Ухвала
від 12.10.2022 по справі 906/930/21
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 жовтня 2022 року

м. Київ

cправа № 906/930/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Сухового В.Г.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Виконавчого комітету Житомирської міської ради

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2022

у справі № 906/930/21

за позовом Комунального підприємства "Регулювання орендних відносин" Житомирської міської ради

до Малого приватного підприємства "Майстер АС",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Комунальне підприємство "Виробниче житлове експлуатацiйне пiдприємство №6" Житомирської мiської ради,

про повернення майна,

та за зустрічним позовом Малого приватного підприємства "Майстер АС"

до: 1) Комунального підприємства "Регулювання орендних відносин" Житомирської міської ради; 2) Виконавчого комітету Житомирської міської ради,

про визнання протиправною бездіяльність та визнання договору оренди №1986 від 01.09.2015 таким, що продовжив свою дію на той самий термін і на тих самих умовах, які передбачені договором

ВСТАНОВИВ:

Виконавчий комітет Житомирської міської ради 19.09.2022 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 та залишити в силі рішення Господарського суду Житомирської області від 07.02.2022 у справі № 906/930/21.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2022 для розгляду касаційної скарги у справі № 906/930/21 визначено колегію суддів у складі: Суховий В.Г. - головуючий, Берднік І.С., Зуєв В.А.

Перевіривши дотримання форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статей 290, 291 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а також щодо сплати судового збору в порядку і розмірі передбаченому Законом України "Про судовий збір", Верховний Суд встановив таке.

Статтею 290 ГПК України встановлені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами частини 3 статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.

Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Водночас убачається, що касаційна скарга не містить посилань на конкретну підставу (підстави) для відкриття касаційного провадження, передбачених частиною другою статті 287 ГПК України (п.1, 2, 3, 4 ч. 2 ст. 287), а також касаційна скарга не містить належного обґрунтування того, у чому саме полягало невірне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваної постанови у даній справі.

З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у статті 300 ГПК України, Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу касаційного оскарження.

Верховний Суд звертає увагу, що виключно в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 300 ГПК України).

Отже, Верховним Судом встановлено, що касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки у порушення цього пункту, у ній не зазначено, передбачені статтею 287 цього Кодексу, підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення з посиланням на конкретний пункт (пункти), передбачений частиною другою статті 287 ГПК України.

Таким чином, скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та усунути недоліки касаційної скарги, а саме протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали подати до суду касаційну скаргу в новій редакції.

Окрім цього, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674 - VI.

За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання позовної заяви у цій справі) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з положеннями пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання позовної заяви у цій справі), за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На час подання позовної заяви у даній справі, приписами статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2021" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2021 року визначений у розмірі 2 270,00 грн.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги), за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Приписами частини п`ятої статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що у контексті визначення розміру судового збору за подання касаційної скарги "ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви", має визначатися за розміром ставок, встановлених статтею 4 Закону України "Про судовий збір" на момент пред`явлення відповідного позову. Об`єктом, з якого розраховується розмір ставки судового збору за подання касаційної скарги, є саме позовна заява, зустрічна позовна заява, а базою для такого розрахунку - ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні відповідної позовної заяви (у разі об`єднання в одній заяві вимог майнового та/або немайнового характеру, декількох вимог немайнового характеру - загальна сума усіх вимог у відсотковому співвідношенні до ціни позову та/або у фіксованому розмірі).

Оскільки кожна позовна заява є самостійним, окремим об`єктом справляння судового збору, то за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у відсотковому співвідношенні до розміру судового збору, що підлягав сплаті при поданні кожної окремої відповідної позовної заяви.

У разі оскарження в касаційному порядку судового рішення, ухваленого за наслідками розгляду первісного та зустрічного позовів, якщо сторона не згодна з таким рішенням у цілому, судовий збір має сплачуватися з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.

Водночас, рішенням Господарського суду Житомирської області від 07.02.2022, у справі № 906/930/21 первісний позов задоволено; у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 скасовано рішення Господарського суду Житомирської області від 07.02.2022 у справі № 906/930/21 в частині задоволення первісного позову та в частині відмови зустрічного позову. Прийнято в цих частинах нове рішення у справі, яким у задоволені первісного позову відмовлено, а зустрічний позов задоволено частково.

