УХВАЛА
12 жовтня 2022 року
м. Київ
cправа № 911/2649/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Суховий В.Г. (головуючий), Берднік І.С., Зуєв В.А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Металомонтажне об`єднання "Київстальконструкція" (далі - ТОВ "Металомонтажне об`єднання "Київстальконструкція", відповідач, скаржник)
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022
у справі № 911/2649/21
за позовом Національного наукового центру "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України"
до ТОВ "Металомонтажне об`єднання "Київстальконструкція"
про стягнення 130 693,38 грн.
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Металомонтажне об`єднання "Київстальконструкція" 23.09.2022 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати повністю постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 та залишити в силі рішення Господарського суду Київської області від 11.01.2022 у справі № 911/2649/21.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2022 для розгляду касаційної скарги у справі № 911/2649/21 визначено колегію суддів у складі: Суховий В.Г. - головуючий, Берднік І.С., Зуєв В.А.
Рішенням Господарського суду Київської області від 11.01.2022, у справі № 911/2649/21 відмовлено у задоволені позову.
Оскаржуваною постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 скасовано рішення Господарського суду Київської області від 11.01.2022 у справі № 911/2649/21. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ТОВ "Металомонтажне об`єднання "Київстальконструкція" на користь Національного наукового центру "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України" 130 693,38 грн заборгованості, 2 270,00 грн судового збору за подання позовної заяви, 3 405,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги, 7 000,00 грн витрат правничої допомоги.
Вирішуючи питання щодо прийнятності касаційної скарги та наявності підстав для відкриття/відмови у відкритті касаційного провадження, дослідивши доводи касаційної скарги ТОВ "Металомонтажне об`єднання "Київстальконструкція" у контексті оскаржуваного судового рішення у даній справі, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частина перша статті 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Приписами пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Отже, перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, наведений у пункті 2 частини другої статті 287 ГПК України, є вичерпним.
Згідно з частиною п`ятою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом частини сьомої статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
На час подання позову у даній справі, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 встановлено у розмірі 2270,00 грн, а тому сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 227 000,00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у справі № 911/2649/21 є стягнення 130 693,38 грн заборгованості за невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю в частині здійснення оплати використаної електроенергії , а отже, ціна позову у цій справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2021 рік - 227 000,00 грн), тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами ГПК України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що за такого правового регулювання можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах, залежить виключно від значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики та обставин конкретної справи, за наявності підстав, передбачених підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини третьою статті 287 ГПК України.
Аналіз наведених вище норм закону дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у малозначних справах, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Отже, тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини третьою статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.
У касаційній скарзі скаржник зазначає про наявність підстави для відкриття касаційного провадження у малозначній справі, передбачену підпунктами б" і "в" частини третьої статті 287 ГПК України.
Обґрунтовуючи підстави для відкриття касаційного провадження, передбачених підпунктами "б", "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, скаржник у поданій касаційній скарзі зазначає, що ТОВ "Металомонтажне об`єднання "Київстальконструкція", як особа, що подає касаційну скаргу, без перегляду постанови суду апеляційної інстанції, позбавлене в подальшому можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваною постановою, при розгляді іншої справи. Крім цього, скаржник вказує, що дана справа має виняткове значення, оскільки неправомірне стягнення грошових коштів у розмірі понад 130 000,00 грн може призвести до його банкрутства. Як свідчить Баланс ТОВ "Металомонтажне об`єднання "Київстальконструкція" станом на 31.12.2021, чистий прибуток підприємства за 2021 рік становив 1 000,00 грн, за 2020 рік - 18 500,00 грн, розмір статутного капіталу - 12 000,00 грн.
Підсумовуючи викладене, скаржник зазначає, що неправомірне та безпідставне стягнення коштів, які наразі відсутні у товариства, призведе до повного блокування діяльності та позбавить можливості в подальшому розвиватися та здійснювати підприємницьку діяльність.
На підтвердження вказаних доводів скаржником до матеріалів касаційної скарги додано копію фінансового звіту малого підприємства стосовно ТОВ "Металомонтажне об`єднання "Київстальконструкція" за 2021 рік.
Розглянувши наведені підстави у контексті касаційної скарги та доданих до неї документів, колегія суддів дійшла висновку про відсутність обставин для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
Верховний Суд зазначає, що положення про те, що особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи означає, що особа, яка звертається з касаційною скаргою, має обґрунтувати зазначені обставини та додати докази на їх підтвердження.
