Рішення

від 10.10.2022 по справі 341/1798/21

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 341/1798/21

Номер провадження 2/341/65/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2022 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого-судді Гаполяка Т.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до:

- ОСОБА_2 ,

- ОСОБА_3 ,

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору:

- Галицька районна державна нотаріальна контора,

- Рогатинський районний відділ Державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ),

про визнання права власності на нерухоме майно, -

в с т а н о в и в:

1.Стислий виклад позиції позивача, відповідача.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до:

- ОСОБА_2 ,;

- ОСОБА_3 ,

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору:

- Галицька районна державна нотаріальна контора,

- Рогатинський районний відділ Державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ),

та просить суд визнати за ним право власності на садове домоволодіння, до складу якого входить садовий будинок загальною площею 37,9 кв.м. та земельна ділянка площею 0,0572 га., кадастровий номер: 2621280601:01:001:0274, що за адресою: АДРЕСА_1 .

Вирішити питання розподілу судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 22 жовтня 2020 року ДП «СЕТАМ» проведено електронні торги з продажу спірного садового домоволодіння. Ним придбано дане садове домоволодіння.

04 листопада 2020 року но депозитний рахунок Рогатинського районного відділу Державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внесено 147 953 грн. в рахунок оплати придбаного.

09 листопада 2020 року йому видано Акт про проведення електронних торгів в якому відображено його перемогу у торгах і який є підставою для подальшого оформлення ним права власності на придбане майно.

Постановою від 03 грудня 2020 року нотаріуса Галицької районної державної нотаріальної контори Кіщук Л.І. йому відмовлено у вчиненні нотаріальної дії. Зокрема, відповідачами надано дублікати Договорів дарування спірного садового домоволодіння за якими ОСОБА_3 садове домоволодіння подарував ОСОБА_2 .

Вважає, що спірне садове домоволодіння він правомірно набув у власність, однак наявні перешкоди в реалізації права власника. У зв`язку з чим змушений звернутись до суду з позовом.

В судове засідання позивач, його представник - адвокат Іваночко Ю.А. не з`явились. Представником скеровано заяву про розгляд справи у його та позивача відсутності.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 , її представник - адвокат Лотоцька Н.В. будучи належно повідомлені про час та місце розгляду справи не з`явились. Представником - адвокатом Лотоцькою Н.В. скеровано чергову заяву про відкладення розгляду справи, враховуючи сімейні обставини. Заява не забезпечена доказами.

В судове засідання відповідач ОСОБА_3 , будучи належно повідомленим про час та місце розгляду справи черговий раз не з`явився, представника не скерував.

Третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - Галицькою районною державною нотаріальною конторою, будучи належно повідомленою про час та місце розгляду справи, представника не скеровано.

Третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - Рогатинським районним відділом Державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) скеровано пояснення на позов у яких відображено прийняті державним виконавцем рішення та вчинені процесуальні дії. Зазначено про відсутність інформації про оскарження сторонами Акту про проведення електронних торгів. Будучи належно повідомленою про час та місце розгляду справи третьою особою представника не скеровано.

2.Вчинені процесуальні дії у справі, рішення щодо подальшого руху справи.

Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 19 жовтня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 17 лютого 2022 року клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Лотоцької Н.В. про заміна відповідача ОСОБА_2 належним відповідачем ОСОБА_3 - залишено без задоволення.

Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 16 березня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 07 червня 2022 року постановлено повернутись до стадії підготовчого провадження у справі.

Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 27 липня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

3.Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

22 жовтня 2020 року ДП «СЕТАМ» проведено електронні торги з продажу садового домоволодіння, до складу якого входить садовий будинок загальною площею 37,9 кв.м. та земельна ділянка площею 0,0572 га., кадастровий номер: 2621280601:01:001:0274, що за адресою: АДРЕСА_1 торгів - ОСОБА_1 (а.с. 11).

09 листопада 2020 року Головним державним виконавцем Рогатинського районного відділу Державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Кривенем І.С. складено Акт про проведення електронних торгів в якому відображено результат проведених торгів і який є підставою для подальшого оформлення за ОСОБА_1 права власності на придбане майно. Електронні торги проведено в межах виконавчого провадження з примусового виконання рішень Індустріального районного суду м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості (а.с. 9-10).

Згідно інформації, наявної в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстрація права власності на садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 здійснено за ОСОБА_3 . Постановами державних виконавців від 05 вересня 2016 року та 07 листопада 2019 року накладено арешт на садовий будинок (а.с. 12-13).

Згідно інформації, наявної в Державному земельному кадастрі, реєстрація права власності на земельну ділянку площею 0,0572 га., кадастровий номер: 2621280601:01:001:0274, що за адресою: АДРЕСА_1 здійснено за ОСОБА_3 (а.с. 15).

14 січня 2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в інтересах якої діяла представник ОСОБА_5 укладено договори дарування садового будинку та земельної ділянки, що за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченні Державним нотаріусом Калиняк Л.М. (а.с. 88-90).

Постановою від 03 грудня 2020 року нотаріуса Галицької районної державної нотаріальної контори Кіщук Л.І. відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачу свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на садовий будинок та земельну ділянку, що за адресою: АДРЕСА_1 . Зокрема, представником ОСОБА_3 - ОСОБА_2 надано дублікат Договору дарування спірного садового домоволодіння за яким ОСОБА_3 садове домоволодіння подарував ОСОБА_2 (а.с. 141-143, 88-90).

4.Норми матеріального права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі статтями 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (пункт 1 частини третьої статті 223 ЦПК України).

Враховуючи належність повідомлення про час та місце розгляду справи, недоведення поважності причин неявки, клопотання про розгляд справи у відсутності, судом постановлено розглянути справу за відсутності сторін.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Частиною першою статті 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним.

Згідно із статтею 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У статті 392 ЦК України вказано, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, із змісту статті 392 ЦК України вбачається, що вона містить дві диспозиції, за яких власник майна може звернутися з позовом про визнання права власності: 1) якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою; 2) у разі втрати власником документа, який засвідчує право власності.

Суб`єктом вимог про визнання права власності може бути будь-яка особа, яка вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів у третіх осіб або претензіями третіх осіб чи необхідністю отримати правовстановлюючі документи.

Позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів. Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб. Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.

Спосіб захисту, передбачений статтею 392 ЦК України, є різновидом загального способу захисту - визнання права, а тому його може бути використано в зобов`язальних відносинах за відсутності іншого, окрім судового, шляху відновлення порушеного права.

Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 334/16879/15-ц.

Системний аналіз наведених положень свідчить про те, що набуття права власності на певні об`єкти передбачає наявність юридичного складу, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти.

Різновидом договору купівлі-продажу є продаж майна на прилюдних торгах, сторонами якого є організатор торгів як продавець та переможець торгів як покупець, а його істотними умовами - предмет договору та покупна ціна.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, складення державним виконавцем за результатами їх проведення акту про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а відтак є правочином.

Зазначений правовий висновок, викладено у постанові Верховного Суду України від 13 лютого 2013року у справі №6-174цс12.

Відповідно до вимог пунктів 8, 9, 10 Розділу Х Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року № 2831/5, Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.

У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги.

У разі придбання рухомого майна акт про проведені електронні торги є підставою для отримання майна у зберігача. Зазначений акт підтверджує виникнення права власності у особи, що придбала рухоме майно.

Переможець електронних торгів зобов`язаний отримати майно у зберігача не пізніше семи робочих днів з дати отримання акта.

У пункті 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20) зроблено висновок про те, що «свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, не є правовстановлюючим документом, а лише підтверджує вчинення сторонами дій, спрямованих на передання нерухомого майна у володіння покупцю. Видача свідоцтва не тягне переходу права власності на нерухоме майно від боржника до покупця. Відповідно до частини четвертої статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Абзац другий пункту 8 розділу X Порядку, відповідно до якого у випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги, не відповідає зазначеній нормі закону, а тому не підлягає застосуванню згідно з частиною сьомою статті 10 ЦПК України. Тому свідоцтво є лише підставою для державної реєстрації права власності за покупцем, але не є правовстановлюючим документом, і вичерпує свою дію із здійсненням такої реєстрації».

Позивач позбавлений можливості реалізувати свої права, як набувач майна, хоч виконав свій обов`язок щодо оплати за майно, отримав акти про проведені електронні торги та звернувся до нотаріуса за отриманням свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та реєстрацію права власності.

Відповідно до частин першої та другої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Визнання права як універсальний спосіб захисту абсолютних та виключних прав і охоронюваних законом інтересів передбачене у статті 16 ЦК України.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим, а саме повинно реально відновлювати наявне порушене, оспорене або невизнане право, такий спосіб має відповідати характеру правопорушення та цілям судочинства та не може суперечити принципу верховенства права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Такий правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 48/340, від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18.

Урахувавши, що спірне майно не вийшло з власності ОСОБА_3 , з огляду на відсутність реєстрацій права власності на підставі договорів дарування за ОСОБА_2 , видачу переможцю прилюдних торгів акту про придбання майна з прилюдних торгів є посвідченням факту належності йому на праві власності майна, придбаного з прилюдних торгів, та зважаючи на відмову нотаріуса у видачі свідоцтв про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, а також неможливість реалізувати свої права на придбане майно через нотаріуса чи іншого суб`єкта, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання на ним права власності на придбане

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, суд вважає виконаним свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Понесення позивачем судових витрат у виді судового збору в розмірі 1 479 грн. 53 коп., підтверджено платіжним дорученням (а.с. 7).

Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі по 739 грн. 77 коп. з кожного.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явилися, суд, з дотриманням положень частини 6 статті 259, частини 5 статті 268 ЦПК України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше десяти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання. На виконання вимог частини 4 статті 268 ЦПК України підписав судове рішення без його проголошення.

Керуючись стаття 10, 12, 13, 81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на:

-садовий будинок загальною площею 37,9 кв.м., що за адресою: АДРЕСА_1 ;

-земельну ділянку площею 0,0572 га., кадастровий номер: 2621280601:01:001:0274 з цільовим призначенням - для індивідуального садівництва, що за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 по 739 (сімсот тридцять дев`ять) гривень 77 копійок сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:

ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання якого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Відповідачі:

ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

ОСОБА_3 , АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Повне рішення суду складене 10 жовтня 2022 року.

СуддяТарас ГАПОЛЯК