Як було зазначено вище, у поданій касаційній скарзі Виконавчий комітет Житомирської міської ради просить суд скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 та залишити в силі рішення Господарського суду Житомирської області від 07.02.2022 у справі № 906/930/21, тобто судові рішення оскаржуються за результатом розгляду первісного та зустрічного позовів

Предметом позову у цій справі є:

за первісною позовною заявою: звільнення нежитлового приміщення за адресою: м. Житомир, вул. Хлібна, 19 загальною площею 45 кв.м та повернення його орендодавцю Комунальному підприємству "Регулювання орендних відносин" Житомирської міської ради та балансоутримувачу Комунальному підприємству "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №6" Житомирської міської ради;

за зустрічною позовною заявою, з врахуванням уточнень від 01.11.2021:

1) визнання протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Житомирської міської ради щодо не розгляду заяв МПП "Майстер АС" про надання дозволу на продовження дії договору оренди нежитлових приміщень, надання дозволу на виконання невід`ємних поліпшень та надання дозволу на приватизацію нежитлових приміщень; 2) визнання договору оренди №1986 від 01.09.2015 щодо оренди нерухомого майна за адресою: м. Житомир, вул. Хлібна, 19, загальною площею 54,3 кв.м, укладений між МПП "Майстер АС" та КП "Регулювання орендних відносин" Житомирської міської ради таким, що продовжив свою дію на той самий термін, тобто до 01.07.2023, і на тих самих умовах, які передбачені договором.

Отже, з урахуванням викладеного та беручи до уваги, що скаржник оскаржує судові рішення за результатом розгляду первісного та зустрічного позовів, на час подання касаційної скарги скаржник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 13 620,00 грн [4540,00 грн за первісний позов (2 270,00 грн х 200% = 4540,00 грн) + 9 080,00 грн за зустрічний позов (2270,00 грн х 2 дві вимоги немайнового характеру = 4540,00 грн х 200% = 9 080,00грн)].

До матеріалів касаційної скарги Виконавчого комітету Житомирської міської ради додано платіжне доручення № 1048 від 16.09.2022, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 9924,00 грн, тобто в меншому, ніж передбачено Законом України "Про судовий збір".

У зв`язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати документ на підтвердження сплати (доплати) судового збору у розмірі 3696,00 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом.

Окрім цього, положенням статті 291 ГПК України передбачено, що особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Згідно з положень статей 73, 76, 77 ГПК України, належним та допустимим доказом надсилання іншому учаснику справи копії касаційної скарги з додатками може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) з надіслання адресату листа з описом вкладення, поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії.

Як убачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником на підтвердження направлення копії касаційної скарги іншим учасникам даної справи додано фіскальні чеки від 19.09.2022 «Укрпошта» на 2 арк.

Однак, Судом не виявлено в доданих до касаційної скарги документах опису вкладення в цінний лист, а тому відсутність останнього із зазначенням повної найменування адреса, поштової адреси, найменування документів, які надсилаються учасникам справи, позбавляє Верховний Суд можливості оцінити дані документи, як належний та допустимий доказ направлення копії касаційної скарги іншим учасникам даної справи.

Згідно з пунктом 61 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил послуг поштового зв`язку" № 270 від 05.03.2009 у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість

З огляду на вищезазначене скаржнику необхідно надати докази, на підставі яких можна достовірно встановити факт направлення іншим учасникам справи копій касаційної скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд у такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

З огляду на викладене, касаційна скарга Виконавчого комітету Житомирської міської ради підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків, шляхом надання:

1) касаційної скарги в новій редакції з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права;

2) документа на підтвердження сплати (доплати) судового збору у розмірі 3696,00 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом;

3) докази надіслання копії касаційної скарги (в новій редакції) іншим учасникам даної справи з урахуванням вимог статті 291 ГПК України.

Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Виконавчого комітету Житомирської міської ради на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 у справі № 906/930/21 - залишити без руху.

2. Надати Виконавчому комітету Житомирської міської ради строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: вул. О.Копиленка, 6, м. Київ, 01016.

3. Роз`яснити Виконавчому комітету Житомирської міської ради, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя В. Суховий

СудКасаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення12.10.2022
Оприлюднено13.10.2022
Номер документу106707286
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —906/930/21

Постанова від 26.04.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Суховий В.Г.

Ухвала від 19.04.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Суховий В.Г.

Ухвала від 05.04.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Суховий В.Г.

Ухвала від 30.03.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Суховий В.Г.

Ухвала від 13.03.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Суховий В.Г.

Ухвала від 27.02.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Суховий В.Г.

Ухвала від 30.01.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Суховий В.Г.

Ухвала від 19.12.2022

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Суховий В.Г.

Ухвала від 12.10.2022

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Суховий В.Г.

Постанова від 30.08.2022

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Саврій В.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні