походження деяких будівельних матеріалів, що використані при виконанні будівельних робіт та відображені в акті приймання виконаних будівельних робіт;

- номенклатура робіт, що внесено до податкової накладної відрізняється від найменування робіт в акті приймання виконаних будівельних робіт.

Відповідач вважає, що у ПрАТ "ЗКЗ" не виникає права на податковий кредит, оскільки не дотримано обов`язкових умов для виникнення такого права - виникнення об`єкту оподаткування, що передбачено вимогами п.198.3 статті 198 ПКУ від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями).

ПрАТ "ЗКЗ" всупереч вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 44.1 статті 44 Податкового кодексу України відобразило у податковій звітності ті господарські операції, які не відбулися, їх зміст був відображений лише у первинних документах.

В обґрунтування заперечень відповідач посилається на приписи п.44.1 статті 44, п.п.14.1.181 п.14.1 статті 14, п.189.1 статті 189, п. 193.1 статті 193, п.198.3 статті 198, п.198.5 статті 198, п.199.1 статті 199 ПК України.

В судовому засіданні 27.09.2022 суд визнав наявні документи достатніми для об`єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого, після виходу з нарадчої кімнати в порядку статті 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом 10 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши діюче законодавство, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п. 75.1.2 п. 75.1 статті 75 ПКУ документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Щодо податку на додану вартість дії контролюючих органів спрямовані на запобігання необґрунтованому заниженню сум податкових зобов`язань з цього податку, безпідставному одержанню сум бюджетного відшкодування з ПДВ, тобто прийняття передбачених законом заходів до суб`єктів господарювання, які намагаються штучно створювати у податковому обліку з податку на додану вартість від`ємні різниці між податковими зобов`язаннями та податковим кредитом з метою безпідставного одержання коштів з державного бюджету або створювати таки умови для вигодонабувача, виконуючи посередницьку функцію між ним та вигодоформуючим суб`єктом.

Судом встановлено, що згідно з актами документальної позапланової виїзної перевірки від 22.04.2021 №2993/08-01-07-07/5755625 та №4994/08-01-07/5755625 від 16.06.2021 встановлені порушення ПрАТ "ЗКЗ" п.п.14.1.181, 14.1.231 п.14.1 статті 14, п.44.1 статті 44, п.189.1 статті 189, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5 статті 198, п.199.1 статті 199, п.200.1, п.200.4 ст.200, п.201.7, п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) за лютий 2021 року на суму - 23.537грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.07.2021 № 0091470707 про завищення розміру від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму - 23.537грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення позивач оскаржив до ДПС України. Рішенням ДПС України від 01.09.2021 скаргу залишено без задоволення, а ППР без змін.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, ПрАТ "ЗКЗ" оскаржило його в судовому порядку, вимагаючи визнання його протиправним та скасування.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для нарахування позивачу суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму - 23.537грн. стало порушення приписів п.п.14.1.181, 14.1.231 п.14.1 статті 14, п.44.1 ст.44, п.189.1 статті 189, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5 статті 198, п.199.1 статті 199, п.200.1, п.200.4 статті 200, п.201.7, п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами і доповненнями).

Під час перевірки були досліджені взаємовідносини ПрАТ "ЗКЗ" з трьома контрагентами - ТОВ "Грифон-Транс", ТОВ "ПАРТНЕР-ГРУП ЛТД" та ТОВ "ВОГ КАРД".

Порядок формування податкового кредиту визначено Податковим кодексом України (надалі по тексту - ПКУ).

Відповідно до п. 198.3 статті 198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 статті 198 ПКУ вважається дата здійснення першої з подій:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктом 198.6 п. 198 статті 198 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 201.1 статті 201 ПКУ платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно з п.201.10 статті 201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Однак в даному конкретному випадку, з урахуванням доводів представника відповідача, предметом доказування у справі у тому числі, є реальність правочину за укладеними угодами.

Відповідно до п.п. 201.6 та 201.8 статті 201 ПКУ податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Проте податкова накладна не є документом, на підставі якого можливо дійти висновку про використання придбаних товарів (послуг) у межах господарської діяльності платника податку та отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Судом встановлено, що між ПрАТ "ЗКЗ" і ТОВ "ВОГ КАРД" (код ЄДРПОУ-42264086) укладено договір №К06-90 поставки нафтопродуктів оптовими партіями від 02.01.2019.

Всю первинну бухгалтерську документацію, яка підтверджує поставку товару, було представлено під час перевірки. Оплата вартості пального здійснена підприємством у безготівковій формі на підставі платіжних доручень, господарські операції відображені в бухгалтерському обліку ПрАТ "ЗКЗ".

Податкові накладні ТОВ "ВОГ КАРД" містять необхідні реквізити згідно з вимогами п.201.4 статті 201 ПКУ. Суми ПДВ, визначені у податкових накладних, сплачені позивачем у повному обсязі.

Позивач зазначає, що всі податкові накладні, виписані на адресу ПрАТ "ЗКЗ", зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних з дотриманням строків реєстрації податкових накладних відповідно до вимог ПКУ. Пунктом 201.8 статті 201 ПКУ встановлено, що право на нарахування податку на складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку, передбаченому статтею 183 ПК України.

Позивач вважає, що складений за результатами перевірки акт не містить документальних підтверджень порушень при відображенні в обліку взаємовідносин з контрагентами за період, що підлягав перевірці, що свідчить про те, що висновки у акті стосовно порушень позивача при роботі з контрагентами зроблені виключно з припущень перевіряючих, які не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського обліку, що є порушенням Податкового кодексу України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного на іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - це діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результаті та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно з оборотними відомостями по складу по рахунку 203 "Паливо" списано бензину та дизпалива на рахунок 232888 "Собівартість внутрішніх транспортних послуг" (Дт 232 Кт 203), тобто використано (витрачено) бензину А-92 - 1680,752л, бензину А-95 - 10722,027л та дизпалива - 5431,557л.

Згідно з шляховими листами встановлено фактичне використання бензину та дизпалива у наступних обсягах: бензину А-92та А-95 - 10950,133л та дизпалива - 4935,862 л.

Відповідно до накладних на внутрішнє переміщення використання бензину А-92 на інше приладдя (бензокосарка тощо) у обсязі -280л, який окремою накладною на внутрішнє переміщення ТМЦ списується зі складу, та не впливає на розрахунок кількості палива, що списується із комірок та використовується автотранспортом згідно шляхових листів.

Встановлено різницю між обсягами списання палива та його фактичного використання, яке підтверджене наявними первинними документами у кількості: бензину А-92 - 237,3 л, бензину А-95 - 1215,394 л та дизпалива - 495,695 л.

Відповідно до п.44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з п.п.14.1.181 п.14.1 статті 14 ПКУ податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.3 статті 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи),

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п.198.5 статті 198 ПКУ платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Також пунктом 199.1 статті 199 ПКУ передбачено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Згідно з п.189.1 статті 189 ПКУ у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Загальна вартість придбаних бензину та дизпалива, але не використаних в оподаткованих операціях чи операціях, що не є господарською діяльністю, складає - 38935,08грн. без ПДВ, сума ПДВ по ставці 20% складає - 7 787,02грн.

Відповідно до п.201.7 статті 201 ПКУ податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п.201.10 статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну…

Відповідно до п.200.4 статті 200 цього кодексу при від`ємному значенні суми, розраховані згідно з п.200.1 цієї статті, така сума:

в) зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.1 статті 200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Таким чином, ПрАТ "ЗКЗ" в порушення п.44.1 статті 44, п.189.1 статті 189, п.198.5 статті 198, п.199.1 статті 199, п.200.1, п.200.4 статті 200, п.201.7, п.201.10 статті 201 ПКУ занижені податкові зобов`язання на суму придбаних з ПДВ, але не використаних в оподаткованих операціях чи операціях, що не є господарською діяльністю, бензину та дизпалива.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "ГРИФОН-ТРАНС".

ПрАТ "ЗКЗ" та ТОВ "ГРИФОН-ТРАНС" був укладений договір транспортного експедирування №DK001227 від 10.07.2017, згідно з яким Експедитор зобов`язується за плату та за рахунок Клієнта надати та організувати надання послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу (вантажів), а Клієнт зобов`язується сплатити надані послуги.

До акту перевірки та до позовної заяви позивачем надані наступні документи по взаємовідносинах із ТОВ "ГРИФОН-ТРАНС": договір транспортного експедирування та додатки до нього, акти здачі-прийняття робіт, заявки на здійснення перевезень автомобільним транспортом, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, податкові накладні, рахунки-фактури.

Відповідачем під час перевірки та судом були досліджені надані товарно-транспортні накладні №559 від 18.03.2020 і №01552 від 25.03.2020, які в порушення вимог Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, містять ряд недоліків.

Так, у ТТН № 559 від 18.03.2020 автомобільним перевізником зазначене - ТОВ "С.К. Транслогістик" (код ЄДРПОУ-38927444), вантаж перевозився за маршрутом: Одеса - Запоріжжя, автомобіль ДАФ.№ НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , водій Петров О.Є., Замовник та вантажоодержувач - ТОВ "Інвестиційна рада", вантажовідправником зазначене - ПАТ "Виробниче об`єднання" Стальканат".

Вантажоодержувачем у ТТН вказане ТОВ "Інвестиційна рада", а не ПрАТ "ЗКЗ", натомість пунктом розвантаження значиться податкова адреса ПрАТ "ЗКЗ" - м.Запоріжжя вул. Гладкова, 2.

Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, надано визначення вантажоодержувача.

Так, вантажоодержувачем є будь-яка фізична або юридична особа, яка здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку. Відповідно до п. 11 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом. У разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, а третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику. Додатком 7 до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні (додається до пояснень) передбачено типову форму ТТН, якої повинні дотримуватись усі суб`єкти господарювання та вносити у таку ТТН достовірні дані.

Таким чином, ПрАТ "ЗКЗ" складено ТТН № 559 від 18.03.2020 із порушенням вимог Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, оскільки в ній недостовірно вказана інформація про вантажоодержувача та пункт розвантаження та як наслідок, порушено форму заповнення ТТН, передбачену додатком 7 до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Також у ТТН № 559 від 18.03.2020 автомобільним перевізником зазначено ТОВ "С.К. Транслогістик" (код ЄДРПОУ 38927444), у ТТН №01552 від 25.03.2020 автомобільним перевізником зазначено ФОП Івановського С.А. (ІПН НОМЕР_3 ). Слід зазначити, що заявки на перевезення та акти здачі-прийняття робіт, у т.ч. транспортних послуг, підписані від імені ТОВ "Грифон-Транс" та ПрАТ "ЗКЗ", а не ФОП Івановським С.А. та ТОВ "С.К. Транслогістик" та ПрАТ "ЗКЗ". При цьому пунктом 3.2 договору транспортного експедирування №DK001227 від 10.07.2017 передбачено (мовою оригіналу): "в случае привлечения к исполнению настоящего договора иных лиц Экспедитор обязуется предоставить Заказчику заверенную подписью руководителя Экспедитора и печатью последнего копию договора с таким лицом, а также заверенные копии свидетельства о государственной регистрации, устава и/или учредительного договора, справки из Единого реестра предприятий и организаций Украины и справки о принятии на учет плательщика налогов привлеченного лица".

Проте позивачем під час проведення перевірки не було надано документів, передбачених вищевказаним договором, на підтвердження того, що ТОВ "Грифон-Транс" залучено до перевезення вантажу ФОП Івановським С.А. та ТОВ "С.К. Транслогістик".

Суд також приймає до уваги встановлену наступну інформацію стосовно ТОВ "Грифон-Транс": ТОВ "Грифон-Транс" не звітує до податкового органу (остання звітність з ПДВ подана у вересні 2020 року), відомості про об`єкти оподаткування відсутні, штатна чисельність - 4 особи, було відкрите кримінальне провадження, фігурантом якого є саме ТОВ "Грифон-Транс", внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32018100000000022 від 15.02.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 статті 205 КК України.

Крім того, аналізом задекларованих обсягів наданих послуг ТОВ "Грифон-Транс" у березні 2020 року встановлено, що послуги начебто здійснювались 29 контрагентам - покупцям у великих обсягах по трудовитратах за наявності лише 4 працівників, у тому числі директора.

Тому відповідачем зроблено висновок про недостатність чисельності працівників ТОВ "Грифон-Транс" та, відповідно, неможливості фактичного здійснення задекларованих операцій.

Суд з таким висновком податкового органу погоджується.

Проте суд не погоджується з позицією відповідача в тому, що при чисельності працюючих осіб ПрАТ "ЗКЗ" у 118 осіб, є незрозумілим доцільність залучення третіх осіб до перевезення вантажу та надання експедиторських послуг.

Суд вважає, що ПрАТ "ЗКЗ", як суб`єкт господарювання, вправі на власний розсуд здійснювати господарську діяльність в межах діючого законодавства та укладати договори, спрямовані на досягнення цілей товариства та отримання прибутку.

Встановлені факти щодо господарської діяльності ТОВ "Грифон-Транс" прийняті до уваги судом при вирішенні спору, оскільки у сукупності доказів свідчать про нереальність проведення господарських операцій між ТОВ "Грифон-Транс" та ПрАТ "ЗКЗ".

Суд враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 18.03.2020 у справі №826/8114/15, в якій зазначено, що платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

Верховний Суд у згаданій вище справі зазначив, що про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі-Закон №996) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону №996, відповідно до якого фінансова, податкова та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за №168/704 (далі - Положення), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення (підпункт 2.16 пункту 2 Положення).

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних документів за змістом пункту 44.1 статті 44 ПКУ не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, а також враховуватись повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції документів.

Як встановлено судом, аналізом представлених в ході проведення перевірки первинних документів відповідачем встановлена невідповідність їх нормам діючого законодавства, з чим суд погоджується з огляду на вищевикладене.

Також судом встановлено, що ПрАТ "ЗКЗ" та ТОВ "ПАРТНЕР-ГРУП ЛТД"був укладений договір підряду № GI001169 від 11.11.2019, за умовами якого Підрядник зобов`язується на свій ризик виконати роботу за завданням Замовника, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Предметом договору є будівельно-монтажні та ремонтні роботи на об`єктах нерухомості Замовника, за адресою: м.Запоріжжя вул. Гладкова, 2 з подальшою передачею результатів роботи Замовнику.

До перевірки був наданий акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2020 року, платіжне доручення від 27.08.2020 №521 на суму 30 000грн. (кредиторська заборгованість перед ТОВ "Партнер-Груп ЛТД" складає - 43499,71 грн.); договір № GI001263 від 11.11.2020 про переведення боргу, укладений між ПрАТ "ЗКЗ" (Первісний боржник), ТОВ "Інвестиційна Рада" (Новий боржник) та ТОВ "Партнер - Груп ЛТД" (Кредитор).

Згідно з відомістю по рахунку 377.8 зазначена наявна кредиторська заборгованість на суму - 43499,71грн. перед ТОВ "Інвестиційна Рада".

Господарські операції позивача з ТОВ "Партнер Груп ЛТД" всупереч вимогам статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не призвели до змін у майновому стані платника податків.

Так, відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Актом перевірки було встановлено фактичне нездійснення ТОВ "ПАРТНЕР-ГРУП ЛДТ" будівельних робіт на користь ПрАТ "ЗКЗ" у червні 2020 року з огляду та таке.

Згідно з журналом видачі перепусток та входу/виходу на територію заводу встановлено перебування робітників, які могли виконувати будівельні роботи у лютому-березні 2020 року, але вони не є працівниками ТОВ "ПАРТНЕР-ГРУП ЛДТ". У червні 2020 року працівники ТОВ "ПАРТНЕР-ГРУП ЛДТ" на територію заводу згідно з вищенаведеними журналами не проходили.

Витрати праці робітників - будівельників на обсяг робіт в люд./год. вдвічі завищені у акті приймання виконаних будівельних робіт в порівнянні з фактичним перебуванням на території заводу робітників, які могли виконувати будівельні роботи згідно з вищенаведеними журналами у лютому-березні 2020р.

Не встановлено джерел походження деяких будівельних матеріалів, що використані при виконанні будівельних робіт та відображені в акті приймання виконаних будівельних робіт.

Номенклатура робіт, що внесена до податкової накладної, відрізняється від найменування робіт в акті приймання виконаних будівельних робіт.

Вищевказані факти прийняті судом до уваги при розгляді справи, оскільки у сукупності доказів вони свідчать про нереальність господарської операції між позивачем та його контрагентом.

Також судом враховано правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 01.02.2021 у справі №826/12509/19 (К/9901/29812/19).

Так, судом прийняті до уваги наступні факти нереальності господарських операцій: розрахункова тривалість робочого часу, об`єктивно необхідного для виконання обсягів робіт, зазначених в актах приймання виконаних робіт, актах надання послуг, враховуючи відсутність у контрагентів персоналу працівників, матеріальних ресурсів (в тому числі, у на умовах цивільно-правових договорів), виключає можливість виконання робіт цими товариствами; товариства не мають необхідних ресурсів для здійснення реальної підприємницької діяльності (основних засобів (механізмів, приміщень, обладнання тощо), в тому числі, в оренді, а також працівників, які б могли виконати зазначені роботи); в ЄРПН немає інформації щодо придбання (отримання в користування) зазначеними суб`єктами господарювання основних засобів та/або послуг з використання персоналу, необхідних для виконання будівельно-монтажних, ремонтних робіт;джерело походження придбаного позивачем обладнання (плати інтерфейсів) не встановлено і по ЄРПН не прослідковується.

У відповідності до п.п.14.1.36 п.14.1 статті 14 ПКУ господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 статті 14 ПКУ "податковий кредит - сума, на яку платник має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду…".

Відповідно до п.п.14.1.231 п.14.1 статті 14 ПКУ розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Як зазначено у п.198.1 статті 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п.198.2 статті 192 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

- дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 статті 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 розділу І цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього розділу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Суд погоджується з доводами відповідача щодо відсутності виникнення у ПрАТ "ЗКЗ" права на податковий кредит, оскільки позивачем не дотримано обов`язкових умов для виникнення такого права - виникнення об`єкту оподаткування, що передбачено п.198.3 статті 198 ПКУ.

ПрАТ "ЗКЗ" всупереч вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відобразило у податковій звітності ті господарські операції, які не відбулися, їх зміст був відображений лише у первинних документах.

З огляду на встановлені вище обставини, суд також погоджується з доводами відповідача в тому, що позивачем в ході перевірки не були надані представнику відповідача документи, які б свідчили про реальність угод.

Суд критично ставиться до представлених під час розгляду спору копій договорів, укладених посередниками, враховуючи те, що вони були надані вже в судовому засіданні після отримання відзиву на позов, а під час перевірки такі документи не були представлені державній податковій службі всупереч обов`язку їх представлення відповідно до приписів Податкового Кодексу України.

А тому суд не бере до уваги доводи позивача щодо того, що надані ним договори, податкові та видаткові накладні, є беззаперечними доказами.

На підставі вищевикладеного, керуючись внутрішнім переконанням, суд у сукупності досліджених документальних доказів дійшов висновку про недоведеність позивачем фактів, викладених у позові.

А відтак суд відмовляє у задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 3, 12, 232, 233, 238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

Вирішив:

У позові відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.А. Кричмаржевський

Повний текст рішення складено 11.10.2022.