За приписами частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Посилання скаржника на підпункт "б" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не приймаються судом, оскільки скаржником не зазначено, при розгляді якої саме іншої справи ТОВ "Металомонтажне об`єднання "Київстальконструкція" позбавлено можливості спростувати обставини, встановлені судовими рішеннями у даній справі, а відсутність розгляду іншої справи, в якій існує потреба спростувати відповідні обставини, виключає можливість застосування цих положень ГПК України.
Отже, скаржник не обґрунтував та належним чином не довів, що позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваними судовим рішенням, при розгляді іншої справи.
Зазначення у касаційній скарзі загальної вказівки на те, що прийняті у справі рішення позбавляють скаржника можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями, при розгляді іншої справи без належного обґрунтування, недостатньо для висновку про наявність підстав, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
Стосовно доводів касаційної скарги про те, що дана справа має виняткове значення для скаржника, Верховний Суд зазначає таке.
За змістом статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Відповідно до частини першої статті 46 цього Кодексу сторони користуються рівними процесуальними правами.
На підставі наведеного надання стороні будь-яких переваг, зважаючи на сферу її діяльності, правовий статус, предмет спірних відносин, призведе до порушення одного з основних засад господарського судочинства - рівності учасників судового процесу перед законом і судом.
За приписами статті 42 Господарського кодексу України підприємницькою діяльністю є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Наведені скаржником обґрунтування та доводи Суд оцінює критично, оскільки довід про те, що стягнення присудженої суми призведе до банкрутства відповідача, ґрунтується виключно на припущенні скаржника.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
Вивчивши доводи та твердження скаржника, Верховний Суд зазначає, що у даному випадку скаржник ставить на розгляд касаційного суду питання, що потребують дослідження та оцінки доказів у справі № 911/2649/21, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції та має індивідуальний характер.
Крім того, Суд зазначає, що наведені скаржником у касаційній скарзі доводи та зміст судових рішень у цій справі не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Верховний Суд відзначає, що, визначені підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки, є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.
Колегія суддів відзначає, що незгода із рішення суду апеляційної інстанції не свідчить автоматично про неправильність застосування або порушення норм матеріального/процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для позивача внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь відповідача є звичайним передбачуваним процесом.
Таким чином, подана касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які можуть бути визнані такими, що підпадають під пункт 2 частини третьої статті 287 ГПК України, і, які надають повноваження Верховному Суду переглянути, як "суду права", дану категорію справ.
Використання оціночних чинників, як-то: "винятковість значення справи для скаржника", "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
Верховним Судом під час аналізу доводів та аргументів касаційної скарги також взято до уваги: предмет позову, правову природу спірних правовідносин, складність справи, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство, факт розгляду даної справи судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, що вказані доводи були предметом розгляду у суді апеляційної інстанції, та врахував межі, порядок та повноваження апеляційного суду щодо розгляду справи.
Верховний Суд також враховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини в ухвалі від 09.10.2018 про неприйнятність у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява № 26293/18). Європейський Суд визнав, що заява є неприйнятною "ratione materiae" у сенсі пункту 3 (а) статті 35 Конвенції і має бути відхилена відповідно до пункту 4 цієї статті. ЄСПЛ зазначив, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. При цьому в аспекті аналізу застосування критерію "ratione valoris" щодо доступу до вищих судових інстанцій ЄСПЛ також взято до уваги наявність або відсутність питання справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій. Однак ЄСПЛ не визнав факту висвітлення заявницею належним чином обставин порушення процесуальних гарантій, наданих пунктом 1 статті 6 Конвенції, в контексті обов`язку справедливого провадження в судах першої та другої інстанцій.
Водночас, обставин, з яких би вбачалася необхідність перегляду даної справи, у касаційній скарзі, з огляду на вищенаведені мотиви, ненаведено.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Беручи до уваги вищевказане, з огляду на принципи господарського судочинства (змагальності та диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності) колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Металомонтажне об`єднання "Київстальконструкція" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 у справі № 911/2649/21, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Металомонтажне об`єднання "Київстальконструкція" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 у справі № 911/2649/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя В. Суховий
Суддя І. Берднік
Суддя В. Зуєв
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 12.10.2022 |
Оприлюднено | 13.10.2022 |
Номер документу | 106707285 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Суховий В.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні