Рішення

від 11.10.2022 по справі 826/15311/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2022 року м. Київ № 826/15311/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрівської Н.А.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Ірпінського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Київській області

до Головного управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» по місту Києву та Київській області

про стягнення коштів у розмірі 80666,50 грн, -

В С Т А Н О В И В:

Ірпінське об`єднане управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі по тексту - позивач, Ірпінське ОУПФУ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» по місту Києву та Київській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПАТ «Ощадбанк»), у якому просив: стягнути на користь позивача неповернуту суму пенсії ОСОБА_1 за період листопад 2007 року по травень 2010 року в сумі 80666,50 грн із відсотками, визначеними договором від 23 березня 209 року №10.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на обов`язок повернення відповідачем пенсійних виплат, зарахованих на поточний рахунок разом з нарахованими відсотками у разі надходження відомостей про смерть одержувача пенсії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2016 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 08 грудня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі, проведено дії з підготовки справи в порядку статті 110 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час постановлення зазначеної ухвали).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2016 року закінчено підготовче провадження та призначено справу №826/15311/16 до судового розгляду у судовому засіданні.

Відповідачем подано заперечення на позовну заяву, у якому ГУ ПАТ «Ощадбанк» не погоджується із заявленими позовними вимогами, оскільки чинним законодавством не надано повноважень банківським установам розпоряджатись рахунками клієнтів в разі їх смерті; оскільки банк не має права на кошти, що знаходяться на рахунку, відкритому пенсіонером, відсутні правові підстави для задоволення вимог про зобов`язання банку списати кошти з рахунку, а дії відповідача в межах спірних відносин є правомірними. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду, мотивоване тим, що позивачем припинено нарахування пенсії ОСОБА_2 в травні 2010 року, що дає підстави вважати, що йому було відомо про смерть ОСОБА_2 в травні 2010 року, проте, до суду позивач звернувся лише 28 вересня 2016 року.

У судовому засіданні 10 квітня 2017 року первісного позивача УПФУ у м. Ірпені Київської області замінено на належного - Ірпінське ОУПФУ, зобов`язано позивача надати пояснення щодо строків звернення до суду.

На підставі розпорядження про повторний автоматизований розподіл від 11 жовтня 2017 року № 7011 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 жовтня 2017 року визначено суддю Добрівську Н.А. для розгляду адміністративної справи № 826/15311/16 та вказану справу 27 жовтня 2017 року передано на розгляд судді Добрівській Н.А.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2017 року адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

Позивачем надано пояснення щодо строків звернення до суду, відповідно до яких у зв`язку з отриманням інформації у травні 2010 року про відсутність пенсіонера за місцем проживання, з метою встановлення достовірності такої інформації здійснено виїзд по місцю проживання пенсіонера АДРЕСА_1 ; під час виїзду 21 травня 2010 року встановлено, що пенсіонер ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 за вказаною адресою не проживає протягом тривалого часу, про що складено акт в присутності сусідів, від підпису відмовились. Розпорядженням управління призупинена виплата пенсії пенсіонеру ОСОБА_1 з 01 червня 2010 року до з`ясування обставин у зв`язку з отриманням спеціалістом інформації в травні 2010 року щодо відсутності цього пенсіонера, на підтвердження чого надано копії розпорядження та акта.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, чинного на момент виникнення спірних відносин, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення передбачених законом вимог.

Положеннями статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, чинного на момент виникнення спірних відносин, визначено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Як свідчать матеріали справи, підставою для звернення до суду в межах цієї справи є надходження до позивача листа Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Ірпінського міського управління юстиції ГТУЮ у Київській області від 26 вересня 2015 року №1351/03.1-27, яким повідомлено, зокрема про наявність актового запису про смерть №78 від 15 жовтня 2007 року, складеного виконкомом Рожівської сільради Косівського району Івано-Франківської області на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після отримання зазначеного листа, позивачем вчинялися дії щодо повернення пенсії і нарахованих на неї відсотки ОСОБА_1 за період з листопада 2007 року по травень 2010 року в сумі 80666,50 грн шляхом надіслання відповідачу листів з вимогами повернути зазначені кошти протягом періоду з жовтня 2015 року по травень 2016 року; до суду позивач звернувся лише 28 вересня 2016 року.

Жодних доказів, які б підтверджували виникнення підстав, що дають позивачу право на пред`явлення передбачених законом вимог щодо стягнення з відповідача неповернуту суму пенсії ОСОБА_1 за період листопад 2007 року по травень 2010 року в сумі 80666,50 грн із відсотками, у 2010 році, відповідачем не надано та докази на підтвердження того, що позивач був обізнаний щодо смерті пенсіонера ОСОБА_1 у 2010 році в матеріалах справи відсутні.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, а тому відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строків звернення до суду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив і просив відмовити у його задоволенні.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом викладення його у новій редакції.

У судовому засіданні 23 травня 2018 року суд, з урахуванням положень пункту 10 підпункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції, за згодою учасників процесу визначив порядок розгляду справи - у спрощеному провадженні (без участі сторін).

Заслухавши пояснення учасників процесу, ознайомившись із письмово викладеними доводами учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали, суд встановив такі обставини справи.

Між позивачем та відповідачем укладено договір №10 на зарахування і виплату пенсій та (грошової допомоги), що фінансуються з пенсійного фонду України через установи ВАТ «Ощадбанк» від 25 березня 2009 року, за умовами якого банк виконує функції виплати пенсій, передбачені Порядком №1596 від 30 серпня 1999 року (з наступними змінами); додаткову угоду від 01 квітня 2010 року, додаткову угоду №2 від 21 березня 2011 року. При укладенні даного договору сторони керувались постановою КМУ від 30 серпня 1999 року №1596 «Про заходи щодо виконання статті 3 Указу Президента України від 4 липня 1998 року №734» (з наступними змінами).

Вказаний договір №10 від 25 березня 2009 року є адміністративним договором, оскільки є двосторонньою угодою, зміст якої складають права та обов`язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій позивача, яке у даному випадку є суб`єктом владних повноважень, задля здійснення владних управлінських функцій якого укладено зазначений договір. Метою укладення даного договору була реалізації функції держави стосовно виплати пенсій громадянам через банківські установи.

Статтею 1 вказаного договору передбачено, що Банк виконує функції виплат пенсій, передбачені Порядком №1596.

Відповідно до пункту 2, 3 статті 8 Договору з місця, наступного за місцем смерті одержувача, Банк, при отриманні такого повідомлення, припиняє зарахування на поточний рахунок суми пенсій та грошової допомоги.

Суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок одержувача, разом з нарахованими на них відсотками починаються з місяця, наступного за місцем його смерті, установи Банку повертають органам Фонду за його письмовим розпорядженням не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача за умови наявності цих сум на поточному рахунку пенсіонера.

Відповідно до зазначеного договору, сума належної пенсіонеру ОСОБА_1 пенсії перераховувалась на поточний рахунок, який відкритий у філії ВАТ «Ощадбанк», правонаступником якого є відповідач.

Відповідно до наданої позивачем довідки, пенсіонеру ОСОБА_1 з листопада 2007 року по травень 2010 року було нараховано пенсію у розмірі 80666,50 грн, що також підтверджується листом позивача від14 лютого 2018 року №1342/11, відповідно до якого кошти, перераховані на рахунок померлого пенсіонера ОСОБА_1 з листопада 2007 року по травень 2010 року на розрахункові рахунки управління ТВБВ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 в рахунок сплати заявлених позовних вимог не надходили, а відтак станом на 14 лютого 2018 року наявна сума заборгованості складає 80666,50 грн.

Листом Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Ірпінського міського управління юстиції ГТУЮ у Київській області від 26 вересня 2015 року №1351/03.1-27 повідомлено, зокрема про наявність актового запису про смерть №78 від 15 жовтня 2007 року, складеного виконкомом Рожівської сільради Косівського району Івано-Франківської області на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Листом від 05 жовтня 2015 року позивач звернувся до відповідача з проханням повернути пенсію і нараховані на неї відсотки ОСОБА_1 за період з листопада 2007 року по травень 2010 року в сумі 80666,50 грн у зв`язку зі смертю пенсіонера 13 жовтня 2007 року; кошти перераховані на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий у відділенні 712/9999.

Листом від 27 жовтня 2015 року №8099/02 УПФУ в м. Ірпені Київської області проінформував відповідача, що ним не виконані вимоги законодавства щодо повідомлення про неодержання коштів пенсіонером більше одного року та повернення коштів на рахунок управління.

Вимогою УПФУ в м. Ірпені Київської області від 30 жовтня 2015 року №8191/02 від відповідача вимагалося повернення коштів ПФУ з рахунку померлого пенсіонера ОСОБА_1 .

Листом відповідача від 05 листопада 2015 року №56-1/3949 у відповідь на листи від 05 жовтня 2015 року, від 27 жовтня 2015 року та від 30 жовтня 2015 року повідомлено, що між ним та ОСОБА_1 укладено договір на відкриття карткового рахунку від 15 липня 2004 року №57, за умовами якого кошти на рахунку є власністю клієнта і саме він, а після його смерті спадкоємці, мають право на розпорядження коштами, банк не має права на розпорядження коштами, які надходять на рахунки клієнтів, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для задоволення вимог про зобов`язання банку списати грошові кошти з рахунку..

Листами від 16 листопада 2015 року №8629/02, від 26 листопада 2015 року №8889/02 позивач запросив інформацію про залишок коштів на картковому рахунку ОСОБА_1 станом на 16 листопада 2015 року.

Листом від 08 грудня 2015 року №56-1/4891 відповідач зазначив, що не має прав на кошти, що знаходяться на рахунку, відкритому пенсіонером, тому відсутні правові підстави для задоволення вимог про зобов`язання банку списати грошові кошти з рахунку.

Листом від 16 грудня 2015 року №9549/01 позивач запросив інформацію про залишок коштів на картковому рахунку ОСОБА_1 .

Листом від 29 грудня 2015 року №1275/1 відповідач зазначив, що не може надати запитувану інформацію, оскільки така інформація є банківською таємницею.

Листами від 24 березня 2016 року №2075/-1, від 06 квітня 2016 року №3460/01 позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути пенсійні кошти з карткового рахунку, відкритого на ім`я ОСОБА_1 , які були перераховані після його смерті.

Відповідач листом №0773 повідомив позивача про подальше направлення звернень відносно повернення пенсійних коштів з карткового рахунку померлого ОСОБА_1 на адресу начальника управління.

Листами УПФУ в м. Ірпені Київської області від 13 квітня 2016 року №2619/01, від 18 травня 2016 року №3443/01 позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути пенсійні кошти з карткового рахунку, відкритого на ім`я ОСОБА_1 , які були перераховані після його смерті у період з листопада 2007 року по травень 2010 року.

Листом відповідача від 16 травня 2016 року №23-125 відповідач повідомив про відсутність правових підстав для повернення коштів померлого пенсіонера ОСОБА_1 , оскільки вимоги щодо повернення пенсій з рахунку пенсіонера за умови добровільної виплати ПФУ (тобто зарахування на банківський рахунок пенсіонера) після його смерті суперечать вимогам чинного законодавства.

Вважаючи дії відповідача щодо відмови у поверненні коштів протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Статтею 3 Указу Президента України від 04 липня 1998 року за №734/98 «Про впорядкування сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування та раціональне використання коштів Пенсійного фонду України» встановлено, що починаючи з 1 січня 1999 року, виплата пенсій та грошової допомоги здійснюється установами банків за рахунок коштів Пенсійного фонду України через особові рахунки пенсіонерів і одержувачів грошової допомоги (крім пенсіонерів та одержувачів грошової допомоги, які проживають у сільській місцевості, де немає відділень установ банків).

На виконання статті 3 Указу Президента України №734/98, Кабінет Міністрів України постановою від 30 серпня 1999 року №1596 затвердив Порядок виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банківських установах, який регулює питання виплати пенсій та грошової допомоги, що нараховуються відповідно органами Пенсійного фонду та органами праці та соціального захисту населення і фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду та відповідних бюджетів, за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх вклади до запитання (поточні рахунки) в установах уповноважених банків (далі - поточні рахунки).

Пунктами 2, 4 Порядку №1596 встановлено, що виплата пенсій та грошової допомоги згідно з цим Порядком здійснюється через поточні рахунки, що відкриваються у банках, з якими Пенсійний фонд та Мінсоцполітики за результатами конкурсу укладають відповідні угоди з визначенням санкцій за недотримання ними договору перед одержувачами.

Установи уповноважених банків здійснюють відкриття поточних рахунків, проводять операції із зарахування сум пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки відповідно до цього Порядку, угод, укладених ними з управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, управліннями праці та соціального захисту населення райдержадміністрацій, виконкомів міських, районних у місті рад (далі - органи праці та соціального захисту населення) або центрами з нарахування і виплати пенсій та допомоги - у регіонах, де функціонують такі центри.

Відповідно до пункту 18 Порядку №1596 на підставі одержаних документів органи Пенсійного фонду або органи праці та соціального захисту населення проводять перерахування відповідній установі уповноваженого банку коштів, необхідних для виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки одержувачів.

Для забезпечення своєчасної виплати пенсії органи Пенсійного фонду і органи праці та соціального захисту населення перераховують кошти не пізніше ніж за один операційний день до встановленої дати виплати.

Згідно з пунктом 13 Порядку №1596, у разі надходження до уповноваженого банку відомостей про смерть одержувача пенсії та грошової допомоги уповноважений банк зобов`язаний припинити зарахування коштів на поточний рахунок з місяця, наступного за місяцем смерті одержувача, і зробити відповідну помітку у примірнику списку на зарахування пенсій та допомоги, що підлягає поверненню органу Пенсійного фонду або органу праці та соціального захисту населення. Суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок разом з нарахованими на них відсотками починаючи з місяця, наступного за місяцем смерті пенсіонера, підлягають поверненню уповноваженим банком відповідно органам Пенсійного фонду та соціального захисту населення не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача.

Аналогічні умови містяться у статті 8 договору №10 на зарахування і виплату пенсій та (грошової допомоги), що фінансуються з пенсійного фонду України через установи ВАТ «Ощадбанк» від 25 березня 2009 року.

При цьому, Порядком №1596 передбачено обов`язок уповноваженого банку щодо повернення зарахованих на поточний рахунок разом з нарахованими на них відсотків грошових коштів, лише у разі надходження до уповноваженого банку відомостей про смерть одержувача пенсії.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що після отримання позивачем листа Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Ірпінського міського управління юстиції ГТУЮ у Київській області від 26 вересня 2015 року №1351/03.1-27 повідомлено, зокрема про наявність актового запису про смерть №78 від 15 жовтня 2007 року, складеного виконкомом Рожівської сільради Косівського району Івано-Франківської області на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивач звертався до відповідача з листами та з вимогами від 05 жовтня 2015 року, від 30 жовтня 2015 року №8191/02, від 24 березня 2016 року №2075/-1, від 06 квітня 2016 року №3460/01, ід 13 квітня 2016 року №2619/01, від 18 травня 2016 року №3443/01 про повернення пенсії і нарахованих на неї відсотків ОСОБА_1 за період з листопада 2007 року по травень 2010 року в сумі 80666,50 грн у зв`язку зі смертю пенсіонера 13 жовтня 2007 року; листами від 16 листопада 2015 року №8629/02, від 26 листопада 2015 року №8889/02, від 16 грудня 2015 року №9549/01 позивач просив надати інформацію щодо залишку коштів на картковому рахунку ОСОБА_1 .

Проте, відповідач листами від 27 жовтня 2015 року №8099/02, від 05 листопада 2015 року №56-1/3949, від 08 грудня 2015 року №56-1/4891, від 29 грудня 2015 року №1275/1, №0773, від 16 травня 2016 року №23-125 повідомив про відсутність правових підстав для повернення коштів померлого пенсіонера ОСОБА_1 , оскільки вимоги щодо повернення пенсій з рахунку пенсіонера за умови добровільної виплати ПФУ (тобто зарахування на банківський рахунок пенсіонера) після його смерті суперечать вимогам чинного законодавства; зазначив, що не має прав на кошти, що знаходяться на рахунку, відкритому пенсіонером, та вказав, що відомості щодо залишку коштів на картковому рахунку є банківською таємницею.

Відповідно до статті 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду використовуються на:

1) виплату пенсій, передбачених цим Законом;

2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом;

3) фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду;

4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій;

5) формування резерву коштів Пенсійного фонду.

Забороняється використання коштів Пенсійного фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат та на цілі, не передбачені цим Законом.

Згідно з положеннями статті 25 Цивільного кодексу України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. Днем смерті слід вважати день біологічної смерті.

Статтею 346 Цивільного кодексу України визначено, що право власності припиняється, зокрема, у разі смерті власника.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду припиняється у разі смерті пенсіонера. Пенсія виплачується пенсіонеру по місяць його смерті включно.

З урахуванням зазначених положень законодавства у суду є підстави вважати, що пенсійні виплати, зараховані на поточний рахунок пенсіонера з місяця, наступного за місяцем його смерті, не належать йому, а тому в силу положень статті 83 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є власністю держави в особі Пенсійного фонду України.

Таким чином суд зазначає, що пенсія за період з листопада 2007 року по травень 2010 року в розмірі 80666,50 грн була перерахована відповідачу помилково, оскільки вказаний пенсіонер помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При цьому, судом не досліджується питання наявності коштів у розмірі 80666,50 грн на поточному рахунку померлого пенсіонера, оскільки відповідачем така інформація не була надана як і не було спростовано заявлену до відшкодування суму.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Оскільки, на час розгляду справи заборгованість у розмірі 80666,50 грн відповідачем у добровільному порядку не погашена, вона підлягає стягненню в судовому порядку.

Згідно з частиною першою статті 9, статтею 72, частинами першою, другою, п`ятою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2, 5-11, 73-77, 90, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Ірпінського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129; адреса: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г) на користь Ірпінського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (код ЄДРПОУ 41248152, адреса: 08205, м. Ірпінь, вул. Шевченка, буд. 4) неповернуту суму пенсії ОСОБА_1 за період з листопада 2007 року по травень 2010 року в сумі 80666,50 грн разом з нарахованими на них відсотками, визначеними договором від 23 березня 2009 року №10.

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному статтями 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України протягом 30 днів з моменту складення повного тексту

Суддя: Н.А. Добрівська